«Замість Patriot – Трамп відправить до Києва Віткоффа та Кушнера». Україна у фокусі світових ЗМІ

Минулого тижня в центрі уваги західних медіа були підсумки візиту Володимира Зеленського до Вашингтона, російського масштабного ракетного обстрілу українських міст і українських ударів по тиловій інфраструктурі РФ.

«Як Усик змінив ставлення Трампа до Зеленського»

Напередодні візиту багато західних ЗМІ зазначали, що український президент прибув до Вашингтона, щоб переконати свого американського колегу публічно відмовитися від погоджених з Володимиром Путіним в Анкориджі умов миру, які передбачають виведення українських військ з Донбасу, збільшити військову підтримку (насамперед системами ППО Patriot) і домогтися прийняття «Рад».

Головне, на що звернули увагу практично всі світові медіа – це зміна тональності Дональда Трампа особисто до Зеленського та України загалом. The Wall Street Journal пише: «…В останні тижні президент почав виявляти новий оптимізм щодо України та її лідера Володимира Зеленського. За їхніми словами, Трампа вразила стійкість Зеленського та його здатність продовжувати боротьбу, зокрема, завдаючи ударів углиб російської території».

При цьому Wall Street Journal робить несподіваний висновок, що «…нові погляди Трампа формувалися завдяки досить нетрадиційним методам. Минулого місяця президент США був вражений українським боксером Олександром Усиком під час зустрічі в Овальному кабінеті перед турніром Ultimate Fighting Championship, який проходив у Білому домі. Усик сказав Трампу, що українці – це бійці та переможці».

Втім, чи збережеться нове прихильне ставлення Трампа до України та її керівництва, залишається питанням відкритим. «Люди з його оточення наголошують, що погляди президента можуть швидко змінюватись. Вони також нагадують, що президент Росії Володимир Путін у минулому неодноразово просував свої аргументи у спілкуванні з Трампом та деякими його радниками», - зауважує видання.

Про те, що «...відносини між Зеленським і Трампом, схоже, стали міцнішими, ніж будь-коли», - пише і The New York Times.  На думку NYT, позиція Трампа щодо України змінилася з кількох причин. «Смерть пана Грема може підштовхнути пана Трампа до більшої симпатії до України. Також відзначається візит до України цього місяця правої активістки Лори Лумер, учасниці руху MAGA, яка нещодавно висловила підтримку Україні. Інші аналітики говорили, що пан Трамп хотів відновити мирні переговори, тому що йому потрібна була дипломатична перемога, а також тому, що досягнення міцного припинення вогню у війні США проти Ірану здавалося важкодосяжним», - зазначає газета.

Politico  також акцентує увагу на тому, що Зеленському вдалося переконати Трампа, що Україна може виграти війну. «Аргументи Зеленського знаходять відгук у Вашингтоні. Законодавці із різних політичних таборів фактично підтримали його стратегію. Крім того, дедалі більше зміцнюється консенсус щодо того, що Україна справді може перемогти Росію», — йдеться у статті.

"Трамп пішов у відмову"

Незважаючи на те, що західні ЗМІ після зустрічі Трампа з Зеленським писали про «великий перелом» у відносинах двох країн і відзначали «великий успіх» візиту, подальший перебіг подій, як з'ясувалося, цього явно не підтверджував.

Перший «сигнал» пролунав в інтерв'ю Axios, в якому Володимир Зеленський заявив, що Київ хотів би отримати 300 ракет, оскільки зараз запаси «майже вичерпані», а неможливість перехоплювати. "Нам потрібні Patriot ще вчора", - сказав він. За словами Зеленського, «Трамп пообіцяв спробувати допомогти — хоч і дав зрозуміти, що це буде непросто, оскільки ракети для Patriot потрібні самим США та їхнім союзникам у війні з Іраном», - зазначає видання.

Зазначимо, що ще на початку липня на зустрічі із Зеленським в Анкарі Трамп давав зрозуміти, що не проти передачі ліцензії на виробництво «Петріотів» Києву. Цю ідею активно лобіювали як Україна, так і Європа. І тому тоді натяк Трампа сприйняли як пряму згоду. Але, як бачимо, передчасно.

