«Велика угода» Трампа, контури Абу-Дабі, вибори в США і мир на уламках інфраструктури». Україна у фокусі світових ЗМІ

Трамп оголошує про «велику, прекрасну угоду», а Європа спостерігає за Білим домом знову «зціпивши зуби»

Вашингтон минулого тижня перетворився на сцену незвичайної вистави: перша леді США Меланія Трамп приміряла мантію «миротворця», зібравши в Білому домі супротивників по фронту — делегації Росії та України — під овації та взаємні дипломатичні реверанси.

Видання The Guardian ущипливо зауважило, що «…головним спільним знаменником у Білому домі виявилося вміння обох сторін вчасно й витончено полестити першій леді. Москва передала їй малюнок дівчинки з Олешок зі словами «I love Melania», а Київ — високий орден княгині Ольги I ступеня від президента Зеленського».

Як пише газета The New York Times, «…захід у Білому домі продемонстрував, на що готові Україна й Росія, щоб догодити пані Трамп». Видання зазначає, що «…захід у Білому домі передував окремій серії зустрічей, які адміністрація Трампа проведе в Об'єднаних Арабських Еміратах цього тижня». Однак, як підкреслює NYT, «навряд чи воюючим сторонам вдасться повторити локальний успіх в Олешках на масштабних переговорах в Абу-Дабі».

На думку більшості західних ЗМІ, зустріч Меланії Трамп із делегаціями Росії та України мала стати прологом до майбутньої тристоронньої зустрічі РФ, України та США в ОАЕ.

The Associated Press зазначило, що «…поки Меланія приймала гостей у парадних залах, сам президент Дональд Трамп демонстративно не зустрівся з українською делегацією, але провів переговори з російським емісаром Дмитрієвим, підігріваючи чутки про підготовку «великої угоди» через голову Києва».

Reuters повідомляє, що американський президент підтвердив, що особисто зустрічався з Дмитрієвим, але відмовився розкривати зміст розмови. При цьому він зазначив, що війна між Росією та Україною близька до врегулювання. «Це буде велика угода, яка стосуватиметься не лише України. Я навіть можу сказати, що вона може охопити всю Європу. Це буде велика, прекрасна угода, і всі будуть у захваті», — заявив Трамп.

Його зять і один зі спецпосланців президента Джаред Кушнер написав у соцмережах, що Вашингтон працює над новою системою європейської безпеки, яка враховуватиме інтереси всіх сторін. «Будь-які домовленості мають повною мірою поважати суверенітет, територіальну цілісність і незалежність ухвалення рішень кожної країни», — сказав Кушнер. «Кожна країна збереже контроль над власною безпекою та союзами, і жодна країна не матиме права вето на суверенні рішення іншої країни», — зазначає Reuters.

Як пише Financial Times, один з європейських посадовців назвав заяву Кушнера «повною несподіванкою». «Європейці побоюються, що угоду з Росією можуть укласти на шкоду безпеці регіону, і виступають проти того, щоб у межах мирних переговорів щодо України обговорювали питання, які стосуються всього континенту. Чинна система покликана стримувати Росію, і змінювати її під час війни не має сенсу», — пояснив один зі співрозмовників FT.

«У нас уже є європейська архітектура безпеки — НАТО і Європейський союз обидва виконують відповідні ролі», — заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.

Водночас, зазначає FT, «…заяви Вашингтона про ширшу угоду щодо європейської безпеки можуть бути спробою продемонструвати прогрес напередодні переговорів в Еміратах».

На думку двох співрозмовників FT, які беруть участь у неформальних каналах переговорів, малоймовірно, що зустріч в Абу-Дабі призведе до суттєвого припинення вогню. За їхніми словами, «…Володимир Путін зараз зосереджений на спробі посилити позиції Росії за рахунок зимової кампанії ударів по українській енергетичній інфраструктурі».

Ці співрозмовники описали логіку Кремля: «Я знищу всю вашу інфраструктуру, доки ви не погодитеся. До наступного року від України не залишиться жодної інфраструктури. Усі мости, порти, залізниці, енергетична інфраструктура, електростанції… будуть зруйновані». Крім того, зазначає видання, «Путін вимагає, щоб Україна віддала Росії решту Донбасу як попередню умову припинення вогню, і очікує подальших територіальних поступок України в обмін на будь-які гарантії безпеки з боку країн НАТО».

Газета The Washington Post більш оптимістична в прогнозах щодо тристоронніх переговорів в Абу-Дабі.

«Останні дипломатичні події вселяють помірний оптимізм. Джаред Кушнер пов'язав свої зусилля з досягнення перемир'я в Україні із закликом до ширших багатосторонніх переговорів між Росією та Європою про повоєнну безпеку континенту. Моделлю для Кушнера є Рада НАТО — Росія, створена після холодної війни, але призупинена 2014 року після вторгнення Росії в Україну та захоплення Криму», — пише американське видання.

«Якщо в Абу-Дабі буде досягнуто прогресу, Кушнер сподівається, що європейські країни перейдуть до ширшого багатостороннього формату з їхньою безпосередньою участю», — зазначає WP. Кушнер перелічив свої загальні цілі: «постійні консультації з питань безпеки, надійний зв'язок у кризових ситуаціях, більша прозорість у військових питаннях, взаємні заходи зі зниження ризиків ескалації та міцна основа для довгострокової європейської безпеки й стабільності», — зазначає WP.

Щоправда, «Європа знову спостерігає за Білим домом, «зціпивши зуби», — пише американське видання Politico. «Непрозора пропозиція адміністрації Трампа щодо нової загальноєвропейської угоди про безпеку з Росією викликала скептицизм у європейських столицях, які побоюються, що вона ризикує відсунути континент на другий план і додати сміливості главі Кремля Володимиру Путіну», — зазначає видання.

Видання Politico поспілкувалося з 12 дипломатами НАТО, посланцями ЄС і європейськими урядовими посадовцями, яким було надано анонімність, щоб вони могли вільно висловитися з цього делікатного питання. За словами трьох дипломатів альянсу, «…союзників по НАТО не поінформували заздалегідь про американські плани, і багато хто досі скептично ставиться до цієї ідеї».

«Не зовсім зрозуміло, що має на увазі Кушнер», — сказав дипломат НАТО. «У Європі переважає думка, що будь-які дискусії з Росією про майбутню архітектуру наразі будуть використані Москвою лише для легітимізації своїх аргументів... це не знайде підтримки в європейських союзників», — зазначає видання.

Деякі союзники побоюються, що США можуть пов'язати свою нову ініціативу з майбутнім переглядом складу американських військ у Європі, який очікується в грудні. «Це той самий слон у кімнаті», — сказав Politico дипломат НАТО. «Одна річ — говорити про архітектуру європейської безпеки… з урахуванням «звичайної» позиції США; зовсім інша річ — говорити про архітектуру європейської безпеки «в тому вигляді, в якому вона буде», а якою вона буде — ніхто не знає».

«Американські гірки: не варто очікувати миттєвого порятунку Зеленського»

Політичний ландшафт Сполучених Штатів здригнувся: проміжні вибори до Конгресу завершилися нищівною поразкою Республіканської партії. Демократи повернули під свій контроль обидві палати — Сенат і Палату представників, позбавивши адміністрацію Дональда Трампа комфортної двопалатної більшості. Західні медіа цього тижня одностайні в головному: Трамп, чия популярність упала через війну в Ірані та стрибок цін на пальне, перетворюється на «кульгаву качку». Однак у питанні про те, як цей тектонічний зсув вплине на долю України, думки розділилися — від обережного оптимізму до прагматичного скепсису.

Газета The New York Times провела детальний аналіз наслідків результатів виборів до Конгресу для України. Видання зазначає, що «Унаслідок цих виборів у Києві підвищився загальний рівень оптимізму, і в Україні вважають, що Конгрес стане стримувальним чинником для спроб Трампа укладати угоди з Путіним».

