Політичні та військові акценти подій 27 вересня в Україні та світі. Під загрозою державні реєстри, банківські сервіси та зв’язок

1. У ніч на 27 вересня та впродовж дня росіяни завдали по Україні одного з найбільш масованих комбінованих ударів. Сумарно за добу загинули 14 людей і 57 дістали поранення. У Кілії, біля самого кордону з Румунією, дрони вдарили по портовій інфраструктурі на Дунаї. У Києві ціллю удару стала штаб-квартира «Київстару». Російське Міноборони водночас заявило про удар по дата-центру Vodafone Ukraine. У Києві двічі було атаковано ще один дата-центр. Попередні атаки на дата-центри вже призвели до перебоїв зв’язку приблизно у 100 тисяч домогосподарств столиці та області.

Росія остаточно перенесла центр ваги повітряної кампанії з військових об’єктів на економіку та тилову стійкість. Дунайські порти, зерносховища, дата-центри, мобільні оператори та енергетика вибиваються напередодні опалювального сезону, щоб водночас скоротити експортну виручку Києва і зробити зиму фізично важкою для населення. Удари по дата-центрах відкривають ще один фронт: під загрозою опиняються державні реєстри, банківські сервіси та зв’язок, тобто та сама цифрова керованість, на якій тримаються мобілізаційна й соціальна системи.

2. Аналітичний проєкт DeepState зафіксував окупацію Новоолександрівки на підступах до Добропілля та просування російських військ ще на двох ділянках Донеччини. Водночас речник Об’єднаного угруповання військ Віктор Трегубов повідомив, що українські підрозділи продовжують витісняти російські війська до річки Оскіл і скорочувати російський плацдарм на її західному березі на північ від Куп’янська.

Ситуація на фронті двоїста: поки на Лиманському та Куп’янському напрямках українські сили наступають, на Костянтинівському та Покровському РФ продовжує вгризатися, а захоплення Новоолександрівки відкриває їй можливість тиснути на Добропілля. Тобто повільна ерозія українських позицій біля Костянтинівки, де вирішується доля всієї донецької агломерації, все-таки триває.

3. Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль пояснив рішення зустрітися з російським колегою Лавровим уперше після 2022 року. За його словами, країни Глобального Півдня попросили Німеччину допомогти домогтися припинення атак на чорноморське судноплавство і відновити український та російський зерновий експорт, без якого існує ризик продовольчої кризи в цих країнах.

Морське перемир’я — найбільш реалістичний варіант бодай фрагментарної деескалації, оскільки воно вигідне і РФ, і Україні, і країнам Глобального Півдня, у підтримці яких зацікавлена РФ. Таке перемир’я вигідне й адміністрації США напередодні виборів до Конгресу. Тому саме його можна вважати найперспективнішим пунктом порядку денного переговорів, що готуються у форматі Україна – США – РФ.

4. 27 вересня глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран не пом’якшить своїх умов щодо розблокування Ормузької протоки. Іран пропонував відкрити протоку протягом семи днів за виконання семи умов, серед яких зняття американської морської блокади, розморожування іранських коштів і припинення ударів. Трамп цю пропозицію відхилив. Через кілька годин після відмови Іран застосував протикорабельні ракети та дрони по суднах, що проходили. Нафтові котирування на відкритті тижня продовжили зростати.

Найімовірніший сценарій, який описують військові аналітики, — «контрольоване виснаження» з чергуванням атак на танкери та обмежених американських ударів. Для Києва це означає, що чинник дорогої російської нафти, яка живить військові видатки Кремля, працюватиме проти України щонайменше до кінця року.