Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
Під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре Володимир Путін більшу частину часу присвятив лекції про середньовічну історію східних слов’ян, — пише Financial Times.
Дзвінок відбувся у вівторок, 27 жовтня, з ініціативи європейських лідерів. Спочатку на розмову відводили менш ніж пів години, однак вона тривала 90 хвилин. Це був перший із липня минулого року прямий контакт Путіна з лідерами європейських країн, які підтримують Україну.
Як розповіли FT троє джерел, обізнаних зі змістом бесіди, замість обговорення конкретних шляхів завершення війни Путін надовго занурився в міркування про історію та те, що Кремль називає «першопричинами конфлікту». Перспективу негайного припинення вогню, якого домагається Україна, співрозмовники видання охарактеризували як тему, якої майже не торкалися під час розмови.
За словами одного з джерел FT, Стубб і Стьоре вирішили не перебивати російського президента під час його історичних відступів, щоб зрозуміти, наскільки серйозно він налаштований на діалог із Європою.
Історичні погляди Путіна давно посідають центральне місце в його поясненнях причин вторгнення в Україну, зазначає видання. У лютому 2022 року, за кілька днів до початку повномасштабної війни, він виступив із тривалим зверненням, у якому виклав власну версію історії України та Росії. У серпні минулого року під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Путін також надовго відволікся на розповідь про середньовічних слов’янських правителів.
Минулого тижня Путін знову заявив, що, за його твердженням, «росіяни й українці — один народ», пославшись на «останні генетичні дослідження». Ці слова він використав для обґрунтування свого уявлення про спільну історію двох країн.
У спільній заяві після телефонної розмови Стубб і Стьоре повідомили, що хотіли безпосередньо передати Путіну свої послання щодо майбутніх переговорів, які мають допомогти завершити війну. Водночас вони наголосили, що не виступали від імені Європи загалом.
Після розмови з російським президентом лідери Фінляндії та Норвегії одразу зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. За словами українського президента, вони дали зрозуміти Путіну, що потрібні реальні кроки до деескалації, зокрема щодо ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі України.
Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після розмови заявив, що нічого нового не обговорювали, і звинуватив європейські країни в прагненні долучитися до переговорного процесу. Він також заявив, що війна триватиме й може посилитися.
FT розцінює епізод з історичною лекцією як показник труднощів, із якими Європа може зіткнутися, намагаючись відстоювати свої інтереси під час майбутніх мирних переговорів. Кремль, за оцінкою видання, поки не демонструє готовності відмовитися від жорстких вимог. Москва наполягає, що довгострокове мирне врегулювання можливе лише за умови повного й безумовного врахування російських інтересів.
Наступний раунд переговорів за участю України та Росії за посередництва США, як повідомляється, планують провести в Абу-Дабі в листопаді. Серед тем мають бути майбутні гарантії безпеки після завершення війни.
Як повідомлялося, Путін у розмові з лідерами Фінляндії та Норвегії знову базікав про «першопричини конфлікту» та «законні інтереси РФ».
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту