«Зеленський може змусити нас на непропорційно жорстку відповідь». Російські ЗМІ про Україну

Російські ЗМІ продовжують смакувати «проблеми України на тлі ухвалення законів про НАБУ і САП». На сторінках газети «Известия» якийсь Денис Денисов - «експерт Фінансового університету при уряді РФ» - так описує ситуацію: «Російські новинні портали і Телеграм-канали запестрили повідомленнями, що в Україні черговий «майдан»: люди виходять на акції проти влади, а європейці і американці розлючено критикують Володимира Зеленського. Причому всі ці гучні заголовки перемішалися з абсолютно незрозумілими російському пересічному громадянину абревіатурами, такими як БЕБ, НАБУ, САП і ВАКС».

«Важливо, що ці події можуть вплинути на позицію офіційного Києва, перспективи СВО і можливого врегулювання конфлікту», - вважає «експерт».

«Два базові сценарії»

Читачів «Известий» Денисов закликає не сумніватися: «Атака команди Зеленського на ці структури почалася після розслідувань щодо людей, які входять до «близького кола» і можуть розкрити ключові корупційні схеми Володимира Зеленського та його наближених. Йдеться про Тимура Міндіча, співвласника компанії «Студія «Квартал 95», екс-заступника глави офісу президента Ростислава Шурму і колишнього віце-прем'єра України та міністра національної єдності Олексія Чернишова».

«У підсумку Зеленський зміцнив вертикаль влади, а західні партнери на першому етапі «з'їли» атаку на свої інтереси, але це, мабуть, тільки попередня реакція. Усвідомлять, обміркують, а потім вживуть відповідних заходів. А ті мітинги, які зараз проходять по всій країні, мабуть, розтануть самі собою - вони не мають ні серйозної соціальної бази (корупція сприймається населенням як найважливіша проблема, але немає довіри до антикорупційних органів), ні єдиного координуючого центру», - м'яко коментує Денисов, прекрасно розуміючи, що тему мітингів з росіянами від гріха подалі краще не обговорювати.

Денисов звертає увагу на інше - «в контексті СВО є два базових сценарії розвитку ситуації»: «Якщо країни колективного Заходу дійсно вирішать «провчити» Володимира Зеленського, обмеживши військову і фінансову допомогу, це, звичайно, прискорить завершення спецоперації. Але є і менш оптимістичний варіант: нічого не зміниться, а розбірки з цього питання будуть відкладені до завершення конфлікту».

Водночас Денисов розуміє, що не можна замовчувати і головного: «Варто зазначити, що після початку мітингів Зеленський відмовився від запропонованої ним реформи і вніс новий законопроект. Він також стосується діяльності НАБУ і САП, але покликаний дати «повноцінні гарантії незалежності антикорупційних органів». За словами президента, законопроект вноситься «для справедливості».

Після цього прокремлівський «експерт» пускається в історичний екскурс про те, «як в Україні з'явилися західні антикорупційні органи».

«Історично так склалося, що політико-економічна система України формувалася за зовсім іншими лекалами, ніж у Росії. У 1990-ті роки в Україні сформувалося кілька фінансово-промислових груп, які фактично розділили країну на зони впливу і перманентно конкурували як на економічному, так і на політичному рівні. Це тривало до початку СВО, коли всі ці процеси почали згортатися і трансформуватися в нову жорстко вертикальну систему. У ній усіма процесами в країні в ручному режимі керує офіс президента на чолі з Андрієм Єрмаком, а «освячує» його рішення Володимир Зеленський. Але до останнього моменту в Україні залишалося кілька інструментів, які були поза цією системою, а саме антикорупційні органи, на створення яких ЄС і США витратили десятки років і мільйони доларів», - просвіщає росіян «експерт» Денисов.

Він підкреслює, що «в Україні корупція була з моменту виникнення держави», що політичні сили, які перемагали на виборах, «намагалися просто взяти під своє управління корупційні процеси в країні», а «після державного перевороту 2014 року і різкого розвороту в бік євроатлантичної інтеграції західні бенефіціари цього проекту, намагаючись убезпечити свої інвестиції і отримати додатковий контроль над політико-економічною елітою України, наполягли на створенні вищезгаданих антикорупційних органів».

