«Корупція у владі на тлі руйнувань і жертв повітряної ескалації». Україна у фокусі світових ЗМІ

Попри те, що минулого тижня ескалація «повітряної війни» між Україною та РФ продовжувала домінувати в інформаційному порядку денному західних медіа, відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова із закликом до дискусії про вибори та критикою системи управління викликали чималий резонанс. Низка видань назвали те, що відбувається, – найбільшою внутрішньою політичною кризою в Україні від початку повномасштабної війни. 

«Демократичний маніфест» чи «Політичний кошмар»?

Західні ЗМІ виявилися спантеличеними заявою Федорова провести вибори під час війни. У їхніх публікаціях не звучало консолідованої думки щодо його підтримки. Радше, думки розділилися. Хтось симпатизував ексміністру оборони, хтось – президенту України. Однак у чому провідні світові медіа були здебільшого одностайні – «Проведення неповноцінних виборів або виборів, які дадуть підстави говорити про нелегітимність переможця, стало б величезним подарунком Москві», – зазначає CNN.

Найжорсткіше відреагувала на слова Федорова британська The Times  винісши в заголовок: «Заклик колишнього міністра до виборів – це саме те, чого хоче Путін».

Видання пише, що «…політичний крок Федорова може виявитися нерозважливою авантюрою і спрацювати проти нього». На думку The Times, український президент Володимир Зеленський «має рацію, чинячи опір цьому опортуністичному ходу», оскільки провести чесні вибори за нинішніх обставин практично неможливо. «Крім того, вибори під час бойових дій нададуть Путіну безмежні можливості для поширення дезінформації та сіяння розбрату у втомленому від війни суспільстві, яке він усе ще сподівається послабити зсередини», – пише The Times. Газета ставить під сумнів мотиви ексміністра і припускає, що «його виступ може бути продиктований не лише турботою про демократію, а й власними політичними амбіціями». При цьому видання не знімає питань до самого Зеленського і вважає, що він зобов’язаний «викорінити корупцію». Однак водночас The Times однозначно демонструє свої симпатії на користь президента України: «Зеленський заслуговує на повну підтримку всіх, хто прагне, щоб Україна вижила як вільна та незалежна країна».

Інформаційне агентство Bloomberg, як, утім, і більшість інших світових медіа, зайняло двоїсту позицію.

Про це свідчить і заголовок у матеріалі оглядача Марка Чемпіона: «Заклики до проведення виборів в Україні переконливі, але хибні». Автор прямо виступає проти ініціативи Федорова провести вибори.

«Проведення виборів під час війни не кине виклик Володимиру Путіну. Воно стане відповіддю на його молитви», – пише Чемпіон. На його думку, мета Москви полягає саме в тому, щоб «поставити під сумнів легітимність Зеленського та посилити політичну поляризацію всередині України».

З іншого боку, Bloomberg «співає дифірамби» Федорову, називаючи його «найвидатнішою політичною фігурою, що сформувалася в Україні внаслідок російського вторгнення»,  вважаючи його звільнення помилкою Зеленського: «… слід знайти спосіб повернути його до уряду — навіть знову на посаду міністра оборони — і відкласти власні політичні інтереси, попри те, що президентські амбіції його суперника тепер стали публічними». 

Певною мірою дуалізм у ставленні до Федорова та Зеленського з боку світових ЗМІ наочно демонструє британське видання The Daily  Telegraph. Там вийшло одразу два матеріали, присвячені оцінці звернення ексміністра оборони провести вибори під час війни. Уже з назви матеріалів можна зрозуміти, на чиєму боці симпатії авторів. В одному з них під заголовком «Україна зараз не може собі дозволити втратити Зеленського» зазначається, що пропозиція Федорова  на тлі «… вкрай суперечливої виборчої кампанії може врешті-решт фатально підірвати воєнні зусилля України».  На думку автора матеріалу Кона Кофліна, вибори під час війни зіграли б на руку не лише РФ, а й США: «Путін, зокрема, із задоволенням скористався б можливістю використати внутрішньополітичні чвари в Україні у своїх інтересах. Виборча кампанія, зосереджена переважно на звинуваченнях у корупції та політичних інтригах, також зіграла б на руку західним лідерам, таким як Трамп, які завжди були нерішучими в питанні підтримки воєнних зусиль України».