Через кілька днів після візиту Зеленського до Вашингтона Трамп фактично взяв назад свою недавню обіцянку передати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot.  Він заявив, що жодних рішень Вашингтон ще з цього приводу не ухвалив. Як зазначає The Guardian посилаючись на інтерв'ю Дональда Трампа Financial Times, президент США  заявив, що поки не вирішмв  чи передавати Україні  ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot: «Це зовсім виняткова зброя, і ми маємо бути трохи обережними у тому, кому видаємо ліцензії. Насправді ми не ліцензуємо обладнання», – сказав американський президент. Він додав, що його головним пріоритетом залишається завершення війни Російської Федерації проти України. «Простіше кажучи, ми хочемо, щоб війна в Україні з Росією закінчилася. Я не шукаю ракет. Ми шукаємо миру», - заявив Трамп. Замість ракет ППО, «…він має намір відправити до Києва, свого спеціального посланця Стівена Віткоффа та зятя Джареда Кушнера», – повідомляють джерела FT.

Втім, варто спочатку дочекатися точних дат візиту посланців, чий приїзд і до України, і до Росії анонсувався останніми місяцями вже неодноразово, але так і не відбувся.

Ще один «холодний душ» для України – це відмова Трампа передати Києву 300 перехоплювачів Patriot повідомляє The Atlantic.

Далі видання наголошує на проханні Зеленського розширити доступ до можливостей Starlink, що дозволило б Україні завдавати ударів дронами по російських ракетних пускових установках.

«Після відмови отримати Patriot, президент України звернувся до Трампу з проханням переконати власника SpaceX Ілона Маска, щоб той дозволив використовувати Starlink для наведення на цілі в Росії. Таким чином, Київ, який очікує посилення атак на свою енергетичну інфраструктуру найближчої зими, зміг би знищувати установки ще до запуску балістичних ракет і менше залежати від необхідності використовувати дефіцитні ракети-перехоплювачі Patriot», - підкреслює The Atlantic.

Проте Трамп «не дав однозначної відповіді, що ставить під сумнів реалізацію майбутнього плану», йдеться у статті. Президент США сказав, що поговорить про це з Маском. Однак, як пише видання, «Ілон Маск відмовився зустрічатися із Зеленським».

Неназваний український чиновник так пояснив The Atlatnic, чому адміністрація Трампа з обережністю поставилася до прохання Зеленського: «Одна річ — дозволити Україні так діяти на власній території. І зовсім інше – використовувати американські технології на території Росії для знищення засобів ППО чи пускових установок балістичних ракет. Це недружній крок. Невідомо як на це може відреагувати Росія».

«У полоні «пекельних санкцій»

Ще однією важливою складовою підсумків візиту Володимира Зеленського до Вашингтона, як зазначають західні медіа, стало ухвалення Сенатом США законопроекту про «пекельні санкції», тепер перейменованого на «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Він набрав 86 голосів за та 12 – проти. «Його ухвалення, по суті, продемонструвало у Верхній палаті Конгресу двопартійний консенсус підтримки України», - пише The New York Times.

Як зазначає німецька телекомпанія Deutsche Welle «... Володимир Зеленський до цього близько години проговорив з американськими законодавцями, тріумфально спостерігав за тим, що відбувається з галереї»

У той же час західні ЗМІ зазначають, що проект закону про «пекельні санкції» - інструмент важко передбачуваний і ризикований, який загрожує серйозними наслідками, починаючи від посилення зв'язки Китаю з Росією, торгових воєн з ключовими партнерами та різкого ослаблення ролі долара в міжнародних розрахунках і закінчуючи можливою прямою ескалацією у відносинах.

The Wachington post до позитивних моментів законопроекту відносять: «Розширення санкцій проти президента РФ Володимира Путіна, російських політичних і військових проектів, російських політичних і військових керівників, а також компаній, які підтримують російський оборонно-промисловий комплекс». Крім того, документ, як зазначає газета, передбачає санкції щодо осіб та компаній, пов'язаних із так званим «тіньовим флотом», який допомагає Росії обходити західні обмеження на експорт енергоносіїв.

