«Браун збирається вже в червні ввести в бій першу групу F-16». Російські ЗМІ про Україну

Прокремлівське видання «Актуальные комментарии» через 10 років вирішило оцінити «значення Нормандського формату і Мінського Комплексу заходів». А за коментарем звернулося до відставного путінського помічника Владислава Суркова. Той заявляє, що «після зустрічі в Нормандії влітку 2014 року Президент Росії оприлюднив мирний план для припинення кровопролиття в Україні, цей план і став основою Мінських угод, головною метою яких був захист російського Донбасу від антиросійського київського режиму». «Метою СВО також є захист Донбасу. Мета колишня, підхід інший. Перефразовуючи Клаузевіца, можна сказати, що СВО - це продовження Мінських угод іншими засобами», - відверто каже Сурков...

«Тільки методом віднімання...»

Чому Росії довелося застосувати проти України «інші засоби», Сурков пояснює «Актуальным комментариям» по-кремлівськи просто: «Тому що Зеленський відкрито відмовився Мінські домовленості виконувати. Ті ж Порошенко і Меркель поводилися каламутно, звісно, але свою прихильність Мінському процесу все-таки декларували. А тут прийшов Зеленський, покрутився, попірнав і - раз - не буду виконувати. Його відмова від мирної угоди повернула Україну в стан війни з Донбасом. Росії довелося задіяти замість дипломатичних засобів засоби військові».

Відповідаючи на запитання, «з якої причини Зеленський вийшов із Мінського процесу», відставний Сурков відповідає, опускаючись до банального хамства: «Не знаю, на той момент я вже давно пішов із держслужби. Здогадуюся, втім, що Зеленський просто потрапив під вплив західників і западенців. Він спритна баба, але легковажна. У серіалі живе. Сценарій якого пише не він».

Сурков вважає порожніми міркування, що було б, якби «військові засоби Російська Федерація могла застосувати ще тоді, у 2014 році...».

«...Повірте, тоді було зроблено все тоді можливе. Решта - фантазії... Неспеціалісти не зобов'язані розбиратися в тонкощах вирішення нелінійних політичних завдань. Потрібно просто подивитися на результат - Донбас наш. Мінські угоди одне з блискучих досягнень російської дипломатії. Вони одноголосно були затверджені Радбезом ООН, ставши актом міжнародного права...», - пафосно проголошує Сурков.

Спритно перекручуючи факти, він заявляє, що «рішення ООН надало Донбасу право офіційно використовувати російську мову - Донбас дисципліновано виконує це рішення, вводить діловодство російською мовою».

А далі і зовсім грубо спотворює реальність, видаючи все, що відбувається на Донбасі, як результат рішень ООН: «Резолюція Радбезу ООН передбачає для Донбасу окремий від загальноукраїнського економічний режим. ДНР і ЛНР охоче його створюють: вводять в обіг рублі, через Південну Осетію організовують фінансування соціальної сфери, у відповідь на економічну блокаду переорієнтовують промисловість на російські ринки. ООН санкціонувала створення Народної міліції - Республіки оперативно трансформують загони ополчення в регулярні збройні з'єднання. ООН вимагає провести вибори до місцевих органів влади - вибори регулярно проводяться. ООН дала Донбасу право на особливий режим транскордонного співробітництва з Росією - ДНР і ЛНР відкривають свої кордони з нашою країною, населення масово приймає російське громадянство".

За версією Суркова, «Київ на перших порах виконував Мінські домовленості, але набагато повільніше за Донбас, більше імітував».

«Не бажав безпосередньо спілкуватися з ДНР і ЛНР. Хитрував, тягнув, пересмикував. У результаті втратив час. Відстав від Донбасу. І Донбас пішов своїм шляхом. У Росію. Що і треба було довести», - доходить простого висновку колишній путінський помічник.

