Політичні та військові акценти подій 22 жовтня в Україні та світі. Все що треба знати про "гарантії безпеки" Україні від США

1.Bloomberg зафіксував: у «Роснефти» побоюються довгострокових збитків від продовження війни. Попри зростання світових цін на нафту, чистий прибуток компанії за перше півріччя впав майже на 20% — до 200 млрд рублів. З початку 2026 року по нафтопереробних заводах РФ завдано щонайменше 114 ударів, удвічі більше за торішній показник. Сизранський НПЗ більшу частину півріччя простоював, Туапсинський не працює з квітня. У свою чергу Reuters оприлюднило дослідження, згідно з яким, у доларовому вираженні середня податкова ціна бареля російської нафти після початку війни США з Іраном становила приблизно $103,4 за барель. Це вдвічі більше, ніж було закладено в російський бюджет. Нинішні показники вже наближаються до максимальних з березня 2022 року. При цьому, російський бюджет і далі зазнає серйозного тиску: прогноз дефіциту на 2026 рік становить близько 3% ВВП.

Попри зусилля Трампа з наповнення російського воєнного бюджету, далекобійна кампанія України дає відчутний ефект. Падіння прибутку «Роснефти» на тлі рекордно дорогої нафти означає, що проблема Москви саме у зруйнованій переробці. Якщо Київ утримає такий темп, невдовзі Кремль опиниться перед вибором між паливним дефіцитом в РФ і скороченням експортної виручки, якою фінансується війна. Але це «якщо» знову ж таки впирається в Трампа. Хоча той факт, що Москва продовжує бити по українській енергетиці, певною мірою розв’язує Києву руки в цьому питанні.

2.Трамп учора заявив журналістам, що Ілон Маск відновив роботу супутникового зв’язку для українських військових. Однак Associated Press з посиланням на високопоставленого європейського чиновника повідомило, що обмеження швидкості StarShield приблизно на рівні 160 км/год продовжує діяти. Зеленський також заявив, що швидкісні обмеження ще не зняті.

Ця ситуація – усе, що потрібно знати про «гарантії безпеки" Україні від США. Трамп або живе у власній реальності, що не має нічого спільного з об’єктивною дійсністю. Або не контролює Маска, який веде свою геополітику окремо від президента США. У будь-якому разі «гарантії» Україні від Трампа є лише дипломатичним «пряником», і нічим більше.

3.Путін дав інтерв’ю російському телебаченню, у якому прокоментував результати зустрічі зі Стівом Віткоффом. Він сказав, що метою переговорів має бути забезпечення безпеки України та РФ після укладення остаточної мирної угоди, а не тимчасове припинення вогню на короткий період. Диктатор також погодився з пропозицією Віткоффа обговорювати ширшу архітектуру європейської безпеки. Путін знову заявив, що український Донбас - «це територія історичної Росії».

РФ наполягає на остаточній політичній угоді, яка має передувати припиненню бойових дій. З риторики Путіна очевидно, що в його розумінні «остаточна політична угода» передбачає юридичне визнання Україною російської анексії українських земель. Що для Києва неприйнятно в жодному вигляді. Тобто, відновлення переговорів не означає зміни позицій сторін, які кардинально розходяться.

Обговорення РФ умов миру в Україні зі США в контексті домовленостей щодо загальноєвропейської безпеки означає намір Москви та Вашингтона поділити сфери впливу у світі, віддавши РФ, щонайменше, частину Європи. При цьому, ні Україну ні Європу, Трамп із Путіним, імовірно, питати не збираються. Така тактика означає, що або переговорний процес затягнеться на роки, або, його результати будуть просто проігноровані Україною та ЄС. Що, своєю чергою, ще більше зблизить Трампа і Путіна. Такий сценарій збільшує значення для Кремля фактора Трампа в Білому домі. Це означає, що Москва зробить усе, для збереження Трампа при владі, аж до прямої дестабілізації політичної системи США.