«Трамп затягує зашморг на шиї Зеленського». Російські ЗМІ про Україну

Коли під час інтерв'ю Володимира Зеленського британському виданню «The Guardian» у будівлі згасло світло, це було не просто так, заявляє газета «Московский комсомолец». Виявляється, це «Росія востаннє попередила Київ новою тактикою нанесення ударів». «У Росії з'явилася можливість не тільки позбавити противника енергопостачання, але і остаточно вибити всю систему ППО України і розчистити небо для наших ракет і безпілотників», - пафосно заявив газеті якийсь «військовий експерт, історик сил ППО» Юрій Кнутов...

«Удари помсти»

Одночасно «Московский комсомолец» запевняє, що під час інтерв'ю Зеленського виданню «The Guardian» світло в Києві «відключили демонстративно - влаштували чергову «показуху».

«Експерти вважають, що це була постановка, щоб продемонструвати, що навіть керівництво країни вже без електрики, далі нікуди і знищувати більше нічого. «Укренерго» при цьому тиражує повідомлення про масові відключення світла по всій країні. На думку експертів, вестися на ці виверти не слід, у київського режиму ще є енергоресурси, і слід послідовно добивати енергетику противника», - заявляє «МК».

«Це попередження київському режиму, - заявляє газеті «військовий експерт» Кнутов. - Щоб він відмовився від планів провокації щодо Запорізької АЕС. Про такі плани попереджав директор СВР Сергій Наришкін. Тобто ми даємо сигнал: «Не треба нас провокувати, тому що у нас є можливість зробити вам в тисячу разів гірше».

«Удари по об'єктах енергетики України - це удари відплати за те, що противник працює по наших нафтопереробних заводах (НПЗ) і енергетичних об'єктах. Наші удари настільки скоординовані за часом і потужністю, що практично основна маса території України опинилася в блекауті. Більш того, міністр енергетики України заявив про те, що вони опинилися в надзвичайно складній ситуації: як тільки вони відновлюють підстанції ТЕЦ, відразу ж слідують нові удари, і об'єкти енергетики виходять з ладу. Без електрики жоден військовий завод працювати не буде, та й багато військових частин на одних дизель-генераторах теж довго не протримаються», - немов з трибуни проголошує «експерт».

І продовжує «бомбити»: «Удари наносяться по залізничних вузлах. Зокрема, в Харківській області спочатку електровози, а потім тепловози були виведені з ладу з таким розрахунком, щоб війська, бойову техніку, боєприпаси не можна було перекидати в район ведення бойових дій. Високоточні удари по об'єктах логістики наносяться, щоб ускладнити поставки в Куп'янськ, Красноармійськ, Мирноград резервів ЗСУ і не допустити прориву оточення».

«Експерт» Кнутов хвалиться, що «ми стали більше використовувати балістичні ракети «Іскандер», а також «Кинжали» - з ладу виведено цілий ряд важливих підприємств, які забезпечували ЗСУ: танковий завод у Харкові, підприємство зі збирання безекіпажних катерів у районі Одеси, аеродроми, на яких базувалися літаки НАТО».

Кнутов обурюється: «Світло під час інтерв'ю Зеленського було вимкнено навмисно. Вже де, а у Зеленського точно є резервні генератори. І навіть якби виникла загроза відключення світла або його відключили, але протягом двох-трьох хвилин світло б увімкнулося. Це була вистава, яка розіграна для того, щоб показати Заходу: «Подивіться, в яких ми умовах перебуваємо». Але і населенню показати, що Зеленський, нібито, теж страждає від нестачі електрики. Хоча це брехня, якраз Зеленський забезпечений всім чудово. Це демонстративний крок, який покликаний вплинути на країни-спонсори».

«До речі, «шатдаун» у США вкрай негативно позначається на ситуації в Україні», - радісно додає «експерт».

«Чому? Тому що немає поставок ракет «Хаймарс», а їх дуже чекають. Немає поставок ракет «повітря-повітря» AIM-120. Немає поставок зенітних ракет до комплексів «Петріот». Очікувалося, що поставлять одну або дві такі системи. Для України, звичайно, це мало, вони просять штук 20. Але навіть два комплекси могли б прикрити не тільки Київ, а й Одесу, Іллічівськ (Чорноморськ) - це порти, де розвантажується зброя. Тому у нас з'являється дуже хороша можливість вивести з ладу систему ППО України. Знищивши її, ми можемо зробити політ наших безпілотників, крилатих ракет над Україною майже вільним», - грізно трубить «експерт».

