Офіс президента звужує повноваження до сфери оборони і зовнішньої політики — політолог Ігор Чаленко про кадрові зміни

Призначення Кирила Буданова головою Офісу президента стало сигналом початку масштабної перебудови владної вертикалі з акцентом на безпеку, оборону та зовнішню політику, а не на внутрішньополітичні процеси, як це було раніше. Про це в інтерв'ю "ОстроВу" розповів політолог, голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко.

"Він одразу взявся за проблемні питання. Ми бачили координаційну нараду з мобілізації та СЗЧ, його участь у кадрових рішеннях", — зазначив Ігор Чаленко.

Політолог наголосив, що Буданов не обмежується силовим блоком, а поступово входить і у внутрішньополітичну площину.

"Далі стало очевидно, що він планує відігравати певну роль і у внутрішній політиці — наприклад, через нараду з Масловим і Мудрою щодо кандидатури міністра юстиції", — сказав він.

За оцінкою експерта, активність Буданова вже помітна і на міжнародному треку.

"І в зовнішній політиці Буданов проявив себе дуже активно — ми це бачили під час паризьких подій, де навіть його зовнішній вигляд став предметом публічного обговорення. Тобто вже зараз можна констатувати: на нинішній посаді Буданов є вагомою і помітною фігурою", — зазначив Чаленко.

Він додав, що поява Буданова на чолі Офісу президента запускає нову хвилю кадрових рішень у владі.

"Очевидно, що попереду — подальші кадрові зміни, зокрема і в структурі Офісу президента. Думаю, нинішній тиждень у парламенті буде багато в чому присвячений саме цьому: там і можливі відставки Малюка, і ротації навколо Шмигаля та Федорова, і питання Фонду держмайна, де має бути призначений новий керівник", — пояснив політолог.

Водночас він наголосив, що нинішні зміни не стільки посилюють особисті позиції Володимира Зеленського, скільки відновлюють вагу самого інституту президентства.

"Є поширена думка, що ці перетасовки посилюють особисту роль Зеленського. Я б сформулював це інакше: вони посилюють не стільки Зеленського як політика, скільки інститут президента як такого", — підкреслив Ігор Чаленко.

За його словами, у нинішніх умовах саме президентська вертикаль залишається єдиною інституцією з високим рівнем довіри.

"Якщо подивитися на уряд, Верховну Раду, суди та інші інституції, то рівень довіри там часто не перевищує 10–15%. У ситуації невизначеності — чи завершиться війна, чи спрацює мирний трек — влада змушена перебудовувати управлінську модель", — зазначив експерт.

Він пояснив, що зараз Офіс президента повертається до своєї конституційної ролі.

"Зараз відбувається своєрідне інформаційне "звуження" роботи президентської канцелярії — з акцентом на безпеку, оборону і зовнішню політику. За Єрмака Офіс президента фактично перетворився на надбудову над Кабінетом Міністрів, яка концентрувала у собі майже всі внутрішні й зовнішні процеси. Тепер цю модель, очевидно, намагаються змінити", — сказав Чаленко.

За його оцінкою, кадрові зміни у силовому блоці демонструють нову конфігурацію влади.

"Президент, по суті, продемонстрував, що силовий блок тепер безпосередньо працює з ним. Ті кадрові заміни, які ми бачимо, зокрема навколо Малюка і Хмари, свідчать саме про це", — наголосив політолог.

Він додав, що наразі ці зміни виглядають не як криза, а як переформатування управлінської моделі.

Як повідомлялося раніше, Москва піднімає ставки перед переговорами: що означає нинішня пауза у мирному треку та тиск на фронті.