Новий голова комітету ВР зі свободи слова розповів, чим буде займатись на своїй посаді

Боротьба за повернення українських журналістів із російського полону стане одним із пріоритетів роботи комітету Верховної Ради з питань свободи слова. Про це заявив агентству "Інтерфакс-Україна" новопризначений голова комітету Ярослав Юрчишин (фракція "Голос").

"Серед топпріоритетів у діяльності комітету буде боротьба за повернення українських журналістів, які перебувають у російському полоні. Оскільки вони не є комбатантами і, за всіма правилами цивілізованої війни, в принципі, не повинні там бути. Але ми розуміємо, з ким маємо справу, і тому потрібно буде задіяти "Репортерів без кордонів", міжнародні структури, йти юридичними шляхами, залучати нашого уповноваженого з прав людини, - будемо це робити", - розповів Юрчишин. 

Водночас він вважає за необхідне посилити й парламентський контроль за розслідуваннями нападів на представників ЗМІ.

"У рамках співпраці з правоохоронними органами слід привертати більше уваги до таких випадків. Нещодавні напади на Михайла Ткача з "Української правди" чи булінг Наталії Лігачової - це неприйнятні явища, на які держава має реагувати. І тут важлива адекватна реакція органів влади, правоохоронних органів, щоб не кортіло. У журналістів мають бути гарантії робити свою справу якісно і безпечно навіть в умовах воєнного стану, який зараз в Україні", - пояснив нардеп.

На новій посаді Юрчишин має намір "більше заглибитися в проблематику сфери, а вже надалі напрацьовувати конкретні заходи".

"Першочерговий і головний план - це налагодити контакт із ключовими групами, зацікавленими в просуванні принципу свободи слова. Це і об'єднання журналістів, і редакції телеканалів, видань, і уповноважений з прав людини (щодо доступу до інформації), і Міністерство освіти України (формування курсу з медіаграмотності, оскільки з фейками російської пропаганди - величезна проблема). З Міністерством оборони необхідно напрацювати адекватну систему акредитації та допуску журналістів - як українських, так і іноземних - на прифронтові території", - зауважив парламентарій.

За його словами, наразі є нарікання щодо балансу інформації та рівного доступу до неї з боку різних медіа, "тому необхідно шукати ефективні шляхи вирішення такої проблеми".

Крім того, Юрчишин нагадав, що нинішнє скликання Верховної Ради суттєво обмежило повноваження комітету з питань свободи слова, передавши більшу частину з них до предмета відання комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, тож "роботу вестимемо за двома напрямами: спільна діяльність з комітетом з гуманітарної політики та формування довіри, щоб ставити питання про повернення повноважень".

Кількісно комітет з питань свободи слова - найменший у Раді з найменшою кількістю підготовлених законопроєктів. Нині до нього входять четверо народних депутатів, включно з обвинуваченим у державній зраді Нестором Шуфричем. Відповідаючи на запитання кореспондента "Інтерфакс-Україна" про можливість розширити склад комітету, його новообраний голова сказав: "У планах, звичайно, це є. Але знову ж таки, плани планам - різниця. Необхідно, щоб ці плани були підтримані більшістю голосів у Верховній Раді".

Юрчишин бачить послідовність дій такою, що спершу слід показати якість роботи з урахуванням уже наявних повноважень і кількості членів комітету, перезапустити Громадську раду при ньому, залучити журналістське середовище до співпраці, а вже після цього порушувати питання про повернення і розширення функцій.

"Потрібно буде попрацювати адміністративно, щоб наповнити повноваження конкретним змістом", - наголосив депутат.

Як повідомлялося, 9 грудня Верховна Рада призначила Юрчишина головою комітету з питань свободи слова.

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Луганськ
29.11.2025
12:12

Як (не) вирішуються проблеми переселенців з громад Луганщини, окупованих з 2014 року

"Луганщина зникає з порядку денного України. Майже немає проєктів від донорів, які б підтримували луганців – не ВПО як таких, а саме луганчан, у прагненні зберігати свою ідентичність, спадщину, коріння".
Світ
27.11.2025
10:51

Україна та «польсько-польська війна»

Як мінімум до 2027 року, коли в країні відбудуться чергові парламентські вибори, відкрите протистояння Навроцького та Туска стає головним змістом польської політики. І однією із ліній польського розлому стала Україна.
Світ
26.11.2025
11:45

«Зупинити бойові дії? Ми не божевільні!». Російські ЗМІ про Україну

«Міжнародна політика повертається до попередніх зразків - менш ідеологізованих, ніж ми звикли в ХХ столітті... А результат сутички знову визначається співвідношенням сил і результатом військового зіткнення»
Всі статті