І з відвертою агресією проголошує: «Відкинувши Мінські угоди, Зеленський зняв із запобіжника механізм запуску глобальної війни. Тут не третій Мінськ намічається, а третя світова. Щоб купірувати загрозу такого масштабу, потрібні інші, співмасштабні заходи. Які? Конференція старших країн на руїнах режиму Зеленського? Можливо. Тут важлива послідовність: спочатку руїни, потім конференція. Режим Зеленського esse delendam esse (лат. «має бути зруйнований» - ред.). Такий рецепт. По-іншому не лікується».

Сурков повчає і лякає: «Формула миру проста, ось вона, запишіть: “мінус Зеленський”. Тільки методом віднімання цієї уявної величини можна отримати результат. Розбурхане українство приречене на поразку. Але поодинці пропадати йому нудно. Ось Зеленський і носиться по планеті як очманілий. Істерично намагається втягнути в конфлікт якомога більше держав. Зокрема тих, що володіють ядерною зброєю. Щоб пропали взагалі всі».

«Буде, погодьтеся, досить нерозумно, якщо земна цивілізація, створена працями гігантів, таких як Арістотель, Конфуцій, Ньютон, Достоєвський, загине через амбіції провінційного коміка з Кривого Рогу», - намагається надати значущості своїм порожнім словам відставний Сурков.

«Страшно уявити...»

Якийсь молодий московський «політолог» Кирило Авер'янов на сторінках газети «Известия» з мудрістю сивого старця розмірковує «про черговий злочин київського режиму на території Росії і про те, як покласти цьому край».

Авер'янов із жалем переказує, як «7 червня в Старому Осколі Бєлгородської області було скоєно замах на колишнього мера Куп'янська Геннадія Мацегору».

«У Києві Мацегору звинуватили в державній зраді і, мабуть, вирішили демонстративно покарати для науки іншим, причому зробити це на території Росії. Це вже далеко не перший злочин українських спецслужб щодо тих, кого вони вважають своїми ворогами. Можна згадати вбивства журналістки Дар'ї Дугіної і колишнього депутата Верховної ради Іллі Ківи в Підмосков'ї, воєнкора Владлена Татарського в Санкт-Петербурзі, замахи на письменника Захара Прилєпіна в Нижньогородській області та екс-депутата Верховної ради Олега Царьова в Криму», - перераховує «політолог».

Ну, а далі потрібно обов'язково згадати, що «аналогічні методи розправи з політичними опонентами використовували й ідейні натхненники нинішньої влади в Києві - головорізи з Організації українських націоналістів».

«За даними ветерана КДБ Георгія Саннікова, у період із 1945 до 1955 року в боротьбі з ОУН-УПА загинуло 25 тис. радянських військовослужбовців, працівників органів держбезпеки, міліції та прикордонників, а також 30 тис. представників радянського і партійного активу. Злочини бандерівців та інших груп українських націоналістів, скоєні на території Радянської України, показують, що навіть у ті часи органам держбезпеки не завжди вдавалося запобігати вилазкам «жовто-блакитних» бандитів», - із тривогою згадує Авер'янов.

Нагадуючи, що «1950 року в околицях Львова чекістами на чолі з легендарним Павлом Судоплатовим було ліквідовано головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича», а «1959 року в Німеччині справедлива відплата від рук агента КДБ наздогнала Степана Бандеру», Авер'янов повчає: «Нашим сьогоднішнім спецслужбам слід брати приклад зі своїх славних попередників і завдавати точкових ударів по ключових фігурах київського терористичного режиму в їхньому лігві або за кордоном. При цьому забезпечення безпеки всередині країни має бути посилено. Іноземні вбивці і терористи, якої б ідеології вони не дотримувалися, не повинні почуватися привільно в російських містах».

Одне тільки погано - «у боротьбі з українським тероризмом Росія може покладатися тільки на свої сили».

«Відсутність будь-якої реакції на злочини українських спецслужб на території Росії з боку США та інших країн Заходу свідчить про те, що вони схвалюють ці дії так само, як і ракетний терор збройних сил України проти мирних російських громадян», - нарікає кремлівський політолог.

