Вижити в окупації
Прифронтовий Донбас
Корисно переселенцям
1.Головною подією доби стало виведення з ладу Кримського мосту. Удар було завдано в ніч на 17 листопада. У результаті, 227-метрова арка автомобільної частини відсутня повністю, уламки та частина дорожнього полотна впали в Керченську протоку, а сусідня арка залізничної гілки встояла, але дістала пошкодження. За словами Зеленського, акція готувалася кілька тижнів, тобто, паралельно переговорному процесу. Рух поїздів окупанти відновили вчора вдень. The Times повідомила, що удар було виконано без використання систем Starlink та Starshield.
Ураження мосту змінює логістику постачання південного угруповання РФ у Криму, Херсонській та Запорізькій областях України. Усе навантаження лягає на залізничну гілку з пошкодженою аркою та на сухопутний коридор через окуповані Донеччину і Запоріжжя. При цьому, коридор вразливий для українських далекобійних засобів, а міст лишається досяжною військовою ціллю. Для Києва це аргумент у переговорному торзі, що розпочався.
Окремим плюсом для України може стати блокування уламками мосту Керченської протоки, що помітно ускладнить експортну логістику РФ. Однак, наслідки обвалу мосту для судноплавства поки не відомі.
Ураження символу «русской весны» має й політичні наслідки - мстиве російське суспільство тепер очікує адекватної відповіді, а весь арсенал ескалації (включно з ударами по мостах через Дніпро) Путін уже використав раніше. Крім того, повторні удари по київських мостах можуть спричинити у відповідь руйнування залізничної частини кримського мосту, що створить не лише військову, а й соціально-економічну проблему на окупованому півострові.
Важливий також геополітичний аспект того, що сталося. Удар завдано напередодні саміту АТЕС у Китаї, де мають зустрітися Путін, Трамп і Сі. Путін змушений їхати туди на тлі військово-політичної поразки, що послаблює його переговорні позиції і автоматично посилює «карти» Трампа…
2.Вночі 18 листопада безпілотники атакували Краснодарський край РФ. За словами місцевих жителів під ударом були Ільський та Афіпський нафтопереробні заводи. Для Ільського НПЗ це вже друга атака цього місяця.
Важливий контекст. Ці удари завдано одразу після того, як 17 листопада, на зустрічі союзників України в Брюсселі, заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі виступив проти ударів України по російських нафтових об'єктах і комерційних складах. Якщо Київ іде на таке відкрите протистояння зі своїм основним продавцем озброєнь, значить він спирається в далекобійних акціях на зброю власного виробництва та підтримку європейських партнерів, що саме по собі посилює його переговорні позиції.
3.Уранці 17 листопада три російські «шахеди» долетіли до Мукачева. Один з них упав за 300 метрів від залізничного вокзалу, після чого Будапешт на дві доби обмежив залізничне сполучення з Україною. Міноборони Румунії зафіксувало 11 повітряних цілей біля кордону і піднімало F-16. Також, «шахед» пройшов над Кишиневом, через що Молдова закрила свій повітряний простір.
Атака на Мукачево — це явний сигнал Москви учасникам вчорашнього «Рамштайну» у Брюсселі. Метою були не військові, а політичні наслідки. Зупинення угорського залізничного сполучення створює прецедент і б'є по логістиці західної допомоги Україні та цивільних перевезеннях. Цікаво, що 13 травня цього року, на відміну від вчорашнього випадку, дрони уразили безпосередньо залізничну інфраструктуру Закарпаття, але ні Угорщина, ні Словаччина сполучення не зупиняли. Тобто, мотив Будапешта або внутрішньополітичний, або пов'язаний зі створенням нового механізму впливу на Київ, після принизливого для України задоволення мовних вимог Будапешта щодо закарпатських угорців.
4.У ніч на 18 листопада Bloomberg повідомив, що американські посланці Д. Кушнер і С. Віткофф просять європейців розглянути нові ідеї щодо розташування сил НАТО на континенті, щоб обговорити їх на переговорах, що готуються, у Берліні. Москва, за даними ЗМІ, домагається, щоб Альянс не розміщував війська в державах, які вступили до НАТО після 1997 року, пропонуючи натомість скоротити свої ЗС у Калінінградській області та Білорусі.
Сам факт прив'язки американцями закінчення війни в Україні до зміни правил НАТО і дислокації військ у Європі – показує збіг інтересів адміністрації Трампа і Кремля. Фактично, Білий дім використовує війну в Україні, щоб послабити Європу та посилити РФ як потенційну противагу Китаю. Поспіх емісарів Трампа-Путіна пояснюється тим, що після перемоги демократів на проміжних виборах у них лишається вікно до січня, коли запрацює нова більшість у Конгресі, здатна обмежити їхню «миротворчу» активність. Відповідно найбільший тиск США на Київ чинитиметься найближчі два місяці.
Ви можете обрати мову, якою в подальшому контент сайту буде відкриватися за замовчуванням, або змінити мову в панелі навігації сайту