«На кону для Росії та Білорусі - бути чи не бути». Російські ЗМІ про Україну

Войовничий кремлівський телеканал «Царьград» опублікував на своєму сайті статтю під уїдливим заголовком «Куди Лукашенко «тікає» з Мінська після погроз Зеленського?». У статті акцентується, що «Лукашенко вирушив у «тривале відрядження», коли Білорусі загрожує війна». «Куратори України та Київ переконані, що він ухилятиметься від рішучої відповіді на погрози Зеленського через побоювання щодо стабільності в країні та неможливість у умовах конфлікту передачі влади в потрібні руки. Хочуть налякати й Путіна… Заварюється щось феєричне», - припускає «Царьград».

«Замість Лукашенка або його сина Колі»

«Царьград» нагадує, що «19 червня протеже Лондона та ЄС Зеленський замість вибачень висунув ультиматум Лукашенку, який зазвичай подає себе як «крутого». Він дав йому тиждень на те, щоб прибрати з прикордонних районів «ретранслятори», які нібито допомагають Росії завдавати ударів з повітря по Україні, інакше «це зробимо ми».

При цьому «Царьград» підкреслює, що для нього «все це не стало несподіванкою», і що він «попереджав місяць тому, що білоруському президенту не вдасться відсидітися осторонь».

«Від Білорусі також вимагається припинити постачати Росії - іншій частині Союзної держави - компоненти для озброєння та паливо… Український диктатор, який заграє з білоруською опозицією, що перебуває на зарплаті у Заходу, навіть погрожував «превентивно діяти… щодо фактичного керівництва Білорусі», явно натякаючи на його точкову ліквідацію за іранським зразком… Тому будемо бити, продовжує погрожувати Зеленський, якому допомагають воювати з Росією не тільки вся Європа, а й весь колективний Захід із його васалами. Якщо Мінськ… погодиться з цими вимогами, які виникли після дуже м’якої реакції Білорусі на кампанію тиску з боку України, це означатиме не лише зраду Москви, а й втрату суверенітету», - суворо попереджає «Царьград».

Він упевнений: «Цілком зрозуміло, чого хочуть Київ, Брюссель і Лондон: щоб Білорусь порвала з Росією, а в Мінську замість Лукашенка або його сина Колі влаштувалася керована Заходом Світлана Тихановська, яка очолює маріонетковий «Об’єднаний перехідний кабінет Білорусі» і яку нещодавно Зеленський приймав у Києві як майбутню білоруську «владу».

«Отже, з вищесказаного випливає, що вже наприкінці цього тижня, після закінчення терміну ультиматуму Зеленського, Білорусь почнуть перевіряти на міцність як зсередини, так і в тому, що стосується її союзних відносин із Росією. І вже цілком зрозуміло, як. Якщо Мінськ не припинить допомагати Росії, завдяки якій режим Лукашенка досі існує, Україна почне завдавати ударів, поступово нарощуючи їх, ракетами та БПЛА по білоруських НПЗ, що поглибить паливну кризу в Росії та створить проблеми для Білорусі, військових заводів, транспортної інфраструктури», - пророкує «Царьград».

Він також не виключає, що одночасно можливе «проникнення до Білорусі з території України (і не тільки) озброєної та підготовленої Заходом опозиції з метою захоплення невеликого району та проголошення там своєї влади».

«Царьград» вкрай роздратований: «Зеленський і його кліка, які наживаються на війні, також явно сподіваються, що поява третьої сторони в конфлікті України з Росією зведе нанівець усі попередні домовленості щодо його припинення, затягне військові дії на кілька років, що потрібно європейцям для доозброєння, призведе до розширення допомоги Заходу Україні, ще більш масштабних антиросійських санкцій. Можливо, до прямої військової допомоги Києву з боку деяких європейських країн, введення військ НАТО».

«Ну і, нарешті, на Заході, де, як їм здається, все знають про нашу «еліту», не виключають можливості й того, що перспективи настільки масштабного й складного для Росії розвитку подій змусять Москву підняти «білий прапор», що вирішить одночасно й долю Білорусі. Питання «бути чи не бути» - ось що стоїть на кону для Росії та Білорусі, і годинник тикає. До закінчення терміну ультиматуму залишилося кілька днів», - відверто побоюється кремлівський телеканал.

