«На 51-й день ультиматуму Трампа нічого не станеться». Російські ЗМІ про Україну

Прокремлівське видання «Газета.Ru» напередодні третього раунду українсько-російських переговорів у Стамбулі очікувано називає їх «тактичним прийомом Києва». «Ініціатором проведення зустрічі вперше став Київ, а не Москва», - підкреслює видання, намагаючись вгадати, «які теми стануть головними для обговорення цього разу і чому Україна намагається перехопити дипломатичну ініціативу»…  

«Не виключаю, можливо, найімовірніше»

Кремль напустив навколо переговорів стільки туману, що навіть такий високий чиновник, як перший заступник голови комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Чепа, не може сказати «Газете.Ru» нічого конкретного, обмежуючись припущеннями: «Під час третьої зустрічі обговорюватимуться, швидше за все, технічна та гуманітарна складові».

«Не виключаю, - знову не впевнений парламентський чиновник, - що буде порушено питання зближення позицій Москви і Києва, можливо, сторони повернуться до своїх меморандумів, які готувалися ще до другої зустрічі».

Єдине, в чому впевнений Чепа, так це в тому, що «в цілому хід переговорного процесу Москви і Києва йде послідовно і згідно з планом».

До того ж Чепа несподівано спростовує твердження «Газеты.Ru» про ініціативність Києва, заявляючи, що «на якнайшвидшому відновленні контактів у Стамбулі в першу чергу наполягала російська сторона, Київ же цього разу вирішив зіграти на медійності».

Член Ради з міжнаціональних відносин при Президентові РФ Богдан Безпалько так само не особливо впевнено повідомляє «Газете.Ru», що «крім технічних і гуманітарних питань, в ході третього раунду переговорів в Стамбулі, можливо, сторони ще раз представлять свої позиції щодо припинення вогню».

«Новий раунд переговорів стане скоріше демонстрацією здатності кожної зі сторін до переговорного процесу як такого, тому що погляди Києва і Москви на закінчення конфлікту прямо протилежні. При цьому позиція України гірша, тому що вона втрачає по п'ять-сім населених пунктів на тиждень», - заявляє кремлівський політолог.

Він наполягає, що «Україна трохи змінила вектор стратегії і почала дуже активно звинувачувати Росію в зриві переговорів».

«Київ робить вигляд, що саме вони виступали за якнайшвидше відновлення зустрічей у Стамбулі. Такою дипломатичною активністю вони намагаються компенсувати програші на полі бою», - наполягає Безпалько.

І додає: «Українська сторона після двох раундів переговорів почала відверто ці зустрічі саботувати, називаючи їх марними. Це їхня справжня позиція щодо стамбульських зустрічей, але в медійному полі треба показати іншу сторону».

Якийсь «провідний науковий співробітник Центру досліджень проблем безпеки РАН» Костянтин Блохін припускає, що «головною темою майбутніх переговорів Москви і Києва в Стамбулі стане питання обміну військовополоненими».

«Швидше за все, Київ підніме і тему замороження конфлікту, але Росії це невигідно, про що неодноразово говорили і президент Путін, і міністр закордонних справ Сергій Лавров», - обтічно повідомляє Блохін.

Він також упевнений, що «ініціювати третій раунд переговорів з Росією Україну підштовхнула Європа».

«Європа підштовхує Київ розпочати переговори, але не для того, щоб вирішити першопричини українського конфлікту, а щоб його заморозити. В умовах скорочення західної допомоги Україні буде важко, і треба якось перечекати три з половиною роки, умовно, поки Дональд Трамп при владі в США. В Європі все ще сподіваються, що прихід нового американського лідера може поставити все на старі рейки», - розшифрував кремлівський політолог.

І твердить: «Києву потрібен час для нарощування сил для модернізації своїх і західних військово-промислових комплексів, щоб через кілька років знову почати військові дії на нових умовах, з новими можливостями і ресурсами. Переговори - це тактичний хід, щоб повторити з Росією той трюк, який вони вже прокручували з Мінськими угодами. Це якась спроба реалізувати Мінські угоди 2.0». 

При цьому Блохін нарікає, що «переговори можна вести не те що місяцями, а взагалі роками, тобто переговори наступного тижня можуть і ні до чого не привести, як і минулого разу».

«Загрози пішли в пісок»

Перший заступник голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров розповів «Парламентской газете», «що станеться після 50 днів ультиматуму Трампа щодо України».

