Україна під час повномасштабної війни зазнала більш як 600 кібератак, що дорівнює п’ятій частині від усіх кібератак у світі

За час повномасштабної війни Україна зазнала більш як 600 кібератак - це п’ята частина від усіх кібератак у світі. Такі дані навів аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк під час презентації в Укрінформі дослідження «Зловмисний альянс: як кібератаки та дезінформація синхронно дестабілізують цифровий простір України в умовах російської агресії».

«607 кібератак припало на цифровий простір України за два роки повномасштабної війни. Це становить п’яту частину всіх кібератак у цифровому просторі світу. Як кіберінциденти, так і дезінформації почали інтенсифікуватися у 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, і спостерігається значне кількісне зростання обох показників від початку повномасштабного вторгнення», - сказав експерт.

За його словами, кіберінциденти та дезінформація проявляються в найрізноманітніших формах і часто поєднуються між собою та з військовою компонентою.

«Їх можна розглядати як паралельні процеси, які посилюють деструктивний вплив відповідно на цифровий та інформаційний простори України. Це синхронізована форма процесу, коли кібератаки поєднуються з дезінформацією і також синхронізуються з традиційними воєнними діями. Яскравий приклад — це коли восени та взимку 2022 року кібератаки на українську енергетичну інфраструктуру супроводжувалися масованими обстрілами на тлі дезінформації, коли вина за обстріли покладалася на Україну», - зазначив Бурдяк.

Серед основних форм кібератак і дезінформації - клонування чи злам сайтів для поширення дезінформації, DDoS-атаки та глушіння супутникових сигналів для дестабілізації інформаційного простору України, різні методи фішингу з поширенням неправдивої інформації.

На думку авторів дослідження, поширенню цих загроз сприяє відсутність в українському законодавстві юридичного визначення дезінформації.

«В українському законодавчому полі відсутнє юридичне визначення дезінформації, і для боротьби з нею на державному рівні слід застосувати критерії дезінформації, користуючись міжнародними стандартами у цій сфері. Вони визначають три основні критерії, за якими певну інформацію можна класифікувати як дезінформацію: інформація неправдива, свідомо поширена та шкідлива», - зазначив Бурдяк.

Для захисту від кіберзагроз дослідники пропонують технічні, організаційно-правові та освітні рішення.

«Ще одним кроком буде розробка інтегрованих програм медіаграмотності з елементами кібербезпеки, певні базові знання, а також активізація партнерства між державою та приватним сектором у контексті обміну інформацією з протидії дезінформації», - сказав Бурдяк.

Дослідження провів Центр демократії та верховенства права за підтримки Фонду ім. Гайнріха Белля.

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Світ
19.11.2026
16:51

Підсумки зустрічі Трампа, Путіна та Сі: загальні слова, нафта і жодного слова про Україну

Китай не хоче втручатися в переговорний процес щодо завершення російсько-української війни. Він вважає цю тему безперспективною. Крім того, навіщо підігравати Трампу і Путіну в цьому питанні? Тут немає інтересу Китаю.
Світ
18.11.2026
13:00

«Відповідь має бути жорсткою й неминучою». Російські ЗМІ про Україну

«Ми поставили завдання повністю «винести» український тил - енергетику, логістику, підприємства ВПК, - тому що без тилу сучасна армія не воює. І це завдання виконується, оскільки російський ВПК різко збільшив свої можливості. Зростання масштабу...
Країна
17.11.2026
12:37

Павло Лакійчук: Пошкодження Кримського мосту може надовго відрізати Азовське море від Чорного та ускладнити постачання російської армії

Пошкодження аркового прольоту мосту може заблокувати судноплавство Керч-Єнікальським каналом, порушити сполучення між Азовським і Чорним морями та завдати серйозного удару по російських внутрішніх водних маршрутах.
Всі статті