«План Заходу, особливо Європи та Києва, щодо Білорусі, яку хочуть підставити під удари України, має один істотний недолік: інстинкт самозбереження змусить Москву та Мінськ об’єднати зусилля й скористатися географічним положенням, щоб щонайменше розділити Україну навпіл, зробити її менш небезпечною для своїх сусідів. За допомогою Білорусі реально протягом кількох років (Захід все одно планує не випускати Росію в цей період з війни) позбавити Україну Зеленського всього лівого берега Дніпра, почавши воювати по-справжньому», - суворо повчає «Царьград».

«Польща ніколи не соромилася»

Урядова «Российская газета» вихваляє офіційну Варшаву: «Позбавлення Зеленського ордена може виявитися несподівано доречним і далекоглядним кроком з боку Польщі».

Путінська газета діловито пояснює, «чому конфлікт Польщі із Зеленським навколо «героїв УПА» може стати передвісником краху української державності».

«Колишні мешканці президентської резиденції Кучма, Ющенко та Порошенко, діючий терорист і голова офісу Буданов, нікчемний міністр закордонних справ Сібіга — усі протягом одного світлового дня повернули Польщі її державні нагороди слідом за Зеленським… Колективна здача нагород, отриманих за незрозумілі заслуги, навіть якщо слідувати коментарю Зеленського, мала додатково образити Польщу та принизити статус її найвищої державної нагороди. Але в Польщі, здається, не дуже засмучуються: вже на те, що висока нагорода - французький Орден Почесного легіону, але й його список кавалерів регулярно проріджувався на крутих історичних поворотах. А Польща ніколи не соромилася брати приклад із Франції», - повчає «РГ».

«На тлі інциденту з Орденом Білого Орла можна констатувати міцність диктаторської влади Зеленського, її деспотичну природу, а отже, й відсутність у його оточенні людей, які наважуються ставити під сумнів правильність прийнятих ним рішень. Як свідчить світова історія, поруч із деспотами таких людей не буває. Лише цією вступною перейменуванням невеликого загону українських бойовиків на честь «героїв УПА», яке спочатку можна було сприйняти як непорозуміння, а згодом вирішити дипломатичними методами, він довів ситуацію майже до розриву зі стратегічно важливим партнером», - радіє «РГ».

Газета стверджує: «Критики Зеленського, які виїхали з країни, з посиланням на співрозмовників, що залишилися в його оточенні, кажуть, що диктатор вже півроку перебуває у зміненому стані свідомості, а саме - увірував у свою абсолютну правоту, удачу й невразливість, не слухає нічиїх порад і буквально парить над землею. У його способі мислення та дій само собою відпали самокритика та можливість відступити, залишилися лише невилікувані комплекси та віра в безперервну ескалацію як запоруку успіху. Хто б не був її об’єктом. У даному випадку ним стала Польща. Ось тільки польському гонору неприємно відчувати себе об’єктом, ця травма навіть глибша за Волинську різанину. Тим більше коли таку позицію їм нав’язує завідомо слабший і залежний від зовнішніх сил сусід, якого вони й як суб’єкта сприймають із великим натягом, а ще гірше - тимчасово. Так уже історично склалося».

«У диктатурі Зеленського себе заспокоюють думкою, що весь конфлікт - це відображення внутрішньої політичної боротьби в самій Польщі. Мовляв, польський націоналіст Навроцький українською картою набирає собі очки на наступні парламентські вибори, а прем’єр-міністр Туск відстоює загальні «європейські цінності», які однозначно передбачають Росію як ворога. І тому перемога все одно буде за Зеленським із Туском, бо колективний Брюссель все одно сильніший за окрему Варшаву. Це припущення сприймається як аксіома й не потребує доказів. Але в реальному житті, а не в українській політичній теорії та ЗМІ, все вирішують події «на землі», тобто в Польщі. А там соціологічні опитування показують, що вже значно більше половини поляків ставляться до українців негативно, а до Зеленського - ще гірше», - стверджує газета уряду РФ.

«Чи не сталося б так, що конфлікт із Зеленським навколо «героїв УПА» - це геополітична гра на випередження, передвісник краху української державності, який поляки, що живуть найближче, краще за всіх розуміють українців і мають власний негативний досвід втрати країни, відчули раніше, ніж у Берліні, Парижі та Лондоні. Ось і найпопулярніший коментар у польських соцмережах зводиться до того, що слідом за нагородами добре б повернути й вкладені в українців гроші. А там і про Східні Креси на державному рівні згадають», - сподівається «РГ».

«Тому позбавлення Зеленського ордена може виявитися несподівано доречним і далекоглядним кроком: очистити список кавалерів від діячів країни, яка в найближчій перспективі не існуватиме, показати приклад іншим європейцям, застерегти їх від українського майбутнього. І реакція українських діячів цілком виправдовує цей розрахунок поляків. Тому після нагадування про гроші польські дотепники пропонують Зеленському заснувати в Україні альтернативний польському Орден жовто-блакитного дятла і нагородити ним самого себе», - уїдливо підсумовує «РГ».

