«Гра престолів». Україна у фокусі світових ЗМІ

Минулого тижня в центрі уваги західних видань знову було продовження протистояння президента Зеленського та екс-міністра оборони Федорова, звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та призначення на його місце генерала Михайла Драпатого. Водночас світові ЗМІ відзначають небезпечну для України тенденцію із існуванням двох реальностей — триваючої російсько-української війни та боротьби за владу, гострих суперечок за вплив, фінанси та контроль над закупівлями.

«Зеленський поступився протестам»

Провідні світові ЗМІ практично одноголосно відзначали, що рішення про відставку Олександра Сирського було ухвалене президентом України під тиском вуличних протестів. «Зеленський реагує на тиск ззовні, це бачать і друзі, і вороги України. Стає зрозумілим, що варто чинити достатній тиск — і Зеленський може досить швидко відступити», — заявив кореспондент німецького телеканалу Welt Крістоф Ваннер. Він підкреслив, що журналісти, які працюють у Києві, звертають увагу на хаотичність дій українського лідера, який «діючи під тиском вулиці та народу, скасовує рішення, переглядає їх і повністю змінює курс». Слова Ваннера про Зеленського здобули найвищий індекс цитування в російських ЗМІ.

The Guardian пише тут про нові вимоги учасників протестів. Якщо раніше, як зазначає видання, вони наполягали на звільненні Олександра Сирського, то тепер вимагають від президента повернення на посаду міністра оборони Михайла Федорова: «Тиск на Володимира Зеленського досяг нового рівня: українці на вуличних протестах по всій країні вимагають повернення звільненого міністра оборони. Активісти попереджають: акції будуть безстроковими, доки Михайла Федорова не поновлять на посаді». За оцінкою іспанської El Pais, у президента України немає гарного рішення: «Якщо Володимир Зеленський не поверне Федорова на посаду міністра оборони, це підірве довіру до керівництва країни з боку електоральної бази президента — молодих, ініціативних людей, які вірять в інновації. Якщо ж президент поверне Федорова на посаду міністра оборони після ультиматуму ексміністра оборони, це свідчитиме про послаблення позицій президента». Також багато видань відзначають, що спроби Зеленського «заспокоїти народне невдоволення, запропонувавши Федорову нову посаду в уряді, успіхом не увінчалися». Reuters підкреслює це, що жорстка відмова 35-річного ексміністра приймати будь-які альтернативні посади (включно із запропонованими раніше позиціями в РНБО чи радника) оголює невирішений внутрішній конфлікт і посилює в Україні політичну кризу: «відмова Федорова прийняти будь-яку іншу державну посаду, крім попередньої, посилила політичну кризу в Україні на тлі війни з Росією».

«Маяк надії на чолі української армії»

Західні медіа одностайно підтримали відставку з посади головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та його заміну на Михайла Драпатого.

Відставка Сирського подається виключно в позитивному ключі. «Його відхід знаменує кінець епохи — зміну старої гвардії, яка пройшла радянську підготовку, на молоде покоління командирів, які прийняли технологічні інновації та принципи колективного керівництва. Генерал керував розширенням застосування безпілотників і роботів на полі бою, але командири та їхні прихильники на передовій наполягали на ще швидшому розвитку цих технологій як на ключовому факторі перемоги над могутнім противником», — відзначає The New York Times.

Міланська Corriere della Sera пише тут: «Залишаючи свою посаду, Федоров назвав Сирського найбільшою перешкодою на шляху тих реформ, які дозволили б Україні сильніше вдарити по Росії. Генерал хотів більше танків і артилерії? А міністр наполягав на роботах. ... Сирський народився 1965 року в Росії й здобув радянську військову освіту, він мало що розумів в інноваціях, які привносив молодий Федоров, який мав тісні стосунки з американським біг-техом Кремнієвої долини. Але й Зеленський розглядав амбіції міністра з недовірою, оскільки вони починали затьмарювати його власне місце й авторитет у суспільстві».

Що стосується призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ, то світові медіа одностайно видзначають, що це  відхід від радянських військових традицій, репутацію ефективного командира та курс на сучасні технологічні методи ведення війни.

