Політичні та військові акценти подій 7 жовтня в Україні і світі. Чим більше розмов про переговори, тим більше смертей в Україні

1. У ніч на 7 жовтня та впродовж дня РФ завдала одного з найбільш масованих комбінованих ударів по Україні від початку повномасштабної війни, приурочивши його до 74-річчя Путіна. За сукупними даними української влади, за добу загинули щонайменше 28 людей і понад 138 дістали поранення. В. Зеленський заявив, що однією з ключових цілей була енергетика. Графіки обмежень діяли цілодобово.

Демонстративний удар саме у день народження Путіна — переводить його з військової логіки в політичну. Це підгодовування марнославства росіян, яким важливо відчувати міць своєї країни на тлі її економічної та геополітичної деградації. І це ж – сигнал Заходу й Анкарі: жодні переговорні ініціативи не обмежують Кремль у виборі цілей і досягненні цілей. Навпаки, переговори стимулюють посилення агресії, щоб отримати на них вигідніші позиції. Чим більше буде розмов про мир, тим більше буде смертей в Україні. Оскільки розмови про мир показують кремлівському виродку потребу противника в мирі, тобто слабкість Заходу й України. Сильні не просять миру, вони говорять про перемогу!

2. За даними Повітряних сил України, під час нічної атаки із 46 реактивних безпілотників українська ППО знищила 38 — понад 82%.

Це помітно краще за показники останніх тижнів, коли ефективність проти реактивних Shahed становила приблизно 50–60%. Якщо такі результати стануть системними, то для Кремля зачинилося вікно технологічної переваги над Україною в дронах. Однак Київ поки не розв’язав своєї найболючішої проблеми – балістики.

3. Посли країн ЄС схвалили найбільше одномоментне розширення санкцій проти Московії з 2022 року. До списків внесено 743 фізичні особи та 826 компаній, пов’язаних з військово-промисловим комплексом: військове суднобудування та підводний флот, ракетно-космічна галузь, авіаційне приладо- та двигунобудування, артилерійське виробництво, військовий автопром, радіоелектроніка, навігаційні та напівпровідникові системи, хімічна промисловість і структури, пов’язані з боєприпасами.

Це зміна філософії санкційної політики ЄС: замість чергового «пакета» із секторальними заборонами Брюссель перейшов до масового персонального зачищення конкретних підприємств та їхніх керівників. Європа намагається підняти витрати саме того сегмента, який убиває цивільних. Включення 77 депутатів Держдуми від окупованих територій фіксує невизнання анексії, що знадобиться в майбутніх репараційних і судових процедурах.

4. Уряд Норвегії заклав у проєкт оборонного бюджету на 2027 рік 8,9 млрд доларів на підтримку України. Дефіцит українського бюджету на 2027 рік оцінюється в 40 млрд доларів.

Принциповий зсув — донори почали закладати Україну у власні бюджетні цикли на 2027 рік. Тобто вони планують війну щонайменше на рік уперед. Також це можна назвати вже офіційним визнанням факту, що підтримка України – не благодійність, а питання національної безпеки Заходу.

5. Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду справу народної депутатки та її помічника за підсумками розслідування НАБУ. Нардепка організувала злочинну групу, яка пропонувала бізнесмену за 250 тис. доларів забезпечити накладення санкцій РНБО на компанію-конкурента.

Предметом торгівлі виявився санкційний механізм РНБО — тобто інструмент, яким держава воює з російським капіталом та його прокладками. Навіть якщо угода виявилася фікцією і рішення не було ухвалене, сам факт того, що санкційні списки сприймаються на ринку як купований ресурс, підриває довіру до санкцій, як всередині країни, так і на Заході, який орієнтується на українські санкції при синхронізації власних обмежень.