В Україні знизився рівень свободи слова, формується "спіраль замовчування": дослідження, презентоване в НСЖУ 

"Тенденція, яку помітили у результаті опрацювання матеріалів - рівень оцінки журналістами стану свободи слова в Україні за кілька останніх років зменшився. У 2019 році медійники оцінили ріень свободи слова за десятибальною шкалою у 7,6 бала, у 2023 році - у 6,4 бала, а в 2025 році - у 5,8 бала", - повідомила аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, співавторка дослідження "Самоцензурування журналістів в умовах повномасштабної війни" Поліна Бондаренко у Києві 12 грудня. Про це йшлося під час дискусії, організованої Національною спілкою журналістів України, у якій взяла участь журналістка "ОстроВа".

Дослідження провели у межах проєкту Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom Ukraine. Опитувальники заповнили 200 журналістів. Також було проведено 12 глибинних інтерв’ю. 

Результати зафіксували такі тенденції, які дехто назвав тривожними:

* страх різкої реакції аудиторії змушує редакції знімати матеріали;

* формується "спіраль замовчування", коли медіа відмовляються від складних тем.

* рівень свободи слова знизився з 7,6 бала у 2019 році до 5,8 бала у 2025-му;

* 70% опитаних хоча б раз вдавалися до самоцензури;

* повномасштабна війна стала одним із ключових чинників тиску;

Перша секретар Національної спілки журналістів України, членкиня Комісії журналістської етики Ліна Кущ під час дискусії звернула увагу на те, що одним з чинників, які призводять до самоцензури журналістів, є, зокрема, залежність журналістів від реакції аудиторії медіа на той чи інший матеріал. Пані Ліна навела конкретний приклад: певне медіа опублікувало зважений, соціально важливий матеріал про укриття, але отримали величезний хейт з боку аудиторії, з боку мешканців, в тому числі і з боку місцевої влади - "...після вашої публікації туди полетять дрони". 

"Журналістка змушена була зняти матеріал. Хоча цей матеріал відповідав усім професійним стандартам і становив інтерес для мешканців, але журналістка його зняла, не витримавши тиску після публікації. Тобто, журналісти відчували свою правоту, але в них не було сил і ресурсів боротися, тому що редакції виснажені, журналісти виснажені, і професійне вигоряння також позначається на роботі", – підсумувала Ліна Кущ свій приклад.

Раніше повідомлялось, що Знаки Пошани "Захиснику Луганщини" отримали журналісти Євгеній Тетяничко та Сергій Окішев, які воюють у лавах ЗСУ.