Життя у борг. Луганський щоденник

Це все більше нагадує життя в Радянському Союзі часів застою. Або, як хтось каже – «совка». З одного боку - щось будується, змінюється на краще. А з іншого – все більше відчуття, що це якось напоказ, що вітрина сильно прикрашає внутрішній зміст.

Дуже багато показного, перебільшеного, роздутого. Про кожен  хоч трохи значущий крок пишеться стаття, знімається ролик, формується бадьоре відео для тих, за чиї гроші це відремонтовано.

Іноді здається, що діти з дитсадка вбирають брехню: є просто життя, і  життя на камеру. На камеру - це коли треба прийти в білому, надіти краватки, значки і радісно симулювати, ніби щодня їх навчають у новому комп'ютерному класі, який подарував школі Роскосмос. Хоча насправді діти бачили цей клас двічі, і обидва рази – на камеру.

Гостра нестача вчителів. Директор однієї з елітних за довоєнними мірками шкіл на першій зустрічі з батьками переконувала їх, що вчитель англійської вестиме дітей з першого до одинадцятого класу: це дозволить бачити динаміку розвитку кожної дитини.

За фактом – вчителі змінюються щороку. І на закономірне питання «чому так?», та ж директор бадьоро відповідає, що це підвищує адаптаційні можливості дітей та їх стресостійкість. Це все, мовляв, на краще.

Молоді фахівці не бачать престижності у цій професії,  їх не спокушає низька заробітна плата. А старих не викурити зі школи, тому що нарешті вони можуть нормально жити, подорожувати і допомагати своїм дітям із зарплати та пенсії.

Дуже багато мішури у вигляді конкурсів, проектів, анкетування та іншого. І кожен крок вимагає підтвердження – зареєструвавшись потрібно відзвітувати у вчителя, щоб вона у свою чергу могла відрапортувати вище, що діти та батьки активні.

Анкети, опитувальники, видимість ... Все як у Росії, з тією лише поправкою, що більшість - профанація та ілюзія. Картинки здаються настільки реалістичними, що могли б дати фору будь-яким потьомкінським селам.

Так, подорожчання. Підвищення цін, комунальних тарифів, вартість проїзду. У звітах говорять лише про підвищення пенсій і жодного слова про те, що хліб виріс у ціні та дорожчає  покупна вода, до якої ми звикли.

Але, разом з цим, дорожчає нерухомість, заходять російські торгові мережі, на вулицях дедалі більше елітних машин. Вранці та ввечері пробки. На світлофорах — виставка елітних автомобілів. Це зовсім не той Луганськ, який нещодавно жаліли. Будуються елітні житлові комплекси, займається кожна пустка, обіцяючи багатоповерхівки з розвиненою інфраструктурою та школами. Навіть забутий Богом Камброд стає місцем для будівництва нового житлового комплексу.

Небачені нами масштаби та колосальний розмах відновлювальних робіт, за фактом, виявляється життям у борг. Замість ЖЕКів усі багатоповерхівки переходять у власність нової організації із новими комунальними тарифами. Триває масштабна боротьба з неоформленими працівниками та нелегальними таксистами. Той щасливий люфт часу, коли ми порівнювали себе з Москвою, але жили за нашими тарифами, закінчується. Вдвічі підвищується вартість проїзду, і це не остання зміна, яка вдарить по кишені звичайного обивателя.

Цікавий штрих – до Луганська повертаються ті, у кого було ніби все добре весь цей час у Росії та Європі. У цьому нас завзято переконували їхні батьки та спільні друзі. Повернувшись, кажуть, що втомилися від орендованих квартир і невлаштованості, а легенда про захмарну зарплату та безодню можливостей, була не більше, ніж легендою.

Намагаються повернутися друзі з України, і зіткнувшись із відмовою у в'їзді, ненавидять нас і зміни. Основний аргумент – тут усе моє, а мене не пускають. У розмові з тими, хто поїхав до України, все більше контрастів.

А життя, якщо відкинути політику та ідеологію, показує, що вижив (і в прямому, і в переносному сенсі) у цій ситуації той, хто всі ці десять років просто продовжував свою справу: лікував зуби, робив нігті чи брови, продавав машини, чи був таксистом. Ті, хто завзято працював і сприймав реальність не як виклик, а як умови довкілля, які потрібно враховувати, але не дозволяти їм впливати на свій душевний стан.

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
17.11.2026
12:37

Павло Лакійчук: Пошкодження Кримського мосту може надовго відрізати Азовське море від Чорного та ускладнити постачання російської армії

Пошкодження аркового прольоту мосту може заблокувати судноплавство Керч-Єнікальським каналом, порушити сполучення між Азовським і Чорним морями та завдати серйозного удару по російських внутрішніх водних маршрутах.
Світ
16.11.2026
15:58

Дипломатичний марафон тижня та європейський кастинг у Дубліні. Україна у фокусі світових ЗМІ

"…Хоча американська сторона заявила, що бачить «певні можливості», жодних ознак прориву, здатного покласти край майже п'ятирічній війні, розв'язаній вторгненням Росії, не було"
Донбас
15.11.2026
19:15

Темно й холодно: мешканцям «ДНР» і «ЛНР» бумерангом прилетіло те, чого вони бажали «хохлам». Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня в місцевих ЗМІ панував справжній плач через проблеми з електроенергією та опаленням. Ще зовсім недавно численні Z-блогери раділи російським ударам по українських електростанціях, сміялися з пропозицій Києва встановити енергетичне...
Всі статті