Операції з активами "Лукойлу" та ідея відновлення "Північного потоку" можуть бути вигідні оточенню Трампа – Михайло Гончар

Можливі домовленості щодо закордонних активів російської компанії "Лукойл" та відновлення газопроводу "Північний потік" можуть бути частиною ширшої схеми економічного зближення адміністрації президента США Дональда Трампа з Росією. Таку думку в інтерв'ю "ОстроВу" висловив президент Центру глобалістики "Стратегія XXI", експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.

За його словами, паралельно з історією про постачання російського дизелю до США активізувалися інші питання, пов'язані з російськими енергетичними активами.

"Паралельно з'явилася інформація про оборудки навколо активів "Лукойлу". Знову активувалася тема "Північних потоків": мовляв, добре було б їх відремонтувати й запустити хоча б одну нитку, яка вціліла після підривів. Усе це можна розцінювати як хабар Кремля Трампу", – сказав експерт.

Гончар припускає, що серед кінцевих бенефіціарів можливих операцій із закордонними активами "Лукойлу" можуть опинитися люди з найближчого оточення американського президента. Зокрема, він звернув увагу на потенційні інтереси родин Трампа та спецпосланця США Стіва Віткоффа.

"Щодо закордонних активів "Лукойлу", то там, на мою думку, все досить хитро замасковано. Але серед кінцевих бенефіціарів можуть опинитися і родина Трампа через його зятя та доньку, і родина Віткоффа через нього самого та його синів", – зазначив він.

Експерт також припускає, що участь арабських інвесторів у потенційних домовленостях може ускладнити встановлення кінцевих бенефіціарів. Водночас він не навів доказів того, що члени родин Трампа чи Віткоффа вже отримали частки в цих активах.

Окремо Гончар звернув увагу на появу американського інвестора Стівена Лінча, якого пов'язують з ідеями щодо відновлення "Північного потоку".

За його словами, потенційна схема передбачає відновлення постачання російського газу до Європи, але під формальним американським контролем або з американською участю. Прибутки в такому разі могли б розподілятися між російськими, американськими та окремими європейськими учасниками.

"Ідея не нова – відновити й постачати до Європи російський газ, але формально американський, з поділом прибутку між росіянами, американцями й "правильними" європейцями на кшталт Шредера та колишнього агента Штазі Варнiга", – сказав експерт.

Гончар вважає, що перспектива отримання значних прибутків може бути одним із мотивів, які спонукають американських учасників розглядати можливість співпраці з Росією.

"Знаючи грошолюбство Трампа, це вже не міфічні журавлі в небі на кшталт тунелю під Беринговою протокою, а цілком пристойні для мільярдерів конкретні мільярди. А Трамп і Віткофф – мільярдери, тож вони спокійно клюнули", – зазначив він.

На думку експерта, такі проєкти слід розглядати в ширшому контексті спроб Росії повернутися до повноцінної економічної співпраці із Заходом. Москва може бути зацікавлена не лише у відновленні енергетичного експорту, а й у створенні механізмів, які дозволили б зменшити вплив санкцій.

Гончар пов'язує ці процеси з політичними прагненнями Трампа домовлятися з Володимиром Путіним на рівні глобальних лідерів. За його оцінкою, американський президент прагне продемонструвати, що здатен самостійно визначати правила міжнародної політики, навіть якщо це суперечить інтересам європейських союзників США.

Як повідомлялося раніше, Трамп дозволив постачання російського дизельного пального до США, Михайло Гончар вважає, що це рішення може бути пов'язане зі спробами Москви домогтися припинення українських ударів по російських НПЗ.