The New York Times пише: «…політичні коливання в США в останні роки особливо болісно сприймаються в Україні. Вашингтон довгий час залишався головним союзником Києва, однак після повернення Трампа до Білого дому його політика щодо України стала значно менш передбачуваною. Минулого місяця Трамп навіть заявив, що Україні «час отримати нового президента». Але після того, як демократи здобули переконливу перемогу на проміжних виборах, беззастережно відкинувши пана Трампа, в українському інтернеті поширився жарт: здавалося, що це американський народ хотів нового президента».

Як підкреслює NYT, «…цей гумористичний момент підкреслив, наскільки різкі політичні коливання в Америці приголомшили українців. Сполучені Штати колись були найважливішим союзником України у війні. Потім пан Трамп повернувся до влади, демонструючи то різку, то часом дуже холодну позицію щодо Києва».

Видання вважає, що «…реальність для України така, що в пана Трампа залишилося два роки до завершення терміну повноважень, і виживання країни, як і раніше, тісно пов'язане з мінливими політичними тенденціями у Вашингтоні. З ослабленою протиповітряною обороною Україна, як очікується, зіткнеться з найважчою зимою війни в найближчі місяці, оскільки Росія цілитиме в її цивільну енергетичну інфраструктуру. Те, як саме проміжні вибори вплинуть на війну та мирні переговори, значною мірою залежатиме від курсу, який обере пан Трамп на решту терміну свого перебування на посаді».

The New York Times припускає, що «…у відповідь на контроль демократів над Конгресом Трамп може шукати зовнішньополітичні «відволікальні чинники», зокрема через тарифи або застосування сили. Тому наслідки поразки республіканців можуть виявитися значно ширшими за внутрішню політику США. Для України головне питання залишається відкритим: чи змінить новий Конгрес курс Вашингтона, чи Трамп і надалі проводитиме власну зовнішньополітичну лінію незалежно від політичної поразки своєї партії».

Німецьке видання BILD провело опитування експертів на тему наслідків виборів до Конгресу для України. Більшість із них вважають, що результати «синьої хвилі» не означають автоматичного перегляду політики Вашингтона. Експерт з України Пауль Ронцгаймер заявив, що «не очікує великої різниці в американській політиці щодо Києва після перемоги демократів, однак існують побоювання, що Трамп може спробувати зробити президента України Володимира Зеленського «винним» у частині власних внутрішньополітичних проблем». Фахівець з безпеки Ніко Ланге навіть припускає, що «…Трамп може активізувати контакти з Володимиром Путіним». А за словами політолога Карло Масали, «…Трамп не став слабшим у зовнішній політиці, тому «розраховувати на його більшу готовність до компромісів не варто». Експерт зі США Томас Єґер вважає, що Трамп може, навпаки, тепер «…ще агресивніше просувати свої інтереси».

Американське видання Politico вважає, що «…більшість провідних демократів послідовно підтримували надсилання допомоги Україні, подаючи це як захист глобальної демократії та міжнародного права, а також як таке, що відповідає інтересам національної безпеки Америки. Тому демократи можуть почати створювати умови для надання допомоги Україні». Але не варто «очікувати миттєвого порятунку Зеленського», — сказала Бронвен Меддокс, директорка британського аналітичного центру Chatham House. «Тому що навіть якщо демократи вирішать почати надсилати Києву більше речей, зокрема гроші, на це справді підуть місяці, а можливо, і роки», — додала вона.

Крім того, Politico зазначає, що «…ці вибори серйозно прорідили ряди досвідчених законодавців, які роками віртуозно лобіювали українські інтереси в комітетах. Україна втратила таких ключових важковаговиків, як республіканець Майкл Маккол і Мітч Макконнелл, який пішов на пенсію. Особи, які приходять їм на зміну, — це «чистий аркуш». Вони не ворожі Києву, але не мають досвіду ведення складних кулуарних переговорів щодо оборонних бюджетів, і українській дипломатії доведеться будувати мости заново».

