Заява Дональда Трампа про нібито досягнуте «енергетичне перемир'я» між РФ та Україною стала однією з головних тем в інформаційному порядку денному світових медіа минулого тижня. Провідні західні видання зійшлися на думці, що Трамп видав бажане за дійсне, оскільки ворогуючі сторони продовжують завдавати взаємних ударів по інфраструктурі.

The New York Times зазначає, що справжній мотив ініціативи президента Трампа про укладення «енергетичного перемир'я» між Україною та РФ — високі ціни на дизельне пальне у США. «Середня ціна галона дизельного пального у Сполучених Штатах останніми днями б'є рекорди, перевищивши 6 доларів за галон, що приблизно на 65 відсотків більше, ніж після нападу США та Ізраїлю на Іран 28 лютого. Різкий стрибок цін на дизельне пальне може мати значний економічний вплив, оскільки це паливо широко використовується вантажівками, автобусами та сільськогосподарською технікою. Очікується, що фермери сильно постраждають, бо багато з них споживають велику кількість дизельного пального наприкінці літа та восени для збирання врожаю, переробки й транспортування», — повідомляє видання.

Тому гучну заяву Трампа в Truth Social про нібито «вже досягнуту» угоду західні ЗМІ розцінюють як спробу Трампа збити паніку на сировинних ринках, штучно знизити ціни на нафту й показати виборцям, що він активно вирішує проблему. Раніше Трамп у такий самий спосіб анонсував припинення вогню на Близькому Сході для зниження котирувань.

ВВС зазначає, що Дональд Трамп намагається свідомо переключити увагу громадськості з невдалої для нього війни з Іраном на удари України по НПЗ РФ і зробити Київ головним винуватцем високих цін на дизель у США. «Останнім часом п. Трамп і його помічники намагаються переключити увагу з війни в Ірані на удари України по нафтопереробних заводах у РФ», — зазначає ВВС. На думку новинної корпорації, «…енергетична криза й дефіцит дизелю спричинені не стільки українськими атаками, скільки конфліктом США з Іраном у Перській затоці і закриттям Суецького каналу та Ормузької протоки, через що глобальні постачання впали значно сильніше. Трамп просто намагається заспокоїти американських виборців і знайти «цапа-відбувайла».

Bloomberg акцентує увагу на політичних наслідках рекордних цін на бензин і дизель для Дональда Трампа та республіканців напередодні проміжних виборів до Конгресу. «Для Трампа це питання становить політичну небезпеку напередодні проміжних виборів у листопаді, які визначать контроль над Палатою представників і Сенатом. Високі ціни на пальне скорочують доходи та змушують власників бізнесу підвищувати ціни на товари, що поглиблює проблеми, пов'язані зі зростанням вартості життя, які й без того обтяжують Республіканську партію», — зазначає агентство.

Ще один аспект, на який звернули увагу світові медіа, — скептицизм ворогуючих сторін. Ні Москва, ні Київ не підтвердили наявності твердих і фіналізованих домовленостей у тому вигляді, в якому їх подав Трамп. POLITICO пише: «Україна налаштована скептично. Росія вже кілька років обстрілює українські порти, енергосистему, автозаправні станції та об'єкти логістики десятками безпілотників з реактивними двигунами й ракетами. Останніми тижнями атаки, а також удари у відповідь з боку України по російській інфраструктурі, посилилися». Як стверджує видання, Україна наполягає на жорстких гарантіях і наводить слова Зеленського: «… якщо й буде припинення вогню, то воно має бути довгостроковим, щоб бути надійним, а не короткостроковою угодою, що дозволяє Росії провести парламентські вибори 18-20 вересня. Воно не повинно бути інструментом для «забезпечення тимчасового послаблення напруження через бензин і дизельне пальне».