«У Зеленського є низка інструментів»

Так звана «Свободная пресса» цитує втікача Віктора Медведчука, який «висловив припущення, що колективний Захід запустив механізм заміни ватажка київського режиму Володимира Зеленського».

«СП» звернулася до «відомого політолога, члена ради з міжнаціональних відносин при президенті РФ» якогось Богдана Безпалька з проханням роз’яснити, «чи справді Захід розглядає зміну влади в Україні і як скоро це може статися».

Безпалько, однак, закликає «до таких висновків ставитися дуже обережно»: «Зеленський поки що влаштовує всіх західноєвропейських та американських політиків як лідер України, який реалізує головну мету - стримування Росії. Зараз навіть гіпотетично неможливо уявити, що хтось може прийти на зміну Зеленському, оскільки він робить усе для нівелювання всіх своїх конкурентів - людей, здатних відправити його в політичне, а можливо, й фізичне небуття».

Безпалько впевнений, що «наразі в Україні немає гідних політиків, які могли б скласти простроченому президенту хоч якусь компанію», а крім того, «у Зеленського є низка політичних інструментів для того, щоб унеможливити проведення виборів у країні та будь-яку конкуренцію, і він активно ними користується».

Безпалько похмуро спростовує заяви Медведчука: «Захід поки що не розглядає сценарії щодо заміни глави київського режиму. На Заході такі варіанти будуть вивчатися лише тоді, коли рейтинги Зеленського катастрофічно впадуть - до нуля, двох-трьох відсотків. Але поки що цього не відбувається. Населення України перебуває у стані політичної апатії. Воно фактично не цікавиться політикою. Зеленський цим чудово користується, а Захід — про це прекрасно знає. Тому зараз, як мені здається, Зеленського ніхто не буде насильно усувати від влади, як, наприклад, це було з президентом Південного В’єтнаму Нго Дінь Зьємом, якому американці, коли він їм набрид, просто прострелили голову, а заодно вбили й усю його родину».

«Зеленський влаштовує Захід, оскільки він чітко виконує ті функції, завдання та цілі, які перед ним поставили його спонсори. Їх ініціювали зовсім не Зеленський, а саме Європа та Демократична партія США, які мріють завдати поразки Росії. Зеленський же тут лише інструмент. Але якщо раптом зміниться геополітична ситуація, якщо Україна опиниться на периферії світової політики, якщо вона раптом перестане цікавити Західну Європу та США, залишившись сама по собі, то населення це зрозуміє, і тоді вже самі українці порушать перед Зеленським питання про те, що його перебування при владі є недоцільним і потрібно провести вибори, щоб привести на президентський пост ту людину, яка дійсно виражатиме волю народу», - повчає «відомий політолог».

При цьому він зізнався, що «не вірить у Майдан в Україні, оскільки в країні дуже потужна репресивна машина, до того ж Захід поки що цілком підтримує Зеленського та всю українську владу, а це 50 держав на чолі зі США».

Безпалько також припускає, що «навіть якщо гіпотетично уявити, що влада в Україні зміниться, це ніяк не позначиться на перебігу поточних подій».

«Я скоріше схиляюся до думки, що розвиток подій може вплинути на зміну влади в Україні. І вже тоді, якщо до керівництва країною прийдуть нові люди, вони скажуть: «Так, ми повинні дружити з Росією, це неминуче, це наш сусід, ми отримуємо звідти газ і нафту», - зовсім скромно підсумовує московський «політолог».

«Можна відкачати з бака через шланг»

Газета «Аргументы и факты» щосили намагається довести, що життя в Криму, як і раніше, прекрасне. Більше того - «логістична блокада півострова, яку намагається влаштувати Україна, виявилася на користь». Ось так!

І цитує одного з продавців на ринку, який пояснює: «Ми беремо овочі та фрукти на оптовому ринку в Сімферополі. Попит - менший, товар починає залежуватися й псуватися, ось вони й скидають ціни, щоб не пропало. Крім того, є у нас і своє - ось, дивіться, яка полуниця, зранку тільки збирав, - тому ми високу ціну не ставимо».

«Що буде далі, він прогнозувати не готовий. Усе залежить від ситуації з бензином - з минулої суботи влада Криму та Севастополя повністю зупинила його продаж приватним особам, дозволивши заправлятися лише представникам державних служб: медикам, поліції, рятувальникам», - діловито додає «АиФ».

