<p style="text-align: justify;">Повідомлення про трагічну загибель помічника головкому ЗСУ Валерія Залужного Геннадія Частякова миттєво підхопили російські ЗМІ. Газета «Аргументы и факты» заявила, що інцидент стався у <em>«вкрай незручний момент для глави київського режиму Володимира Зеленського»</em> і загалом - <em>«справа майора Частякова може «поховати»</em> українського президента... </p> <p style="text-align: center;"><strong>«Смерть Частякова може бути використана...»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Переказавши хронологію НП з вибухом гранати в будинку Частякова, «Аргументы и факты» перейшли до конспірології.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Привертає до себе увагу те, що про «російський слід» у зв'язку з тим, що трапилося, принаймні в перші години після загибелі Частякова, не йшлося. Ба більше, спікери, близькі до оточення Зеленського, стали різко критикувати тих, хто виступив проти офіційної версії смерті помічника головком</em><em>а</em><em> ЗСУ, кажучи про те, що вони «ллють воду на млин Кремля». Інцидент із Частяковим особливо гостро сприймається в Україні на тлі подій останнього тижня, коли в західних ЗМІ відкрито заговорили про розкол в українських елітах»,</em> - пише «АиФ».</p> <p style="text-align: justify;">Газета нагадує, що на Заході <em>«спочатку з'явилася стаття в Time, де з опорою на українських інсайдерів заявлялося, що Зеленський відірвався від реальності та його пропозиції щодо продовження військових дій не знаходять розуміння у військових».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Потім з'явився матеріал Залужного в Economist, у якому він відкрито висловлював сумніви щодо можливості успіху при продовженні «контрнаступу» в нинішніх умовах. Зеленський у відповідь вирішив публічно не погодитися з позицією головком</em><em>а</em><em> ЗСУ. Після цього прямі і серйозні протиріччя перетворилися на секрет Полішинеля. Майже рік уже точаться розмови про те, що Залужний цілком може стати наступником Зеленського. На тлі останніх публікацій ця версія стала виглядати значно правдоподібнішою»,</em> - робить висновки «АиФ».</p> <p style="text-align: justify;">Ну, і, звісно, акцентує увагу, що <em>«якраз у день загибелі Частякова очільник київського режиму заявив у своєму зверненні, що чергових виборів у 2024 році в Україні не буде». </em></p> <p style="text-align: justify;">У «АиФ», звісно, є цьому пояснення<em>: «Проблема в тому, що на необхідність проведення виборів Зеленському прозоро натякали західні партнери, вказуючи на те, що навесні 2024 року він втратить легітимність із погляду демократичних процедур. Однак очільник київського режиму цьому всіляко опирається, бо результати виборів не виглядають передбачуваними - особливо якщо в передвиборчі перегони реально включиться Залужний. На цьому тлі загибель помічника головком</em><em>а</em><em> ЗСУ, якого сам Залужний назвав близьким другом, може стати вельми негативним фактором для Зеленського. В Україні думка про те, що людина у званні майора могла дійсно не зрозуміти, що перед нею бойові гранати, багатьом видається абсурдною. Очевидно, що команда Зеленського прагне якомога швидше зам'яти справу. Але смерть Частякова може бути використана противниками глави київського режиму, якщо такій кампанії буде дано зелене світло».</em></p> <p style="text-align: justify;">Не вказуючи назв джерел, «АиФ» стверджує, що <em>«західні ЗМІ про загибель майора пишуть зі згадками про напруженість у відносинах між Зеленським і Залужним. Звідси всього один крок до прямих звинувачень на адресу вчорашнього улюбленця Вашингтона».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Зеленський поки що покладається на карт-бланш, виданий йому Байденом, і намагається активізувати бойові дії та удари по російських тилах, щоб показати свою спроможність. Але, здається, що спонсори режиму сумніваються в надійності своєї ставки»,</em> - суворо підсумовує кремлівська «АиФ», явно насолоджуючись свободою міркувати про українські вибори. Про свої-то «вибори» їм давно все зрозуміло.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Кричуще не виправдав»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Напередодні, ще не знаючи, що 6 листопада Володимир Зеленський висловиться проти проведення виборів під час війни, урядова «Российская газета» заявила, що <em>«в Україні передчувають не мир, а вибори».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Коли найкровожерливіші українські експерти і блогери припиняють мрійливо міркувати про перемогу і переходять до розмов про мир, причому не про принципову його необхідність або неминучість, а як про привид, який прийшов з-за океану, це означає одне - в Україні очікуються вибори. Або останній, остаточний і безповоротний майдан. Про те, що західні еліти схиляють Київ до перемовин із Росією, йдеться не перший місяць, одразу після того, як ЗСУ перебрали всі розрахункові строки на прорив до Азовського моря (...) І лише після промовистої передовиці в Time та скандального есе Залужного в Econоmist пропагандистські шори почали масово спадати з очей українських лідерів громадської думки нижньої та середньої ланки. Наявність цього лага в розумінні реалій лише ілюструє глибоку геополітичну провінційність і хутірську свідомість нинішніх мешканців вершин українського духу»,</em> - уїдливо пише «РГ».