Кофлін вважає, що «…якщо й існують важливі питання, що стосуються майбутнього управління Києвом, набагато кращим рішенням було б зайнятися ними після перемоги у війні».

Інший матеріал The Daily Telegraph вийшов під назвою «Федоров – це та людина, яка врятує Україну від катастрофи». 

Автор Оуен Метьюз одразу задає відповідну тональність публікації: «Заміна Зеленського на колишнього міністра оборони відкриває шлях до виходу з болісного стану невизначеності в країні». Він зазначає, що «…передбачувана стратегія його передвиборчої кампанії проти Зеленського полягає в тому, що Україні потрібен новий старт і необхідно позбутися наближених до президента осіб, звинувачених у великомасштабному розкраданні державних коштів». 

Водночас Метьюз визнає, що проведення виборів у воєнний час пов’язане з підтвердженням їхньої легітимності: «Заклик Федорова до проведення виборів у воєнний час також пов’язаний із серйозними труднощами. З огляду на мільйон чоловіків і жінок, мобілізованих на фронті, від п’яти до семи мільйонів українців, переміщених за межі країни, і 20 відсотків її території, окупованої Росією, логістика будь-яких президентських виборів буде складною, а їхня легітимність — хиткою». Резюмуючи свої висновки, він зазначає: «Важливе питання не в тому, хто очолить країну, а в тому, чи зможуть вони вберегти Україну від політичної кризи, соціальних потрясінь та економічного колапсу».

Reuters  вважає, що спроба Федорова протистояти Зеленському обернулася для нього невдачею: «Спроба зміщеного з посади міністра оборони України Михайла Федорова розширити політичну боротьбу з президентом Володимиром Зеленським шляхом заклику до проведення виборів під час війни, схоже, обернулася проти нього, після того як він не зумів заручитися підтримкою протестувальників, які вимагали його повернення». Як зазначає агентство, «…навіть у розпал протестів люди не хотіли проведення виборів, чому Федоров цього не зрозумів, залишається відкритим питанням».

«Новий центр української політики»

Низка західних видань вважають, що в українській політиці навколо Федорова фактично сформувався новий центр, який постійно нагадуватиме Зеленському про завершення його первинного електорального мандата. Зокрема, про це пише The Wall Street Journal, називаючи ситуацію «…найбільшим викликом для політичного становища Зеленського від початку повномасштабної війни». WSJ зазначає, що «у Києві звернення Федорова вже сприймають як можливий перший крок до майбутньої президентської кампанії, хоча сам він про намір балотуватися не заявляв».

Про те, що заклики Федорова провести вибори – це найсерйозніший виклик президенту України Володимиру Зеленському, пише і CNN. «Заклик міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів під час війни зачіпає найуразливіші місця Зеленського. Падіння його популярності, непослідовність у ключових кадрових рішеннях та причетність до корупційних скандалів негативно позначилися на його рейтингах». Тим не менш, як зазначає CNN «на практиці це, найімовірніше, ні до чого не призведе, і зараз немає правильного механізму для того, щоб Зеленський змінився на справжнього, популярного наступника». Також телеканал акцентує увагу на ризику внутрішнього розколу, зазначаючи, що боротьба навколо виборів «створює тріщину в політичній єдності країни», а саме голосування «… могло б повністю паралізувати Київ: сторона, що програла, могла б уповільнити законодавчі реформи та підірвати авторитет президента на кожному кроці. Це означало б поразку зсередини».