The Guardian зазначає тут: «Драпатий уособлює розрив із радянською культурою командування, яку солдати асоціювали із Сирським, якого критики звинувачували в тому, що він покладався на фронтальні атаки й легковажно розпоряджався життями солдатів. Він є критиком радянського способу мислення та мікроменеджменту й усвідомлює проблеми, пов'язані з брехнею всередині армії», — зазначив у коментарі виданню Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту дослідження зовнішньої політики.

Видання Associated Press акцентує увагу на тому, що «Драпатий зарекомендував себе як один із найрезультативніших бойових генералів, готових брати на себе особисту відповідальність на найскладніших напрямках». Новий головнокомандувач ЗСУ прагне вести більш сучасну війну — пише The Economist. «Українці сподіваються, що призначення нового головнокомандувача ЗСУ прискорить модернізацію армії, попри високу адаптивність та інноваційність після початку повномасштабної війни».

Водночас деякі західні медіа зазначають, що зміна головнокомандувача ЗСУ сама по собі не здатна миттєво розв'язати системні проблеми на фронті й стикається із «завищеними очікуваннями». Про це повідомляє The Guardian: «Багато з найгостріших військових проблем України перебувають поза повноваженнями будь-якого головнокомандувача. Давні розбіжності між міністерством оборони та генеральним штабом залишаються невирішеними, а політично гостре питання реформи мобілізації продовжує чинити тиск на військові зусилля. Існує ризик, що через шість місяців його звинуватять у проблемах, які він не може повністю контролювати. Багато з найсерйозніших проблем, що постали перед Україною, перебувають поза повноваженнями Драпатого».

«РФ та Україна змінили тактику завдання ударів»

Цього тижня світові ЗМІ продовжували активно обговорювати ескалацію повітряних ударів у тилу Російської Федерації та України. У публікаціях акцентується увага на зміні тактики завдання ударів РФ по українських містах, а також на новій стратегії використання дронів ЗСУ, яка, окрім традиційних атак на паливну інфраструктуру, переключилася на завдання ударів по логістичних складах.

Про це пише у своїй статті Al Jazeera: «Із кінця червня 2026 року російські сили перестали накопичувати ракети для одного великого комбінованого ракетно-дронового удару на тиждень і тепер застосовують їх точково та регулярно». Крім того, видання зазначає, що «відмовившись від своїх звичних військових та енергетичних цілей, Україна завдала ударів по чотирьох складах онлайн-рітейлерської групи Wildberries, які, за її підозрами, використовуються російськими новобранцями для замовлення більшої частини захисного спорядження та зброї. Засновниця компанії Wildberries Тетяна Кім заявила, що останні атаки були спрямовані проти складів у Санкт-Петербурзі та його околицях і в Сімферополі».

«Друга Ормузька протока»

Західні медіа активно коментували ескалацію в Чорному та Азовському морях, виділяючи три ключові аспекти: параліч українського зернового коридору через масовані удари РФ, масштабну кампанію українських дронів проти російського «тіньового флоту» та занепокоєння Вашингтона ризиками для міжнародних суден.

Зокрема, про це пише Politico: «Російські атаки на цивільні вантажні судна, що прямували до українських портів на Чорному морі, душать життєво важливий для Києва експортний коридор: у середу вперше з моменту створення коридору в 2023 році жодне судно не зайшло в жоден із трьох українських портів Одеської області. Подібно до того, як Іран націлився на енергетичні маршрути в Ормузькій протоці, Росія тепер націлилася на світові продовольчі ринки в Чорному морі. Мільйони родин в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін і голодом, якщо цей терор триватиме». Reuters зазначає тут ефективність ударів українських безпілотників у Чорному та Азовському морях. «Українські атаки змусили Росію, найбільшого у світі експортера зерна, обмежити судноплавство в Азовському морі — маршруті, яким проходить близько чверті її зернового експорту».

На тлі ескалації «логістичної війни» між Україною та РФ адміністрація президента США Дональда Трампа закликала Україну уникати атак на судна в Чорному морі, які не пов'язані з РФ. Причиною цієї заяви стали побоювання Вашингтона щодо можливих наслідків для енергетичних інтересів США, зокрема діяльності компанії Chevron у Казахстані. Про це повідомляє американське видання The Wall Street Journal.