«При створенні та запуску цих органів представники влади - спочатку Петро Порошенко, а потім Володимир Зеленський - намагалися уповільнити процеси, розуміючи потенційні ризики і загрози. Але настав момент розплати. Нинішня українська влада настільки повірила у свою вседозволеність і непогрішність, що вирішила замахнутися на «святе» - інструмент впливу і контролю з боку старших західних партнерів», - робить свій висновок прокремлівський «експерт».

«Тут вкотре, до речі, дуже наочно проявляється підхід подвійних стандартів колективного Заходу. Зараз критику Зеленського і його оточення за обмеження роботи антикорупційних органів обґрунтовують тим, що дані практики невіддільні від процесів євроатлантичної інтеграції, а такі органи - невід'ємна частина будь-якої демократичної держави. Тільки де були ці обурені голоси, коли нинішній режим в Україні обмежував права і свободи громадян за національною та мовною ознакою, організовувалися кампанії з фактичного знищення однієї з найбільших релігійних організацій в країні (УПЦ МП), вводилися обмеження на медіаконтент, що порушують всі відомі західні норми і свободу слова?», - повертає Денисов у звичне русло. Але на цьому чомусь і зупиняється...

«Рудимент неоколоніального періоду»

У шовіністичній «Комсомольской правде» «проректор Дипакадемії МЗС РФ» Олег Карпович поспішає вкотре проголосити, що «крісло під Зеленським хитається все сильніше».

І, як і належить проректору, суворо і «по-науковому» заявляє: «Багато західних ЗМІ вже встигли назвати гостру внутрішньополітичну кризу в Україні головною загрозою для нинішнього київського режиму. Проблема Володимира Зеленського, втім, не тільки і не стільки в вуличних протестах проти його боротьби з антикорупційними органами, а в тому, що зовнішні покровителі все сильніше розчаровуються у своїй маріонетці, яка відбилася від рук. Одночасно, все більше роздратування починає викликати «сірий кардинал» української держави Андрій Єрмак, якого англосаксонські ЗМІ давно називають справжнім президентом країни. Узурпувавши владу в «незалежній» команда аферистів і авантюристів на очах руйнує ретельно створений зовнішніми продюсерами імідж борців за свободу, наочно демонструючи, що єдина цінність для них - збереження влади за будь-яку ціну».

Карпович підкреслює, що «на відміну від ліберальних пропагандистів, ми прекрасно розуміємо, що те саме горезвісне НАБУ (Національне антикорупційне бюро України), з яким Зеленський розв'язав законотворчу війну, не є повноцінною противагою його диктатурі».

«Якби європейські еліти серйозно цікавилися правами людини і верховенством закону в Україні, вони давно б підняли голос проти беззаконня, що твориться Києвом, включаючи репресії проти російської мови і канонічної православної Церкви. Але ці лицеміри вперто не звертали уваги на фашизацію українського суспільства, ефективно підштовхувану Банковою протягом багатьох років», - злиться кремлівський «проректор».

Він запевняє, що «НАБУ цікавить спонсорів проекту «анти-Росія» лише через те, що воно створювалося як інструмент контролю над завідомо корумпованими керівниками країни з боку західних кураторів».

«Кинувши виклик цій організації, яка переступила певні «червоні лінії» щодо соратників Єрмака, Зеленський фактично завдав особистої образи тим своїм опікунам, завдяки яким він утримується на плаву навіть в умовах повної втрати зв'язку з реальністю. Не дивно, що після короткої, але потужної інформаційно-дипломатичної кампанії, київський зіц-голова змушений був відступити і оголосити про підготовку якихось нових законів, що відновлюють «антикорупційну інфраструктуру». Але не можна не помітити, що крісло під ним хитається все сильніше», - наполягає «проректор».