На питання, «чи переживе Україна цю зиму», він відповідає діловито: «Дуже багато залежить від того, якою буде зима. Якщо зима не буде холодною, опалення у великій кількості не буде потрібно. Що стосується електроенергії, то Україна буде її закуповувати у сусідів за рахунок грошей Євросоюзу. Важка ситуація чекає на військово-промисловий комплекс, який споживає при виробництві зброї або її ремонті колосальну кількість електроенергії».

«Але, коли стоятиме вибір - дати електрику ВПК або населенню, переможе ВПК. Що стосується народу, невдоволення зараз там зростає колосальними темпами», - чомусь вирішив московський «експерт».

«Загрожує обернутися цунамі»

Шовіністичне видання «Політнавігатор» вважає, що «втеча боса «95 кварталу» пов'язана з тим, що «Трамп затягує зашморг на шиї Зеленського».

«В Україні вибухнув корупційно-політичний скандал, який загрожує обернутися цунамі, яке запросто може зруйнувати всю конструкцію чинного режиму - детективи Національного антикорупційного бюро (те саме НАБУ, створене Заходом для контролю над українськими «елітами») прийшли з обшуком до бізнес-партнера диктатора Володимира Зеленського, керівника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча. Це вже безпосередня атака на Зеленського з боку НАБУ. Звідки така сміливість?», - запитує «Політнавігатор».

І сам же відповідає: «Байки про незалежні «антикорупційні органи» можна навіть не розглядати. Незалежних органів в Україні ніколи не було, а тим більше сьогодні, в умовах диктатури. Але проблемою режиму виявилося те, що НАБУ і САП (спеціалізована антикорупційна прокуратура) були непідконтрольні диктатору, оскільки створювалися під патронатом Заходу, в першу чергу США, звідки, судячи з усього, і надійшла команда «фас». За однією з версій, таким чином Дональд Трамп примушує Зеленського піти на компроміс і погодитися з умовами миру, які узгодили на Алясці президенти Росії і США, і від яких відмовився український диктатор, нацькований європейськими союзниками».

«Примітно, - додає «Політнавігатор», - що під час обшуку в Енергоатомі детективи НАБУ знайшли сумки з доларами в оригінальній упаковці американського федерального резерву. З'явилися версії, що це гроші, які надійшли в Україну в рамках американської допомоги і прилипли до рук українських чиновників».

Але раптом «Політнавігатор» дає задню: «Втім, однозначно стверджувати, що відмашку НАБУ дали у Трампа, ми б не поспішали. Так звані антикорупційні органи створювалися за Байдена під кураторством глобалістів, у яких свої рахунки з оточенням Зеленського, на яке регулярно наїжджає соросівська мережа. З іншого боку, буквально днями глави НАБУ і САП провели зустріч з генеральним інспектором Державного департаменту США Карделлом Річардсоном. На сайті НАБУ інформації про зустріч небагато. Зазначається, що Річардсон «наголосив на важливості нагляду за ефективним використанням міжнародної допомоги США і підкреслив, що довіра до механізмів підзвітності в Україні безпосередньо впливає на продовження фінансування».

«Окрему увагу учасники зустрічі приділили підвищенню ефективності та незалежності розслідувань шляхом створення незалежної експертної установи при НАБУ та запровадження автономного прослуховування», – додає НАБУ пікантну в контексті останніх подій деталь. Зустріч із генеральним інспектором Держдепу відбулася 6 листопада, через чотири – обшук у Міндича і публікація «плівок». Збіг? Один відомий телеведучий відповів би: «Не думаю», – підсумовує «Політнавігатор», мабуть, сподіваючись, що достатньо «заінтригував» російського читача.

«А коли візьмемо Орехово…»

Газета «Аргументы и факты», схилившись над картою бойових дій в Україні, розмірковує, «куди ЗС РФ будуть наступати далі».

Розповісти про це прокремлівське видання попросило якогось «заслуженого військового льотчика РФ, генерал-майора» Володимира Попова.

Той по-генеральськи суворо закликає «не поспішати з подіями»: «Я не згоден із твердженням, що Покровськ і Куп'янськ вже звільнені або будуть звільнені ось-ось. Ймовірно, що нам знадобиться ще не менше двох тижнів для розгрому ворога там».

