«Правил більше немає: Путін виходить на якісно інший рівень ескалації». Україна у фокусі світових ЗМІ

«Новий план Путіна і підготовка до довгої «війни на виснаження»

Світові медіа одностайні в думці, що президент РФ Володимир Путін перейшов до нового етапу ескалаційного тиску на Україну та її західних союзників.

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung вловило нові нотки у планах Путіна щодо України, які відрізняються від сформульованих ним у 2024 році умов.

Видання зазначає, що тоді глава Кремля заявляв: «… російська армія наступає по всій лінії зіткнення, і це триватиме, доки в України не залишиться солдатів. Зрештою, Росія виснажить противника на фронті».

Однак тепер підкреслює FAZ ,«… усе складається інакше, російський наступ зупинився, а втрати зростають. На думку британських військових, Росія на цей момент втратила півтора мільйона солдатів. Втрати України, ймовірно, у три-чотири рази менші, адже наступ смертоносніший за оборону», – ідеться у статті.

На думку видання, «…у Росії тепер є новий план перемоги. Вона більше не прагне перемогти Україну на фронті, а хоче зробити це за допомогою «війни міст», тобто повітряних ударів по всій країні». Газета зазначає, що «…наприкінці вересня Путін заявив, що заходи відплати Росії настільки руйнівні, що ворог уже благає про мир». FAZ наводить коментар ТГ «Рыбарь» - однієї з найбільших російських пропагандистських платформ, «… «міська війна» перетворить Україну на марний для західних спонсорів актив і тим самим змусить її до «миру». Ракети й безпілотники, отже, «дешевші», ніж сотні тисяч нових солдатів на передовій».

На думку видання, «…план працює. Війна президента США Дональда Трампа проти Ірану відволікає американські оборонні ресурси по всьому світу. Для України майже нічого не залишається, і російські ракети тепер майже завжди досягають цілі. Крім того, російські безпілотники великої дальності якраз переходять з гвинтового на реактивний двигун і тепер стають значно небезпечнішими. Раніше Україна могла перехоплювати 90% БпЛА, а у вересні – лише 55%». FAZ пише, що «…імовірно, Путін спробує довести Україну до краху наступної зими. Вихід з ладу систем опалення та руйнування промислових підприємств і електростанцій покликані пришвидшити кінець війни».

Видання підкреслює, що «…зараз можуть допомогти три заходи. По-перше, Німеччина та інші союзники України мають надати ще потужнішу підтримку протиповітряній обороні. По-друге, необхідно вжити додаткових заходів для скорочення доходів Росії. Після нападу на аеропорт Лейпциг/Галле уряд Німеччини оголосив про намір вжити заходів проти російського тіньового флоту танкерів. Тепер він може виконати свою обіцянку. По-третє, Україні потрібна фінансова допомога, щоби Росія не змогла довести її до банкрутства за допомогою бомбардувань. Зеленський нещодавно заявив, що в бюджеті на 2026 рік бракує 24 мільярдів євро. Експерти ЄС принципово це не заперечують, але затримують виділення коштів, оскільки країна нехтує погодженими реформами». 

«Надання допомоги Україні коштує дешевше, ніж цілковита відсутність допомоги», - резюмує Frankfurter Allgemeine Zeitung

Bloomberg акцентує увагу на тому, що Російська Федерація змінює не лише військові плани щодо України. Вона перебудовує бюджетний процес, готуючись воювати в довгу та чинити фінансовий тиск на європейських союзників.

«Росія готується до того, що війна в Україні триватиме кілька років, плануючи рекордні військові витрати й відмовляючись від планів щодо скорочення військових видатків. Цей розворот є одним з найочевидніших свідчень того, наскільки глибоко конфлікт укорінився серед пріоритетів президента Росії Володимира Путіна, попри зростальний тиск на економіку та державні фінанси», - пише видання.

