«Гонка ескалацій». Україна у фокусі світових ЗМІ

Тональність світових медіа пройшла під знаком «гонки ескалацій» у повітряній війні між Україною та РФ. Київ продовжує «примушувати» Росію до миру, завдаючи потужних ударів в акваторії Чорного моря та по «нафтянці» у глибокому тилу. Ракетні удари РФ стали ще більш жорстокими. Вони не лише блокують роботу чорноморських портів, а й практично «виносять» промислові підприємства, логістику та залізничну інфраструктуру, завдають страждань мирному населенню в Київській, Харківській, Запорізькій, Житомирській областях. Reuters  пише :«Оскільки війна Росії проти України триває вже п’ятий рік, Москва посилила удари по українських логістичних і складських об’єктах у відповідь на атаки Києва на російські енергетичні, портові та логістичні центри».

Сьогоднішній етап війни на «виснаження» відзначає The Telegraph «…подібне до затяжного бою двох виснажених боксерів, які пропускають удари й чекають, хто впаде першим. Обидва суперники вже не можуть перемогти швидко. Вони вкладають усі сили в те, щоб перетерпіти біль і виснажити ресурси один одного».

Минулого тижня увагу західних медіа привернув «обмін ударами» в акваторії Чорного моря та його наслідки для економік РФ, України та «третіх» країн, пропозиції Києва й Анкари щодо мораторію на чорноморські удари по цивільних суднах і портах, відмова РФ від морського перемир’я, критичний дефіцит ракет ППО на тлі нарощування РФ ударів по Україні та перспективи поглиблення ескалації особливо в осінньо-зимовий період, корупція в оточенні Зеленського, яка може стати перешкодою на шляху Києва до ЄС.

«Куди тепер тікати Чорноморському флоту РФ?»

Перший сюжет, про який написали практично всі провідні світові видання, — масований комбінований удар Сил оборони України по військово-морській базі та портовій інфраструктурі Новоросійська в ніч на 12 серпня 2026 року. Головний акцент у публікаціях — крах концепції «безпечного тилу» для флоту РФ: Атака показала, що перебазування кораблів із Криму вглиб материкової частини Росії (до Новоросійська, більш ніж за 300 км від фронту) більше не гарантує їм безпеку.

«Euronews»   зазначає: «Удар України по Новоросійську показує, що Київ здатен вражати російську військову інфраструктуру далеко за лінією фронту і ставить під сумнів впевненість у тому, що перебазування кораблів із Криму забезпечить їм безпеку». Європейський телеканал ставить резонне й іронічне запитання: «Куди тепер тікати Чорноморському флоту, після виведення кораблів із Криму в Новоросійськ, коли діставати регулярно стали вже й там»,

У схожій тональності висловлюється й Al Jazeera  зазначаючи, що «…Україна завдала удару по Новоросійську — головному оперативному центру Росії на Чорному морі, який став останньою великою військово-морською базою Москви в регіоні після того, як численні українські атаки змусили значну частину її флоту залишити окупований Крим».

Деякі медіа акцентували увагу на характері комбінованого удару, зазначаючи, що удар по Новоросійську — одна з найпотужніших і найглибших атак на головний тиловий бастіон російського флоту. Про це повідомляє Fox News . Телеканал цитує президента України Володимира Зеленського: «...для атаки були використані реактивні дрони «Паляниця», ракети «Нептун» і морські безпілотні системи, підтверджено влучання по позиціях ППО, причалах та інфраструктурі морського порту». Як зазначив Зеленський, «… така комбінована атака за участю різних типів озброєнь була здійснена вперше». Fox News робить висновок, що «…українська операція унікальна не лише комбінацією засобів ураження, які було застосовано, а й психологічним ударом по РФ, ключове завдання якого — показати, що Київ здатен дістатися до будь-якої точки на Чорному морі».

«Важкі наслідки для економіки РФ»

Агентство Reuters  акцентувало увагу на тому, що Новоросійськ — це не лише військова база, а й найбільший логістичний та зерно-нафтовий хаб Росії. Внаслідок ударів і запровадження режиму НС було зупинено або обмежено операції на зернових і нафтових терміналах.