Водночас, як зазначає видання «… основною проблемою документа є положення про нові мита. Законопроект надає президенту право вводити тарифи до 100% щодо п'яти найбільших імпортерів російської нафти або природного газу, а також 500-відсоткове мито на російські товари, що імпортуються до США». Як зауважує автор статті, під потенційний удар можуть потрапити Китай, Індія, Туреччина, країни Європейського Союзу, Японія, Південна Корея та інші держави. «Частина союзників США можуть отримати винятки, проте рішення про це ухвалюватиме адміністрація президента», - пише The Wachington post.

"Проблема полягає в тому, що ніщо не завадить Трампу ввести мита проти будь-якої з цих країн з якоїсь іншої причини і використовувати закон Грема як юридичне обґрунтування", - підкреслює WP і нагадує: "... Трамп уже неодноразово вводив тарифи на власний розсуд, прикриваючись різними юридичними підставами". Саме тому, на думку видання, «Конгрес не повинен ще більше розширювати такі повноваження президента».

Politico також стримано підходить до оцінки законопроекту, наголошуючи на низці нюансів. По-перше, Палата представників навряд чи розгляне цей законопроект раніше за вересень, оскільки пішла на канікули з 31 липня. По-друге, «…Трамп пропонує до законопроекту про «пекельні санкції» зміни, які можуть зірвати його ухвалення». За інформацією видання, американський лідер заявив, що «… цей законопроект має не лише продовжувати дію певних санкцій щодо Ірану, а й передбачати введення мит для покупців іранської нафти за аналогією з російською нафтою». Це вже «викликало занепокоєння у демократів», а «подібні вагання» зірвали попередні версії законопроекту».

Тому, коли законопроект про «пекельні санкції» буде ухвалено остаточно і який чинитиме ефект і чи чинитиме взагалі, поки невідомо.

«Балістичний рекорд РФ»

Світові медіа знову активно коментували ескалацію повітряної війни між Росією та Україною, акцентуючи увагу на трьох ключових моментах: масованих ракетних ударах РФ по Києву та іншим регіонам на тлі дефіциту систем ППО, успішні далекобійні атаки українських дронів на російські логістичні та паливні об'єкти, та загрозу глобальній продовольстві інфраструктури.

Більшість західних ЗМІ прямо чи опосередковано провину за руйнування та жертви останнього ракетного обстрілу Києва армією РФ поклали на Дональда Трампа. The New York Times написала про останній обстріл Києва балістичними ракетами і дронами РФ: «Зміна позиції пана Трампа, ймовірно, стане гірким разом. попереджали про те, що запаси, що скорочуються, поставлених Заходом перехоплювачів Patriot роблять країну все більш уразливою для ракетної кампанії РФ, що посилюється».

«Саме цей брак засобів перехоплення балістичних ракет лише підштовхує Росію до таких атак, які забирають людські життя», — цитує видання Зеленського.

Так само написала і The Guardian. «Пожежі та руйнування сталися у п'яти районах столиці щонайменше загинуло 9 осіб, а ще 23 особи отримали поранення. Це сталося на тлі того, як Дональд Трамп ще більше відступив від обіцянки дозволити Україні виробляти власні зенітні ракетні комплекси Patriot, які вкрай потрібні для перехоплення російських ракет», - пише британське видання.

Також The New York Times відзначає збільшення інтенсивності застосування балістики та встановлення РФ рекорду з її використання: «Нічний удар 30 липня вивів застосування Росією балістичних ракет на новий місячний рекорд. Росія випустила по Україні 126 балістичних ракет у липні, перевищивши попередній рекорд у 118 ракет, встановлений у лютому».

Крім того, західні медіа звертають увагу на використання РФ північнокорейських балістичних ракет. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). 

«Під час атаки 30 липня РФ вперше з літа 2025 року застосувало як мінімум одну північнокорейську балістичну ракету КН-23 на тлі повідомлень про нові постачання зброї. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська завдали удару ракетою КН-23 по Радушному під Кривим Рогом, внаслідок чого загинула велика родина», - повідомляється в публікації. В ISW зазначили, що «…постачання балістичних ракет із Північної Кореї дозволяє Росії скоротити кількість неефективних атак безпілотників та наростити балістичні удари, використовуючи дефіцит зенітних ракетних комплексів Patriot в України».

Разом з тим, джерело Reuters відзначило: «Розгортання північнокорейських ракет показує на обмеженість російських власних запасів балістичних ракет. Останнє підтверджене застосування північнокорейської ракети проти України сталося 8 серпня 2025».

