Аграрії Донеччини закликають Кабмін узаконити статус релокованих підприємств

Аграрії Донецької області просять Кабінет Міністрів України узаконити статус релокованих підприємств, надати їм податкові преференції та розробити механізм державної підтримки. Про це Укрінформу повідомив директор департаменту АПК та земельних відносин Донецької обласної військової державної адміністрації Артем Чаган.

Він зазначив, що через війну підприємства АПК Донеччини переїжджають у безпечніші регіони країни, перевозять свою техніку та обладнання, щоб продовжити працювати, не втратити професійні кадри та забезпечувати продовольчу безпеку країни.

«Однак досі на законодавчому рівні у нас не визначено статус релокованого підприємства. Робота в цьому напрямку проводиться. Наша обладміністрація передає до Києва свої пропозиції та напрацювання з цього питання. Уряд у нас дуже гнучкий, прислухається до проблем прифронтових областей», – сказав Чаган.

Він додав, що для облаштування переміщеного підприємства на новому місці йому, звісно, потрібна державна підтримка та певні податкові пільги. Це стимулювало б розвиток агропідприємств і не дало б їм зникнути, просто розпродавши вивезену з-під обстрілів техніку та обладнання.

Чаган зазначив, що уряд реалізував ряд рішень для допомоги агробізнесу, які продовжують працювати на підконтрольній території Донецької області, але і тим, хто виїхав в інші області, теж потрібно приділяти увагу.

За його словами, обладміністрація допомагала своїм агропідприємствам знаходити місця, куди їм релокуватися, але фінансово область їм допомогти не може.

«Зараз немає підтримки за рахунок обласного бюджету для фермерів, уся фінансова підтримка йде на оборону. Залишається лише державний бюджет та міжнародні донори, які можуть допомогти релокованим підприємствам», – пояснив Чаган.

Також він зазначив, що грантова підтримка дуже допомогла б таким підприємствам, і можна запровадити спеціальні вимоги для релокованих суб’єктів щодо їхньої участі в грантах.

За словами Чагана, наприклад, є грантова програма по створенню садів та модульних теплиць, яка передбачає для територій активних та можливих бойових дій співфінансування – держава надає 80% від вартості проєкту, а 20% - кошти фермера.

«Але на таких територіях з очевидних причин зараз немає бажаючих отримати цей грант. А фермери, які релокувалися з цих територій в інші області, отримати грант з таким співфінансуванням (80/20) не можуть», - поділився посадовець.

Він також додав, що, крім того, для полегшення податкового навантаження релокованим підприємствам спочатку потрібна якась податкова пільга — наприклад, звільнення від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) протягом перших років.

Чаган також зазначив, що у підприємств, які переїхали, має залишатися колишня реєстрація, оскільки всі вони сподіваються, що після війни повернуться додому.

«Уряд підготував проєкт розпорядження Кабміну про план допомоги релокованим підприємствам. Там мають бути враховані наші пропозиції, зокрема й необхідність змін до Податкового кодексу… Але поки що розпорядження немає, і ми його, звичайно, чекаємо», — зазначив він.

Він констатував, що з Донецької області в безпечні регіони країни релокували свої виробничі потужності 217 підприємств АПК, з них 184 підприємства — галузі рослинництва; 16 — тваринництва, з яких 6 підприємств вивезли тварин і реалізували їх в інших областях; 17 підприємств — харчової та переробної промисловості.

З релокованих продовжують працювати 52 підприємства.

Як повідомлялося, на Донеччині наразі працюють тільки 144 з 1223, або 11,8% суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, які діяли на території регіону до повномасштабної війни.