Британський журнал The Economist   акцентував увагу на тому, що  «…питання виборів повернулося в політичну дискусію», однак, як підкреслює видання, «більшість українців виступає проти голосування під час війни». При цьому Economist не виключає, що суспільні настрої можуть змінитися. «Зараз українці не хочуть виборів. Але обстріли та політичний хаос можуть це змінити», – зазначає видання.

Можна припустити, що полярність думок у публікаціях провідних світових видань свідчить про те, що західний істеблішмент поки що не сформував чіткої позиції щодо проведення виборів і протистояння Федоров – Зеленський.

«На Заході посилюється занепокоєння через корупцію в близькому оточенні Зеленського»

Значний резонанс у світових медіа викликало і масштабне розслідування НАБУ, що отримало назву «Форест Гамп» і «Феміда», причетність до корупційних схем заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої. Лейтмотив практично всіх публікацій – корупція в оточенні Зеленського викликає дедалі більшу тривогу та занепокоєння в західних партнерів.

Financial Times  зазначає, що екс-заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка потрапила в корупційний скандал, є «близькою соратницею Володимира Зеленського», а ситуація з корупцією в оточенні президента України дедалі більше непокоїть західних партнерів.

«Нові звинувачення з боку Національного антикорупційного бюро України загрожують занурити президента в новий корупційний скандал саме в той момент, коли на нього нападає звільнений міністр оборони Михайло Федоров», – пише FT. «Зростання кількості корупційних скандалів навколо людей з оточення Зеленського вже сприяло зниженню його рейтингу і викликало серйозне занепокоєння західних партнерів, які виділяють Україні мільярди доларів допомоги», – підкреслює Financial Times і цитує голову ОПОРИ Ольгу Айвазовську, яка вважає, що внутрішньополітична ситуація в Україні рухається до ескалації.

Euronews   робить акцент на тому, що підозри та слідчі дії впритул наблизилися до найближчого політичного й ділового оточення президента «… сам Зеленський поки не фігурує в жодному з розпочатих розслідувань, але зростаючий список його наближених швидко перетворюється на політичний тягар». Телеканал резюмує свій матеріал недвозначною фразою «… занадто близько, щоб почуватися спокійно».

CBC  пов’язує корупційні викриття з гострим внутрішнім протистоянням і нещодавньою відставкою міністра оборони Михайла Федорова, який публічно розкритикував систему влади й заговорив про необхідність виборів. Телеканал зазначає, що на тлі корупційних скандалів «…Зеленський і так перебуває під тиском звільненого Михайла Федорова».

Berliner Zeitung  підкреслює, що «…корупція в Україні, яка зачіпає оточення президента Володимира Зеленського, стає проблемою для Європи», і робить висновок: «Київ неспроможний вести повномасштабну боротьбу з корупцією».

«Повітряна облога українських міст» і критичний дефіцит ракет ППО

Центральною темою кінця тижня стали трагічні удари російських реактивних дронів по найбільшому торговельному центру «Сонячна Галерея» у Кривому Розі та обстріл Києва 22 балістичними ракетами. Західні медіа відзначили вдосконалення РФ тактики ракетно-дронових ударів під час «повітряної облоги» українських міст і використання при цьому нових носіїв боєприпасів.

Al Jazeera  і Reuters  звернули увагу на використання армією РФ так званого методу «подвійного удару» (double-tap) ) — тактики ведення бойових дій, за якої по одному й тому самому місцю завдається другий удар через деякий час після першого. Al Jazeera зазначає, що «…друга хвиля безпілотників била по рятувальниках через 30 хвилин після першої, внаслідок чого загинули щонайменше 16 людей і понад 130 дістали поранення».

The Guardian  пише про «витонченість»  тактики завдання ударів по Києву з боку РФ, яка  використала складний «мікс»: «…балістичні «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, гіперзвукові «Циркони» та сотні безпілотників-обманок (типу «Гербера»), які перевантажують радари».

Atlantic Council   зазначає, що РФ «… почала масово застосовувати нові версії дронів-камікадзе з китайськими турбореактивними двигунами. Колишні українські дрони-перехоплювачі, які ефективно збивали гвинтові безпілотники, тепер фізично не можуть їх наздогнати».