«Оскільки Росія є найбільшим у світі експортером пшениці, зупинка зернових терміналів викликає побоювання щодо перебоїв у світових поставках. У середу ф’ючерси на пшеницю в Чикаго зросли приблизно на 3% після української атаки на Новоросійськ», зазначає агентство. Як зазначає Reuters «…аналітики ще в липні попереджали, що атаки українських безпілотників можуть найближчим часом зупинити експорт зерна через Чорне море — що може призвести до зростання цін і загрози голоду в країнах Африки та Близького Сходу».

Удари українських Сил оборони торкнулися не лише чорноморського регіону. Київ продовжив завдавати відчутних ударів по нафтопереробних активах РФ углибині території. За даними Bloomberg, що «…Україна знову переключила увагу на паливодобувні заводи після нетривалого затишшя в липні, яке дозволило російським нафтопереробним заводам провести ремонт і збільшити обсяги переробки». Також агентство зазначає, що «…цього місяця Київ уже атакував 11 із 34 великих нафтопереробних заводів, переважно пов’язаних із великими нафтовидобувними компаніями Росії». Особливу увагу медіа привернули удари по Орському НПЗ в Оренбурзькій області (близько 1500 км від кордону), який зупинив роботу на шість місяців, а також по нафтокомплексу в Башкортостані та порту Усть-Луга.

De Welt  зазначає, що «…нова хвиля ударів різко посилила тиск на внутрішній ринок РФ: у низці регіонів фіксуються перебої з бензином, обмеження на заправках і скорочення часу їхньої роботи. Уряд був змушений запровадити тимчасові заборони на експорт більшості видів бензину, дизельного пального й авіаційного гасу». 

Reuters своєю чергою зазначає, що «морський експорт сирої нафти з Росії знизився до мінімуму з кінця травня, опустившись до 3,71 млн барелів на добу».  

Москва була змушена скасувати заборони на старі екологічні класи пального (Євро-2/3/4) і «почати імпорт бензину з Індії, Казахстану та Марокко», - пише Bloomberg.

У ніч на неділю 16 серпня Україна запустила сотні безпілотників по всій території Росії: «Це одна з найбільших повітряних атак Києва за час війни», — зазначає агентство Associated Press .

АР посилається на слова мера Москви Собяніна, який заявив, що «…близько 600 дронів було виявлено, коли вони прямували до російської столиці. Українська атака була спрямована на склади російського роздрібного гіганта «Вайлдберріс» у місті Подольську, де на кадрах, оприлюднених російськими ЗМІ, видно стовпи чорного диму».

«Росію охоплює лють»

Цього тижня світові ЗМІ також активно висвітлювали посилення російських ударів по портах і зерновій інфраструктурі України, а також удари по її промислових підприємствах, логістичних центрах і рухомому залізничному складу.

New York Times зазначає:  «Російські удари — це останній розділ у затяжній боротьбі за Чорне море та прилегле Азовське море. Нова зброя, що дозволяє завдавати високоточних ударів на великих відстанях, зробила повільні вантажні судна легкою мішенню. За даними української влади, у червні й липні російські війська атакували щонайменше 50 вантажних суден, унаслідок чого загинуло понад 30 мирних жителів».

Видання звертає увагу на те, що «загострення конфлікту між Росією та Україною є осередком масштабнішого глобального явища, що загрожує одному з основоположних принципів міжнародного порядку: свободі судноплавства».

Reuters зупиняється на наслідках російської блокади чорноморських портів для економіки України.

 «Сільське господарство становить майже 60% експортних доходів України, і блокада посилює тиск на й без того крихку економіку воєнного часу», — зазначає агентство. «Національний банк України заявив, що через блокаду Україна втратить близько 2,5 мільярда доларів валютних надходжень до кінця року, а збитки фермерів становитимуть близько 3 мільярдів доларів», — повідомляє Reuters.