Newsweek пише, що «…реальність на землі повністю спростувала слова американського лідера: одразу після його допису в соцмережах російські дрони атакували АЗС та об'єкти інфраструктури в Києві й областях, а українські сили у відповідь завдали ударів по НПЗ у Сизрані та Ярославлі». Видання констатує, що «…енергетичне перемир'я Трампа заглухло, так і не встигнувши завестися».

«Для Росії Трамп зробив виняток, навіть коли запровадив тарифи проти всього світу, включно з пінгвінами на безлюдному острові»

Схвалення Конгресом і підписання президентом США Дональдом Трампом Закону Ліндсі Грема, що дістав назву закону про «пекельні санкції» проти РФ, стало резонансною подією, яку з наснагою зустріли в Києві, зазначають західні ЗМІ.

Aljazeera пише, що «білль Грема» був ухвалений за рідкісної двопартійної підтримки і став першим великим законопроєктом щодо України, схваленим Конгресом за понад два роки». Видання зазначає, що закон не просто розширює персональні та секторальні обмеження, а запроваджує найпотужніші інструменти тарифного тиску.

«Законопроєкт запроваджує санкції проти президента Росії Володимира Путіна, високопосадовців та олігархів, а також російських банків і фінансових установ. Він також спрямований проти енергетичного та оборонного секторів Москви, а також так званого тіньового флоту танкерів, що використовується для перевезення російської нафти в обхід західних санкцій. Ключове положення законопроєкту дає Трампу право запроваджувати мита в розмірі до 100 відсотків на п'ятьох найбільших покупців російської нафти й газу. Очікується, що цей захід найсильніше вдарить по Китаю та Індії — двох найбільших імпортерах російської нафти. Законопроєкт також окремо продовжує санкції щодо енергетичного та збройового секторів Ірану», — підкреслює Aljazeera .

ВВС зазначає, що закон складено хитро й надає президентові США право, але не зобов'язує його негайно вмикати ці захмарні тарифи на повну потужність. Британська мовна корпорація взагалі сумнівається, що Трамп запровадить санкції проти РФ, зазначаючи кілька причин: « По-перше, від моменту повернення до Білого дому на другий термін Трамп не лише не посилював санкції проти РФ, а й виписував винятки та послаблення, пояснюючи, що нові санкції ускладнюють спроби посадити Путіна за стіл переговорів. Путін за стіл так і не сів, а переговори посланців Трампа з Кремлем ідуть ні шатко ні валко, і це — друга причина, з якої Трамп навряд чи негайно скористається новим законом для посилення тиску на Російську Федерацію», — підкреслює ВВС.

Британські журналісти вважають, що «… пріоритети зовнішньої політики Трампа не сконцентровані навколо конфлікту РФ та України, вони інші. Він веде дві війни: справжню проти Ірану й торговельну проти всього світу. Головний інструмент цієї війни — тарифи. І це третя причина, з якої Трамп, найімовірніше, застосує новий закон для запровадження мит проти торговельних партнерів США, а не санкцій проти Росії, з якою давно не торгує. Достатньо згадати, що хід закону дали тоді, коли Трамп домігся включення туди тарифної дубини — його улюбленого інструменту зовнішньої політики, який він використовує проти своїх союзників: Канади та Європи, а для Росії зробив виняток, навіть коли запровадив тарифи проти всього світу, включно з пінгвінами на безлюдному острові. І нарешті четверта причина — застосування закону йде врозріз не лише із зовнішньою, а й із внутрішньою політикою Трампа. Його партія ризикує втратити контроль над однією або обома палатами Конгресу після листопадових виборів. Трамп вважає, що провиною всьому дорогий дизель і Зеленський, який відправляє українські дрони завдавати ударів по російських НПЗ». На думку ВВС, «…головні потенційні цілі Трампа — Індія та Китай. Саме там зосереджені головні вільні потужності переробки нафти, що очікують на закінчення війни в Ірані. Американські НПЗ завантажені вщерть, і будь-які нові обмеження на переробку російської нафти в Азії призведуть до нового стрибка цін».

