"Мінськ" за лаштунками. Сповідь недипломата. Частина 6

Країна

22.07.2026

09:15

2300

Читать на русском

Сергій Гармаш, головний редактор "ОстроВ"

"Мінськ" за лаштунками. Сповідь недипломата. Частина 6

Практика гібридних переговорів щодо гібридного врегулювання гібридного конфлікту

Попередню частину читайте ТУТ

Анонс

«До його появи мені здавалося, що ми і команда Єрмака-Зеленського – це одна команда, багатопалубний, з різними рівнями відповідальності та функціями, але єдиний корабель, що йде до спільного порту. Те, як жорстоко використали старого Фокіна, і цинізм, з яким його потім викинули, - убило ілюзії».

«На зустріч із нашою делегацією в Офісі президента Вітольд Павлович прийшов у костюмі, який його давно переріс. Він нагадував дитину, яка потрапила в чужу пісочницю: насуплений, налаштований на оборону.

Декілька хвилин спілкування та окремі його репліки одразу дали уявлення про погляди старого на конфлікт з Росією та джерела, які сформували ці погляди (я не знаю, як цього могли не помітити в ході багатогодинних зустрічей в ОП)…».

«Треба сказати відверто, моє неприйняття цькування Фокіна було зумовлено ще й тим, що від його заяв була величезна практична користь. Він не озвучував їх на переговорах. А висловлені у ЗМІ вони ставали просто тестом на реакцію суспільства щодо таких ідей, які могли виходити (враховуємо, хто його призначив) не лише від нього…».

«…Втім, може, все було не так і цинічно. Може я даремно демонізую Єрмака із Зеленським щодо їх ставлення до старого. Адже, як з'ясувалося за кілька тижнів до відставки Фокіна, рішення про його призначення до ТКГ ухвалював не Офіс президента, а Маша з «Андрійком»…».

«Треба сказати, що я теж був щиро захоплений його дебютом. Після нашої першої зустрічі в ОП і всього, що він наговорив у численних інтерв'ю, я очікував найгіршого. Але старий, як то кажуть, показав клас, виправдав репутацію, закріплену в анекдоті дев'яностих років, коли він був президентом. Суть зводилася до такого: Кравчук приїхав на якісь переговори, виходить із машини, а там дощ. Йому охорона пропонує парасольку, а вона відповідає: дякую, я між крапельками…».

«Одразу скажу: не у весь період роботи Леоніда Макаровича у делегації моє враження про нього було таким. Вік Першого президента, здоров'я та рутинність переговорів, іноді, все-таки, брали своє. Бувало таке, що дід і засинав під час ТКГ, і привітатись/попрощатися з тобою міг двічі – «з хорошою людиною – не шкода». Були й моменти, що показували його приналежність до «політичного тваринного» світу…».

«Потім я затримав публікацію на тиждень, щоб не дати нашим опонентам можливості перед засіданням ТКГ накидати на вентилятор те, що вони обов'язково побачать у цьому матеріалі, тому що бачать це скрізь і в усьому. При цьому Леонід Макарович відмовився вичитувати текст, - "на твою відповідальність. Мені нема чого приховувати"...

Докладніше Ви можете прочитати зробивши символічний внесок на підтримку «ОстроВа».

  Ексцес Фокіна Взагалі, на історії Фокіна в ТКГ я хочу зупинитися окремо, бо вона для мене стала своєрідним вододілом щодо Офісу та моїх колег по делегації. До його...