При цьому, як підкреслює Інститут вивчення війни (ISW)    ще однією серйозною загрозою для українських міст «…може стати розміщення у Воронезькій області РФ північнокорейського ракетного підрозділу, оснащеного балістичною ракетою Hwansong-11C, здатною нести боєголовку масою до 2500 кг, тоді як російський «Іскандер-М» має бойову частину 480 кг.  Північнокорейські ракети здатні завдавати масштабніших руйнувань, утворюючи великі кратери та потужніші ударні хвилі».

На тлі нарощування РФ повітряних ударів по Україні всі провідні світові медіа одностайно відзначають гостру нестачу ракет-перехоплювачів для систем Patriot і слабку реакцію західних партнерів на допомогу Україні в цьому компоненті зброї.

Як пише Reuters, «…в останні місяці Росія активізувала балістичні удари, і Зеленський звернувся до союзників із проханням поповнити запаси українських перехоплювачів Patriot — єдиної зброї в арсеналі України, здатної збивати балістичні ракети», додавши: – «на жаль... реакція світу на подібні атаки не завжди адекватна».

Як зазначає в ще одному матеріалі Al Jazeera «…напередодні зимового сезону Київ б’є на сполох на всіх рівнях, вимагаючи термінового поповнення запасів ракет ППО, однак швидких логістичних ідей  і виробничих рішень щодо усунення проблеми дефіциту перехоплювачів балістики поки не спостерігається». 

Після удару РФ по Кривому Рогу посилити підтримку української ППО пообіцяв президент Франції Емманюель Макрон: «Украй важливо надати Україні всі необхідні засоби для захисту свого повітряного простору та припинення цієї агресії», – написав він, додавши, що поінформував Зеленського про «посилення підтримки з боку Парижа, включно з розгортанням ракет-перехоплювачів». Про це повідомляє Euronews.  Щоправда, при цьому Макрон не назвав конкретних термінів постачання «антибалістики».

      «Удари по Україні та економічні збитки»

Світові медіа цього тижня продовжували фіксувати економічні наслідки завдання РФ масованих ударів по Україні. Західні аналітики зазначають, що російські атаки на логістику, порти та металургію завдають найтяжчих збитків українській економіці.

Bloomberg   пише, що посилення ударів по портовій інфраструктурі півдня України фактично паралізувало судноплавство в районі Одеси, зробивши порти «комерційно мертвими». «Навіть якщо країна скористається альтернативними маршрутами, цього сезону вона зможе експортувати лише близько 30 млн. тонн сільськогосподарської продукції, залишивши таку саму кількість на складах або гнити в полях», - зазначає агентство, і підкреслює – «…урядова підтримка та міжнародна допомога не можуть повною мірою компенсувати експортні доходи, але можуть певною мірою допомогти більшості фермерів пережити блокаду чорноморських портів».

The New York Times  акцентує увагу на системному характері ударів по складах торговельних мереж і тимчасових труднощах із наповненням полиць магазинів. Видання зазначає, що «…протягом багатьох років повністю заповнені українські супермаркети були символом того, як країна щосили намагалася зберегти нормальне життя під час російських бомбардувань». За минулий тиждень продуктові мережі визнали нестачу товарів, але заявили, що до Дня незалежності України повністю поповнять свої запаси.

«Мережа супермаркетів «Сільпо» спробувала розв’язати проблему нестачі товарів, виявивши типовий для України стоїцизм і чорний гумор, звинувативши Росію й водночас закликавши людей просто триматися. На помаранчево-білих вивісках розміщені вірші про труднощі, у кожному рядку яких залишені порожні місця, де покупці можуть написати свої власні враження», зазначає NYT.

«Чорний серпень: Путін замовчує реальні збитки від далекобійних ударів України»

Минулого тижня увага світових медіа була знову прикута до нової фази «війни дронів» — масштабних і скоординованих ударів ЗСУ по економічній інфраструктурі Російської Федерації, їхніх наслідків і спроб Путіна применшити масштаби реальних збитків.