Bloomberg пише, що «…законопроєкт викликав розкол у Демократичній партії, протиставивши найзапекліших прихильників України тим, хто більше зосереджений на зростанні інфляції через тарифи напередодні проміжних виборів у листопаді, у центрі уваги яких було невдоволення виборців станом економіки США. Переважна більшість демократів у Палаті представників, включно з керівництвом партії, проголосували проти законопроєкту, попри те, що його підтримали лідери демократів у Сенаті. У підсумку 58 демократів проголосували за законопроєкт, а семеро республіканців виступили проти».

Російське опозиційне видання «Медуза», також акцентує увагу на позиції тих, хто проголосував проти цього закону, і вважають, що 100-відсоткові тарифи проти найбільших покупців російських енергоресурсів не стільки вдарять по військовій машині Кремля й допоможуть Україні, скільки призведуть до подорожчання імпортних товарів для американців. Про це говорить єдиний республіканець Ренд Пол, який виступив проти ухвалення закону: «Не дозволяйте співчуттю до України засліпити вас і не дати побачити реальність митних зборів. Це податки на імпорт, які платять американці. Їх платять батьки, що прагнуть забезпечити свої сім'ї. Їх платять студенти, які збирають гроші на купівлю першої машини. Їх платить кожен, хто хоче витратити гроші на будь-який мислимий товар».

The Wall Street Journal вважає, що мита — «…будуть використані не для того, щоб чинити тиск на Росію, а як спосіб Трампа вести торговельні війни як проти друзів, так і проти ворогів» і підкреслює: «для ефективної підтримки України потрібні не вторинні тарифи, а вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів та їхніх посередників — НПЗ, банків і нафтотрейдерів». Видання також зазначає «…закон Грема надав Трампу забагато свободи дій для надання винятків великим прихильникам Росії (наприклад, Китаю), з якими Вашингтон прагне розширення торговельних угод, або, навпаки, для ведення вендети проти союзників США, які йому не подобаються, таких як ЄС, члени якого також закуповують російську енергопродукцію».

«У Росії на половині АЗС немає бензину, а удари армії РФ по залізничній інфраструктурі України стали новим напрямом у стратегії терору»

Світові медіа продовжували фіксувати наслідки ескалації «повітряної війни» та використання нових тактик у її веденні.

Так, POLITICO зазначає, що армія РФ дедалі частіше використовує реактивні безпілотники для завдавання ударів по українських пасажирських поїздах, загрожуючи залізничній мережі, яка має вирішальне значення для економіки країни, військової логістики та пересування людей. «Унаслідок ударів РФ від початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або знищено понад 500 локомотивів; понад 60% із них постраждали за останні вісім місяців. Зараз Українські залізниці втрачають від 37 до 40 локомотивів на місяць», — зазначає видання.

Більшість атак на залізничну інфраструктуру відбуваються в межах 200 кілометрів від лінії зіткнення з російськими військами або російського кордону, зачіпаючи регіони на сході та півдні України. Однак, як зазначає POLITICO , «…Москва останнім часом розширила як географічне охоплення, так і передбачувані цілі своїх дій. Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західних регіонах України».

Розширення цього маршруту стало очевидним, коли російський безпілотник ударив неподалік польського кордону, невдовзі після того, як з тієї самої станції вирушив інший поїзд, що віз європейських радників з безпеки та колишніх лідерів, включно з колишнім прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. «Останні удари поблизу польського кордону показують, що їхня додаткова мета — збільшити ризики для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів... Росіяни хочуть, щоб вони теж боялися їздити в Україну», — підкреслює POLITICO.

«Новая газета Европы» акцентує увагу на наслідках атак українських безпілотників по російських НПЗ.