Bloomberg особливо підкреслює, що «…наступного року заплановані військові витрати РФ будуть в обсязі 17,1 трлн. рублів (205 млрд. доларів) і означатимуть річне зростання більш ніж на 40% порівняно із запланованими оборонними витратами цього року і майже на 380% порівняно з роком до початку війни». Видання зазначає, що «…ця траєкторія є різким розворотом порівняно із ситуацією рік тому, коли Москва планувала сповільнити зростання військових витрат, прагнучи скоротити бюджетний дефіцит і відновити резерви, виснажені за час війни. Натомість новий бюджет з’являється в момент, коли переговори за посередництва США значною мірою зайшли в глухий кут, європейські посадовці дедалі частіше попереджають про гібридні атаки, що спрямовуються з Москви, а Росія продовжує завдавати ударів по українських містах та інфраструктурі». Експерти Bloomberg вважають, що «…Путін підвищує ставки, даючи зрозуміти, що Росія продовжить інвестувати у війну, а Європі належить вирішити, чи готова вона підтримувати Україну на тому ж рівні».

Про те, що Путін вийшов на новий рівень ескалації, повідомив в інтерв’ю Financial Times і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що «…російський лідер у вересні віддав наказ військовому керівництву відмовитися від колишніх обмежень під час повітряних ударів по Україні». За словами президента, суть отриманої українськими спецслужбами інформації зводилася до того, що для російських військових «тепер немає правил».

Зеленський пов’язав цей наказ з різким посиленням російських повітряних атак у вересні. За його словами, «…Росія дедалі частіше завдає ударів по цивільній інфраструктурі у великих українських містах, зокрема по школах, лікарнях, телекомунікаційних об’єктах і дата-центрах».

«РФ розпочала зимову кампанію терору і хоче обрушити на українські міста тисячі ракет, дронів і бомб»

Відлуння «війни без правил» у вересні та на початку жовтня сповна відчули на собі українці. Західні ЗМІ відзначають трикомпонентну тактику РФ у виснаженні України: гуманітарну кризу, обвал економіки та деморалізацію суспільства, пік якої очікується до листопада.

The Guardian пише: «…столиця України переживає найважчий період від початку повномасштабного вторгнення Росії. Постійні російські атаки змінюють повсякденне життя Києва». 

Видання зазначає, що Київ перетворюється на прифронтове місто. The Guardian пише: «Ще кілька тижнів тому головною тривогою в столиці була зима, що наближається, коли Росія, як очікується, знову спробує занурити Україну в темряву й холод. Але різке посилення російських атак змусило багатьох мешканців відчути, що частина труднощів, до яких вони готувалися, уже настала». Як розповідають The Guardian джерела: «…російські реактивні дрони над столицею вже збивають кілька нових перехоплювачів. Тепер ці рішення планують масштабувати для забезпечення захисту столиці, але на це можуть піти «тижні й місяці». За цей час Росія зможе здійснити свої плани масованих ударів по енергооб’єктах, щоб спричинити гуманітарну кризу».

Видання повідомляє про серйозність ситуації в столиці України: «…в іноземних посольствах поки ухвалено рішення залишатися в Києві. Однак альтернативні плани, які передбачають перенесення іноземних представництв до Львова або східної Польщі, все ж розробляються. Але реалізувати їх можуть лише в тому разі, якщо Росія почне прямі атаки на посольства».

Росія планує цієї зими атакувати українську енергетику тисячами різних ракет, дронів і бомб, пише The New York Times. Видання посилається на перехоплений план, який міністр енергетики України Денис Шмигаль два тижні тому показав європейським партнерам у Парижі.

Видання зазначає, що «…у плані, копію якого отримала газета The New York Times, описується кампанія ударів із використанням до 1000 ракет, безпілотників і бомб. Вони мали бути націлені на широкий спектр об’єктів, включно з електричними підстанціями, гідроелектростанціями, тепловими електростанціями та котельнями. Найбільш тривожним у документі є твердження про те, що Росія має намір змусити Україну зупинити роботу трьох діючих атомних електростанцій — основи її енергетичної інфраструктури — шляхом обстрілу ракетами розподільчих підстанцій, що з’єднують їх з енергосистемою. Розподільчі підстанції розташовані менш ніж за півтора кілометра від реакторів. У плані також ідеться, що Москва завдасть ударів по українській системі водопостачання, включно з насосними станціями та очисними спорудами, десятками балістичних ракет і планувальних бомб. Росія ніколи раніше не завдавала великомасштабних ударів по таких об’єктах».