ВВС  зазначає, що Україна продовжує розширювати можливості ураження цілей на території РФ. Українські безпілотники вже долали понад 2 тисячі кілометрів, а окремі системи мають дальність понад 3 тис. км. Телеканал підкреслює, що удари вглиб РФ змінюють економічні умови ведення війни. Вони руйнують традиційну російську модель розміщення стратегічних об’єктів далеко від фронту. «Війна стала війною на виснаження — це війна економік. Далекобійні удари руйнують парадигму РФ, у якій віддаленість об’єктів вважалася гарантією безпеки», — йдеться в публікації на порталі ВВС.

Al Jazeera   акцентувала увагу на ударах по другому за величиною російському маркетплейсу компанії Ozon у Самарській та Оренбурзькій областях.

BBC   нагадала, що атака на Ozon відбулася після серії руйнівних ударів по логістичних хабах Wildberries (найбільшого маркетплейсу РФ). За даними журналістів ВВС, «Україна намагається паралізувати внутрішню комерційну логістику, заявляючи про використання цих потужностей для військових потреб, що Кремль категорично заперечує».

Також у центрі уваги світових медіа були й «нові атаки безпілотників, що долетіли до Новокуйбишевського НПЗ у Самарській області, Пермського НПЗ (на відстані близько 1500 км) і заводу ТАНЕКО у Татарстані, які створили в РФ «нафтовий колапс» - зазначає The Guardian.

На тлі ефективних українських атак по об’єктах паливної та логістичної інфраструктури РФ західні медіа відзначили   реакцію президента Російської Федерації Путіна на удари Києва. Як зазначає Bloomberg,  Путін визнав, що «українські удари завдають економічної шкоди РФ і  призводять до втрат». Агентство цитує слова російського диктатора: «Зрозуміло, критичних наслідків від таких атак немає, не було і бути не може. Але шкоду вони нам, звісно, завдають, це очевидно, ми це розуміємо, бачимо і знаємо».

CNN  зазначило, що «…Путін замовчує реальні збитки від завданих українських ударів по нафтопереробних і логістичних об’єктах РФ», - і називає  поточну економічну ситуацію в Російській Федерації – «чорним серпнем».

Акцентували  увагу західні медіа і на іншій заяві Путіна, у якій  російський лідер спробував виправдати руйнівні нальоти на українські міста, назвавши їх «ефективною відповіддю» на атаки ЗСУ по об’єктах у РФ, і заявив, що Київ сам «відкрив скриньку Пандори».

Світові медіа підкреслюють «особливий цинізм Путіна, коли він розмірковує про удари по «військово-промисловому комплексу», на практиці цілями стають цивільні об’єкти (16 загиблих і 140 поранених у Кривому Розі, атаки на житлові квартали Харкова)», - повідомляє Sky news   і зазначають, що «ставка робиться на терор проти мирного населення перед наближенням зими».

Atlantic Counsil   робить висновок, що заява Путіна про те, що «українські нальоти на російські нафтопереробні заводи, нафтобази та логістичні вузли нібито «не мають критичного значення», оцінює як хорошу міну при поганій грі».

Приділили увагу світові медіа і дипломатичному глухому куту в досягненні мирного врегулювання. «Путін знову назвав українські мирні ініціативи, передані через посередників, «екзотичними та неприйнятними», вимагаючи визнання «реалій на землі», тобто узаконити окупацію українських територій», - повідомляє Reuters.

При цьому, як зазначає агентство, «Путін публічно відкинув ініціативи Києва і відмовився конкретизувати, у чому саме полягають ці «екзотичні» пропозиції, пов’язавши їх із попереднім «зондуванням» можливих точок дотику».

Таким чином, заява Путіна вкотре підкреслює, що жорстка позиція Москви знову демонструє відсутність реальної готовності Кремля до миру.