«До середини вересня бензин на російських АЗС усе ще в дефіциті: повідомлення про порожні колонки були майже на кожній другій заправці. Доступність пального зараз нижча, ніж наприкінці липня, хоча місяць тому здавалося, що ситуація після обстрілів НПЗ трохи стабілізувалася», — зазначає видання і додає: «…до середини вересня від дефіциту бензину найсильніше постраждали Санкт-Петербург і Ленінградська область: автомобілісти повідомляють, що стоять у чергах понад дві години».

«Новая газета Европы» аналізуючи ситуацію, дає невтішний прогноз:«…регулярність бомбардувань і неможливість через санкції швидко ремонтувати установки на третій рік дронових атак уже дали кумулятивний ефект, який руйнує російську нафтопереробку. У вересні Міжнародне енергетичне агентство знизило довгостроковий (на найближчі 18 місяців) прогноз переробки нафти в Росії до приблизно 4 млн барелів, що на 30% нижче за рівень, який був до вторгнення в Україну».

«Війна дронів» виходить на кордони НАТО і ЄС, а гібридні атаки РФ стають дедалі активнішими й безрозсуднішими»

Провідні ЗМІ активно аналізують ескалацію гібридних атак РФ за межами України. У центрі уваги — почастішалі інциденти із залетами російських безпілотників у повітряний простір Румунії, Молдови та Литви, а також удари поблизу польського кордону. Західні експерти зазначають, що Москва намагається підняти «ціну підтримки Києва» для європейських виборців.

Bloomberg вийшов з аналітичним матеріалом, у якому зазначається, що Росія дедалі частіше переносить гібридні атаки вглиб території Європи. «На тлі того, що війна Володимира Путіна проти України триває без значних змін на полі бою, а щотижня гинуть тисячі людей, так звані гібридні атаки Росії на Європу зростають не лише за кількістю, а й за рівнем ризику», - зазначає агентство.

Експерти Bloomberg зазначають, що гібридні атаки РФ — «…це «війна без бою», і Росія вважає, що завдяки ядерному щиту може діяти безкарно — напряму або через посередників»

Bloomberg пише про «еволюцію» гібридних загроз: « Якщо раніше Росію звинувачували у втручанні у вибори та використанні міграції як інструменту тиску, то тепер її підозрюють у диверсіях, підпалах, втручанні в роботу критичної інфраструктури, кібератаках і порушеннях повітряного простору».

За оцінкою посадовців у сфері безпеки, зазначає агентство, «…Путін перевіряє, наскільки далеко може зайти у випробуванні членів НАТО, намагаючись виявити слабкі місця союзників і залишатися нижче рівня, який міг би активувати статтю 5 про колективну оборону. Однак така політика підвищує ризик хибних рішень і випадкової ескалації».

«Росія послідовно виявляє слабкі місця в інфраструктурі НАТО й готова застосовувати різні тактики та обирати різні цілі, діючи дедалі ризикованіше», — заявила в коментарі Bloomberg Емілі Ферріс, наукова співробітниця Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні

У березні вона опублікувала доповідь про диверсії, які пов'язують з Росією в країнах НАТО, і дійшла висновку, що альянс «не готовий»: «За відсутності чітких червоних ліній НАТО щодо наслідків таких атак Росія заповнює простір невизначеності», — зазначила вона.

POLITICO звертає увагу на занепокоєння вищих європейських посадовців тим, що Росія може організувати атаки дронами чи ракетами проти країн НАТО. Нещодавно про це попередив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, повідомивши, що «…Москва може спрямувати дрони чи ракети на територію країн НАТО, які підтримують Україну, «найближчими кількома місяцями», — пише POLITICO.

Видання зазначає, що країни Європи з усією серйозністю ставляться до слів Туска: «Німеччина готує лікарні до можливого конфлікту, Литва оновила плани евакуації, а війська НАТО проводять навчання в Балтійському регіоні, адже білоруські сили паралельно проводять великі маневри поблизу Литви».