Politico   робить невтішний висновок: «Російські удари по морських експортних маршрутах України дають ефект: експорт руйнується. Морем ішло 88% зерна й олійних, половина сталі, чавун і половина залізної руди. Частина обсягів піде залізницею до Констанци й Гданська, але фрахт із перевалкою з’їдять і так невелику маржу. Зерно й метал — дві галузі, які давали Україні валюту та робочі місця, — руйнуються одночасно». Також видання звертає увагу на те, що «…збільшення обсягів перевезень зерна суходолом знову піднімає для Києва іншу проблему: політичне невдоволення з боку його сусідів по ЄС». Польща, Угорщина та Словаччина побоюються нового напливу української продукції на свої ринки. В умовах дефіциту довіри польські фермери не сприймають слів Києва про те, що йдеться лише про безперебійне транспортування зерна до третіх країн. На їхню думку, «деякі партії зерна «осідають» у Польщі, а це означає, що вже незабаром — нові акції протестів фермерів, підживлювані антиукраїнськими силами напередодні парламентських виборів 2027 року», — зазначає Politico.

У складному становищі опинилася й українська металургія — ще одна галузь, яка приносить Україні валюту. Крім того, що РФ завдає ударів по «Запоріжсталі» та ПАТ «Арселор Міттал» у Кривому Розі, блокада портів, зростання тарифів на перевезення та квоти ЄС створюють «ідеальний шторм» і для цієї галузі. Reuters пише:

«Українські гірничо-збагачувальні комбінати продовжуватимуть зупинятися через блокування чорноморських портів, оскільки альтернативні сухопутні та дунайські маршрути не здатні компенсувати втрачені потужності. Перенаправляти необхідні обсяги продукції на такі маршрути економічно недоцільно і фізично неможливо». Інший негативний момент — це запроваджений Європейським Союзом з 1 липня режим імпортних квот, який «…скоротить експорт сталі з України до європейських країн на 60% порівняно з рівнем 2025-го. Тобто саме тоді, коли альтернативні маршрути збуту й так звужуються до сухопутних напрямків у сусідні країни, єдиний останній великий ринок сам обмежує можливість на нього спертися», — зазначає Reuters.

У першому півріччі 2026 року на морський коридор припадало 50% експорту сталі з України, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізної руди. За прогнозами експертів, унаслідок блокади виробництво металургійної продукції може скоротитися на 35%, а частину залізорудних потужностей, ймовірно, буде виведено в простій.

«Загрози для третіх країн»

Наслідки «гонки ескалації» РФ та України на Чорному морі негативно позначаються і на економіках «третіх країн». Так удари Києва по інфраструктурі Новоросійська та Каспійського трубопровідного консорціуму викликали занепокоєння у Вашингтоні з приводу того, що «…Україна дестабілізує нафтові ринки і завдає шкоди американським компаніям, атакуючи танкери, що перевозять сиру нафту, яка експортується з Казахстану», — повідомляє Reuters.

Адміністрація Трампа попередила уряд України про необхідність «припинити і утриматися» від завдання ударів по суднах, що не належать Росії, у Чорному морі, а також по інфраструктурі КТК, повідомив агентству Reuters американський чиновник, додавши, що «США розглядають КТК як альтернативу російським енергоносіям». Після дзвінка Володимиру Зеленському віцепрезидента США Джей Ді Венса Україна підтвердила, що «має намір утримуватися від завдання ударів по інфраструктурі і суднах, що не належать Росії, які прямують до пункту вивантаження КТК», — зазначає агентство.

Через загострення ситуації в Чорному морі призупинила закупівлі російської нафти і Туреччина, не придбавши жодної партії в серпні «Анкара відмовляється фрахтувати танкери під Urals, оскільки затримки вантажів і воєнні ризики нівелюють колишні знижки від Москви. Щоб компенсувати дефіцит сировини з Чорного моря, турецькі НПЗ почали здійснювати рідкісні для себе закупівлі нафти з Бразилії та Гаяни», — пише Turkish Minute

«Покупці сільгосппродукції з Азії на тлі посилення атак у Чорному морі почали переходити до пошуку альтернативних постачальників», — пише Bloomberg. «Індонезія закупила партії австралійської пшениці на вересень і жовтень, покупці з Бангладеш запросили пропозиції з Румунії, а Індія почала закуповувати рослинні олії в країнах Балтії та Аргентині. Запити надходили також постачальникам із Північної Америки», — повідомляє видання.

«Перемир’я на морі: без перспектив»

Агентство Reuters  повідомило, що «…Київ через посередника передав Москві пропозицію про взаємну відмову від ударів по цивільних цілях у Чорному морі». Агентство не вказувало посередника напряму, але в цій ролі, ймовірно, виступала Туреччина — глава турецького МЗС Хакан Фідан ще 8 серпня в інтерв’ю турецькому телеканалу Anadolu повідомляв, що Анкара направила пропозицію про мораторій обом сторонам конфлікту.

У МЗС РФ заявили, що «не бачать підстав» погоджуватися на взаємне з Україною перемир’я в Чорному морі». Офіційний представник відомства Марія Захарова заявила, що «в Москві не бачать «підстав для половинчастих заходів, які лише дають київському режиму тимчасову перепочинку». Вона додала, що «у 2022-2023 роках Росія погодилася на мораторій в обмін на доступ російської сільгосппродукції на світові ринки, однак Захід продемонстрував недобросовісний підхід» і не зняв санкції», — повідомляє російський опозиційний портал Meduza.

Обговорення перемир’я в Чорному морі відновилося на тлі різкого посилення атак на торгові судна й порти з обох сторін.

Деякі західні медіа небажання Москви йти на реалізацію пропозицій України щодо морського перемир’я пояснюють «наближенням виборів до Держдуми, які проходять під гаслом: «війна до перемоги». І в цьому контексті збочена логіка Кремля – не погоджуватися на переговори», — зазначає The Guardian. Тому будь-які поступки або домовленості щодо морського коридору до завершення виборів Кремль вважає репутаційним ризиком, що суперечить гаслу безперервної боротьби. Більше того, така риторика, на думку російського керівництва, спрямована на «консолідацію» суспільства. Тож найближчим часом «розблокування моря» виглядає малоймовірним. Тристоронній формат зайшов у глухий кут: Росія не хоче, США не можуть, а Україна не має можливості. Інших форматів поки не проглядається.

 «Ескалація 2.0: осінь і зима стануть моментом істини»

Сьогоднішнє загострення війни в небі, як зазначають світові медіа, є лише прологом до нової «ескалації 2.0». Наступні осінь і зима стануть у цьому сенсі моментом істини. Протиборчі сторони вже обмінялися посланнями. Міністерство оборони РФ 14 серпня опублікувало у своєму Telegram-каналі зображення з трьома ударними дронами й підписом «Взимку на вас чекає заморозка». У Києві відповіли лаконічно: «зима буде спекотною», а українці «зігріються вогнем ваших НПЗ».

Як зазначає The New York Times: «На Заході очікують, що в найближчі кілька місяців війна в Україні стане більш руйнівною. Росія взимку розпочне новий наступ на українські позиції одночасно з посиленням ударів по цивільній інфраструктурі, до такого висновку схиляються західні чиновники й аналітики». На думку NYT, «деякі аналітики вважають, що Путін оголосить обмежену мобілізацію після парламентських виборів у середині вересня, а також побоюються, що російський диктатор, відчуваючи себе загнаним у кут, може піти на ескалацію й випробувати солідарність НАТО, вийшовши за межі гібридних атак у Європі».

 Газета не наводить подробиць можливого зимового наступу — його напрямку, орієнтовної чисельності російських сил чи термінів початку. Видання лише нагадує, що «…Путін, як і раніше, вимагає щонайменше повного контролю над Донбасом. Якщо російським військам не вдасться досягти цього до осені 2027 року, ймовірність переговорів зросте».

