Одна з цілей війни в Ірані – перекрити постачання нафти до Китаю і зробити Пекін більш поступливим– експерт Михайло Гончар

Азійські країни, передусім Китай та Індія, можуть відіграти ключову роль у стримуванні ескалації в Перській затоці, оскільки є головними споживачами близькосхідної нафти. Про це в інтерв’ю "ОстроВу" розповів експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Китай має значно більший запас міцності: його стратегічні нафтові резерви оцінюються приблизно у 200 днів. Індія перебуває у більш вразливому становищі – її резервів вистачає орієнтовно на 74 дні. Відповідно, для цих країн це може стати нагодою об’єднати зусилля, щоб вплинути на сторони конфлікту, передусім на Іран, і переконати його утриматися від атак на танкери в акваторії затоки", – зазначив він.

Експерт підкреслив, що Китай має додаткові важелі впливу на ситуацію, оскільки є ключовим покупцем іранської нафти.

"Китайські танкери Іран фактично не чіпає, оскільки значна частина іранської нафти – понад 90%, а нині, ймовірно, майже 100% – постачається саме до Китаю", – пояснив він.

Водночас такий сценарій навряд чи викликав би позитивну реакцію у Білому домі, зокрема у Дональда Трампа.

"Одна з цілей війни в Перській затоці – фактично перекрити канали постачання нафти до Китаю і зробити Пекін більш поступливим. Якщо подивитися ретроспективно на дії адміністрації Трампа в останні місяці, то вони цілком вписуються в логіку встановлення контролю над 'краном' постачання нафти до Китаю з лояльних йому країн", – наголосив експерт.

Таким чином, спроби Азії стабілізувати ситуацію можуть зіткнутися з геополітичними інтересами США, що ускладнює перспективи швидкого врегулювання.

Як повідомлялося раніше, експерт Михайло Гончар пояснив, що відбувається на енергетичному ринку.