Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
І на 12-му році війни я починаю усвідомлювати її своєю конкуренткою, проти якої в мене мало шансів. Бо вона може дати багатьом значно більше, ніж просто окремо взята матір – війна може дати заробітки, посади, владу, вигідні контракти виробникам...
Я знаю тих, хто повернувся, але я не можу спілкуватися з ними. Можна закрити на все очі, можна бути вищим, але можна просто не спілкуватися, і я обираю цей варіант.
…Ми говоримо про найманців в армії РФ, але в нас також колумбійці (їх називають колумбосами, - як же задовбав цей новітній жаргон!) вже стали буденною реальністю. Вони воюють також і з протилежного боку, причому там значно більші виплати.
Всі наші дані є взаємоперевіряємими, а поняття «безробітний» вже не існує. Ми здаємо тони довідок на роботу. Про несудимість, про своє психічне здоров'я та сертифікат з наркології... Ми активуємо Держпослуги та прив'язуємо до них електронний...
Із водою дуже по-різному. У Луганську проблему вирішено там, де десятиліттями води не було. Досі не віриться, що можна жити без запасів води на всіх горизонтальних поверхнях у будинку. Трохи далі від Луганська не так ейфорично, але все перекриває...
Його відпускають на ВЛК за місцем реєстрації на два дні. Відпускає людина під свій ризик, бо можна ж отримати чергового СЗЧ. А на ВЛК призначають прийом ключового лікаря на дату ЧЕРЕЗ 20 ДНІВ!
І ще є фішка – віддавати картки з українськими пенсіями дітям. Їм складніше на новому місці. Їм там вставати на ноги. А комунальні за їхніми квартирами сплачують батьки зі своєї місцевої пенсії.
Разом із банками, розрахунком через термінали та придбанням залізничних квитків по Інтернету до Луганська прийшло й погане – нові схеми шахрайства.
Крим-до 2014 року згадується доступним. Їздили, їли, дивилися, могли... Зараз - доооорого. Автобус – 4500 рублів, можна поїздом з Ростова чи Кам'янська до Сімферополя. Хто впевнений водій - їде машиною. Перевізники везуть через Чонгар, «звільнені...
Багато неруських. Ми не звикли до такого. Торгують до упору, до темноти. Наші ні, не так, наші себе бережуть. А ці спритні, двожильні. У них не болить. Вони можуть по 12 годин на ногах бути, посміхатися. Їм родину годувати, квартиру сплачувати,...
Останнім часом з’явилась якась мерзотна тенденція писати в пабліках про те, що деякі дівчата/жінки, мовляв, виходять заміж за молодих штурмовиків аж по тричі: одного поховають, виплату отримають, за другого підуть…
Одинадцять років – величезний термін. На нашій вулиці за цей час пішли усі старожили. Нові мешканці, буряти, винаймають будинок поруч. Комусь пощастило з нагоди купити нерухомість разом із меблями та теплицями. Вулиця оновилася кардинально.
«Мамо, через них інші люди гинуть! У нас в учєбці нарік на кухні працював – це огидно! Ти приходиш після марш-броска, а тобі отаке суп наливає! Це огидно! Він займає місце, яке могла б зайняти адекватна нормальна людина з інвалідністю!»
«Нам інструктори казали перед відправкою – мовляв, ви не дуже прив’язуйтесь один до одного, бо з вас багато буде «двохсотих», а то й усі»
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту
