"Готуємось до заходу ЗСУ. Це питання часу". Що кажуть у Криму про деокупацію півострова

Перші дні 2023 року відзначились у Криму посиленою "роботою ППО". Практично щодня в окупованому Севастополі лунають вибухи, які "місцева влада" стабільно пояснює збиттям українських безпілотників.

І все це на тлі заяв від окупантів, що ситуація знаходиться під контролем, Крим надійно захищений і жодна небезпека мешканцям півострова не загрожує.

Щоправда, місцеві жителі вже давно не вірять заспокійливим мантрам своєї "влади". По-перше, вони чудово пам'ятають долю Херсона та Ізюма, куди "Росія прийшла назавжди". По-друге, свіжа рана від вибухів на Кримському мості, за який Дмитро Медведєв обіцяв "судний день" і який "охоронявся сильніше, ніж Кремль". По-третє, не припиняються вибухи (так звана робота ППО) у глибокому тилу Криму. Багато місцевих жителів не розуміють, як український безпілотник міг спокійно пролетіти через увесь Крим і опинитися над Севастополем чи Сімферополем .

"Приблизно раз на місяць над Севастополем стабільно щось збивають. Якщо це не ознаки того, що наш регіон став прифронтовим, то чого ще ми тоді чекаємо? Нас заспокоюють тим, що Крим максимально зміцнюється і його не взяти, але як ми дійшли до того, що взагалі всерйоз обговорюємо ймовірність заходу ЗСУ? До 24 лютого хтось про це говорив? Ні. У нас обговорювалися проблеми з дорогами, цінами, туристичним бізнесом тощо. А тепер у нас головна проблема - це вижити. Кожен день у місцевих новинах нам розповідають, як ми зміцнюємося, зміцнюємося і ще раз зміцнюємося. Все б нічого, але Херсон так само зміцнювався. Я вже мовчу про Кримський міст. Люди не повні ідіоти, всі бачать і розуміють, до чого ми йдемо", - розповіла " ОстроВу" мешканка Севастополя Світлана.

Можна сказати, що побоювання місцевих жителів розділилися на кілька категорій: одні бояться "прильотів" та руйнувань, інші – заходу ЗСУ до Криму, треті – нової хвилі мобілізації, яка може торкнутися тих, хто не має військового досвіду, четверті – ізоляції півострова внаслідок руйнування Кримського мосту чи перекриття кордонів.

"Остров" поговорив з місцевими жителями окупованого півострова, щоб зрозуміти їх настрої та очікування на 2023 рік. Деякі з них вже переїхали на материкову частину Росії, що вже багато про що говорить.

Крим зміцнюється

Так званий голова Криму Сергій Аксьонов вже вкотре продовжив на півострові "високий (жовтий) рівень терористичної небезпеки", цього разу – до 21 січня 2023 року. Він передбачає посилену охорону об'єктів транспорту, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, палива та енергетики, промисловості, водного господарства та меліорації.

При цьому Аксьонов стверджує, що "ситуація в регіоні повністю контролюється республіканськими та муніципальними органами влади". Цікавий нюанс у тому, що у поняття "контроль" він тепер вкладає і зведення фортифікаційних споруд.

"На території Криму під моїм контролем проводяться фортифікаційні роботи, спрямовані на гарантоване забезпечення безпеки кримчан. Моя позиція та позиція керівництва країни: основних заходів безпеки Криму має бути досягнуто за рахунок заходів, які ми виконуємо, насамперед, на території Херсонської області", - заявив окупант.

З таким самим успіхом можна буде назвати «контролем ситуації» ведення вуличних боїв на півострові…

За інформацією української розвідки, росіяни в Криму почали споруджувати додаткове зміцнення берегової лінії, щоб запобігти висадженню українського десанту. Зокрема, вздовж берега біля села Молочне (Сакський район) окупанти обладнали мережу мінних загороджень, окопів, траншей та ряди бетонних пірамідок. От селян це мабуть заспокоює…

Як стверджує Генеральний штаб ЗСУ, росіяни зміцнюють лінію оборони на кордоні Херсонської області та Автономної Республіки Крим, а також посилюють оборону та охорону об'єктів водопостачання, зокрема, Північно-Кримського каналу. Для цього додатково направлено підрозділи мобілізованих із Краснодарського краю.

