Політичні та воєнні акценти подій 25 жовтня. Зеленський допустив домовленості з РФ щодо Донбасу

1. В інтерв’ю ТСН Зеленський окреслив «червоні лінії» перед тристоронньою зустріччю України, США та РФ у листопаді: «Ми не можемо говорити про нейтралітет нашої держави. І ми не можемо говорити про обмеження української армії». Територіальне питання Зеленський назвав червоною лінією, яка може обговорюватися виключно на рівні лідерів держав. Того ж дня помічник Путіна Ушаков знизив очікування від майбутнього раунду переговорів: «За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, напевно, такий пристрілювальний характер». За його словами, зустріч можлива після 4 листопада.

Київ заздалегідь виносить два пункти за межі переговорного столу — нейтралітет і ліміт на армію. Показово, що головний камінь спотикання на сьогодні — територія Донбасу — стає вже не безумовною червоною лінією, а питанням, обумовленим зустріччю лідерів. Це натяк на те, що позитивне для РФ рішення з цього питання можливе, але тільки під час особистої зустрічі Зеленського і Путіна. Виходячи з усієї попередньої риторики Зеленського, можна з великою часткою ймовірності припустити, що це не показник можливості здачі Донбасу, а дипломатична хитрість для Путіна, щоб спонукати його до особистої зустрічі, і виправдання перед Трампом — «ми готові обговорювати навіть це, але Путін не хоче».

Київ і Кремль фактично синхронізували переговорний графік із датою 3–4 листопада: обидві сторони чекають, чи зміниться розстановка сил у Вашингтоні. Від цього залежатимуть і переговорна тактика, і ступінь компромісів на переговорах.

2. Удень 25 жовтня крилаті ракети уразили завод «Енергія» в Єльці Липецької області — найбільше на території РФ підприємство, що випускає батареї для комплексів «Іскандер-М», «Іскандер-К», «Циркон», «Панцир», а також акумулятори для безпілотників. Того ж дня БПЛА досягли Пермського краю — близько 1700 км від українського кордону. Імовірно, ціллю був виробник титанових сплавів «АВІСМА» в Березниках.

Єлець — це вузол у ланцюжку виробництва боєприпасів. Без батарей не літають ані «Іскандери», ані ударні безпілотники. Наслідком може стати зменшення темпу ракетних атак. Одночасно Москва змушена розтягувати ППО на всю європейську частину і Урал, що об’єктивно послаблює прикриття прифронтових аеродромів і логістики.

3. Московія завдала демонстративних ударів по торгових центрах «Епіцентр» у Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві. Пресслужба «Епіцентру» охарактеризувала їх як «тотальне знищення мережі».

Удар по чотирьох об’єктах однієї торговельної мережі за добу — це не просто відповідь за «Озон» і «Вайлдберріз», а один з етапів системної роботи із заморожування України взимку. «Епіцентри» — передусім будівельні магазини, тобто вони є частиною ремонтної та опалювальної цивільної інфраструктури. Крім того, ударами по цивільній логістиці й роздрібній торгівлі Кремль посилює для населення ефект «комунального колапсу», який він планує влаштувати Україні взимку.

4. У Сербії 25 жовтня відбулися позачергові парламентські вибори. Александр Вучич, який у вересні залишив посаду президента, щоб узяти участь у виборах як кандидат у прем’єри, визнав поразку. «Студентський список», що виріс із вуличного протестного руху, отримає від 135 до 140 мандатів із 250, а партія Вучича — близько 105.

Сербія була єдиною європейською країною, яка відкрито поєднувала курс на вступ до ЄС і відмову від санкцій проти РФ. Зміна влади тут об’єктивно послаблює вплив Москви на Балканах. Однак зовнішньополітична програма переможців поки не викладена, і питання про баланс між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою залишається відкритим.