Політичні та воєнні акценти подій за минулу добу. Києву вигідніше відмовитися від переговорів в Абу-Дабі...

1.Reuters, з посиланням на військове джерело, повідомило, що росіяни вчора застосували чотири балістичні ракети «Іскандер» для ураження Південного мосту через Дніпро. А президент Зеленський у телезверненні заявив, що з 14 по 27 жовтня ворог випустив понад 100 балістичних ракет лише по Києву та Київській області і що «ракет для систем Patriot передусім не вистачає». Президент прямо адресував претензію Вашингтону: потрібні «відповіді і щоб були відповідні дозволи з Пентагону на постачання Patriot». За словами Зеленського, Україна сьогодні має найкращі позиції на фронті за останні роки, але бракує підтримки партнерів.

Результат війни сьогодні вирішується вже не на фронті, а в кабінетах американської та європейських столиць.

Цілеспрямована масована атака на Південний міст, який є однією з головних транспортних артерій, що з’єднують право- і лівобережну Україну, показує напрямок дій РФ. Наслідки руйнування таких транспортних вузлів можуть виявитися важчими для економіки, населення і фронту, ніж навіть атаки по енергетиці. І протистояти таким атакам нічим через відсутність бюрократичних рішень у Вашингтоні.

Публічна апеляція Зеленського до Пентагону — сигнал про те, що проблема перейшла з розряду логістики в розряд політичного рішення в Білому домі. Тобто Трамп навмисно залишає українську столицю без захисту від російських ракет, щоб посилити позицію Москви на переговорах. Озвучення Зеленським цього факту напередодні переговорів в Абу-Дабі – тривожний сигнал, президент ніби заздалегідь виправдовується перед своїм народом і партнерами за погіршення переговорних позицій України та можливі компроміси.

При цьому виникає питання: якщо Москва отримала від Трампа дизельну угоду та відстрочку від санкцій в обмін на готовність повернутися за стіл переговорів, то, можливо, і Києву варто спробувати виставити свої умови у вигляді ракет Patriot для поїздки його делегації в Абу-Дабі? Тим більше, що там не буде європейських партнерів, а Київ зацікавлений у їхній присутності.

2. Вчора президент Фінляндії Олександр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Путіним, яка тривала близько півтори години. Ініціатива виходила від Стубба і Стьоре, після консультацій з Києвом. Темою стали «дипломатичні зусилля щодо припинення війни». Після розмови Стубб близько 30 хвилин брифінгував Зеленського за його підсумками. Зеленський у вечірньому зверненні окреслив зацікавленість Києва в європейській участі: «На листопад ми очікуємо тристоронній формат: українські, американські, російські представники. Важливо, щоб була й участь Європи в усіх дипломатичних рухах».

Розмова двох лідерів Північної ради з Путіним — ознака зростання занепокоєння в Європі тим, що умови закінчення війни будуть сформульовані без них Вашингтоном і Москвою. Тобто в Європі розуміють, що вона, як і Україна, може опинитися не за столом, а в меню Трампа і Путіна. Це особливо показово після останніх заяв Путіна й Ушакова, що повертають до вимоги Москви 2021 року про відкат НАТО до кордонів 1997 року. Однак невдоволення данського прем’єра і стримана реакція Стокгольма на цей дзвінок вказують, що єдиної європейської лінії щодо контактів з Москвою як і раніше немає. Можливо, у Брюсселі чекають, поки вичерпає себе американський формат бізнес-переговорів Віткоффа і Кушнера, що може статися після імовірної поразки партії Трампа на довиборах до Конгресу 4 листопада. Це ще раз піднімає питання доцільності для Києва брати участь у тристоронніх переговорах з РФ і США саме цього дня.

3. Після відновлених атак хуситів по об’єктах у Саудівській Аравії нафта Brent торгувалася в районі 115–116 доларів за барель - тижневе зростання склало 6%. При цьому Associated Press опублікувало розслідування, яке свідчить, що проіранські угруповання хуситів отримують через іранських радників інформацію з розвідувальних російських супутників, яка допомагає завдавати ударів по нафтових об’єктах Саудівської Аравії.

Якщо участь РФ у забезпеченні ударів підтвердиться, це означатиме, що Москва активно сприяє послабленню регіональних партнерів США та поглибленню Близькосхідної кризи, завдяки якій вона отримує дворазове збільшення своїх нафтових доходів і зняття санкцій Трампом.

Це може вплинути на розклад сил у США, створити нові точки вразливості Трампу і, відповідно, змінити його ставлення до Путіна.

Загалом же російсько-іранське розвідувальне співробітництво показує, що зв’язок між війнами в Україні та на Близькому Сході набагато тісніший, ніж здається. І Україна може виявитися розмінною монетою Трампа ще й у цій грі. Що, знову ж таки, говорить про необхідність для Києва переводити тристоронній формат у чотиристоронній, за участю ЄС.