Агентство Reuters пише про те, що може протиставити Трампу Демократична партія, яка здобула більшість в обох палатах Конгресу. На думку Reuters, «…Палата представників і Сенат можуть включати положення про надання допомоги Києву або запровадження жорсткіших санкцій проти Росії до ширших законопроєктів, таких як Закон про національну оборону, що визначає політику Пентагону на рік, або бюджетні заходи, які розглядаються як «обов'язкове до ухвалення» законодавство. Вони також можуть блокувати призначення Трампа, призначати слухання, розпочинати розслідування та використовувати конституційні повноваження Конгресу щодо видатків, щоб ускладнити життя посадовцям адміністрації, наприклад, шляхом скорочення їхніх витрат на відрядження». Як зазначає агентство, «…навіть якщо Трамп скористається своїм правом вето (а він уже пригрозив стати «Містером Вето»), Сенат і Палата представників теоретично здатні набрати необхідні дві третини голосів для його подолання, враховуючи ще й наявність прихильників України серед частини республіканців».

Західна преса сходиться на думці, що проміжні вибори дали Україні потужний тактичний проблиск надії. Американські інвестори відреагували миттєво — українські облігації на торгах у Нью-Йорку показали різке зростання, зафіксувавши найкращий результат за місяць. Сам Володимир Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDF підтвердив, що шанси на отримання Patriot і фінансової допомоги зростають. Але геополітичне рівняння не стало простішим: Трамп уражений, Конгрес оновлений, а отже, попереду місяці запеклої політичної боротьби, результат якої безпосередньо позначиться на лінії фронту.

«Зимова стратегія Москви: удар по нервах і мережах

На тлі тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, що наближаються, ескалація «інфраструктурної війни» досягає свого апогею. Атаки РФ на цивільну інфраструктуру України виглядають як спроба Кремля говорити з Києвом з позиції сили, вибиваючи поступки. Про це пише Al Jazeera, зазначаючи, що «…удари Москви відбуваються за кілька днів до запланованих на вівторок в Абу-Дабі переговорів за посередництва США, покликаних відновити дипломатичні зусилля, що зайшли в глухий кут». Видання цитує президента України Зеленського: «…посилюючи свої атаки на Україну та нашу інфраструктуру саме зараз, Росія намагається додатково підготувати ґрунт для тиску на позицію України та її партнерів».

Al Jazeera зазначає, що «…Росія запустила 172 безпілотники та 36 балістичних ракет, зокрема ракети KN-23, вироблені й поставлені Північною Кореєю, а Україні вдалося перехопити лише чотири з 36 ракет». Видання цитує Зеленського: «…на жаль, як і раніше, існує значна нестача перехоплювачів для систем Patriot, і Сполучені Штати перебувають у найкращому становищі, щоб допомогти розв'язати цю проблему».

Агентство Reuters пише, що «…унаслідок ударів по енергетичних об'єктах під Києвом, зокрема системах, що передають електроенергію з двох атомних електростанцій до міста й центральних регіонів України, було завдано серйозних збитків».

Politico зазначає, що «…російські атаки на українську енергосистему залишили понад 600 000 людей без електрики в Дніпропетровській області. По всій країні спостерігаються масштабні відключення електроенергії. Ремонтні роботи ведуться практично в усіх постраждалих містах і населених пунктах». Politico повідомляє, що «…Запорізька атомна електростанція також залишилася без електропостачання протягом ночі, і Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що тепер вона використовує аварійні дизель-генератори для охолодження реактора та інших важливих функцій ядерної безпеки».