POLITICO зазначило, що нещодавно президент Франції Емманюель Макрон скликав лідерів партій і кандидатів у президенти на виборах 2027 року на екстрену нараду, щоб обговорити Україну, Іран і зростальну енергетичну кризу. Він назвав попередження Туска «обґрунтованими й добре задокументованими», оголосивши новий план захисту критичної інфраструктури, додавши: «Останніми тижнями російська гібридна загроза проти європейців і Франції посилилася».

У Франції несподівано й украй праві сили піддали РФ жорсткій критиці через гібридні атаки на Європу, перетворивши засудження дій Кремля на багатопартійний консенсус. Кандидатка в президенти Франції від ультраправої партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен і голова партії Жордан Барделла заявили, що Росія не може диктувати французьку політику. Про це повідомляє французька радіостанція RTL.

«Жодні провокації, таємні операції та дестабілізаційні дії не можуть спонукати Францію ​​сприяти досягненню Росією своїх воєнних цілей в Україні», — заявили Ле Пен і Барделла. Крім того, політики заявили, що рішуче засуджують рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які досі працюють у Росії, таких як Nestlé та Auchan, назвавши це «ворожим актом».

«Фарс під дулами автоматів»

Минулого тижня світові медіа активно обговорювали й перші парламентські вибори Російської Федерації, що відбуваються під час російсько-української війни. Західні ЗМІ у своїх публікаціях виокремлюють чотири ключові теми:

1.Вибори як «референдум підтримки війни»

Reutеrs пише, що голосування до Держдуми Кремль намагається подати як «…свідчення суспільної підтримки політики Путіна і війни». Агентство наводить слова російського диктатора: «Ваш вибір і рішучість ще раз покажуть, що мільйони людей підтримують наших бійців, — сказав Путін. — Участь у виборах — це наш спільний внесок у перемогу Росії». Reutrrs вважає, що «…Путін чітко дав зрозуміти, що виборці не повинні сумніватися в тому, чи варто продовжувати війну проти України до повної перемоги».

2. Тотальне зачищення опозиційного поля

Aljazeera загострює свою увагу на знятті з виборів партії «Яблуко». Видання зазначає, що «…в якості однієї з причин було вказано, що антивоєнна позиція схожа на прагнення до порушення територіальної цілісності Росії». Водночас журналісти Aljazeera пишуть, що «… допущена до виборів «системна опозиція» (КПРФ, ЛДПР, «Нові люди») повністю лояльна до Кремля з ключових державних питань, хоча економічна стагнація та втома від конфлікту можуть принести їм додаткові протестні голоси».

The Economist підкреслює, що «…у Росії питанням виборів перестали займатися бюрократи й чиновники. Тепер ця роль належить ФСБ, яка усуває опонентів не шляхом дискредитації, а грубішими засобами: заборонами, залякуванням та арештами». Видання зазначає, що «… ще нещодавно Кремль хоча б намагався демонструвати видимість демократії, дозволяючи кільком опозиційним кандидатам балотуватися, а іноді й перемагати. Однак на тлі затяжної війни в Україні стратегія Кремля змінюється». 

3. Страх нової хвилі мобілізації

Bloomberg: «Хоча Путін заперечує наявність подібних планів, європейський представник служби безпеки заявляє, що Росія готується до призову до армії ще 300 000 осіб до кінця року», — зазначає агентство.

4. «Фарс під дулами автоматів»

Le Mondприсвятила свій матеріал псевдовиборам на окупованих Російською Федерацією територіях України.

Видання зазначає, що «…мешканці окупованих регіонів Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, яких раніше примусили взяти російські паспорти, змушені брати участь у виборах під жорстким тиском. Відмова від голосування автоматично робить людину «підозрілою» в очах окупаційної влади та силовиків, що загрожує жорсткими перевірками й затриманнями». Le Mond підкреслює, що місцева окупаційна влада для примусу до голосування використовує всі інструменти шантажу: «Бюджетникам погрожують звільненням, а пенсіонерів і людей з інвалідністю лякають внесенням до списків «нелояльних» і позбавленням соціальних виплат або гуманітарної допомоги».