«Україна змінює тактику далекобійних ударів по РФ»

Як відзначає Finansial Times, «Основний акцент Україною сьогодні робиться на ураженні найважливіших вузлів паливної інфраструктури, пожеж на нафтопереробних заводах чи знищенні резервуарів із паливом. Тепер Україна прагне надовго виводити ці підприємства з ладу і робити кожну атаку дедалі дорожчою для Москви».

Зміна тактики багато в чому пов'язана з тим, що РФ змогла повністю або частково відновити більшість уражених заводів. За даними Financial Times, «…з 26 НПЗ, які зупиняли виробництво після ударів українських безпілотників, станом на 27 липня до повного завантаження повернулися вісім підприємств, ще 11 відновили роботу частково. Цілком простоює лише сім заводів. В результаті паливна криза в РФ почала спадати». Тому замість хаотичних атак по площах нафтобаз, ЗСУ змістили акцент на поразку унікальних промислових компонентів, що важко замінюються, що виводять з ладу цілі технологічні ланцюжки. «Практикуються і повторні влучення по пошкоджених вузлах до або відразу після завершення ремонтних робіт, що блокує швидке відновлення виробництва», - пише FT.

Деякі медіа зазначають, що Україна в завдання далекобійних ударів по РФ працює за «тематичним» порядком, поєднуючи удари по портовій інфраструктурі, пов'язаній з експортом нафти, газу та зерна, по паливному комплексу та логістичним складам маркетплейсів. Особлива увага звертається на збільшення кількості ударів по Wildberries.

«Удари українських дронів торкнулися понад 15% складських площ Wildberries. За липень українські безпілотники пошкодили чи знищили вісім складів Wildberries загальною площею близько 860 тисяч кв. метрів. Це майже 15,4% усіх складських приміщень маркетплейсу (5,6 млн. кв. метрів)» - повідомляє «Верстка».

Підсумки далекобійних ударів українських безпілотників територією РФ високо оцінив в інтерв'ю Fox News Держсекретар США Марко Рубіо, вважаючи, що вони можуть надати нового імпульсу переговорам про закінчення війни в Україні.

«Реальність така, що за останні кілька місяців ситуація у цьому конфлікті дещо змінилася. Тепер Україна здатна завдавати далекобійних ударів углиб російської території, фактично переносячи війну на територію Росії. Ми готові вивчити, чи ця нова ситуація створила можливості для досягнення будь-якого переговорного врегулювання», - заявив глава Державного департаменту США.

«Україна та РФ вступають у максимальну ескалацію, від якої буде погано всім»

Все більш інтенсивна повітряна війна завдає значної економічної шкоди, зокрема й третім країнам. Це відзначали практично усі світові ЗМІ цього тижня. Агентство Bloomberg наголосило на тому, що  війна в Україні, і екстремальна погода створюють загрозу нової глобальної продовольчої кризи.

За інформацією видання, «…головною зоною ризику залишається Чорноморський регіон. Росія та Україна забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею, майже дві третини світового експорту олії та близько 10% світових поставок кукурудзи». Bloomberg зазначає: «На тлі взаємних атак на зернову інфраструктуру та судна ціни на пшеницю в липні зросли більш ніж на 10% – це найбільший місячний стрибок з 2024 року».

Німецька газета ZEIT також зазначає: «Чорне море так само важливе для зерна, як Перська затока – для нафти. Якщо фактична блокада збережеться, а світові ціни на зерно продовжать зростати, найбільше постраждають країни, залежні від імпорту продовольства, насамперед у країнах Глобального Півдня». Те, що взаємні удари по портовій інфраструктурі все більше торкаються третіх країн, продемонстрували удари українських безпілотників по порту Новоросійськ, де розташовані термінали Каспійського трубопровідного Консорціуму, яким транспортується нафта з Казахстану. ZEIT пише: «Номінально цей трубопровід не має відношення до російської нафти та експлуатується міжнародним консорціумом, до якого входять, зокрема, великі нафтові компанії США. Після атаки на чотири нафтові танкери експорт із Новоросійська було тимчасово припинено».

