Політичні та воєнні акценти подій за минулу добу. Тест Києва для союзників на фоні "тиші"

1.Київ двічі за ніч потрапив під балістичні удари. Пошкоджено будівлі Державного торговельно-економічного університету, студентський гуртожиток, житлові будинки, станцію метро та два медичні заклади. Ракетою атаковано Південний міст, що з’єднує станції метро правого та лівого берегів Києва. Рух мостом зупинено.

Удар по столичній інфраструктурі не пов’язаній з військовими об’єктами - продовження тактики Москви на психологічне та економічне виснаження українського народу на тлі військового клінчу РФ на Донбасі. Обмеження руху Південним мостом і розрив «зеленої» гілки метро на дві ізольовані ділянки демонструють, що одна ракета здатна паралізувати транспортний зв’язок між берегами Дніпра на кілька діб. Відповідно, ворог множитиме такі удари.

Розпочате в Києві будівництво понтонних переправ виглядає просто відмиванням грошей, оскільки ведеться на відкритих майданчиках і такі переправи не будуть нічим захищені. Їх треба будувати безпосередньо під мостами, щоб самі конструкції мостів були захистом для них від ракет.

2. Зеленський публічно повідомив, що Україна вже майже місяць очікує на підпис міністра оборони США Піта Гегсета під дозволом на передачу ракет для систем Patriot і NASAMS.

Публічна заява Зеленського на тлі смертей і руйнувань у Києві фактично звинувачує міністра оборони США у пособництві ударам РФ. Це один з елементів тиску Києва на Білий дім напередодні довиборів до Конгресу з метою отримати необхідну зброю. Очевидно, що Гегсет діє за санкцією свого президента. Але тиснути на Трампа небезпечно, а зробити «козла відпущення» з Гегсета, — це, у разі програшу республіканців у Конгресі, навіть свого роду послуга Трампу. Така тактика дозволяє тиснути на Білий дім, не вступаючи в прямий конфлікт з його господарем. Завжди б так: поганий не Трамп, а Гегсет; не Трамп, а Бессент…

3. З 03:00 27 жовтня в районі окупованих Олешок на Херсонщині почав діяти локальний режим припинення вогню для гуманітарної операції. Домовленість передбачає три кроки: тиша, доставка гуманітарного вантажу та вільний виїзд цивільних. Координацію та посередництво забезпечує перша леді США Меланія Трамп.

Це перша за тривалий час узгоджена з Москвою гуманітарна операція на окупованій території. Успіх дасть робочий прецедент локальних домовленостей, які можна тиражувати на інші населені пункти. Але не варто спокушатися «гуманізмом» Москви. З огляду на чинник Меланії Трамп, це операція не з порятунку людей, а з покращення іміджу Трампа і Республіканської партії напередодні довиборів до Конгресу, в успіху яких зацікавлений Путін.

Подивимося, куди відкриє коридор для евакуації РФ. Вона може розмінувати лише виїзд у бік окупованих нею територій, перетворивши тристоронню гуманітарну операцію на пропагандистський сюжет про порятунок місцевих жителів від блокади України.

4. Міністр оборони Євгеній Хмара звернувся 26 жовтня до оборонних відомств країн формату E5 — Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії — з проханням передати Україні 10% наявних у них запасів ракет-перехоплювачів. Схема передбачає обмін: партнери віддають ракети з наявних складів зараз, а Україна поступається їм уже законтрактованими за рахунок кредиту ЄС майбутніми поставками зі США.

Прохання про десять відсотків запасів —тест на союзництво. Обмін «зараз за потім» юридично прийнятний, але політично важкий: європейські уряди ризикують, знижуючи бойоздатність своїх армій на тлі наближення виборів і на тлі гібридних атак на їхніх територіях. Однак саме цей тест покаже, чи сприймають у європейських столицях війну РФ з Україною як локальний конфлікт, чи все ж розуміють, що РФ воює в Україні проти Європи і за підтримки США. ЄС не може оборонятися від РФ і США лише українськими руками, без ризиків для себе. Якщо E5 відмовлять, Києву доведеться реалістичніше дивитися на його відносини з Євросоюзом і враховувати це при формуванні стратегії спротиву РФ і переговорів з нею. Особливо пікантно цей тест виглядає на тлі заяви Пєскова про готовність Москви обговорювати з Києвом територіальне питання, але «в тиші». У європейських столицях мають прорахувати, чи вигідні їм вимушені поступки України Путіну через неможливість обороняти своє небо, і які ризики це їм несе.

5. Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання нардепа Юлії Тимошенко і знизив заставу у справі про підкуп депутатів у 125 разів — з 33,28 млн до 266 240 гривень, погодившись із захистом, що процесуальні ризики зменшилися.

ВАКС визнав, що тиск обвинувачення на фігуру такого політичного рівня більше не потребує екстраординарних заходів, хоча нічого радикально не змінилося: ні в країні, ні у ВР, ні у Тимошенко. Це явна ознака активізації політичних домовленостей влади з міноритарними політичними силами на випадок коаліційних угод після можливих виборів.

6. Незалежна міжнародна комісія ООН представила Генасамблеї доповідь, у якій уперше кваліфікувала удари по українській енергетиці не лише як воєнні злочини умисного нападу на цивільні об’єкти, а й як злочини проти людяності. Голова комісії Ерік Мьосе підкреслив, що руйнування енергетики створювало загрозу життю пацієнтів лікарень, літніх людей та інших уразливих груп населення.

Доповідь ООН переводить удари по енергетиці з гуманітарної площини в юридичну: кваліфікація «злочини проти людяності» знімає аргумент про «подвійне призначення» об’єктів і розширює базу для майбутніх репараційних вимог. Однак доповідь комісії ООН – це ще не рішення Міжнародного кримінального суду. Тобто він може мати позитивні для України політичні наслідки, але поки не правові і не санкційні.