Політичні та військові акценти подій за минулу добу. Чому Костянтинівка – не Олешки

1.Учора в Кремлі відбулася зустріч спеціальних представників президента США Віткоффа і Кушнера з Путіним. Зустріч тривала понад 2 години. Увечері того ж дня емісари Трампа на аеродромі під Дубліном зустрілися із Зеленським. Розмова тривала трохи менше години. За підсумками Зеленський заявив, що узгоджено обмін військовополоненими, який «має стати найбільшим за час повномасштабної війни», але кількість і терміни не названо. Другим результатом він назвав те, що на наступному раунді Європа, за згодою Путіна, буде представлена як повноцінна сторона переговорів.

Поява Європи за столом переговорів може бути корисною для України в процедурному плані. Трампу тепер буде складніше сепаратно домовлятися з Путіним про умови миру в Україні за спиною Києва. Водночас це й ризик з погляду можливості для Кремля затягувати мирний процес, прив’язавши до нього акторів та умови, які не залежать від України. По суті, з приєднанням ЄС, коло вимог Москви суттєво розширюється. Це, як мінімум, позначиться на тривалості процесу. Крім того, поява Європи за столом переговорів автоматично робить її стороною конфлікту, що підвищує ставки в цій війні для Путіна.

Загалом тренд переговорного процесу можна вважати позитивним для України. Однак, він водночас означатиме й посилення військової активності Кремля, як на фронті, так і проти мирного сектору - саме військові збитки противнику є головним аргументом Москви на переговорах. Посилиться й гібридна війна РФ проти європейських країн, що може вплинути на їхню підтримку Києва…

2. Виступаючи 12 листопада на саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні, Зеленський повідомив, що вздовж лінії фронту та на окупованих територіях повернувся ліміт швидкості Starshield — 161 км/год. Українські військові розцінили це як системне обмеження, а не випадковий збій. За його словами, це «прямо впливає на нашу здатність перехоплювати російські реактивні “шахеди”».

Обмеження можливостей української ППО виникло того ж дня, коли американські емісари поїхали до Кремля, і діє саме над територіями, чий статус є предметом переговорів. Це явна демонстрація Білим домом свого впливу на хід бойових дій в Україні. Вона показує Кремлю цінність дружби з Трампом і є відкритим інструментом тиску на Київ.

3. На зустрічі з американськими емісарами 12 листопада Путін запропонував провести «гуманітарну місію» у Костянтинівці за зразком Олешок. Радник президента України Д. Литвин відповів, що в Олешках під прикриттям гуманітарної операції відбувалася ротація техніки та особового складу РФ, і не виключив, що мета ініціативи Путіна — захоплення Костянтинівки.

Ситуація з Костянтинівкою докорінно відрізняється від ситуації з Олешками. Міста Херсонської області були захоплені РФ у 2022 році несподівано для їхніх мешканців, тому багато хто просто не встиг або не зміг виїхати з окупації. До Костянтинівки війна підступала тривалий час, і в місті залишилися тільки ті, хто свідомо ухвалив таке рішення з тих чи інших причин. Багато хто готувався до життя в підвалах. Тому там може бути продовольча криза, але вона не потребує евакуації людей у таких масштабах, як у Херсонській області. До того ж у Костянтинівці відсутній фактор Дніпра, тобто можливості для доставки гуманітарних вантажів ворогуючими сторонами на контрольовані ними частини міста - ширші, ніж на Херсонщині. Натомість ризики наслідків від перегрупування російських військ у районі Костянтинівки значно вищі для України, ніж в Олешках (через відсутність того ж фактора Дніпра). Тому згода Києва на ініціативу «гуманіста» Путіна має виходити насамперед із військової доцільності, а не точкової гуманітарної. Адже такий «гуманізм» може значно погіршити життя мирних мешканців Краматорська та Слов’янська, яких набагато більше ніж тих, хто свідомо залишився в Костянтинівці.

4. Офіс генпрокурора учора отримав постанову Вищого антикорупційного суду у провадженні щодо народного депутата Давида Арахамії. Рішення суду задовольнило скаргу Центру протидії корупції на бездіяльність в.о. генпрокурора і зобов’язало внести відомості до ЄРДР. Раніше ні Руслан Кравченко, ні Антон Ковальський заяву ЦПК не реєстрували. Тло справи — повідомлені НАБУ 27 грудня 2025 року підозри п’ятьом чинним депутатам в одержанні неправомірної вигоди за голосування в Раді, де організовану групу, за версією слідства, міг очолювати невстановлений представник керівництва фракції, який наприкінці 2025 року отримав 85 тис. доларів.

Суд змусив прокуратуру відкрити провадження проти ключової фігури парламентської більшості та найактивнішого учасника делегації на переговорах з РФ і США. І саме в дні найбільшої активності переговорного процесу. Не будемо припускати, чи є це збігом, але сам факт такої справи стає фактором ризику для Києва і на переговорах і у взаєминах з головним кредитором України – ЄС. Арахамія стає слабкою ланкою мирного процесу.