Небажання евакуюватися з небезпечних районів часто пов’язане з відсутністю підтримки після виїзду – правозахисниця Альона Луньова

Небажання мешканців прифронтових територій евакуюватися часто пов’язане не з відмовою рятувати дітей, а з відсутністю достатньої підтримки та умов для життя після виїзду. Про це "ОстроВу" сказала адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

"Коли ми говоримо про евакуацію, потрібно розуміти, чому люди не виїжджають. Наша позиція полягає в тому, що люди часто не евакуюються не тому, що не люблять своїх дітей чи хочуть померти. Є багато випадків, коли люди виїжджали, а потім поверталися у небезпечні населені пункти. Це відбувалося тому, що вони не отримували достатньої підтримки, не мали можливості жити на новому місці, не могли орендувати житло тощо. Проблема була не в небажанні рятувати життя своїх дітей", – зазначила Альона Луньова.

За словами правозахисниці, держава має створити умови, за яких люди самі будуть зацікавлені у виїзді з небезпечних територій.

Правозахисники наголошують, що людям необхідно пояснювати, куди саме їх евакуюють, гарантувати, що їх не залишать без допомоги після прибуття, а також забезпечити соціальний супровід родин із дітьми. Без вирішення цих питань проблема небажання евакуюватися не зникне, а люди можуть і надалі уникати виїзду з небезпечних територій.

"Якщо держава ухвалює рішення про обов’язкову або примусову евакуацію, вона повинна брати на себе значно більші зобов’язання щодо облаштування людей. І це стосується не лише дітей та родин. Наприклад, якщо родина з дітьми не виїжджає, тому що в них є бабуся, яка прикута до ліжка, то потрібно вирішувати і питання її влаштування", – зазначила Альона Луньова.

На думку правозахисниці, у кожному випадку потрібна оцінка потреб конкретної родини, а також роз’яснювальна робота і реальна допомога після евакуації.

"Держава повинна мислити категорією родини, а не просто забирати дітей. Питання має полягати в евакуації всієї родини. Бо що відбувається натомість? Дітей вивезли, а батьки залишилися. Залишилася літня бабуся, яка не може пересуватися. Чи державі тоді байдуже до цих людей? Виходить, дітей ми врятували, а дорослі нехай гинуть? І в результаті дитина стане сиротою і зростатиме в інтернатному закладі. Невже це державний підхід? Тому потрібно говорити саме про евакуацію родин і створювати умови, щоб після виїзду люди відчували підтримку", – підкреслила Альона Луньова.

Як повідомлялося раніше, примусова евакуація: що передбачає новий закон і чому його критикують правозахисники.