«Однак для нас чвари, що відбуваються в Україні, як і розлади у відносинах Києва з країнами «прогресивної демократії», мало що змінюють. Молодь, яка вимагає відставки Зеленського, в основному складається з таких же націоналістів, як і їхні опоненти; протестувальники, по суті, домагаються не миру, а лише більш ефективного витрачання західної допомоги. Зміна глави київського режиму на менш скандальну фігуру в поточній ситуації навряд чи змінить його сутність, а, скоріше, стане лише результатом міжкланових розборок. Крім того, прагнучи виплутатися з кризи, Зеленський може спробувати переключити увагу своїх покровителів через організацію нових небезпечних провокацій щодо Москви, змушуючи нас на непропорційно жорстку відповідь. Тому спокушатися не варто», - заспокоює Карпович.

«НАБУ і скандальна історія навколо нього - рудимент неоколоніального періоду в новітній українській історії. Саме для того, щоб цей принизливий етап залишився позаду, а населена, як неодноразово говорив президент Володимир Путін, братським народом республіка повернулася до добросусідського співіснування з Росією, ми і проводимо спеціальну військову операцію. І її цілі будуть досягнуті незалежно від результату боротьби різних київських угруповань», - підсумовує Карпович за тим же кремлівським сценарієм.

«Успіхи очевидні і викликають паніку»

Урядова «Российская газета» опублікувала міркування «військового експерта», головного редактора журналу «Арсенал Вітчизни» Олексія Леонкова, який сміливо заявляє, що «успіхи російських військ у літній кампанії очевидні і вже викликають паніку в Україні та сильне роздратування на Заході».

«Судячи з тієї динаміки, яку ми бачимо, основних завдань на цей рік у російської армії декілька. В першу чергу це створення буферних зон на територіях, які ще недавно не розглядалися нашим командуванням як першочергові. Просування наших військ зараз йде в Сумській, Харківській і Запорізькій областях, наші підрозділи також зайшли на територію Дніпропетровської області. Крім того, ніхто не знімав завдань щодо повного звільнення території ДНР і Херсонщини», - проголошує Леонков.

І наступає далі: «Успішність наших бойових дій може викликати кумулятивний ефект по всій лінії бойового зіткнення. Тобто противник може просто розсипатися. Це пов'язано з тим, що у київського режиму зараз потрійний дефіцит - техніки, боєприпасів, особливо до комплексів ППО, і кваліфікованого особового складу. На цей дефіцит ще впливають відносини, які зараз складаються між США і Європою. Вони можуть вплинути на динаміку нашого наступального процесу як позитивно, так і негативно. Зараз ЗСУ зробили акцент на оборону невеликою кількістю особового складу добре обладнаних укріпрайонів і опорних пунктів за підтримки великої кількості безпілотників і протипіхотних мін, висаджених у місцях можливого наступу. Але це якраз впирається у військові поставки з боку європейських країн. Тому наше командування користується ситуацією плутанини як в Україні, так і серед її європейських кураторів».

«Проблеми ЗСУ також створює укомплектованість особовим складом. Ця цифра зараз опустилася нижче 45 відсотків і продовжує знижуватися. Як тільки ця цифра досягне 30 відсотків, успіхи наших підрозділів стануть ще більш істотними», - впевнено додає «військовий експерт».

«Зрозуміло, що Україна про це знає, знають про це і аналітики з блоку НАТО. Зараз вони придумали тактику гарячого резерву, коли створюються більш-менш укомплектовані частини, так званий мобільний резерв, які перекидаються в район, де створюються передумови потужного прориву з нашого боку. Ці підрозділи займаються питаннями посилення, утримання позицій і наповнення їх особовим складом і технікою. Зараз у Києва серйозні загрози втрати таких стратегічних міст-фортець, як Покровськ в ДНР і Куп'янськ в Харківській області, а також найдовготривалішої агломерації - Костянтинівка, Слов'янськ і Краматорськ. Ці напрямки противник намагається утримати, але при цьому перебої з постачанням боєприпасів, технікою і особовим складом роблять виконання цього завдання досить складним», - стверджує Леонков.

Він також упевнений, що «великі проблеми ЗСУ також створюють наші масивні удари по тилах, де виробляються компоненти до військової техніки або накопичуються резерви».