Крім того, як стверджують місцеві жителі, окупанти посилили перевірки на Кримському мосту, тому там дедалі частіше накопичується велика кількість автомобілів у чергах на виїзд та в'їзд. Водії стверджують, що змушені стояти по 5 годин та більше.

За словами місцевих жителів, у всьому винні тривалі огляди та "допити" водіїв.

"Бояться диверсантів або ще когось там. Пропускають дуже повільно, огляд справляють такий, що складається враження, що в'їжджаємо до Ізраїлю. Хто туди їздив, розуміють, про що я говорю. Нещодавно родичі приїжджали погостювати на машині, то два дні добиралися до нас, хоч раніше спокійно за день доїжджали… Так ось, спочатку їх зупинили на під'їзді до мосту, вручну обшукали машину, попросили дістати всі речі, вивернути сумки, кишені, пакети, бардачок… Потім перевірили документи, внесли їх у якийсь планшет, туди ж записали, куди вони їдуть і з якими цілями… Все це дуже повільно і ретельно записувалося… Після цього їх відправили через рамку, там ще півгодини простояли, поки їх сканували, щось ще розпитали, вони вже не змогли запам'ятати це все, і пустили на сам міст", - розповів "Острову" мешканець Сімферополя Микола.

Але найцікавіше, зазначає він, те, що не менш ретельний огляд був на зворотному шляху.

"Мабуть, бояться, що кримські диверсанти потраплять на материкову частину Росії", - сказав він.

Окупаційна влада пояснює черги перед мостом ремонтними роботами, що продовжуються, а також обов'язковим оглядом усіх автомобілів.

"Водії транспортних засобів заздалегідь повинні підготувати всі необхідні документи, ознайомитися з переліком заборонених до перевезення речей та речовин. Легкові автомобілі з важким великогабаритним багажем проходять огляд через сканер. Пасажири з легким багажем проходять через рамку металодетектора", - стверджують окупанти.

Загалом, як кажуть місцеві жителі, за останні два місяці у великих містах Криму збільшилася кількість патрулів та перевірок документів на вулицях .


"Я такого ще пам'ятаю, щоб у центрі Севастополя було стільки поліцейських, і вони не просто ходять, а періодично зупиняють людей, просять пред'явити документи, іноді перевіряють речі. Подібні історії я чула від знайомих у Сімферополі та Керчі. Одна колега на роботі розповіла, що її чоловіка зупинили в центрі міста і розпитували про те, чи служив він, чи є у нього військовий квиток із собою, чи приходила йому повістка під час часткової мобілізації. З одного боку, йому нічого не виписали і нікуди не забрали, але з іншого - виникають питання, навіщо такі розпитування потрібні", - розповіла кримчанка Анастасія.

Подібні посилені перевірки, за інформацією нашого видання, відбуваються також на вокзалах та автостанціях Криму.

ППО викликає все більше питань

Незважаючи на заспокоєння місцевої влади, місцеві жителі Криму ставлять дедалі більше питань щодо своєї безпеки.

"Що ні день, то у нас робота ППО. І не десь на півночі Криму, а у південних містах. Вибачте, а як Україна туди дісталася? По-перше, що це за «демілітаризація» така, що раніше безпілотників не було, а зараз вони з'явилися в такій кількості? По-друге, чому ППО так пізно спрацьовує? Не можна їх збивати десь у Херсонській області, ще на підльоті до Криму? У нас зараз лише одна надія, - що частина Херсонської області знаходиться під контролем Росії, і Крим таким чином захищений. Але виявляється, цього недостатньо", - каже мешканка Севастополя Раїса Омелянівна.

За її словами, багато жителів Севастополя вже звикли до вибухів і страху за своє життя немає, оскільки досі всі атаки були або на військові об'єкти (кораблі, аеродроми), або ППО збивали їх настільки успішно, що навіть уламки не падали на житлові будинки.

"Це, звичайно, викликає питання. Або українці дійсно благородно атакують лише військові об'єкти, або російські сили ППО діють дуже грамотно і професійно, або це все велика фікція і нічого насправді в небі не збивається - таке теж виключати не можна. Розмови про нову мобілізацію ходять все активніше, людей треба чимось піднімати та надихати", - каже вона.

Житель Сімферополя Микола каже, що через частіші вибухи та постійні повідомлення від української сторони про швидке звільнення Криму вивіз свою сім'ю до Краснодарського краю . За його словами, це вимушений захід, і він сподівається, що тимчасовий, доки не завершиться війна.