«Україна, очевидно, намагається брати приклад зі свого патрона, отримуючи повне підбадьорення з його боку. Страшно уявити, до чого все це може призвести, якщо не розправитися з сучасними бандерівцями так само, як радянські чекісти розправилися з їхніми кумирами», - лякається Авер'янов.

Він вважає важливим поширювати «достовірну інформацію про злочинну сутність київського режиму серед міжнародної спільноти».

«Зрозуміло, що колективний Захід не готовий сприймати об'єктивні дані про витівки своїх підопічних, проте варто боротися за громадську думку в незахідних країнах, деякі з яких вирішили взяти участь у так званій мирній конференції у Швейцарії. Якнайбільше держав мають усвідомити, що вести переговори з терористами безглуздо і контрпродуктивно», - закликає когось кремлівський «політолог».

«Картинка вимальовується»

На сторінках урядової «Российской газеты» ще один кремлівський «експерт», такий собі Андрій Клінцевич, вирішив згадати, як «рік тому Україна показувала голлівудські ролики, обіцяючи розгромити росіян».

«Зараз картинка вимальовується: США влаштували розвідку боєм, пустили Україну вперед - перевірити свою концепцію важких дивізій прориву на полігоні, ідеальному для відпрацювання військової доктрини США. Особливо, якщо завдання - не перемога України, а вихід на рубіж війни з Росією. Минув рік, їхня концепція почала змінюватися. Починається новий контрнаступ на півночі, ми побачили стрибок українських технологій у безпілотниках, який не можна не враховувати. США використовують систему, коли всі сфери - фінанси, інформаційний простір - є полем бою. Перший етап був в інфополі: зробити з Росії лиходія, другий - обвалення економіки, третій етап - початок бойових дій з навколишніми країнами, причому в процесі вони багато чого перебудовують, навчання НАТО вже інші. І тільки на четвертому етапі починається пряма війна», - повчає Клінцевич.

Він упевнений, що зараз «триває інформаційно-психологічний тиск на громадян Росії: червоні лінії перефарбовуються, кордони відсуваються, до передачі стратегічних ракет один крок».

«Вони провокують нас на дії у відповідь. Нагадаю їхню стратегію, пов'язану з технологією швидкого глобального удару. Завдання - обрушити тисячу крилатих ракет, все знерухомити, а потім сказати - давайте домовлятися. Зараз бачимо, що США змушують європейців купувати серйозні озброєння... Для нас роздоріжжя: вдарити ядерною зброєю і привести їх до тями або не піддатися на провокацію, до якої нас підводять. Нам потрібно шукати проміжне рішення. Судячи з усього, наше військово-політичне керівництво працює над цим», - заспокоює Клінцевич.

Якийсь «військовий експерт» Владислав Шуригін у тій же «Российской газете» вторить Клінцевичу: «США визначили план конфлікту в Україні на літню кампанію».

Шуригін ділиться сокровенним: «Надійшла інформація, що перед вильотом до Європи на святкування 80-річчя висадки в Нормандії голова комітету начальників штабів генерал Браун доповів раднику з безпеки Джейку Саллівану план ведення війни в Україні на літню кампанію. Стратегічна мета - зірвати російський наступ і не дозволити російській армії прорвати фронт, утримавши його в наявній конфігурації. Для цього Браун збирається вже в червні ввести в бій першу підготовлену українську групу винищувачів F-16 із завданням протестувати систему бойового застосування української авіації, яка будується, відтіснити російську авіацію від лінії фронту, довівши за наступні два місяці чисельність переданих винищувачів до 36 машин».

«При цьому з Пентагону просочилася інформація, що для різкого нарощування її чисельності вже сформовано «інтернаціональну» групу льотчиків-добровольців, які мають досвід польотів на F-16, що її охрестили «ескадрилією Лафайєт», - додає Шуригін.

