Політичні та військові акценти подій за минулу добу. Небезпека переговорів у Китаї для Києва

1.Перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов заявив, що від початку вересня по енергетиці завдано понад 1000 ударів, переважно по високовольтних підстанціях.

Тисяча ударів за два з половиною місяці — це тактика. РФ діє безперервним потоком, який не дає змоги ремонтувати вже пошкоджене обладнання. Найвразливішими залишаються Дніпропетровщина та Харківщина. Основними політичними та логістичними цілями РФ будуть Київ і Одеса.

2. У ніч на 19 листопада Керченський міст зазнав нової атаки: мешканці нарахували щонайменше 15–16 вибухів, моніторингові канали повідомили про ймовірні влучання в залізничну частину. Рух тимчасово перекрито. Це вже третій удар по переправі за тиждень.

Явний намір Києва знищити Кримський міст свідчить про спробу Зеленського змінити нав’язувану американцями парадигму переговорів із РФ: від поступок і розмінів до силового тиску. Крим стає логістичною та політичною ахіллесовою п’ятою Путіна. Не випадковий і той факт, що серія ударів по символу путінізму припала на дні переговорів Путіна з Трампом і Сі в Китаї. Той поблажливий тон, яким Трамп спілкувався з Путіним, а також відсутність критики ударів по мосту з Вашингтона, показують що Білий дім свідомо використовує незручне становище лідера РФ у своїх цілях. Але ці цілі значно ширші за війну в Україні, і наскільки вони збігаються з інтересами України – покаже час. Якщо стратегія Києва на ізоляцію Криму триватиме і не зустріне спротиву Трампа, - це означатиме зміну позиції України за столом переговорів. Якщо після зустрічі в Китаї удари по мосту, що з’єднує окупований Крим із РФ, припиняться - це був лише оперативний крок, спрямований на розв’язання конкретних тактичних проблем, і, найімовірніше, з активної або пасивної згоди США.

3. 18 листопада Сі Цзіньпін особисто зустрів Дональда Трампа в аеропорту Шеньчженя, а потім Трамп, Сі і Путін обмінялися рукостисканнями перед вітальним бенкетом саміту АТЕС. Сі та Путін провели окремі переговори, на яких, за словами Дмитра Пєскова, обговорювали війну проти України. Потім відбулася 40-хвилинна розмова Трампа і Путіна. На 19 листопада заплановано зустріч Трампа із Сі і тристоронній формат. Помічник голови Кремля Ю. Ушаков припустив, що українську тему буде порушено, хоча порядок денний остаточно не узгоджений.

Паралельно, за даними Axios, Віткофф і Кушнер 19 листопада проведуть у Берліні переговори з українськими та європейськими представниками про гарантії безпеки й повоєнну відбудову, приурочені до саміту «коаліції охочих». В інтерв’ю NBC News, оприлюдненому вночі 19 листопада, Зеленський заявив, що Трамп і Сі за бажання здатні зупинити Путіна буквально за одну зустріч, якщо пригрозять санкціями та припиненням торгівлі.

Небезпека переговорів у Китаї для Києва у тому, що доля війни обговорюється на майданчику, де України немає, а Путін уперше за тривалий час присутній як рівний учасник «великої трійки». Причому Україна там явно буде навіть не метою, а розмінною монетою. Обнадіює позиція Китаю, який не зацікавлений у посиленні РФ та її зближенні зі США, тому Пекін, найімовірніше, збереже щодо війни в Україні статус-кво. Щоправда, це не виключає можливості тактичних домовленостей щодо України на двосторонньому рівні: як між Трампом і Путіним, так і між Путіним та Сі.

Берлінський трек із гарантіями безпеки — спроба європейців і Києва поставити будь-яку можливу угоду в Китаї в рамки їхньої солідарної позиції, з якою доведеться рахуватися і Трампу і Сі.

4. Єврокомісія запропонувала кредит Україні на 45 млрд євро на 2027 рік: до 20 млрд — загальна бюджетна підтримка і до 25 млрд — військова допомога. Основне тіло позики Київ поверне лише після отримання воєнних репарацій від РФ. При цьому ЄС залишає за собою право погасити її коштом заморожених російських активів. Сума покриває близько двох третин дефіциту фінансування України на 2027 рік, що оцінюється в 70 млрд євро. І сам кредит, і поправка до довгострокового бюджету ЄС потребують схвалення держав-членів. Напередодні Угорщина та Словаччина заявляли, що не братимуть участі у військовому фінансуванні України.

Головне в пропозиції Єврокомісії — не сума, а конструкція: платити за рахунками муситиме Москва, а до того Київ не несе боргового навантаження. Це знімає основне заперечення скептиків у ЄС, але впирається у вимогу одностайності щодо бюджетної поправки. Тобто, Брюсселю доведеться змінити позицію Будапешта і Братислави. Якщо механізм узгодять до кінця року, Україна вперше отримає передбачуване фінансування на рік уперед і перестане залежати від щоквартальних політичних торгів.

5. Іран розширив географію ударів по сусідах: КВІР атакував Кувейт і цілі в Бахрейні. При цьому нафта 18 листопада подешевшала, оскільки запаси сирої нафти у США зросли.

Падіння котирувань 18 листопада на тлі зростання запасів у США показує, що ринок уже звик до ризиків Ормузу, а отже, надприбутків, на які розраховує Москва, найімовірніше, не буде. Це ще далеко не та дешева нафта, яка була до війни США з Іраном, але й планомірного знищення російських НПЗ Україною тоді ще не було…

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Світ
18.11.2026
13:00

«Відповідь має бути жорсткою й неминучою». Російські ЗМІ про Україну

«Ми поставили завдання повністю «винести» український тил - енергетику, логістику, підприємства ВПК, - тому що без тилу сучасна армія не воює. І це завдання виконується, оскільки російський ВПК різко збільшив свої можливості. Зростання масштабу...
Країна
17.11.2026
12:37

Павло Лакійчук: Пошкодження Кримського мосту може надовго відрізати Азовське море від Чорного та ускладнити постачання російської армії

Пошкодження аркового прольоту мосту може заблокувати судноплавство Керч-Єнікальським каналом, порушити сполучення між Азовським і Чорним морями та завдати серйозного удару по російських внутрішніх водних маршрутах.
Світ
16.11.2026
15:58

Дипломатичний марафон тижня та європейський кастинг у Дубліні. Україна у фокусі світових ЗМІ

"…Хоча американська сторона заявила, що бачить «певні можливості», жодних ознак прориву, здатного покласти край майже п'ятирічній війні, розв'язаній вторгненням Росії, не було"
Всі статті