Політичні та військові акценти подій 16 вересня в Україні та світі. Обманка в Конгресі

1. Палата представників США ухвалила законопроєкт про санкції проти Росії. Точніше — про вторинні санкції для країн, які купують російську нафту й газ. За нього проголосували 262 конгресмени, проти — 159. Документ скеровують на підпис Дональду Трампу. Закон дозволяє запроваджувати тарифи до 100%. Серед очевидних потенційних об’єктів санкцій — Китай, Індія та Туреччина.

Якщо Вашингтон справді почне змушувати покупців вибирати між дешевою російською нафтою та доступом до американського ринку, можливості Москви продавати сировину значно звузяться. Але рішення про запровадження санкцій залишається за президентом. А Трамп навряд чи скористається таким правом, з огляду на можливу реакцію у відповідь з боку зазначених країн, особливо Китаю.

2. Урсула фон дер Ляєн у Європарламенті заявила, що ЄС уперше схвалив закупівлю американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, і підкреслила необхідність термінової поставки. Вона анонсувала спільну з Україною розробку доступної модульної системи протиракетної оборони — проєкт «Фрейя», що поєднує український бойовий досвід з європейськими технологіями та виробничими потужностями. Єврокомісія також пообіцяла, що взимку Європа надасть Україні максимально сильну підтримку.

«Фрейя» — це спроба ЄС відійти від залежності від одиничних дорогих американських комплексів і побудувати масову, дешеву та вироблену в Європі ПВО, де Україна виступає не просителем, а постачальником бойового досвіду й технологій. Але реалізація цієї програми до зими 2026/27 року, коли вона особливо потрібна українській енергетиці, дуже сумнівна. У деяких країн ЄС уже виникли питання щодо джерела фінансування цієї програми.

 3. 16 вересня Reuters повідомив, що Сизранський і Саратовський НПЗ повністю зупинили переробку нафти після українських атак безпілотників. РФ змушена продовжувати обмеження на експорт дизельного пального щонайменше до кінця жовтня.

Це пояснює заінтересованість Москви в переговорах про «енергетичне перемир’я» (не в самому перемир’ї! Або в перемир’ї, але на умовах РФ!). У Трампа свій інтерес у них, з огляду на передвиборчу ситуацію у США та зростання цін на дизель. Якщо Київ не може протистояти нав’язуваній йому невигідній угоді, то він може хоча б затягнути час з її затвердженням. Є велика ймовірність, що через 2 місяці, після виборів, вона стане не актуальною для Трампа.

4. Російський безпілотник атакував пасажирський поїзд у Миколаївській області. Того самого дня російський дрон ударив по пасажирському автобусу біля Нікополя — загинули п’ять людей. Лише у 2026 році, за статистикою «Укрзалізниці», РФ атакувала понад 1700 об’єктів залізничної інфраструктури.

Москва все очевидніше розглядає українську залізничну систему як стратегічну ціль. Цим вона переслідує відразу три завдання: ускладнює перекидання військ і техніки; б’є по економіці; ускладнює цивільну мобільність, в тому числі евакуацію. Тому стійкість «Укрзалізниці» фактично стає одним з елементів національної оборони.

5. 16 вересня до Верховної Ради офіційно внесли проєкт бюджету України на 2027 рік. На безпеку й оборону пропонується спрямувати 4,885 трлн грн — близько $110 млрд, тобто майже 44% ВВП і приблизно дві третини всіх державних видатків. Це на 11,9% більше за нинішній план 2026 року.

Україні знадобиться у 2027 році понад $52 млрд міжнародної фінансової допомоги, тоді як поки що підтверджені зобов’язання приблизно на $20 млрд. Якщо зовнішнього фінансування не буде, Київ не зможе підтримувати запропонований рівень військових витрат без дуже важких податкових або грошово-кредитних рішень. Тому боротьба за заморожені російські активи знову стає надактуальною.