Політичні та військові акценти подій за минулу добу. «Посередник» США залишається на позиціях Москви

1. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), російський наступ уповільнився до мінімальної інтенсивності з серпня. 9 листопада росіяни провели близько 140 атак — найменша кількість за окрему добу щонайменше з серпня 2026 року. Найбільше наступальний темп агресора уповільнився на східних підступах до Слов’янська. На Лиманському напрямку окупанти, навпаки, намагаються відновити ініціативу.

Зниження темпів наступу може свідчити про виснаження окремих російських угруповань. Але воно також може бути пов’язане з погодою, перегрупуванням і підготовкою зимових операцій. Сухопутна кампанія дає Москві дедалі менше підстав розраховувати на захоплення Донбасу навіть у 2027 році. Це негативне для Кремля тло переговорів з Україною і ЄС.

2.У ніч на 10 листопада армія РФ продовжила вибивати енергетику в центрі та на сході країни. Повідомлялося про влучання дрона в енергетичний об’єкт у Полтавському районі і в Дніпрі. Під удар також потрапила критична інфраструктура Кривого Рогу. Удень 9 листопада під повторний удар потрапила Трипільська ТЕС на Київщині. При цьому, ГУР повідомило про нову модифікацію російського ударного дрона «Герань-5» — К5-К, Він має аеродинамічні характеристики малогабаритної крилатої ракети і термобаричну бойову частину. Водночас Зеленський попередив голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн про можливе посилення російських ракетних ударів по мостах через Дніпро.

Полтавщина та Дніпропетровщина — це транзитні хаби, через які живиться Схід, тому кожне таке влучання б’є по цілому вузлу прифронтової енергосистеми. Удари по мостах через Дніпро призведуть до порушення транспортних зв’язків між західною та східною частинами країни, що ускладнить постачання фронту й спричинить нову хвилю переселень до Центральної та Західної України, а також за кордон.

Удар саме в ніч перед початком переговорів в Абу-Дабі — це і силовий тиск на українську делегацію, і демонстрація Вашингтону, що федерація не має наміру поступатися щодо енергетичного перемир’я.

3. Цієї ночі Україна атакувала 123-й авіаремонтний завод у Старій Руссі, що ремонтує військово-транспортні Іл-76, Іл-78, літаки Л-410 та авіаційні двигуни. Увечері 9 листопада українські сили уразили базу російського підрозділу безпілотників «Рубікон» в окупованому Бердянську Запорізької області. У ніч на 9 листопада ЗСУ атакували завод імені Морозова в Ленінградській області, який виробляє вибухові речовини та компоненти твердого ракетного палива, зокрема для балістичних ракет «Іскандер-М».

На тлі дефіциту засобів ППО, Київ б’є по російських засобах завдання ударів по Україні. Ураження бази «Рубікона» в Бердянську особливо дошкульне: саме цей підрозділ забезпечує дронову блокаду української логістики на Покровському напрямку.

4. Reuters оприлюднило відомості про повернення дефіциту бензину та дизельного палива у РФ після серії українських ударів по російських НПЗ. За два тижні атак зазнали щонайменше вісім великих НПЗ. Карелія обмежила одну покупку 30 літрами бензину. Обмеження та перебої фіксувалися в Бурятії, Забайкальському краї, Нижньогородській, Архангельській, Пензенській областях і Красноярському краї. 9 листопада голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна заявила у Держдумі, що удари по НПЗ, логістичних центрах і промислових об’єктах обмежують виробничі можливості російської економіки. За її словами, у зв’язку з цим, ключова відсоткова ставка може залишатися двозначною і у 2027 році.

Перебої з пальним збільшують витрати транспорту, сільського господарства та промисловості. За тривалого скорочення переробки вони можуть зачепити й постачання армії. Високі відсоткові ставки ускладнюють кредитування цивільних підприємств, через що російська економіка стикається одночасно з тиском військових видатків, інфляцією та наслідками українських ударів. На тлі зниження ціни нафти, яка вчора впала ще на 5 доларів, це позитивний тренд для України.

6. Українська делегація вчора вилетіла до Абу-Дабі, де 10 і 11 листопада мають відбутися тристоронні переговори з представниками США та РФ. Голова Офісу президента Буданов заявив, що пріоритетом Києва буде гуманітарний напрям, керівник делегації Умєров сформулював мету як довгостроковий і сталий мир із гарантованою безпекою для України. Навколо європейської участі виникла суперечка: голова МЗС Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Європа буде представлена, Єврокомісія та Європейська рада направляють спільну команду на чолі з Бьорном Зайбертом та Анною-Марією Бурою разом із радниками з нацбезпеки Британії, Франції та Німеччини. Водночас Д. Пєсков наполягав, що формат залишиться суворо тристороннім. У ніч на 10 листопада Марко Рубіо заявив журналістам, що повоєнний механізм безпеки для України спрацює лише за згоди Москви, а остаточного плану гарантій за зразком статей 4 і 5 статуту НАТО поки немає.

Формула Рубіо «гарантії працюють лише за згоди РФ» фактично передає Кремлю право вето на архітектуру безпеки України і підтверджує відмову США тиснути на Москву з метою її примусу до миру. Це робить переговори безперспективними з точки зору зупинки бойових дій. Присутність в Абу-Дабі європейських представників, але їхня відсутність за столом унеможливлює й діалог про повоєнну архітектуру безпеки в Європі. Водночас, пасивна позиція США та небажання Москви розширювати формат за рахунок європейців збільшують розкол між Вашингтоном і Європою та заводять переговори про мир у глухий кут. Тобто, максимальним ефектом цього раунду, можливо, як і сказав Буданов, лише гуманітарний напрям.