Політичні та військові акценти подій 21 жовтня. «Порятунок рядового Трампа»…

1.Спецпредставник Трампа Стів Віткофф провів у Санкт-Петербурзі тригодинні переговори з Путіним і передав йому «кілька документів» з оновленим планом завершення війни. Помічник Путіна Ушаков після зустрічі повідомив, що Москва «в принципі» готова відновити тристоронні переговори з Україною та США приблизно 10 листопада. Про підсумки переговорів в Осло він відгукнувся так: вони «не містили багато корисного». За словами Ушакова, російська сторона пропонує обговорювати створення системи безпеки для РФ та України після завершення війни. Також Ушаков заявив, що Москва і Вашингтон обговорюють продаж закордонних активів російської нафтової компанії Лукойл. Початкова оцінка їхньої вартості становила близько $22 млрд. Тепер Кремль розраховує на можливість продовження американської ліцензії, необхідної для продажу активів.

Згода Путіна на тристоронні переговори після 10 листопада, тобто після довиборів до Конгресу США, виглядає як рятувальний круг Кремля для його друга Трампа. Американський президент отримує можливість у 150-й раз заявити, що «мир в Україні близький як ніколи». При цьому Москва не відмовилася ні від ударів по українських містах, ні від розрахунку заморозити українців узимку знищенням української енергетики. Тобто відновлення переговорів абсолютно не означає, що з’явилися передумови для їх успішного завершення. Ба більше, політика Трампа щодо роззброєння України та зняття економічних обмежень з РФ створює Путіну стимули продовжувати війну щонайменше до захоплення Донецької області та створення «буферної зони» у 660 км, про плани якої він заявив минулого тижня.

Пропозиція Москви обговорити на тристоронніх переговорах систему безпеки для РФ та України ПІСЛЯ завершення війни говорить про те, що такі переговори можуть тривати вічно, ніяк не впливаючи на хід і тривалість самої війни. Нагадаю, що Москві вигідний сам факт переговорів за участю США. Як і «американським партнерам». Але відмову від них Москва зробила предметом торгу. Тепер за сам факт відновлення переговорів РФ отримала від США поступки у вигляді послаблення санкцій і посилення військового тиску Вашингтона на Київ.

Той факт, що Білий дім використовує переговори з РФ для досягнення суто комерційних двосторонніх домовленостей, говорить про те, що Трамп, як і раніше, зацікавлений не в мирі в Україні, а у створенні умов для можливості відкрито вести бізнес із РФ і зміцнювати її економічно для послаблення залежності Путіна від Китаю.

Москва прагне пов’язати мирний процес з економічною нормалізацією відносин зі США, що стратегічно знецінює для України роки опору та сотні тисяч жертв цієї війни.

2. Путін під час переговорів з Віткоффом запропонував обговорити зустріч з Дональдом Трампом у Китаї в середині листопада. Того ж дня В. Зеленський в інтерв’ю Fox News відмовився приймати рішення, вироблене Китаєм, США і Кремлем без участі Києва: «Не говоріть про нас без нас». Президент нагадав, що будь-яка угода має пройти через Верховну Раду.

Формула «не говоріть про нас без нас» і посилання на Раду — це спроба Зеленського заздалегідь знецінити будь-яку домовленість, досягнуту через його голову. Водночас протистояти консолідованому рішенню трьох наддержав щодо України Зеленському буде складно. Ратифікація парламентом переводить територіальне питання з площини особистого рішення президента в площину конституційної процедури, яку ні Вашингтон, ні Москва пришвидшити не можуть.

3.У Луганську ударні дрони атакували будівлю телекомунікаційної компанії «Лугаком» — колишнього «Укртелекома», яка забезпечує мобільний зв’язок, інтернет і передачу даних на окупованій Луганщині. За день до цього аналогічного удару було завдано по «республіканському» мобільному оператору в Донецьку.

Удари по мобільних операторах «республік» б’ють не по зв’язку як послузі, а по керованості окупованої території, здатності тилу підтримувати російські війська: мобільний зв’язок це і цивільний інтернет, і значна частина службового і військового трафіку окупаційних структур.

Для мешканців окупованих територій - це новий виток побутового колапсу, який Москва пояснюватиме «атаками противника», а не дванадцятьма роками власного управління.

4.Увечері 21 жовтня з’явилася інформація, з посиланням на джерело в українському уряді, що Варшава призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги. Приводом стало рішення Львівської облради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича. Прем’єр Польщі Дональд Туск назвав рішення львівських депутатів нерозумним: «Це шкодить Україні. Це нас дратує; ми цього не розуміємо»; глава Міноборони РП Косіняк-Камиш написав, що рішення поглиблює розкол, а шеф МЗС Радослав Сікорський зажадав заборонити в’їзд ініціатору. Низка мерів польських міст підготувала рішення про призупинення співпраці з Україною. Ініціатору рішення, депутату Львівської облради Святославу Шереметі закрили в’їзд до Шенгенської зони на п’ять років; МЗС України назвало рішення облради контрпродуктивним, а сама рада видалила повідомлення з офіційних ресурсів. Пізніше заступник міністра закордонних справ Польщі Марціан Босацький заявив, що представники президента України запевнили польську сторону, що рішення Львівської облради не буде введено в дію.

У момент, коли Вашингтон торгується з Москвою, а Польща й без того входить у передвиборчий цикл зі зростанням антиукраїнських настроїв, такі рішення дають польським політикам привід для антиукраїнських дій і посилюють антиукраїнські політичні сили. Стимульована Києвом націоналістична гуманітарна політика на місцевому рівні - зручний інструмент розколу суспільства і внутрішньополітичних маніпуляцій, що дозволяють виграти вибори, але вона вже конкретно впливає на військову допомогу Україні та її євроінтеграційні прагнення. Дії Святослава Шеремети виглядають як провокація, спрямована на послаблення підтримки Польщею України під час війни з РФ.

5.НАБУ і САП провели слідчі дії в Національному банку України та «за місцем проживання одного зі співробітників». За інформацією «Української правди» та двох нардепів, обшук проходив у кабінеті голови НБУ Андрія Пишного. Сам Пишний написав, що провадження «не стосується ні діяльності НБУ, ні моєї службової діяльності». Нацбанк підтвердив слідчі дії, заявивши, що працює у штатному режимі, і спростував повідомлення про відставку Пишного.

Обшук у кабінеті голови Центробанку — подія безпрецедентна навіть для української практики. Під підозрою опинилася інституція, якій партнери довіряють гроші. І це під час переговорів про фінансування України на 2027 рік. Такі події можуть стати серйозним інструментом політичного тиску на Банкову. Антикорупційні органи підбираються до схем обслуговування політичних інтересів через державні банки, що, безумовно, важливо. Але збіг у часі з тим тиском, який на Офіс Зеленського чинить Білий дім з метою примусити Україну до миру на умовах Москви стає небезпечним фактором геополітичної гри ворогів проти України.