"Мій будинок знаходиться недалеко від сімферопольського аеропорту, і я довго наважувався, чи варто переїжджати. Спочатку були думки зняти квартиру в центрі міста, але після вибухів у центрі Севастополя влітку 2022 року я зрозумів, що краще залишити прифронтовий регіон на час війни. Двоє дітей, і я відповідаю за їх здоров'я та психічний стан. Сам поки що залишився тут. На роботі всі з розумінням поставилися до мого рішення, багато хто хотів би також вчинити, але далеко не у всіх є родичі в Росії, готові прийняти сім'ю. Один із моїх керівників після виходу російських військових із Херсона сказав, що нам тут недовго залишилося спокійно жити, і продав свою дачу під містом", - розповів Микола, який працює ріелтором у кримському агентстві нерухомості.

Він також звернув увагу на падіння цін та попиту на нерухомість у Криму.

"Це вже об'єктивні дані. Досить зайти на сайти та подивитися, що кількість оголошень рекордно висока, а ціни на житло об'єктивно занижені в порівнянні з річною давністю. Якщо рік тому можна було купити двокімнатну квартиру в хорошому районі Севастополя за 90-100 тисяч доларів, то зараз цінник опустився до 70 тисяч, і квартира все одно швидко не продається. А з кожним новим повідомленням про роботу ППО ціна падає ще на 2-3 тисячі. Люди їдуть до Криму за спокійною старістю, природою та морем, а не за вибухами , - каже він.

Російські ЗМІ також не приховують, що останнім часом знизився інтерес на купівлю квартир у Криму та Севастополі. Наприклад, один із волгоградських інтернет-ресурсів цитує директора севастопольського агентства нерухомості "Мультидом", яка стверджує, що попит на житло у місті значно впав.

"Росіяни, які переїжджали на тепло до моря, поки пригальмували. У ціні найсильніше впали дорогі, як-то кажуть, елітні апартаменти. Особливо на первинному ринку: зараз жителі материкової Росії не поспішають вкладати гроші в Крим, особливо великі суми в 17–25 мільйонів . Таких пропозицій на ринку багато, а от попит буксує, тому забудовники готові поступитися від одного до кількох мільйонів рублів", - розповіла вона.

ЗМІ також цитує співробітника ялтинського центру нерухомості Миколу Кравченка, який радить росіянам при купівлі житла у Криму орієнтуватися на зведення з фронту .

"Більшість продавців і покупців далекі від військової науки і судять дуже просто: якщо військові дії наближаються до кордонів Криму, то попит на нерухомість падає, вона дешевшає. І навпаки: як тільки буде ясно, що перемога (росії – ред.) близька, ціни у Криму підуть нагору. Впевненість у завтрашньому дні та безпеці близьких — зараз найголовніший фактор впливу на ціни", - каже він.

"Синів сховали"

Можлива нова хвиля мобілізації в Росії, про яку попереджає українська влада, викликає чималі побоювання у місцевих жителів.

Мешканка Криму Світлана (ім'я змінено з метою безпеки), яка кілька місяців тому зв'язалася з "ОстроВом", щоб розповісти, як мобілізували її 22-річного сина, стверджує, що після першої хвилі мобілізації багато матерів "посховували своїх синів".

"І я б сховала, але тоді не встигла. А схема дуже проста: знайти нове житло і переїхати туди, де ти не прописаний. Ще бажано влаштуватися працювати неофіційно, щоб ти ніде не значився. Про це пишуть численні групи в інтернеті, порад багато "Хтось за цей час встиг купити довідку про непридатність до служби. Загалом час підготуватися було", - розповіла вона "ОстроВу".

Щодо долі сина, якого мобілізували, то, за її словами, на зв'язок він виходить рідко і поки не брав участі у бойових діях.

"Їх тримають у Херсонській області, навчають, вони там щось будують постійно, загалом, ведуть небойову роботу, слава богу. А що буде далі, ніхто не знає. Але розмовляє мало, коли дзвонить, постійно змінює тему та не хоче відповідати. Може, їх там прослуховують, не знаю", - каже вона.

Зміна постійного місця проживання (за пропискою) останнім часом стала дуже популярною опцією в окупованому Криму. За словами одного із севастопольських ріелтерів, Сергія, за листопад-грудень 2022 року він зафіксував суттєве зростання попиту на довгострокову оренду житла серед чоловіків призовного віку.