Для початку Джабаров розкриває, «у чому сенс заяви Трампа про 50 днів на мирне вирішення українського конфлікту»: «Можливо, навіть сам Трамп не зможе дати чітку відповідь на це питання. Чесно кажучи, не вважаю це ультиматумом, а скоріше політичною грою, на яку в Росії давно навчилися спокійно реагувати. Це, зокрема, виражається в нашій впевненості, що цілі і завдання, які стоять перед Росією в рамках СВО, повинні бути виконані. І не важливо, скільки нам «виділяють» на Заході - 50 днів, 30 або 70... Ми будемо йти за своїм, заздалегідь наміченим графіком».

Джабаров упевнений, що «нічого істотного на 51-й день ультиматуму Трампа не трапиться».

«Крім, звичайно, успіхів на всіх фронтах СВО, яких ми всі чекаємо і на які покладаємо великі надії. Думаю, ми допоможемо українському народу позбутися Зеленського і його хунти», - самовдоволено заявляє Джабаров.

«Що стосується обіцяних Трампом «суворих» мит проти Росії, то, навіть якщо вони будуть введені, нам вони, вважаю, сильно нашкодити не зможуть - у нас дуже маленький зараз обсяг товарообігу з США. Тим більше що життя показує - Трамп говорить одне, а зробити може зовсім інше. Ми ж бачили, як він погрожував Китаю величезними митами, але в підсумку всі ці погрози за великим рахунком пішли в пісок», - поблажливо вказує парламентський чиновник.

Він відверто бреше, заявляючи, що «як раніше, так і зараз Київ абсолютно не зацікавлений у мирі, адже тоді український народ запитає з керівників режиму, заради чого були потрібні всі попередні жертви, включаючи сотні тисяч загиблих в українському конфлікті людей».

«Тому команді Зеленського потрібна війна, щоб існувати - будь-який інший сценарій означатиме зміщення нинішньої влади. Будь то вибори або військовий державний переворот. При цьому у Трампа, на мій погляд, сьогодні недостатньо важелів впливу на Київ, який люто підтримується Євросоюзом і НАТО. Можна констатувати, що рішення українського питання Трамп не знайшов. Тому думаю, що він хоче якомога швидше вилізти з усієї цієї ситуації і якнайшвидше про неї забути. Тим більше що, якщо ЄС і НАТО все-таки втрутяться у війну з Росією, американський контингент в Європі може бути втягнутий у бойові дії. І тоді через океан точно полетять труни із загиблими - на такому тлі Трамп може просто не втриматися в президентському кріслі», - повчає російський «сенатор».

«НАБУ створювали американці»

У Москві нова радість – «в Україні почали зачищати прозахідних активістів». Про це пише газета «Известия».

«Українська влада почала наступ на прозахідні грантові громадські структури, активістів і політиків, яких в країні називають соросятами. У хід пішли санкції, погрози і кримінальні справи. Найгучнішим епізодом цього сюжету стали масштабні обшуки в Національному антикорупційному бюро (НАБУ), які закінчилися затриманням щонайменше одного співробітника», – інформують «Известия».

При цьому газета зазначає, що «слідчі дії пройшли за 80 адресами в різних регіонах країни», а «силовики діяли підкреслено жорстко - співробітників НАБУ укладали на підлогу, погрожуючи зброєю».

«В СБУ пізніше заявили, що затримали керівника міжрегіонального управління НАБУ Руслана Магомедрасулова... За даними слідства, батько затриманого нібито має російське громадянство, а детектив не вказав цей факт при оформленні допуску до держтаємниці... Слідчі також підкреслили, що затриманий тісно спілкувався з «проросійським депутатом-втікачем Федором Христенком...», - акцентують «Известия».

І «просвіщають» росіян: «В Україні після Майдану 2014 року за наполяганням західних країн і структур з'явився цілий ряд антикорупційних органів, це в тому числі НАБУ, САП, НАПК, БЕБ та інші. У Брюсселі та Вашингтоні тоді наголошували, що всі вони потрібні, щоб перемогти зашкалююче хабарництво українських чиновників. Сторонні спостерігачі відзначали, що насправді за допомогою цієї вертикалі усуваються неугодних держслужбовці і здійснюється зовнішнє управління».

«Известия» підкреслюють, що «Конституцією країни ці органи не передбачені, їхня робота регулювалася спеціальним законодавством. У ньому, зокрема, було прописано, що голоси «міжнародних експертів» мають вирішальне значення при підборі кадрів».

«Захід також пильно стежив, щоб повноваження цих структур не порушувалися. Наприклад, у 2020 році українська влада намагалася скасувати обов'язкове декларування чиновниками своїх доходів, але після зауваження з Брюсселя колишні норми довелося повернути», - вказує прокремлівська газета.