Він і далі не приховує: «Особливу роль у порушенні логістики та бойового управління російських військ відводиться батареям реактивних систем залпового вогню HIMARS і Mars. З досвіду попередніх боїв їм виділено безпрецедентні запаси далекобійних високоточних реактивних снарядів М-31 і ATACAMS. Основне поставлене їм завдання - полювання за російськими зенітними ракетними комплексами, ураження аеродромів, пунктів управління, складів і пунктів дислокації військ. За задумом американців, такі удари серйозно ускладнять нашу тилову логістику, внесуть хаос у систему бойового управління, змусять ще далі відвести від лінії фронту авіацію».

«На тактичному рівні розпочате постачання снарядів калібру 155 мм повинно буде зміцнити стійкість української оборони, а укупі з масованим використанням тактичних дронів, кількість яких постійно зростає, не дозволити ЗС РФ реалізувати свою перевагу в техніці та засобах ураження», - переказує Шуригін «американський план».

«Браун запевнив Саллівана, що є всі можливості для успішної реалізації ухваленої стратегії та мінімізації ризику серйозної військової поразки ЗСУ під час літньої кампанії. Доповідь, як було сказано, надихнула Саллівана, про що він не забарився сповістити президента Байдена, і в Європу він вирушив в оптимістичному настрої. Планувалося, що на зустрічі «великої сімки» США зроблять кілька заяв, серед яких, можливо, ми почуємо і заяви про створення добровольчої міжнародної авіаційної групи», - якось безвихідно констатує російський «військовий експерт».

«Кияни це заслужили»

Прокремлівське мережеве видання «Регнум» вирішило прополоскати мера Києва Віталія Кличка. Навіщо? А тому що «за десять років за мера Кличка Київ скотився в архаїку». Ну, а кому, як не «Регнуму» навести в Києві порядок…

Звісно, нічого, крім образ, кремлівське видання сказати на адресу Кличка не може: «Якими досягненнями і якими провалами відзначився за це десятиліття незмінний постмайданний голова української столиці? І яким чином боксер-важковаговик, якого багато і довго били по голові, який не має до того ж жодного уявлення про те, як працює міське господарство, взагалі опинився на посаді мера Києва? Відповідь на друге запитання проста: на чолі української столиці Кличко опинився внаслідок «договорняків» за підсумком розподілу влади діячами Євромайдану, який переміг незадовго до цього».

«Регнум» пісочить Кличка з усіх боків, жодним словом не згадуючи, що Київ понад два роки зазнає російських ракетних ударів.

«...З того, що за ці 10 років можна зарахувати до досягнень, - два нові пішохідні мости і часткове відкриття руху Подільсько-Воскресенським мостом через Дніпро, який будувався 30 років. Можливо, хтось додасть сюди ще й безкоштовну передачу Київському метрополітену 60 старих вагонів радянського виробництва з Варшави, виведених з експлуатації в польській столиці. Список провалів - незрівнянно більший», - уїдливо міркує «Регнум» із Москви, де панує, природно, ідеальний порядок.

«Кличко, відомий колись своїми спортивними досягненнями, на посаді міського голови відзначився зовсім іншими «рекордами». Так, він поставив антирекорд, ставши першим мером Києва, за якого не було побудовано жодної нової станції метро. І першим столичним мером, за якого було закрито на невизначений термін станції метрополітену, побудовані раніше. Не одна, не дві, а аж шість станцій з грудня минулого року закриті через підтоплення та аварійний стан тунелів, і ще кілька перебувають під загрозою закриття. Що й не дивно: у Києві за часів Кличка поточний ремонт підземки не проводили жодного разу», - незадоволено критикує кремлівське ЗМІ.

І не утримується лицемірно згадати «для порівняння»: «У Москві за цей самий час було побудовано понад 80 (!) станцій метро. І навіть у Мінську, з населенням на один мільйон осіб меншим, ніж у Києві, було побудовано нову лінію метрополітену з чотирма станціями, і до кінця цього року буде відкрито ще три».

«І загалом, якщо порівнювати українську столицю з білоруською та російською, контраст буде разючим. Чистота, стан доріг, система громадського транспорту і нові транспортні розв'язки, загальний стан комунальної інфраструктури - за всіма цими параметрами Київ залишився далеко позаду навіть набагато меншого за населенням і за розміром міського бюджету Мінська, не кажучи вже про Москву», - цинічно «порівнює» «Регнум».