При цьому Попов запевняє, що «у двох потужних угруповань, які будуть вивільнені після розгрому ворога, вже є чіткий план подальших дій»: «Ми не раз говорили, що в Донбасі у ворога залишається ключовий оборонний район - агломерація Дружківка - Слов'янськ - Краматорськ. Саме ця ділянка - наше головне завдання. Причому підійти до неї було б бажано до початку зими, щоб противник створив там якомога менше нових укріплень».

«Ймовірно також і те, що після звільнення двох міст наші війська наростять кількість ударів по тилових маршрутах в районі агломерації. Це дасть нашим силам можливість позбавити противника надійного постачання з тилу і змусити його витрачати накопичені резерви. Крім того, розгорнутому в агломерації гарнізону буде набагато складніше зимувати при дефіциті ресурсів», - додає «командир» Попов.

«Наступним кроком наші війська зосередяться на перериванні комунікацій агломерації відразу з двох напрямків. Ймовірно, це розуміють і в Києві, наш натиск піде з півдня і з північного сходу. Південний удар буде завдаватися у напрямку до Дніпропетровської області, в обхід агломерації. Північно-східний, від Куп'янська, - на Ізюм, минаючи Харків і Балаклію. Другий удар, підтримуючій, ймовірно піде від Покровська на Запоріжжя через стик регіонів. Підтримку нашим силам з «Центральної» угруповання нададуть угруповання «Схід» і «Дніпро», які зараз ведуть бої на дніпропетровському і орехівському напрямках. В результаті ми переріжемо їх комунікації і можливості відбивати наші атаки у ЗСУ будуть дуже обмежені», - підозріло відверто показує всі карти російський генерал-майор.

При цьому «підтримуючому удару на орехівському напрямку Попов відводить дуже велике значення».

«Це головний напрямок боїв на півдні. Ми вже взяли Малу Токмачку, проходимо по стику Запорізької та Дніпропетровської областей. А коли візьмемо Орехово, то займемо і потужну автомобільну розв'язку, і залізницю, що ведуть до Запоріжжя. Після того, як такий вузол опиниться в наших руках, ми отримаємо вихід на столицю області і перервемо постачання ворога по рокадних дорогах на півдні. Підсумком стане критичне становище ЗСУ на ще одній ділянці фронту», - громить ворога «заслужений льотчик».

Чомусь називаючи Олександра Сирського «головою генштабу», Попов підкреслює, що той «чітко розуміє, що погоджується з критичним становищем у Куп'янську та Покровську, проте зберігає резерви».

«Ще до кінця літа було ясно, що у Сирського в резерві є три або чотири добре мобілізовані та підготовлені армійські корпуси. За цей час вони були обстріляні, пройшли ротацію на фронті, дооснащені технікою. При цьому в бій вони не вступили. Я вважав, що Сирський задіє їх протягом осені для проведення контрудару на одній з ділянок, наприклад, під тим же Покровськом, але він вважав за краще тримати цей ресурс у тіні і вичікувати далі. Ймовірно, саме через це в останні дні ми атакуємо полігони, наметові містечка і споруди. Це показник того, що наші удари по тилах спрямовані на вибивання саме цього резерву», - обриває свій «аналіз» кабінетний генерал-майор, так і не розкривши, як же буде виглядати «остаточна перемога» в його версії.

«Не тільки вся династія Романових»

Газета «Взгляд» обурюється: «Україна перевершила більшовиків у боротьбі з «російським імперіалізмом».

«Слідом за «декомунізацією» в Україні взялися за знищення пам'яті про тих, проти кого діяли комуністи – російських царів та інших символів Російської імперії. Тим самим київський режим не тільки уподібнюється комуністичному режиму, а й ставить під сумнів спадщину власної держави. Український Інститут нацпам'яті, раніше відомий головним чином на ниві «декомунізації», продовжує винищувати сліди російського в Україні. Цього разу ця установа віднесла династію Романових до символів «російського імперіалізму», - пояснює «Взгляд» причину свого праведного гніву.

«У прийнятій цією конторою збірці рекомендацій «Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики» йдеться про те, чиї сліди повинні зникнути з карт і вулиць українських міст і сіл. Там не тільки вся династія Романових, але й окремі її представники: Петро і Катерина Великі, Єлизавета Петрівна, Павло, три Олександри і два Миколи. Загалом, майже всі... За що потрапив цар, а потім і імператор Петро Олексійович, зрозуміло. Він не оцінив велич акту клятвопорушення Мазепи. Вірніше, оцінив, нагородивши гетьмана орденом Юди. А ще переміг шведів під Полтавою і наказав розорити Батурин. Але наруга над пам'яттю цього государя в Полтаві відбулася ще до прийняття цього циркуляру. І статуя роботи великого скульптора Якобсона на полі битви, і монумент на місці царського відпочинку були демонтовані раніше. Точно так само ліквідований в Одесі пам'ятник засновникам міста зі статуєю Катерини Великої, а заодно і вулиця Катерининська. Постраждав також бюст Олександру III в Борках під Харковом. Повний список того, що може бути ще знесено в рамках цієї рекомендації, повідомляти не варто: а раптом ця публіка щось забуде або не помітить...», - злісно зазначає «Взгляд».