Про те, що РФ готується не до переговорів, а до ескалації війни, повідомляє Інститут вивчення війни (ISW): «Кожен крок Росії — нарощування виробництва балістичної зброї, залучення північнокорейських коштів, підготовка до мобілізації — усе це показує, що Москва готується не до миру, а до ескалації». Деякі експерти вважають, що восени-взимку в надії примусити Україну до капітуляції РФ піде шляхом «тоталізації» війни, нарощуючи знищення військових і цивільних об’єктів, не рахуючись із жертвами серед мирного населення. Це буде план «примушення до миру» через гуманітарну катастрофу. Про це свідчать і заяви окремих українських чиновників. В інтерв’ю Politico   міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що «…Росія прагнутиме остаточно вивести з ладу критично важливу інфраструктуру країни, щоб послабити економіку й оборонну промисловість». Якщо торік основними цілями російських ударів були електростанції та об’єкти теплопостачання, зазначив Шмигаль, то тепер, за його словами, «російські війська змінили тактику і все частіше намагаються атакувати системи водопостачання». Міністр пояснив, що «…без електроенергії українці ще можуть якийсь час виживати за наявності газу й води, однак без водопостачання й каналізації наслідки можуть бути значно серйознішими». Він також зазначив: «…Путін сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження і тиснутиме на керівництво країни, щоб воно підписало капітуляцію».

«Уся справа в Patriot»

У ніч на 16 серпня під час удару РФ по Україні Повітряні сили вкотре не збили жодної балістичної чи гіперзвукової ракети. Територію України атакували ракети "Онікс", "Іскандер-М", С-400, KN-23 і Х-59/69, а також 106 безпілотників. Система протиповітряної оборони змогла збити чи придушити лише три ракети Х-59/69 і 85 дронів типу Шахед, Гербера та інших.

«Відсутність ракет-перехоплювачів стала причиною відчаю українського президента Володимира Зеленського», пише видання Die Welt. 

«Дефіцит ракет для Patriot напередодні зими змушує Київ бити тривогу на всіх рівнях, однак запаси цих ракет вичерпані по всьому світу, а налагодити власне виробництво Україна не може через перешкоди з боку американських зброярських лобістів», — зазначає видання.

В інтерв’ю CNN президент Зеленський зазначив, що «…у 2026 році союзники поставили Україні приблизно втричі менше ракет для ППО, ніж у 2025-му. І зараз в України є еквівалент приблизно 1% американського запасу ракет Patriot; 5%, за його оцінкою, дозволили б пройти зиму, а 10% — перехоплювати всі російські балістичні ракети».

Країни НАТО провалили військову підтримку України, пише The Guardian. 

«Запаси американських ракет Patriot для Києва цього року закінчилися, після чого ефективність перехоплення російських ударів впала з 70% до нуля. Про такий сценарій попереджали вже давно, однак швидких рішень цієї проблеми немає — потужності західних країн з виробництва боєприпасів не встигають за потужностями однієї Росії», — невтішно констатує британське видання

The Guardian прогнозує, що «Україна навряд чи отримає достатню кількість перехоплювачів Patriot до зими, тому Київ повинен планувати зиму із серйозними перебоями в електропостачанні та зміцнити системи життєзабезпечення, такі як водопостачання, каналізація».

«Корупція в Україні та оточення Зеленського стають проблемою для реформ ЄС»

Ще одним «холодним душем» для президента Зеленського поряд із нестачею ракет Patriot може стати проблема з євроінтеграцією України.

«Корупція в Україні, яка зачіпає оточення президента Володимира Зеленського, стає проблемою для Європи». — про це повідомляє Berliner Zeitung. 

За інформацією видання, керівництво Європейського Союзу наразі сумнівається, що «Київ у таких умовах зможе реалізувати необхідні реформи, які потрібні для євроінтеграції». Видання вважає, що «Київ нездатний вести повномасштабну боротьбу з корупцією - сигналом став вихід під заставу ексглави Офісу Президента України Андрія Єрмака, звинуваченого в легалізації злочинних доходів». Водночас Berliner Zeitung нагадує нещодавню заяву антикорупційних органів про причетність фірм, близьких до представників влади, до освоєння бюджетних коштів на оборонних закупівлях.