Політичні та воєнні акценти подій 7 вересня в Україні та світі

1. Спецпосланці Дональда Трампа, які 5 вересня побували в Москві, передали українській стороні послання про те, що «росіяни готові до перемовин». «Таке відчуття, що Путін потребує Трампа. Він не хоче його засмучувати», - прокоментував Зеленський. За словами президента, обговорюються ідеї часткових домовленостей — навколо енергетики, зерна, об’єктів електроенергетики та експорту нафти й газу, а вікно для реальної розмови він обмежив вереснем і жовтнем.

Формула, яку США фактично запропонували сторонам, — це не мир, а керована зимова деескалація: розмін ударів по енергетиці та портовій інфраструктурі на паузу, яка дозволила б Трампу пред’явити дипломатичний результат до довиборів у Конгрес.  Така конструкція не вигідна Україні, оскільки вона заморожує  саме ті два інструменти, де Київ сьогодні найефективніший, — удари по НПЗ і по логістиці, — залишаючи недоторканим сухопутний наступ, де перевага у РФ.

2. Пізно ввечері 7 вересня генеральний прокурор України Руслан Кравченко оголосив про відставку: «Це політичне рішення. І я ухвалив його свідомо». Відставка стала кульмінацією скандалу навколо розслідування НАБУ і САП щодо злочинної організації, яка «кришувала» шахрайські колл-центри.

Чергова відставка з корупційним шлейфом в оточенні Зеленського  ставить питання або про його причетність до того, що відбувається, або про неспроможність керувати вертикаллю власної влади.

3. Російська авіація вранці 7 вересня завдала удару по центру Краматорська: окупанти скинули чотири півторатонні ФАБ-250. Двоє загиблих, пошкоджено три багатоповерхівки. У понеділок ворог тричі бив по Слов’янську бомбами й ракетами. З прифронтової зони за добу евакуювали 849 осіб. На підконтрольній Україні частині області залишається близько 93 тисяч мешканців, серед них 4 804 дитини.

Удари по Краматорську та Слов’янську — це планомірне руйнування тилу агломерації, яку російська армія не може взяти штурмом. Москва розраховує на транспортну ізоляцію Слов’янсько-Краматорського вузла. До зими міста агломерації ризикують підійти в стані, коли їхня оборона забезпечуватиметься вже майже без цивільної інфраструктури.

4. 7 вересня командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький оприлюднив відео безпосередньо зі Святогірська, продемонструвавши, що місто перебуває під упевненим українським контролем. Це прямо спростувало заяву Путіна від 1 вересня про його нібито захоплення РФ.

Зараз Москва намагається переконувати Вашингтон, що становище України на фронті нібито постійно погіршується і тому Київ має погодитися на територіальні поступки. Якщо реальне становище на землі суттєво відрізняється від картини, яку Путін пред’являє американцям, це здатне вплинути й на переговорну позицію США.

5. У ніч на 7 вересня Україна провела одну з географічно найширших серій атак останнього часу. Зеленський повідомив про удари по нафтопереробних підприємствах у Татарстані та Пермському краї, по місцю зберігання й запуску російських ударних безпілотників у Курській області та ще одному об’єкту в Чорному морі. Генштаб повідомив про удар по залізничному мосту через Північно-Кримський канал біля Владиславівки, ГУР також заявило про пошкодження російського бомбардувальника Су-24 у Криму.

Особливо цікавий Пермський край – Україна здатна атакувати  російську воєнну економіку дуже далеко від кордону. Якщо це стане регулярною практикою, то Москві доведеться ще сильніше розтягувати ППО між фронтом, Москвою, нафтопереробкою, аеродромами та стратегічними об’єктами. У сукупності добір об’єктів атак  показує системну стратегію України: НПЗ + аеродроми + командні пункти + склади + залізниця.

6. Нафта марки Brent торгувалася близько 97,89 долара за барель. Причиною стало нове загострення навколо Ормузької протоки,

Кожні додаткові десять доларів у ціні бареля приносять російському бюджету десятки мільярдів доларів на рік. Це працює  проти стратегії фінансового вдушення, на яку роблять ставку Київ і його партнери, та девальвує цінність далекобійних ударів по російських НПЗ.

7. В окупованому Донецьку 7 вересня влада оголосила про масштабні відключення електроенергії. Керівник місцевого водоканалу визнав, що наявних 173 дизель-генераторів вистачає лише на короткочасні локальні аварії, а щодо теплопостачання комунальники вже фактично визнали проблеми взимку. Своєю чергою влада «ЛНР» продовжувала пояснювати перебої з електрикою аварією «в сусідньому регіоні», уникаючи згадки про російську Ростовську область.

Енергетичний колапс на окупованих територіях  розвивається вже не як наслідок бойових дій, а як результат вичерпання російської ремонтної та генерувальної бази —  це якісно нова реальність, яка не зміниться швидко навіть із зупинкою бойових дій. Тим паче, що в «сусідньому» Ростовському регіоні ситуація не краща.

8. Польща оголосила, що найближчими днями розпочне випробування зброї, здатної уражати цілі на відстані до тисячі кілометрів. Ідеться про крилату ракету Barracuda-500M.

Вперше країна східного флангу НАТО отримує можливість самостійно, без дозволу Вашингтона, діставати цілі на глибину російського оперативного тилу. Це водночас і стримування, і опосередкована підтримка України — російському командуванню доведеться зважати на нову загрозу й розпорошувати ППО.