Путін прочитав президенту Фінляндії та прем’єру Норвегії лекцію із середньовічної історії східних слов’ян

Під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре Володимир Путін більшу частину часу присвятив лекції про середньовічну історію східних слов’ян, — пише Financial Times.

Дзвінок відбувся у вівторок, 27 жовтня, з ініціативи європейських лідерів. Спочатку на розмову відводили менш ніж пів години, однак вона тривала 90 хвилин. Це був перший із липня минулого року прямий контакт Путіна з лідерами європейських країн, які підтримують Україну.

Як розповіли FT троє джерел, обізнаних зі змістом бесіди, замість обговорення конкретних шляхів завершення війни Путін надовго занурився в міркування про історію та те, що Кремль називає «першопричинами конфлікту». Перспективу негайного припинення вогню, якого домагається Україна, співрозмовники видання охарактеризували як тему, якої майже не торкалися під час розмови.

За словами одного з джерел FT, Стубб і Стьоре вирішили не перебивати російського президента під час його історичних відступів, щоб зрозуміти, наскільки серйозно він налаштований на діалог із Європою.

Історичні погляди Путіна давно посідають центральне місце в його поясненнях причин вторгнення в Україну, зазначає видання. У лютому 2022 року, за кілька днів до початку повномасштабної війни, він виступив із тривалим зверненням, у якому виклав власну версію історії України та Росії. У серпні минулого року під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Путін також надовго відволікся на розповідь про середньовічних слов’янських правителів.

Минулого тижня Путін знову заявив, що, за його твердженням, «росіяни й українці — один народ», пославшись на «останні генетичні дослідження». Ці слова він використав для обґрунтування свого уявлення про спільну історію двох країн.

У спільній заяві після телефонної розмови Стубб і Стьоре повідомили, що хотіли безпосередньо передати Путіну свої послання щодо майбутніх переговорів, які мають допомогти завершити війну. Водночас вони наголосили, що не виступали від імені Європи загалом.

Після розмови з російським президентом лідери Фінляндії та Норвегії одразу зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. За словами українського президента, вони дали зрозуміти Путіну, що потрібні реальні кроки до деескалації, зокрема щодо ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі України.

Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після розмови заявив, що нічого нового не обговорювали, і звинуватив європейські країни в прагненні долучитися до переговорного процесу. Він також заявив, що війна триватиме й може посилитися.

FT розцінює епізод з історичною лекцією як показник труднощів, із якими Європа може зіткнутися, намагаючись відстоювати свої інтереси під час майбутніх мирних переговорів. Кремль, за оцінкою видання, поки не демонструє готовності відмовитися від жорстких вимог. Москва наполягає, що довгострокове мирне врегулювання можливе лише за умови повного й безумовного врахування російських інтересів.

Наступний раунд переговорів за участю України та Росії за посередництва США, як повідомляється, планують провести в Абу-Дабі в листопаді. Серед тем мають бути майбутні гарантії безпеки після завершення війни.

Як повідомлялося, Путін у розмові з лідерами Фінляндії та Норвегії знову базікав про «першопричини конфлікту» та «законні інтереси РФ».

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
27.10.2026
17:47

Уряд змінює правила бронювання: що стоїть за новими квотами і створенням Координаційного центру

Поки в уряді був Михайло Федоров, він активно захищав систему бронювання, завжди був на боці лібералізації цього питання, в якийсь час звучали реальні ідеї щодо економічного бронювання. Але всі ідеї різко відрубалися військовим керівництвом.
Світ
27.10.2026
11:34

Політичні та воєнні акценти подій за минулу добу. Тест Києва для союзників на фоні "тиші"

Особливо пікантно цей тест виглядає на тлі заяви Пєскова про готовність Москви обговорювати з Києвом територіальне питання, але «в тиші». У європейських столицях мають прорахувати, чи вигідні їм вимушені поступки України Путіну через неможливість...
Світ
26.10.2026
16:00

Електоральний шторм-2027. Як вибори в Європі вплинуть на Україну

Головний висновок для Києва — термінова зміна стратегії. Щоб мінімізувати ризики зовнішнього паралічу, Україні доведеться перейти зі статусу «реципієнта допомоги» до статусу критично важливого партнера.
Всі статті