І наголошує: «Київ завжди обтяжувався цією системою, намагаючись під тим чи іншим приводом урізати повноваження непідконтрольних органів. Останнім часом вони перейшли в рішучий наступ. По-перше, уряд не погодив заміну директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Спеціальна комісія, в якій домінують іноземні спостерігачі, запропонувала на посаду колишнього детектива НАБУ Олександра Цивінського, але Кабінет міністрів відхилив цю кандидатуру... По-друге, проблеми почалися і у НАБУ. У травні після аудиту було заявлено, що цей орган «помірно ефективний», демонструє невисоку результативність, а штат і бюджет невиправдано роздуті. Після цього у Верховній Раді була створена тимчасова слідча комісія з розслідування можливої корупції».

«...По-третє, під прицілом опинився один з найвідоміших грантових активістів, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Його звинуватили в ухиленні від військової служби та шахрайстві... По-четверте, наприкінці червня Зеленський ввів санкції проти одного з бізнес-партнерів олігарха Томаша Фіали. Підприємець володіє великим медіахолдингом, до якого входить, зокрема, видання «Українська правда», яке часто критикує центральну владу, надає майданчик активістам-соросятам. Вважається, що якщо медіамагнат не одумається, то наступного разу обмеження можуть торкнутися і його особисто», - припускають «Известия».

Газета вказує, що «серед причин розгорнутої кампанії може бути зміна американської адміністрації», і розтлумачує тим, хто не розуміє: «Справа в тому, що вертикаль антикорупційних органів і мережа з грантових ЗМІ та активістів в Україні створювалися елітами, в основному, пов'язаними з Демократичною партією. Нинішня республіканська адміністрація на них, очевидно, не розраховує. Своє слово за цих людей могли б замовити європейці, але і для тих поки це питання далеко не на першому місці. У таких умовах єдиним способом захисту для грантових структур залишається спілкування із західними ЗМІ».

Тут же знаходиться черговий московський «політолог», якийсь Олександр Скубченко, який підтакує «Известиям»: «В Україні йде невидима війна за контроль над державою».

«НАБУ створювали американці. Там є детективи, які безпосередньо підконтрольні Вашингтону. Останнім часом вони порушили кілька болючих кримінальних процесів проти членів найближчого оточення Зеленського. Це справа проти співвласника «Кварталу 95» Тимура Міндіча, проти міністра нацєдинства Олексія Чернишова та низка інших. Головна мета - залишити Зеленського на самоті, відрізати від оточення, щоб він став більш слухняним. Відповідно, українська влада намагається захищатися», - упевнений «політолог».

«Тимур і його команда»

Ви не повірите, але навіть таке наскрізь шовіністичне кремлівське ЗМІ, як телеканал «Царьград», раптом припустив, що в масштабній кризі з водопостачанням окупованого Донбасу винна «не тільки Україна». Так-так! У відсутності води в так званій «ДНР» «Царьград» несподівано побачив «брудний слід Тимура Іванова».

На своєму сайті «Царьград» з відвертим роздратуванням повідомляє: «Донецьк задихається від спраги. Мільйонне місто перейшло на режим водопостачання один раз на три дні. Хвалена гілка водогону з Ростовської області, будівництво якої курирував нині засуджений колишній заступник міністра оборони РФ Тимур Іванов, проблему не вирішила. Об'єкт відкривали з помпою, але слідом розкрилися гігантські розкрадання. І зараз люди змушені буквально виживати».

«Царьград» уточнює, що «з 1 липня навіть у центрі Донецька перестала подаватися вода на поверхи вище третього-четвертого».

«...При цьому воду подають у будинки за новим графіком – раз на три дні на чотири години, і це в мільйонному місті. Тоді як у Харцизьку, Іловайську та Зугресі – раз на два дні. Графік подачі води в Донецьку повернувся на вихідну позицію – до осені 2022 року. Деякі райони по чотири місяці не бачили води. Підвезення потрібно замовляти і чекати кілька днів, машин не вистачає. Не краща ситуація і в інших містах Донбасу. Так, в Алчевську і Перевальську води не було 19 днів», - скаржиться кремлівський телеканал.

«Царьград» не сумнівається - головний винуватець масштабної водної кризи, звичайно, Україна: «Нагадаємо, раніше Донецьк чудово забезпечувався водою по каналу Сіверський Донець - Донбас. Але русло знаходиться в Слов'янську, який зараз під контролем ЗСУ, тому відновити нормальну подачу води поки неможливо. Київ навмисно мучить Донбас спрагою».

Правда, тут же «Царьград» нагадує, що «щоб вирішити проблему зневоднення цілого регіону, в 2023 році в рекордно короткі терміни (і за гігантські гроші!) був побудований водовідвід з річки Дон в канал «Сіверський Донець – Донбас».