«Якщо аналізувати масовані удари по українських об'єктах, в яких брала участь велика кількість засобів ураження - «Герані», крилаті ракети, гіперзвукові і оперативно-тактичні ракети, то можна побачити, що для подібних ударів залучалося від 500 до 700 засобів повітряного ураження. Синхронізація цих повітряних нальотів також говорить про те, що без елементів ШІ тут не обійшлося», - хвалить Леонков російських військових.

«Є ще один дуже цікавий момент, який зараз став з'являтися на лінії бойового зіткнення. Це використання безпілотників в якості винищувачів-перехоплювачів, які вражають дрони противника. На мою думку, нарощування дронів-перехоплювачів в результаті призведе до того, що боротьба за малий повітряний простір в тактичній зоні виявиться за нами. Коли їх використання стане масовим, а ще підтягнуться лазерні комплекси, тоді противник втратить перевагу своїх безпілотників у тактичних зонах», - ставить переможну крапку кремлівський «експерт».

«Одержувачем грошей виявилася компанія Ахметова»

Газета «Коммерсант» повідомляє, що «в Москві почали розглядати кримінальну справу колишнього генерального директора АТ «Шахтоуправління «Обухівська» Дениса Азарова».

«За версією слідства, Азаров сприяв неповерненню до Росії $146,6 млн виручки від продажу вугілля за кордон у 2021–2022 роках. Одержувачем грошей виявилася компанія українського олігарха Ріната Ахметова. Сам підсудний хоче вирушити військовим медиком на СВО», - вводить газета в курс справи.

І далі ділиться деталями: «Уродженець Запорізької області України Денис Азаров звинувачується СКР у зловживанні повноваженнями (ч. 2 ст. 201 КК РФ) і особливо великому шахрайстві (ч. 4 ст. 159 КК РФ). За версією слідства, пан Азаров підписав від імені свого АТ «Шахтоуправління «Обухівська», що належало до 2022 року Рінату Ахметову (входить до складу об'єднання, діяльність якого визнана екстремістською і заборонена в РФ), договір про відступлення права вимоги боргу в розмірі $146,6 млн зі швейцарською компанією DTEK Trading SA за поставку їй вугілля в 2021–2022 роках. Потім це право було переуступлено фірмі Fabcell Limited пана Ахметова (входить до складу об'єднання, діяльність якого визнана екстремістською і заборонена в РФ). Надалі право передано «ММС Поланд», яка, як і DTEK Trading SA, контролювалася українським олігархом. В результаті, вважають в ГСУ СКР, борг за поставлене вугілля виявився фактично неповернутим. При цьому слідство вважає, що Дениса Азарова в 2022 році спеціально призначили в АТ, щоб він взяв участь в даній операції. Ринат Ахметов (входить до складу об'єднання, діяльність якого визнана екстремістською і заборонена в РФ) у кримінальній справі не фігурує, але в ній згадуються невстановлені особи, одним з яких він, очевидно, і є».

«За другим епізодом підсудному інкримінували той факт, що він приховав від керівництва ПАТ «Сбербанк» факт переуступки права вимоги боргу, не внесли його до бухгалтерської звітності. Через це ПАТ переплатило в травні 2022 року за угодою про придбання активів АТ і тепер має намір стягнути весь збиток з фігуранта. Адвокат Олена Цацина повідомила «Коммерсанту», що її підзахисний провину не визнає, зазначаючи, що не підписував договору поступки. За версією захисту, підписи, які є в документах, - підроблені», - вказує газета.

«Договори збереглися лише у вигляді ксерокопій, через що проведена почеркознавча експертиза не змогла однозначно відповісти на питання про справжність візи пана Азарова. У свою чергу, арбітражні суди встановили, що факту переуступки прав вимоги від АТ «Шахтоуправління «Обухівська» взагалі не було, постановивши стягнути заборгованість у розмірі $146,624 млн з DTEK Trading SA», - уточнює «Коммерсант».

«Адвокат Цацина зазначила, що її підзахисний двічі подавав заяву до Міноборони Росії про укладення контракту для проходження служби в зоні СВО, заявивши, що він є військовим медиком. Однак фігуранту було відмовлено через подвійне, російське та українське, громадянство. Від останнього, за словами адвоката, він давно відмовився», - констатується в повідомленні.

Як довго триватимуть судові розгляди, в повідомленні не вказується.

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»