Водій каже одне, GPS показує інше. Що робити керівнику

Історія, яку розповідають майже всі, хто вперше ставив моніторинг на службові авто. Керівник вмикає систему, дивиться перший тиждень і бачить, що реальність не збігається зі звітами. Машина, яка мала виїхати о шостій, виїхала о дев'ятій. Розвантаження на годину тривало чотири. Посеред маршруту стоянка в житловому масиві.

Далі зазвичай іде розмова на підвищених тонах, звільнення когось із водіїв і відчуття, що всі навколо обманюють. А через місяць виявляється, що половина проблем була не в людях. Саме тому перед впровадженням варто розібратися, що система реально показує і які завдання закриває, огляд рішень для транспорту зібраний за посиланням https://ibag.net.ua/gps-monitorynh-transportu.html

Розберемо, що з цим робити правильно, бо тут легко зіпсувати колектив і не отримати нічого.

Перша помилка - ставити GPS трекер "приховано"

Найпоширеніший сценарій. Керівник вирішує, що спершу треба зібрати докази, а вже потім оголосити. Виглядає логічно, але працює проти вас одразу з двох боків.

Перший бік практичний. Коли водії дізнаються, а вони дізнаються, довіра зникає повністю. Далі кожне ваше рішення сприймається як полювання, і найкращі люди йдуть першими, бо їм є куди піти.

Другий бік юридичний. Контроль службового транспорту законний, але за умови, що працівник про це поінформований. Приховане відстеження без відома людини вже виходить за межі трудових відносин і може мати наслідки, значно серйозніші за будь-який простій.

Правильний шлях простий. Оголосити заздалегідь, пояснити навіщо, зафіксувати в наказі та трудовому договорі. Люди сприймають нормально, коли розуміють правила.

Друга помилка - це шукати винних замість причин

Ось де найцікавіше. Коли з'являються перші дані, мозок автоматично шукає, кого покарати. А дані майже завжди показують інше.

Типовий приклад із практики. Керівник бачить, що машини регулярно стоять по три години на одному складі, і збирається розібратися з водіями. Дивиться уважніше на графік і розуміє, що це відбувається щоразу між десятою і першою, тобто в години пікового завантаження складу. Водій там ні до чого, він просто стоїть у черзі.

Рішення виявилося не кадровим. Перенесли заїзди на ранній час, і три години перетворилися на сорок хвилин. Жодного звільнення, а економія відчутна.

Тому перший місяць після впровадження варто просто дивитися й нічого не робити. Накопичити картину, знайти повторювані патерни, і лише потім робити висновки.

Третя помилка - рахувати не те, що потрібно

Багато хто дивиться на пробіг і пальне, бо це очевидне. Але найдорожче зазвичай не там.

Порахуйте вартість години простою. Візьміть постійні витрати на машину за місяць, тобто лізинг або амортизацію, страховку, податок, зарплату водія, стоянку, і поділіть на кількість робочих годин. Отримаєте суму, яку машина має заробити просто щоб вийти в нуль.

Тепер помножте на реальні години простою, які показує система. Цифра зазвичай виявляється більшою за всі перевитрати пального разом.

І окрема стаття, яку взагалі не рахують. Замовник, якому одного разу не подали машину вчасно, наступного разу подзвонить не вам. Він не скандалить і не пише претензію, просто мовчки йде. Ви дізнаєтеся про це через пів року, коли помітите, що дзвінків від нього більше немає.

Що система показує, а що ні

Тут варто бути реалістом, бо продавці часто обіцяють більше, ніж є.

Система бачить факти. Де машина, коли рухалася, скільки стояла, з якою швидкістю їхала. Це об'єктивні дані, і саме вони припиняють суперечки про те, хто що "скаже".

Система не бачить контексту. Вона не знає, чому машина стояла: чекала документи, застрягла в заторі, водій пішов обідати чи справді байдикував. Тому дані це не вирок, а привід поставити конкретне питання замість загального.

І ще одна річ, про яку рідко попереджають. Показники швидкості й пробігу мають похибку, вони орієнтовні. Використовувати їх як доказ у трудовому спорі без експертизи не вийде.

Як розмовляти з водіями

Тон розмови вирішує більше, ніж самі цифри.

Найгірше починати з обвинувачення. «Я бачив, що ти три години стояв» одразу ставить людину в захист, і далі буде або виправдовування, або мовчання.

Працює інше формулювання. «Я бачу, що на цьому складі щоразу виходить три години. Це нормально чи там завжди така черга?» Тут людина стає джерелом інформації, а не підозрюваним, і зазвичай розповідає те, чого ви не знали.

Різниця в тому, що перший підхід дає вам одного винного, а другий дає вам виправлений процес.

Підсумок

GPS моніторинг транспорту - це інструмент для виправлення процесів, а не для полювання на людей. Компанії, які використовують GPS трекери, вже за пів року економлять помітні гроші.

Такі пристрої для контролю транспорту, техніки та персоналу випускає, зокрема, український виробник GPS трекерів Ibag, який працює на ринку з 2010 року.