«Дві нитки трубопроводу діаметром 1,2 м і довжиною майже 200 км простяглися від Ростовської області до ДНР. На шляху магістралі побудовано вісім насосних станцій, десятки переходів через дороги і водні перешкоди, а також накопичувальні резервуари. Вода повинна була прийти до жителів Донецька, Макіївки, Горлівки, Єнакієвого, Ясинуватий. Роботи вела Військово-будівельна компанія. Будівництво безпосередньо курирував тодішній заступник міністра оборони РФ Тимур Іванов. Він особисто інспектував майданчик, контролював основні етапи робіт, заслуховував доповіді, проводив на місці наради», - повідомляє «Царьград».

І підкреслює: «Над будівництвом працювали близько 3500 військових будівельників і 1500 одиниць техніки. Спочатку будівництво оцінювалося в 70 млрд рублів, але пізніше сума істотно зросла. За деякими даними, майже втричі. Для виготовлення 400 км труб цілодобово працювали п'ять металургійних заводів, які виготовили 170 тисяч тонн продукції».-

«Водовід запрацював 30 квітня 2023 року і вийшов на проектну потужність близько 300 тисяч кубометрів на добу, але дончанам не стало легше. Це ледь покрило половину щоденної потреби агломерації Донецька і околиць у воді, а до більшості споживачів вода так і не дійшла. Ситуація реально патова. Регіон залишився на межі повноцінного водного колапсу: промислові підприємства ледь функціонують, Зуєвська ТЕС під загрозою зупинки через брак води для охолодження обладнання – ситуація, що загрожує масовими відключеннями електрики і остаточним комунальним паралічем», - цитує «Царьград» все того ж Царьова.

Нарешті, «Царьград» визнає те, що сталося: «Найнеприємніше, що тільки після арешту і звільнення Іванова розкрилися розкрадання і корупція при реалізації життєво важливого для Донбасу водного проекту. У квітні минулого року Басманний суд Москви заарештував ще одного фігуранта у справі колишнього заступника міністра оборони – співзасновника компанії «Олімпсітістрой» Олександра Фоміна за дачу хабара в особливо великому розмірі. Ця організація була підрядником будівництва водогону з Ростовської області в Донбас... Паралельно розвивалася не менш цікава історія. Екс-глава Військово-будівельної компанії, яка прокладала водогін з Ростовської області в Донбас, Андрій Белков був заарештований в липні 2024-го у справі про зловживання посадовими повноваженнями при виконанні державного оборонного замовлення... Об'єкт побудований, гроші з бюджету освоєні, але вода в Донбас не йде. Вартість водогону фактично еквівалентна витратам на Кримський міст. З тією різницею, що міст працює справно, а до водогону багато питань».

Якийсь «перший міністр держбезпеки ДНР», а нині «політичний оглядач «Царьграда» Андрій Пінчук прямо заявляє: «Гроші на воду з Ростова розкрадені – це відомий факт. Так само, як відомий факт, що відбувається обміління Дону, і тому старі розрахунки по водозабору виявилися неактуальними, тому що просідає кількість води. Рішення проблеми теж відоме – це повноцінна поставка води з Сіверського Донця, яка можлива на даний момент тільки через Слов'янськ. І тому проблема швидше військова».

За словами Пінчука, «певна недбалість проявлена відповідальними особами – чиновниками, які присмокталися до бюджету і вважали, що наша армія ось-ось візьме Слов'янськ, тому не треба напружуватися».

«У цьому сенсі історія не сильно відрізняється від оборонних споруд у прикордонні. Це проблема корупції в цілому як системоутворюючого чинника сучасного чиновницького устрою, елітарного устрою Росії», – заявляє Пінчук.

«Що ж ми маємо? Заступник міністра оборони курирує будівництво життєво важливого об'єкта, але замість вирішення людських проблем набиває власні кишені. Все, до чого торкаються «ефективні менеджери», які присмокталися до бюджету, виходить народу боком. На будівництві фортифікаційних споруд в Курській області вкрадено чимало, наслідки відомі. Тепер водовід, який не може напоїти регіон», - сміховинно злиться «Царьград».

Але зробити крайніми російських чиновників і військових, які розкрали, не наважується навіть войовничий «Царьград».

З пафосом кремлівський рупор закликає: «Київ давно мріяв залишити непокірний Донецьк без води і заморити людей зневодненням. Як мінімум – змусити страждати. У цій ситуації, напевно, мало б сенс оголосити тимчасовий мораторій на всі проекти – будівництво стадіонів, меморіалів, розумних шкіл і так далі, куди вкладаються мільярди. І на фінансування проектів у ближньому зарубіжжі. А замість цього побудувати стільки водоводів, щоб Донбас більше ніколи не засихав».

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»