NYT пише: «…кінцева мета Путіна — позбавити великі українські міста електроенергії, опалення та водопостачання, що може спровокувати гуманітарну кризу. Як головні цілі названо Київ, Харків і Одесу, де планується скоротити електропостачання на 90 відсотків, зменшити теплопостачання до 90 відсотків і серйозно порушити роботу каналізаційної системи». При цьому підкреслює видання, «…у газети New York Times не було можливості незалежно підтвердити автентичність документа, датованого серпнем і написаного російською мовою. Однак президент Росії Володимир Путін публічно заявив, що його сили цієї зими проведуть масштабну кампанію з виведення з ладу енергетичної інфраструктури України, позиціонуючи це як відповідь на удари України по російських нафтопереробних заводах».

Про те, що повітряна війна виходить на новий якісний рівень ескалації, свідчать удари РФ по київських мостах. Про це пише швейцарська Neue Zurcher Zeitung.

Видання зазначає, що «…атаки на мости – це найновіший етап у російській кампанії, що постійно розширюється і спрямована на те, щоб максимально ускладнити не лише економічне життя країни, а й повсякденне життя українців Пошкодження мостів здатне паралізувати рух між берегами Дніпра і може вдарити по економіці потужніше, ніж відключення електроенергії».

POLITICO акцентувало увагу на наслідках російських ударів для економіки України. Американське видання зазначає: « … Удари зачепили залізниці, електростанції, порти, заводи та іншу критично важливу інфраструктуру по всій країні, завдавши нищівного удару по економіці України та посиливши тиск на державні фінанси».

POLITICO пише, що «…цього року Україна зіткнеться з дефіцитом оборонного фінансування в розмірі 27 мільярдів доларів, при цьому Київ сподівається покрити близько 7 мільярдів доларів власним коштом, а решту шукає в партнерів». Видання зазначає, що Києву доведеться перенаправити видатки, щоб країна могла продовжувати боротьбу і наводить слова прем’єр-міністра Корецького: «…це передбачає суворий режим економії державних фінансів і відтермінування деяких нетермінових видатків. Ці кошти призначені для забезпечення виплат військовослужбовцям і підтримки їхніх родин. Насамперед ми фінансуємо: оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителів, лікарів та інших бюджетних службовців».

В інтерв’ю The Guardian міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко заявив, що «…повітряні тривоги, що попереджають про російські атаки, обходяться Україні приблизно в 45 мільйонів доларів на годину». За його словами, подеколи сирени можуть лунати до десяти годин на добу, через що більша частина бізнесу в країні регулярно зупиняється — співробітники змушені спускатися в укриття. 

Як зазначає видання, «…щоб знизити економічні збитки, уряд України запровадив нову дворівневу систему оповіщення: «червона» тривога означає загрозу ракетного удару і приписує переміститися в укриття, «жовта» оголошується при загрозі безпілотників і дозволяє підприємствам продовжувати роботу». За словами міністра, «…більше половини компаній продовжують роботу при оголошенні тривоги «жовтого» рівня, хоча небезпека зберігається. Удень 28 вересня під час «жовтої» тривоги російський безпілотник вдарив по будівлі Національної академії наук України в центрі Києва. Двоє людей загинули…». 

«Реактивні «шахеди» - новий головний біль української ППО: ганятися за ними, як за свинею в лісі…»

Світові ЗМІ зазначають, що українська ППО зіткнулася із серйозною проблемою російських реактивних БпЛА. Лише у вересні РФ випустила по Україні 3177 реактивних безпілотників. The Associated Press у своїй публікації зазначає: «…поряд з балістичними ракетами, реактивні «шахеди» стали ще одним головним болем української протиповітряної оборони». Як пише АР, «…оскільки багато дронів долітають до столиці, виробники оборонної продукції в терміновому порядку розробляють нове покоління перехоплювачів. Вони створюють власні системи реактивної тяги і навчають штучний інтелект допомагати керувати переслідуванням». Тим не менше, заявляють Associated Press українські посадовці: «…створення перехоплювачів у достатній кількості та підготовка пілотів для керування ними можуть зайняти до шести місяців».