Проте не лише треті країни страждають від ескалації повітряної війни між РФ та Україною. Перш за все, на думку The Economist величезний збиток завдається економікам обох країн: «з паливним дефіцитом через атаки на НПЗ, а Україна — з блокуванням морського експорту через удари по портах Одеської області. Зростання ВВП РФ майже зупинилося на тлі інфляції та виснаження резервів, тоді як українська економіка тримається за рахунок адаптації та зовнішньої допомоги».

«Системні удари по російському судноплавству в Чорному та Азовському морях завдали великої економічної шкоди РФ. Через порти Чорного та Азовського морів останніми роками йшло до 80% всього російського експорту зерна та 20-30% експорту нафти. Експорт зерна з Росії може взагалі повністю зупинитися, а обсяг втрачених поставок може становити 30–35 млн тонн пшениці», - повідомляє польський канал TVP World з посиланням на Reuters.

Він зазначає: «… наприкінці весни 2026 року, надихнувшись, можливо, прикладом Корпусу вартових ісламської революції, військово-політичне керівництво України вирішило влаштувати росіянам свій «Ормуз», заблокувавши судноплавство спочатку на Азовському морі, а потім і на Чорному».

Як підсумок, підкреслює TVP World, «… РФ заявила про призупинення та обмеження судноплавства Азово-Донським каналом і через Керченську протоку. Потім Міністерство оборони РФ офіційно попередило суду про загрозу навігації у винятковій економічній зоні Росії у Чорному морі (включаючи підходи до Новоросійська»)».

Однак, незважаючи на українські удари, судноплавство до російських чорноморських портів хоч і помітно скоротилося, але продовжується. Про причини цього написала Al Jazeera. «РФ за роки санкцій створила підконтрольний собі «тіньовий флот», а тому може йому вказувати у наказовому порядку здійснювати перевезення, незважаючи на загрози безпеці. Так само, як ходили торгові судна під час Другої світової, незважаючи на ризик піти на дно через удар підводного човна. Україна такої можливості не має – судноплавство здійснюється практично повністю іноземними компаніями, які на себе військові ризики брати не хочуть. По-друге, крім Чорного моря РФ має вихід і до інших морів, куди можна переорієнтовувати товарні потоки. Хоча це, безумовно, буде непросто через інфраструктурні та логістичні обмеження. Але частково збитки дозволять купірувати», - зазначає видання.

Американський журнал Time акцентує увагу на негативних наслідках російських ударів по портовій інфраструктурі та українським судам для економіки України.

Видання зазначає, що «…РФ останнім часом досягла певних успіхів, не лише тероризуючи українське мирне населення ракетами хворої дальності. Нова інтенсивна кампанія проти українських портів у Чорному морі виявила нестачу зенітних ракет, порушила експорт зерна, підірвала експортні доходи та зупинила постачання зброї українським військам». При цьому видання звертає увагу на той факт, що Україна намагається зменшити масштаби збитків. «Після двотижневого обстрілу Одеси та інших прибережних міст міністр сільського господарства України заявив, що порти відкриті та функціонують. Однак приблизно 90% судновласників призупинили свої заходи в порти, оскільки, як і в Ормузькій протоці в Ірану, страхові внески різко зросли через ризик нових атак, що зберігається» - зазначає видання.

Видання робить важливий висновок, що Москва не лише розраховує скоротити прибутки України для зниження її здатності фінансувати війну. Кремль сподівається послабити міжнародну підтримку Києва, піднявши внаслідок обстрілу світові ціни на продовольство. «Україна постачає чверть імпорту пшениці до Єгипту та близько 18% до Індонезії. Вона є найбільшим постачальником кукурудзи в ЄС, забезпечує 92% імпорту соняшникової олії і залишається важливим джерелом кормового зерна та олії», - повідомляє Time.

Путін розраховує: «…що зростання цін на продовольство в той час, коли війна США з Іраном вже призводить до підвищення нафти, переконає західних партнерів України, особливо в Європі чинити тиск на Київ з метою деескалації далекобійних ударів по РФ. Однак ця стратегія навряд чи спрацює», – резюмує американський журнал.

Загалом, обидві країни через війну на Чорному морі зазнають великих втрат, що теоретично створює основу для угоди про «морське перемир'я». Хоча за умов нинішньої військової ескалації будь-які домовленості виглядають вкрай проблематичними.