«У Києві і зараз одним з основних видів громадського транспорту є старі й незручні дизельні маршрутки родом із дев'яностих, які чадять і битком набиті в годину пік. У той час як у Москві та Мінську, крім активного розвитку метро, вже щосили їздить і транспорт нового покоління - електробуси... У Києві ж досі немає жодної повноцінної окружної дороги, і транзитні вантажівки, димлячи вихлопними газами, продовжують потоком їхати через все місто розбитими вулицями... У столиці України в аварійному стані перебувають майже всі мости через Дніпро, що розділяє місто на дві частини... Моторошний стан водопроводів, тепломереж і каналізації, які давно не оновлюються, укупі з багаторічною хаотичною забудовою Києва не за правилами постійно призводять до великих аварій на комунікаціях. У різних частинах міста з року в рік б'ють водні гейзери, трапляються підтоплення і ведуться постійні аварійні ремонти», - обурюється московське видання.

Обурене воно й тим, що «міська влада Києва, не покладаючи рук, працює і над тим, щоб у колись місті-герої не залишилося слідів радянської та російської «імперської» спадщини».

«З 2014 по 2019 рік у Києві перейменували 219 вулиць, площ, бульварів і проспектів.  Під час наступного нападу декомунізаторської сверблячки за 2022 рік було перейменовано ще 237 вулиць та інших об'єктів. Це теж «рекорди», яких не було за жодного іншого мера. Тривають перейменування і зараз, унаслідок чого багато корінних киян, зокрема й автор цього тексту, тепер ледве можуть орієнтуватися в рідному начебто місті... Проспект Генерала Ватутіна, визволителя Києва від фашистів, перейменований на честь Романа Шухевича - українського нациста... Московський проспект названо тепер проспектом Степана Бандери - колабораціоніста, лідера ОУН... І, нарешті, вишенька на торті: вулицю імені українського радянського підпільника Івана Кудрі, страченого фашистами, було перейменовано на честь американського сенатора Джона Маккейна, який активно підтримував євромайдан, що і привів до влади кличкоподібних», - виходить із себе «Регнум».

Ну, і звісно, додає про ще одну «біду» Києва - «гостру нестачу шкіл, дитячих садочків та іншої соціальної інфраструктури, що зросли в кілька разів житлово-комунальні тарифи та, зрештою, практично неприкриту корупцію колосальних масштабів».

«Перетворили колись красивий зелений і доглянутий Київ, яким його пам'ятають кияни за радянських часів, на брудне, з роздовбаними дорогами, що задихається в заторах, хаотично забудоване місто, в якому вічно рвуться труби. Зате з вулицями Маккейна і Бандери. І, мабуть, більшість жителів «європейської столиці», які додумалися тричі поспіль проголосувати за Кличка на мерських виборах, на це заслужили», - злобно підсумовує московський «Регнум».

Статті

Країна
19.06.2024
11:41

Підвищення податків: забуті обіцянки

Йдеться про податки, які сплачують зі своєї кишені звичайні громадяни. Ніхто не пропонує підвищити податок на прибуток підприємств, дивіденди акціонерів (податок на інвестиційний дохід), рентні платежі за надрокористування, екологічний податок. Це...
Світ
18.06.2024
10:21

«Доки не дійдемо до польських кордонів...». Російські ЗМІ про Україну

"А яке вони мають право вимагати від нас відкрити Азовське море? Кому збираються забезпечити свободу судноплавства у внутрішньому морі Росії?"
Луганськ
15.06.2024
20:03

Робота на віддачу: як працює малий груповий будинок «Світанок», де виховуються діти-переселенці з Лисичанська

Звучить жахливо, але – він не розмовляв, по-перше, бо з ним у лікарні НЕ РОЗМОВЛЯЛИ. А по-друге – бо у нього в усі була пробка. І у ЛОР-відділенні цього не помітили!
Всі статті