Як зазначає видання, «…президент України Зеленський закликав міжнародних партнерів посилити санкції проти Росії, щоб обмежити її можливості з придбання або створення нових ракет». Минулого тижня агентство

Reuters відзначило ще одну важливу деталь у проханнях президента України до міжнародних партнерів. Сьогодні Київ відчуває дефіцит не лише засобів ППО, а й обладнання для енергетичної інфраструктури. Агентство зазначає, що «…минулого тижня Зеленський несподівано приїхав до Іспанії на зустріч найвищого рівня в межах Іберо-американського саміту». Президент України заявив, що «…Україна зацікавлена в придбанні трансформаторів із Бразилії, Мексики, Аргентини та Колумбії; кабелів із Чилі; а також електрообладнання та генераторів з Іспанії». Він закликав уряди допомогти Києву налагодити контакти з компаніями, здатними оперативно надати сумісне обладнання.

Питання надання енергетичної допомоги Києву значиться серед пріоритетів Демократичної партії, яка перемогла на проміжних виборах до Конгресу США. Про це пише Financial Times. Видання зазначає, що «…демократи на Капітолійському пагорбі намагаються підготувати новий пакет допомоги Києву у сфері безпеки, який, за оцінкою одного з помічників демократів у комітеті закордонних справ Палати представників, становитиме близько 15 мільярдів доларів». Джерела FT повідомляють, що «…питання енергетичної допомоги Києву також посідає одне з найпріоритетніших місць у нашому списку завдань на період між виборами та вступом на посаду».

Видання підкреслює, що «…законодавці, ймовірно, використають щорічний законопроєкт про оборонну політику — NDAA, — який має бути ухвалений до кінця роботи нинішнього скликання Конгресу, як інструмент для надання допомоги Києву». Очікується, пише FT, «…що союзники України внесуть поправки в процес ухвалення Закону про національну оборону за кількома пунктами: щодо санкцій, щодо підтримки розвідки, щодо перехоплювачів, а також щодо Starlink і Starfield. Також одним із головних пріоритетів для демократів у новому Конгресі стане внесення поправок до закону про санкції проти Росії, названого на честь Ліндсі Грема».

Журнал Der Spiegel помітив, що, крім традиційних ударів по російських НПЗ, Україна націлилася на російську «оборонку».

«Щоб перекрити противнику постачання наступальної зброї, Київ тепер атакує російські збройові заводи у внутрішніх районах країни. І досягає успіху: за останні дні було уражено чотири об'єкти. Нова українська тактика, найімовірніше, стала можливою завдяки надходженню нових партій британсько-французьких крилатих ракет», — пише німецьке видання Der Spiegel.

«Ракети Storm Shadow і Scalp уже деякий час використовуються в Україні й мають дальність дії 300 кілометрів. Завдяки малопомітним характеристикам російській ППО їх важко виявити. Це дає їм вирішальну перевагу перед ракетами українського виробництва. Хоча українська крилата ракета FP-5 Flamingo має значно більшу дальність, ніж Storm Shadow, її громіздка конструкція також призводить до великої радіолокаційної помітності, що робить її легко виявною для російської розвідки. Росіянам вдалося збити так багато цих ракет, що виробник Firepoint наразі змушений вносити деякі коригування в конструкцію», — зазначає німецьке видання.

Водночас Der Spiegel пише, що «…постачання ракет Storm Shadow і Scalp стає дедалі складнішим, оскільки їхнє виробництво припинено. Велика Британія та Франція спочатку планували відновити виробництво, але цей план, найімовірніше, було відкладено. Альтернативою могла б стати конструктивно схожа німецька крилата ракета Taurus, але уряд Німеччини категорично проти її постачання».

Видання підкреслює, що «…українцям дедалі більше доведеться покладатися на власне озброєння. Окрім ракет «Фламінго» і «Нептун», вони також розробили балістичні ракети. Однак ці ракети FP-7 і FP-9 більше підходять для ураження мобільних цілей, ніж великих заводів. Крім того, як і «Фламінго», вони були розроблені в умовах воєнного часу без масштабних випробувань. І їхня реальна ефективність викликає сумніви»