[IMG]https://scontent.xx.fbcdn.net/hphotos-xpf1/v/t1.0-9/11898928_966101243457433_1291867861799168808_n.jpg?oh=70f16d63a31ab535f3d7c4ed00eb0d60&oe=56386061[/IMG] Люди перелякані, але не панікують. Збираються в групи - разом боятися не так страшно. Хлопці допомагають місцевій владі шукати серед уламків загиблих і поранених. Сама ж місцева влада працює на подив злагоджено. Селищний голова серед ночі бігає по кварталах і збирає інформацію. Ледве встигаємо його зловити для інтерв'ю на одній із точок - він уже поспішає на наступну. А ми - знову до жителів. Група молодиків, осіб 8-10 наполегливо ходить за нами і радить показати правду, що це ж "укри обстріляли". "Вот відіш, на асколке - мейд ін юкрейн". Акуратненько залишаємо їх на темній вулиці, на якій і здибали. Ретируємось. Один із пенсіонерів водить по своєму дому, кут якого повністю вибитий снарядом. Питаю, куди виходили вікна. Каже - на схід. Розуміє, що снаряд прилетів від бойовиків і мовчить. Інший пенсіонер затято розповідає про те, що "ми ж за мир, і гдє вообщє наши защітнікі, почєму нє тут?" І теж із ноткою прикрості зазначає: "Ну снаряди прилетіли... з того боку, будемо так казати". А потім починає розповідати про дівчинку, якій стопу відірвало. Каже, вони з матір'ю в домі були, але вискочили на вулицю - там їх снаряд і знайшов. Йому важко. А ми згадуємо калюжу крові, яку знімали тут неподалік. Розуміємо, що це. Моторошно МНСники зовсім не хочуть говорити із медіа, але продовжують виконувати свою роботу, і вже до першої ночі газопровід, вогонь якого було видно ледь чи не з меж Маріуполя, полагоджено. Хочеться визначеності. "Ну скажитє, ну будут єщьо стрєлять? Чесно скажите, я ж хоть на осколках спать буду". Але селищний голова не знає. Пожежники не знають. Журналісти теж не знають. Знає, мабуть, єдина людина. Але в його плешиву голову поки що залізти не вдалося. [url=https://www.youtube.com/watch?v=UDxtV0oN80s]НАСЛІДКИ ОБСТРІЛУ: ВІДЕО[/url]