За даними WSJ, генеральний директор Chevron Майк Вірт цього тижня провів переговори з високопоставленими посадовцями адміністрації Трампа щодо захисту активів компанії в Казахстані від наслідків війни РФ проти України. «Приводом для обговорень стала атака українських морських дронів на чотири танкери біля російського порту Новоросійськ. Серед них було судно, яке перевозило нафту за контрактом із Chevron. Після ударів роботу нафтового терміналу частково обмежили, через що Казахстану довелося скоротити видобуток нафти через недостатні можливості для зберігання сировини», — зазначається в матеріалі видання.

«Путін посилює позицію щодо України, а Токаєв просить президента РФ зупинити війну»

Звернення президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до Володимира Путіна щодо якнайшвидшого завершення російсько-української війни, яке пролунало в Омську, було зроблене, як вважають деякі західні ЗМІ, «...після ударів українських безпілотників по Каспійському трубопровідному консорціуму, через який забезпечується 80% усього експорту нафти з Казахстану. Це зупинило експорт казахської нафти, що стало болючим ударом для країни з огляду на залежність її бюджету від нафтових доходів».

Як зазначає Bloomberg, «Токаєв запропонував заморозити війну по лінії фронту й повернутися до оновленої версії переговорів у Стамбулі в 2022 році». У матеріалі зазначається, що Токаєв отримує численні сигнали з Європи та США щодо стану конфлікту між Україною та РФ. Він сказав, що вирішив висловити свою думку, «тому що люди знають про нашу зустріч і попросили мене передати цю інформацію», — повідомляє Bloomberg. Щоправда, він не уточнив, які саме люди, але зазначив, що озвучує не лише особисту думку. Путін у відповідь пообіцяв «проінформувати Токаєва про перебіг справ на українському напрямку» і завершив діалог. Пізніше, як повідомляє Bloomberg, представник Кремля Дмитро Пєсков назвав неможливим «заморожування» війни в Україні через позицію Києва.

Тому, що Москва не хоче миру, а лише посилює свою позицію щодо війни в Україні, присвячений ще один матеріал Bloomberg.

Як зазначає агентство: «Володимир Путін, як і раніше, має намір встановити повний контроль над Донбасом. При цьому захоплені частини Сумської та Харківської областей Кремль тепер має намір залишити за Росією й перетворити на «буферні зони». Джерела Bloomberg стверджують, що Путін відмовився від територіальних поступок, оскільки в Кремлі вважають зірваними неформальні домовленості. Вони були узгоджені на переговорах Росії та США в Анкориджі в серпні 2025 року. Два співрозмовники агентства розповіли, що «...Москва може повернутися до переговорів лише після повного захоплення Донецької області. Міноборони РФ, за даними Bloomberg, запевнило Путіна, що зможе досягти цього до кінця 2026 року. При цьому джерело агентства, близьке до відомства, каже, що багато російських військових вважають такий термін нереалістичним. Вони припускають, що повне захоплення Донбасу можливе лише в 2027 році». Як зазначає видання, «...речник Кремля Дмитро Пєсков спочатку не відповів на запит Bloomberg. Однак пізніше, на брифінгу 22 липня, він заявив, що публікацію агентства «не варто сприймати серйозно», і назвав її «спекуляцією».

Після зустрічі держсекретаря США з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим Марко Рубіо визнав, що для припинення війни в Україні потрібні нові ідеї. Українські та американські посадовці опрацьовують нові пропозиції щодо «повітряного перемир'я» між РФ та Україною, які могли б стати прологом до мирних переговорів між РФ та Україною, повідомляє Reuters. Агентство зазначає: «Пропозиція буде представлена російській владі в рамках нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни». Однак, як зазначає Reuters, «...Росія вважає передчасним коментувати повідомлення про те, що США та Україна обговорюють можливе припинення повітряних атак у рамках зусиль щодо припинення війни», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.  І додав — «реакція Росії на будь-яку нову мирну ініціативу залежатиме від того, чи відповідає вона інтересам Москви».