Тим часом, підкреслює АР, «… у підрозділів ППО немає часу чекати. Вони стикаються з постійними хвилями дронів і змушені імпровізувати, адже майже щодня гинуть люди». Журналісти побачили, як працює підрозділ ППО, який відбиває атаки реактивних дронів над столицею України.

«Це як ганятися за свинею в лісі», – так описав роботу підрозділу його командир Володимир Сердюк. «Він розповів, що його син служить на передовій на сході України і тепер телефонує батькові в Київ лише для того, щоб переконатися, що з ним усе гаразд. Це показник того, наскільки погіршилося життя в столиці»,- зазначили у виданні.

АР розповідає, що «…українська ППО використовує засоби радіоелектронної боротьби та штучний інтелект, щоб скеровувати російські дрони у вузькі коридори в небі, даючи перехоплювачам більше шансів їх наздогнати. Але це не завжди спрацьовує: найшвидші українські перехоплювачі зазвичай розвивають швидкість 300–400 км/год, чого недостатньо, щоб протистояти новій загрозі».

Також у боротьбі з реактивними дронами використовуються винищувачі F-16: «… вони здатні перехоплювати такі цілі, однак потребують значного технічного обслуговування. Частина літаків наразі перебуває поза строєм і очікує на ремонт», - пише The Associated Press.

«Треба радіти з того, що можна знову прокидатися щоранку, пити каву, дихати чистим українським повітрям. І це все»

Не лише на ситуацію в Києві звертають увагу західні ЗМІ. Газета The New York Times свій матеріал «Який вигляд має життя в «містах-фортецях», які Росія хоче зруйнувати» присвятила життю Слов’янська і Краматорська. Її журналіст Тайлер Гікс 10 днів провів у прифронтових містах і звернув увагу на низку важливих моментів. Він зазначає, що «…У Краматорську і Слов’янську темпи від’їзду сповільнилися, бо ті, хто залишився, часто люди літнього віку або люди з обмеженою рухливістю, або муніципальні службовці, які забезпечують функціонування ліній електропередач, газопроводів і лікарень в умовах бойових дій. Інші звикли до війни, що вирує в них під боком, і сподіваються пережити цей наступ». Журналіст на місці побачив ті самі методи ведення війни армією РФ, яка хоче зробити території України непридатними для життя: «…російські сухопутні дивізії перебувають за кілька миль від прямого штурму цих міських укріплень. Для їх захоплення, найімовірніше, знадобляться місяці або роки виснажливих піхотних боїв, у яких десятки тисяч солдатів майже напевно загинуть або дістануть поранення. Але Росія не чекає прибуття своїх піхотинців у ці міста, а має намір бомбити їх доти, доки вони не стануть непридатними для життя».

Тайлер Гікс пише про ще одну важливу деталь: «… попри регулярні обстріли, основні комунальні служби, такі як електро- і водопостачання, медичні заклади, банки, інтернет і мобільний зв’язок, продовжують працювати. Люди намагаються зберегти подобу нормального життя, але в міру того, як російська високоточна зброя розширює зону ураження, життя дедалі більше зводиться до укриттів у підвалах».

The New York Times, з гірким жалем констатує, що «…щоденні обстріли керованими бомбами, начиненими сотнями кілограмів вибухівки, касетними боєприпасами, запускними ракетами, і повсюдно поширеними невеликими безпілотниками, керованими російськими пілотами, систематично знищують тканину міського життя. Звичні вулиці перетворилися на відкриті мисливські угіддя».

Видання зазначає, що аварійно- рятувальні служби дедалі частіше стають об’єктом атаки російських БпЛА. І це, на думку видання, «… є частиною російської кампанії з демонтажу системи соціального захисту, необхідної для підтримання комфортного життя в країні». 

Тайлер Гікс зустрівся з 27-річним рятувальником зі Слов’янська Сергієм Чепигою, який розповів про нещодавню рятувальну операцію, яка показала, як змінилися міста регіону за останній рік . Він згадав, «…його команда прибула на місце вибуху й отримала попередження про наближення ще однієї керованої бомби. Рятувальники кинулися в підвал і, після чергових вибухів, вискочили назовні, щоб оглянути двір, завалений уламками. Потім знову завили сирени, почався обстріл касетними боєприпасами». «Усе було розкидано повсюди, купа уламків. Я не пам’ятаю, щоб раніше так швидко біг» - розповів Сергій Чепига. «Вони дивом уникли загибелі. А потім знову повернулися до роботи», - пише NYT і цитує свого співрозмовника, - «Залишається лише сподіватися на краще, жартувати, кепкувати один з одного і радіти з того, що ти живий. Треба радіти з того, що можна знову прокидатися щоранку, пити каву, дихати чистим українським повітрям. І це все».

«Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю… Євросоюз ставить Україні жорсткі умови для продовження фінансування»

У фокусі уваги світових ЗМІ минулого тижня виявилися і жорсткі дискусії між Києвом та Брюсселем. Головна тема – відмова ЄС виділити Україні додаткові кошти авансом.

Як повідомляє французька газета Le Monde, у Брюсселі зростає прагматизм щодо фінансування України. Видання пише, «…нове прохання України про гроші поки не знайшло схвалення серед влади ЄС. Зазначається, що у штаб-квартирі Єврокомісії відбулася зустріч, включно з представниками країн G7, Норвегії та Південної Кореї, а також МВФ». Le Monde уточнює, що метою цієї зустрічі була оцінка потреби України, яка вже просить додаткову фінансову допомогу, попри, вже виділену. «Таке відчуття, що ми поливаємо пустелю», - сказав один з європейських дипломатів під час зустрічі.

Видання зазначає, що «…члени ЄС ведуть переговори про багаторічний бюджет, у якому заплановано 100 млрд євро для України на період 2028-2034 років. Але Німеччина та її союзники хочуть скоротити цей бюджет, тому надання нової фінансової підтримки Україні може виявитися складно здійсненним». До того ж, як акцентувало видання, «…у Європі 2027 року відбудеться низка найважливіших національних виборів. І в багатьох із цих країн питання фінансування України особливо гостре. Ідеться про вибори у Франції, Іспанії, Польщі та Італії. При цьому ймовірна кандидатка і фаворитка опитувань у Франції Марін Ле Пен уже заявила, що зупинить усю фінансову допомогу Україні, якщо здобуде перемогу на виборах». «Поки Брюссель тягне час», - зазначило видання.

У схожій тональності витримана публікація і у Financial Times .

«Київ оцінив додаткові потреби у сфері оборони у 27 мільярдів євро і звернувся до Європейської комісії з проханням допомогти покрити цей дефіцит за рахунок дострокового надання траншів з кредитного пакета ЄС на суму 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року. Але Брюссель відхилив прохання про дострокове виділення коштів, запланованих на 2027 рік, і натомість наполіг на виконанні Києвом умов, які могли б відкрити доступ приблизно до 34 мільярдів євро допомоги ЄС уже цього року», - зазначає FT.  Видання підкреслює, що «… це рішення було ухвалене в той час, коли Україна стикається з почастішалими російськими ударами по цивільній інфраструктурі, а парламент країни має труднощі з ухваленням реформ, необхідних для розблокування допомоги з боку ЄС та інших донорів».

Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос , пише видання: «…надіслали лист спікеру парламенту України, підкресливши, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову фінансову допомогу у 2026 році за умови виконання потрібних реформ».

«Серед умов розблокування фінансової допомоги Європи для України у 2026 році - скасування пільги з ПДВ для невеликих посилок, запровадження нових правил оподаткування цифрових платформ і посилення фінансового моніторингу для політично значущих осіб», - пише Financial Times. Щоправда, як зазначають експерти, «… у цьому переліку умов немає законів із пакета Качки-Кос, які фактично позбавляють президента Володимира Зеленського контролю над силовою вертикаллю через добір кадрів на конкурсах з вирішальним правом голосу міжнародних експертів». 

Чи буде Європа жорстко продавлювати необхідність ухвалення цих законів в обмін на продовження фінансування - зараз основне питання української політики. Те, що серед названих Financial Times немає законопроєктів із пакета Качки-Кос, ще не означає, що питання про них узагалі не стоїть у контексті розблокування фінансової допомоги від Європи. Однак поки немає і чітких підтверджень, що їх ухвалення європейці мають намір принципово ставити умовою фінансування Києва.