Голуби як бізнес

В той час, коли українці масово виїжджають за кордон у пошуках свого «ельдорадо» ( рожева країна мрій – англ.),  Матіас Гьопфнер, німець за походженням, заради своєї мрії – займатися селекцією голубів, покинув рідні простори і перебрався в Україну. Його «країною мрій» стала місцевість села Павлівка, Тисменицького району, що в Івано-Франківській області. Саме там він організував часопис та інформаційну сторінку «Кур’єр голубодрому» для українських голубівників. Чи збулися сподівання німецького селекціонера? - про це детальніше у нашій розмові.

- Отож, Матіасе, селекція голубів для Вас бізнес чи хобі?

- Селекція голубів, голубиний спорт – це більш хобі. Проте, ми продаємо аксесуари для голубів, видаємо часопис «Друг голубів» та його інформаційну сторінку, газету «Мисливство і собаки», - це підтримує моє хобі матеріально. Крім того я виготовляю дерев’яну продукцію для України.

- Чому Ви вибрали для селекції голубів саме Україну? Чому вирішили заснувати власну справу саме в Івано-Франківській області? Що стало поштовхом для цього?

- Усе почалося з того, що у свого друга-поляка я познайомився з українкою, яка мені дуже сподобалася, і яка відповіла на мої почуття взаємністю. Спочатку я приїхав до неї в гості, а згодом перебрався назавжди. Мені дуже сподобалася природа України, її безмежні простори, гірське свіже повітря, приємні люди. До того ж в Німеччині висока конкуренція і там важко почати щось нове. В Україні, навпаки, ти можеш розкрити свій потенціал, так як бачиш перспективу для свого професійного розвитку і власного бізнесу. Тут більше можливостей, ніж у Німеччині.

Перебуваючи в Україні у 2005 році, я зустрів багато людей, які займаються голубами, і стикнувся з неймовірним дефіцитом продукції для голубів. Мене багато знайомих просили привести з Німеччини для свої крилатих улюбленців вітаміни, мінерали, таблетки. Це мене надихнуло на думку, що потрібно створити спеціальний магазин, де б українські голубівники могли придбати потрібну продукцію. І я зрозумів: люди не мають відповідної інформації. Тому ми вирішили створити перший пробний часопис для голубівників «Друг голубів», і розповсюдили його в Києві, де проходила виставка спортивних голубів. Я в той час повернуся у Німеччину вирішувати ділові питання. А приїхавши через чотири дня, отримав багато замовлень на передплату журналу, і кожного дня кількість читачів нашого часопису збільшується. Крім того з часом випустили інформаційну бюлетень «Кур’єр голубодрому», який розповсюджується безкоштовно, і на останній сторінці якого міститься формуляр для передплати журналу. Зараз цей часопис розповсюджується по всій Україні, а невелика частина тиражу направляється у Росію, зокрема, в Москву.

-          Але у Німеччині у Вас вже був власний бізнес, невже не виникало сумніву,

що в Україні може скластися не все так гладко, як Ви собі планували?

 

- Так, у Німеччині в мене була власна справа, яка була пов’язана з дерев’яною продукцією. Ми отримували державне замовлення, і здавали державі певну кількість кубів лісу. У Німеччині в мене було лише декілька видів голубів, і я займався більше кінним спортом. Але, я вирішив ризикнути: продати власний бізнес, залишити Німеччину і приїхати в Україну. І не помилився.

 

- Скільки видів голубів міститься на голубодромі „Павлівка”?

 

- Все починалося з декількох голубів одного виду. На даний час, на голубодромі „Павлівка” є різні види поштових та декоративних голубів. Так, наприклад, поштових голубів - 2400 одиниць, а декоративних – вдвічі менше. Голубодром „Павлівка” має добру славу далеко за межами країни, бельгійські та німецькі голубівники ще в січні резервують місця для участі в українських змаганнях.

- Якщо не секрет, скільки коштує представити свого голуба на змаганнях?

- Нещодавно голубодром „Павлівка” приймав міжнародні змагання молодих голубів. За одного голуба слід було сплатити 15 євро, ті голубівники, які виставляють на змагання більше одного голуба, за кожного сплачують 10 євро. Закордонні голуби - 25 євро.

- Можливо, наша гірська місцевість надихнула Вас на нові проекти?

- Так, дивлячись на неймовірну красу карпатської природи в мене з’явилася ідея створити на 100 гектарах землі біо-парк. У Німеччині – це вже давно буденне явище, а для України – щось якісно нове, особливо зараз, коли з’явилася загроза генно-модифікованих продуктів. Біо-парк – територія, на якій би вільно могли пересуватися свійські тварини, на окремих ділянках вирощуватимуться земляні культури, також тут буде створений дитячий майданчик та кафе для дорослих. Біо-парк – це неймовірна релаксація від буденних стресів для всієї родини, можливість разом відпочити, адже цікаво буде, як дітям, так і дорослим. Тож цього року я вже поступово втілюватиму свій проект у життя.

- І все ж, яка справа найбільш матеріально вигідна для Вас?

- На сьогодні, це є виготовлення дерев’яних конструкцій для продажу. Ось нещодавно ми отримали заказ на будівництво дерев’яної православної церкви в Луганській області.

Людмила Ходоровська, спеціально для „ОстроВ”

Перекладала з нім. Оксана Реккер

 

Раньше «ОстроВ» поддерживали грантодатели. Сегодня нашу независимость сохранит только Ваша поддержка

Поддержать

Статьи

Мир
25.03.2026
13:03

«С Киевом надо делать то же самое, что сейчас Иран делает с Израилем». Российские СМИ об Украине

«Нам надо хотя бы начать с мостов через Днепр, в том числе, в районе Киева. У нас есть «Орешник». Может, пустить его на один из мостов через Днепр? И тут же сказать, что, если вы не уходите за административные границы Донецкой и Луганской народных...
Донбасс
22.03.2026
16:13

Филолог из "ЛНР" рассказала, что только жители Донбасса поймут, что такое "буряк" и "синенькие". Обзор СМИ оккупированного Донбасса

На минувшей неделе некий филолог с умным лицом доказывала, что жители Донбасса часто разговаривают на специфическом "донбасском" языке, который не каждый и поймет. Автор этих лингвистических новостей Виктория Дубинина - выпускница украинского...
Луганск Страна
21.03.2026
09:09

Клуб анонимных луганчан: как земляков объединили общие воспоминания, боль и слезы

Анастасия вспомнила, как в 2014 году, будучи беременной, во время кратковременной оккупации города и боевых действий лежала в роддоме на сохранении. И как во время перестрелок живот становился словно каменным. И как акушерки говорили будущим мамам:...
Все статьи