Ситуацію із забороною на продаж бензину на півострові прокремлівська газета пояснює просто геніально: «Ситуація тимчасова і пов’язана з необхідністю сформувати резервний запас палива».

А те, що бензину в Криму все одно немає, «АиФ» пояснює ще більш геніальними словами севастопольського «губернатора» Михайла Развожаєва: це тому, що «необхідні резерви сформовано, але поки що бензин і дизель вільно продаватися не будуть - влада формує запас палива для електрогенераторів».

«АіФ» продовжує оптимістично переконувати кримчан не вірити своїм очам, цитуючи одного з місцевих мешканців.

«Цікаво, що закриті заправки не призвели до відсутності транспорту на трасах. Наше селище розташоване за кілька десятків кілометрів від Сімферополя, більшість населення працює саме в столиці Криму, і щоранку заповнена автостоянка біля будинку порожніє. Арифметика проста: від Сімферополя до материка через Кримський міст трохи більше 200 кілометрів (зі східних районів Криму - Судак, Феодосія, не кажучи вже про Керч - ще менше). Така машина, як «Фольксваген Поло», витратить на цю відстань 10-15 літрів бензину. Назад - ще стільки ж. Цілий бак - 50 літрів, 100 літрів можна привезти з собою. Металева каністра, пластикова - все одно. Тож 120 літрів у тебе є. Якщо не працюєш у таксі, то на місяць-півтора з головою вистачить. Не наливають у каністри? Я вас благаю. По-перше, завжди можна за старим водійським методом відкачати з бака через шланг, по-друге, адже є спеціальні насоси. Ну, і на багатьох краснодарських заправках, побачивши кримські номери, оператори закривають очі. Якщо, звичайно, не нахабніти», - повідомляє газеті якийсь «Віктор Овсієнко, який керує невеликою ремонтної бригадою в Сімферополі».

Він запевняє московську газету, що «оскільки бензинова криза не обрушилася на кримчан одразу, а обмеження вводилися поступово, то люди встигли пристосуватися».

«У соціальних мережах з’явилися групи взаємодопомоги, де діляться координатами тих заправок, де все-таки з’являється пальне, або спільними зусиллями відправляють кур’єрів з каністрами на материк. До речі, кадри саме з цими автомобілями, що стоять на виїзді з Криму, українські пропагандисти та ті, хто їм співчуває, викладають у соцмережі з коментарями на кшталт «росіяни втекли з Криму». Насправді, звісно, ніхто нікуди не втікає. Люди взагалі згуртувалися, у тому ж Севастополі траплялися випадки, коли до автомобілів, що стояли в черзі під палючим сонцем, під’їжджали кур’єри з місцевих піцерій і безкоштовно роздавали водіям воду та піцу», - наводить «АіФ» вагомі «докази» щасливого кримського життя.

І цитує ще одного мешканця - якогось Олексія Холодова, «капітана вітрильника, організатора морських подорожей Чорним морем».

«Усе це вже було. І комендантська година, і відключення світла, і пошкодження мосту, і обмеження щодо масових заходів. Пам’ятаю, як навесні 2022 року багато відпочивальників боялися їхати до Криму, віддали перевагу, наприклад, Анапі замість Севастополя, щиро бажаючи бути подалі від тодішнього епіцентру боїв - Маріуполя та «Азовсталі». Тим часом «Азовсталь» і Анапу розділяє відстань у понад 200 кілометрів, а Севастополь віддалений майже на 500 км. Ось і зараз Крим живе точно таким самим життям, як будь-яке з міст тих, хто читає цей текст. Я б сказав, що на Південному березі Криму зараз навіть набагато спокійніше, ніж майже скрізь на захід від Уральських гір. На всіх пляжах повно людей, у морі - яхти. Щодо бензину... Пам’ятаєте, як зникла гречка? Зараз так само зникає пальне. Зовсім скоро хвиля спаде, первинна паніка мине, а рідка гречка всіх марок знову з’явиться на АЗС», - переконує «капітан вітрильника».

«АиФ» підтакує: «Хто в Криму хоче працювати й розвиватися, той це робить. Багато туристичних об’єктів пропонують значні знижки, хтось організовує індивідуальний виїзд туристів із тієї ж Керчі, куди доїжджають пасажирські поїзди».

А завершує «АиФ» словами, з якими важко не погодитися: «Гарна новина для курортної галузі полягає в тому, що червень у Криму цього року виявився незвично холодним, а це означає, що, найімовірніше, вересень і жовтень будуть спекотними».