"Переїжджають, звичайно, в основному з сім'ями, але є багато випадків і одиноких чоловіків. Коли я ненароком питаю про причини переїзду, то бурмочать щось невиразне. Але в телеграм -групах часто можна знайти інформацію та поради, як сховатися від військкоматів, і переїзд - це топ-варіант. Можна, звичайно, виїхати за межі Криму, але навіщо? Мобілізація йде на всій території РФ. А знайти людину не за пропискою не так просто", - стверджує він.

За його словами, ситуація в Криму через можливу мобілізацію стоїть напружена. У російських та місцевих ЗМІ ця тема не піднімається, але розмови на вулицях та кухнях багато про що говорять.

"Всі пам'ятають, що було минулого разу. Тоді за кілька днів людей нахапали. Але тоді хоча б прикривалися військовим досвідом. А хто знає, що буде зараз? Раптом із досвідом уже закінчилися люди. Тож кожна сім'я для себе вирішує, як підготуватися до можливої мобілізації чоловіка чи сина. Багато хто звільняється, шукає нову роботу, просить не оформляти офіційно, намагається ніде не засвітитися", - зазначив кримчанин Сергій.

Прогнози та очікування

У коментарі "ОстроВу" місцеві жителі зазначили, що чекають у 2023 році закінчення війни. Хтось із них хоче впевненої перемоги Росії, хтось – "щоб просто все якось закінчилися та припинили стріляти", а хтось – чекає у Криму ЗСУ.

"Готуємося до заходу ЗСУ. Це питання часу. Як казав класик: подобається-не подобається... А що ми хочемо? Все зайшло вже надто далеко, щоб просто так взяти і зупинитися. Я належу до того типу людей, які не бачать тут великої проблеми. Жили при Росії, житимемо і при Україні, мій бізнес від зміни країни не постраждає. Головне, щоб Крим не перетворився на Маріуполь, щоб він зберігся ", - розповів нашому виданню житель Євпаторії Олексій.

Раїса Омелянівна із Севастополя вважає, що Крим у будь-якому разі залишиться російським, але не виключає бойових дій на його території.

"Це буде жахливо, але що вдієш? Війна є війна. Треба вже давно просто поставити крапку в кримському питанні. Скільки можна мучити людей? Я пенсіонерка, у мене тут своє житло, своє життя, я бігти не збираюся, але й не уявляю собі життя при Україні. У мене немає прямої ненависті до вашої країни, але колишнє вже не повернеш", - каже вона.

Катерина із Сімферополя із сім'єю вже переїхала до Москви. Кілька місяців вона жила на два міста, але зрештою зрозуміла, що не може почуватися спокійно у Криму .

"І я не одна така. Таких історій сотні. Якщо є можливість, то, звичайно, люди виїжджають. Я не можу жити в місті, де будь-якої миті може з'явитися бойовий безпілотник. Я вже мовчу про постійні страшилки від українських друзів, які мені пишуть, що незабаром вже ЗСУ зайдуть до Криму, це дуже складно психологічно. Тому ми довго думали і в результаті взяли і переїхали. І не шкодуємо. Більш того, наш приклад надихнув кілька знайомих піти на такий самий крок. А щодо очікувань на 2023 рік, то нічого хорошого на думку не спадає. Є відчуття, що Криму не дадуть спокою", - стверджує вона.

Андрій Андрєєв, "ОстроВ"

Статті

Донецьк
08.02.2023
22:00

Донеччани масово закривають свої профілі в соціальних мережах. Донецький щоденник

Сьогодні у Донецьку можна говорити лише про те, про що розповідають по телевізору та що друкують у місцевих газетах. "Тихіше, нас можуть слухати", - ця забута фраза часів СРСР повернулася у повсякденне життя донеччан.
Країна
08.02.2023
10:50

Аміачне питання.  Або $2,4 млрд для росіян

Аміак залишається єдиним російським сировинним товаром, який зараз не транспортується через Україну у зв'язку з військовою агресією Росії. Газ, нафта та дизельне паливо весь цей час продовжують надходити до ЄС трубопроводами, побудованими в...
Світ
07.02.2023
04:02

«Росія застосує всю військову міць, щоб США не переступали небезпечну межу». Російські ЗМІ про Україну

Конфлікт в Україні як і раніше перебуває у стадії, яка передує новому загостренню. Бажання «гасити багаття» офіційний Київ, як і раніше, не має. Натомість є бажання (і минулий досвід виконання таких бажань) діяти поза межами того «консенсусу», на...
Всі статті