На Співочому полі у Києві відкрився Музей українського грамзапису

На Співочому полі у Києві відкрився Музей українського грамзапису. Про це повідомили у Департаменті культури КМДА.

Заклад розташований за адресою вулиця Лаврська, 41.

Експозиція музею розповідає про історію грамзапису. Колекція складається з  понад 400 одиниць основного фонду української музики на різних звукових носіях.

Ініціатива створення музею належить його керівнику – одному з піонерів української електронної сцени Івану Москаленку (DJ Derbastler), а ідея форми та змісту – відомому культуртрегеру, директору Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федіру Баландіну.

Головним науковим консультантом музею став відомий києвознавець і дослідник Михайло Кальницький.У Департаменті культури зазначили, що платівка, як цілісний витвір мистецтва, потребує збереження та вивчення. У планах музею – розширення, культурологічні розвідки, експедиції, присвячені різним аспектам музичної культури України і Світу.

Довідка. Вважається, що перші звукозаписи пісень українською мовою відбулись у Лондоні в 1899 році. Початок ХХ ст. відзначився появою платівок з українським оперним співом – сестри Крушельницькі, Олександр Мишуга, Філомена Лопатинська. Важливий імпульс справі звукозапису в Україні надала Леся Українка. Організована нею етнографічна експедиція 1908–1909 рр. вперше зафіксувала на фонограф кобзарський спів.

Осередками звукозапису в Україні були Київ (де ще 1909 року на студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд» Микола Лисенко спільно з артистами трупи Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром), Одеса, Харків та Житомир.

Еволюціонували пристрої відтворення та носії звукозапису: на зміну шелаковим платівкам прийшли вінілові. Виникали різні варіації форматів грамплатівки: флексі-диски, семи-, десяти- й дванадцятидюймовки тощо.

В умовах тоталітарної системи виник андерграундний сегмент – саморобні платівки на рентгенівських знімках («музика на кістках»), нелегальні товкучки контрабандних зарубіжних вінілів (т. зв. «бáлки»).

 За сов’єтів на  потужностях монополіста  грамзапису, фірми «Мелодія», час від часу виходили малотиражні записи українських виконавців та  піратські копії зарубіжних альбомів. На щастя, стрімкий перехід музики в цифровий формат не зробив «вініл» колекційною архаїкою – нова потужна хвиля зацікавлення музикою на касетних і вінілових релізах тільки починається.

Статті

Світ
26.07.2024
14:06

Дія санкцій і іронія війни. Західні медіа про Україну

Російські оборонні заводи вже працюють на своїй максимальній потужності, безробіття критично скоротилося – тобто, у цієї економіки закінчуються резерви. Як результат, зарплати падають, рубль слабшає, вартість імпорту зростає, як зростає і інфляція.
Світ
25.07.2024
10:52

Білорусь та санкції: на короткому повідку

Лукашенко у лютому 2022 р. зробив свою країну співучасником воєнних злочинів та фігурантом міжнародних санкцій. Але, на відміну від росії, економіка Білорусі під їхньою дією не тільки не ламається, але навіть демонструє завидне зростання.
Світ
24.07.2024
10:57

«Політична еліта в Києві починає проходити всі стадії теорії прийняття неминучого». Російські ЗМІ про Україну

Готовність до обговорення, зокрема китайської мирної ініціативи, київська влада вирішила продемонструвати, коли стало зрозуміло, що вона втрачає свого давнього покровителя в особі президента США Джозефа Байдена.
Всі статті