І перераховує всілякі російські «царські заслуги»: «Адже за часів государів територія нинішньої України з малонаселеної або взагалі безлюдної землі перетворилася на багату індустріально-аграрну мережу регіонів. Для початку варто згадати, що Олексій Михайлович заснував Харків і Суми, Єлизавета Петрівна – Єлисаветград, Катерина Велика – Катеринослав, Павлоград, Олександрівськ, Херсон, Миколаїв, Одесу і не тільки. Ні Петлюра, ні тим більше Бандера жодного міста не заснували, як і Ющенко з Порошенком і Зеленським».

Звичайно ж – «Те, що потім було оголошено Україною, вкрилося мережею залізниць (Азовсько-Харківсько-Севастопольська, потім Південна; Південно-Західна, Катерининська, Придніпровська) і промислових підприємств. Одеський порт став одним з найбільших у світі, а миколаївська суднобудівна верф випускала чудові лінкори та інші кораблі – військові та цивільні. І все це – за три останні царювання».

Щоб ви розуміли, «й радянська влада, яку також заперечують нинішні українські «дерусифікатори», теж не байдикувала – один Дніпрогес чого вартий, не кажучи вже про «Південмаш» і чотири АЕС, а також про те, що звичка топити кизяками відійшла в минуле навіть у найвіддаленіших селах».

Ах, так - «видатні уродженці цих країв вважали за честь бути на службі російським государям, і видатні математики - академіки Остроградський і Буняковський, мікробіологи Мечников, Гамалея і Заболотний, фізики Тамм і Лангемак (обидва закінчили Єлисаветградську гімназію). І цей список можна продовжувати нескінченно. Навіть Шевченко був викуплений з кріпосної залежності з ініціативи російських діячів за кошти імператорської родини. Як він віддячив своїм рятівникам? Написав образливу поему «Сон».

«Все це робиться київським режимом на підставі закону від 2023 року «Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топоніміки»... При цьому режим Зеленського ще раз підтвердив свою терористичну сутність. 25 жовтня Інститут національної пам'яті дозволив використовувати ім'я російського революціонера, уродженця Чернігівської губернії Миколи Кибальчича для перейменування вулиць і культурних об'єктів країни. У матеріалах інституту зазначається, що Кибальчича не вважають символом «російського імперіалізму», тому його ім'я не підпадає під обмеження, встановлені в Україні в рамках «політики деколонізації». Цей персонаж брав участь у підготовці та організації вбивства Олександра II. Таким чином, і закон про боротьбу з «російським імперіалізмом», і його правозастосовча практика не стільки є продовженням декомунізації, скільки активним продовженням діяльності самих більшовиків. Саме товариш Ленін підписав у 1918 році декрет «Про пам'ятники Республіки», в якому п. 1 гласив: «Пам'ятники, споруджені на честь царів та їхніх слуг і не представляють інтересу ні з історичної, ні з художньої точки зору, підлягають зняттю з площ і вулиць і частково перенесенню на склади, частково використанню утилітарного характеру». Тож Зеленський і його обслуга з інституту Нацпам'яті в цьому питанні є вірними і послідовними ленінцями», - обурюється і таврує «Взгляд».

«Саме відповідно до нього, точніше, його місцевої модифікації за підписом тов. Раковського були знесені в Києві, Катеринославі, Бахмуті та інших містах УРСР пам'ятники государям, губернаторам і просто гідним людям. Деякі з них, на зразок уже згаданого вище пам'ятника засновникам Одеси та монумента Потьомкіну-Тавричеському в Херсоні, були повернуті на місце в пострадянський час. А були й такі, яких більшовики не наважилися чіпати, наприклад, пам'ятники Рішельє та Воронцову в Одесі та всі полтавські монументи. Адже навіть вождь світового пролетаріату у своєму декреті робив застереження про «історичну та художню цінність». Інакше нинішнім руйнівникам просто нічого б не дісталося», - уїдливо підсумовує «Взгляд».

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»