</p> <p style="text-align: justify;">Газета російського уряду переконує: <em>«Так, вони хочуть виборів, і це їхнє бажання, дивним чином, збігається з планами ляльководів Зеленського. Про необхідність виборів, які передбачають між рядків його відхід, а також про передачу під їхній повний контроль судової та правоохоронної вертикалей, укупі зі стратегічними галузями економіки, в ЄС і США говорять і публічно, і без присутності ЗМІ так само часто, як і про провал контрнаступу. І проблема тут не в самому Зеленському. Просто Україна в його особі не виконала контракт із Заходом, укладений чи не на першому майдані. Росія, російські Збройні сили, російська економіка не тільки не розгромлені, а й посилюються. Дефрагментації суспільства, громадянської війни, революції і нового параду суверенітетів теж не сталося. Це означає, що проєкт «Україна - антиРосія» провалився повністю, і вже йдеться про мінімізацію втрат, пошук і покарання винних, а не про отримання прибутку та політичні профіти для команди Байдена».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Найближчим винним є Зеленський, який особливо кричуще і показово не виправдав покладених надій і виданих авансів, обнулив десятиліття агентурної роботи, мільярди доларів вкладень і все печиво від Нуланд. Отже, Зеленський має піти, щоб ситуація була перезавантажена, і новий український компрадор підписав черговий контракт із дияволом... Не виключено, що дивлячись на Зеленського нинішнього, Петро Порошенко дякує всім чортам ПЦУ за те, що 2019 року програв вибори. І за другий шанс, що з'являється», </em>- не забуває нагадати «РГ».</p> <p style="text-align: justify;">І твердить про таке приємне для Кремля:<em> «Зеленський однозначно не хоче виборів, тому що вже відчуває поразку. Сьогодні в нього не залишилося жодного сильного місця, яке він міг би оголити перед суспільством, і рейтинг єдиного телемарафону на славу президента показово скотився до 10 відсотків. Що про нього і його владу думатимуть українці до 31 березня, після холодної і темної зими, без духопідйомних новин із фронту, можна уявити. І навряд чи цю гіркоту підсолодить морквина від Урсули фон дер Ляєн у вигляді чергового потужного кроку до перспективи запуску діалогу про початок переговорів про членство в ЄС».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Рішення про проведення виборів Зеленський має оголосити до кінця другої декади грудня. Відмова від них під будь-яким приводом або спроби змінити правила гри заради гарантованої перемоги означатимуть втрату легітимності та майдан. Тих, хто вміє організувати цей спосіб зміни влади, а головне - охочих зробити це, в Україні вистачає. І схоже, посольство США втретє дасть на нього добро», </em>- підказує «РГ» бажаний для Кремля сценарій.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Європейська «гайка» та український «болт із різьбою»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Не могла пройти мимо вероятных украинских выборов и газета «Московский комсомолец».</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Президентські вибори в Україні наступного року все-таки будуть. Але це ще не точно», - </em>геніально прорікає газета і продовжує: <em>«Петро Порошенко, як відомо, має намір ще раз спробувати свої сили як кандидат у президенти. Тому його фракція пильно спостерігає за тим, що відбувається в таборі Зеленського. Донедавна в офісі президента наполягали, що під час воєнного стану вибори в країні проводити не можна. По-перше, це заборонено законодавчо, по-друге - не зрозуміло, як можна організувати безпеку і «прозорість» цього заходу в розпал бойових дій. І взагалі, Зеленському зручно було б під приводом важкого воєнного стану просто продовжити свій мандат - «до кращих часів». Однак, як неодноразово писали західні ЗМІ, європейські партнери неодноразово навіювали президенту України, що якщо виборів у країні у визначені терміни не станеться, то його легітимність опиниться під питанням. Останні безсторонні статті в провідних світових виданнях щодо ситуації в Україні - якраз один з елементів такого «м'якого примусу».</em></p> <p style="text-align: justify;">«МК» припускає, що <em>«на Заході, можливо, сподіваються, що українські вибори допоможуть змістити проблемного президента демократичним шляхом». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«І посадити на його місце кого-небудь більш договороздатного. Однак усе може вийти з точністю до навпаки. Проведення виборів під час воєнного стану дає Зеленському масу можливостей облаштувати все на свою користь. Із тієї ж Верховної ради надходить інформація, що депутати фракції «Слуга народу» вже корплять над чернеткою законопроєкту про проведення виборів президента наступного року. З огляду на те, що вибори плануються у важких умовах, там прописується низка цікавих моментів. Наприклад, можливість виключати будь-який населений пункт або навіть цілу місцевість із виборчого процесу - у зв'язку з небезпечним становищем. Таким чином можна «викинути» будь-який регіон, де рейтинг Зеленського виглядає погано. Пропонується також обійтися без передвиборчих інформаційних перегонів, що знову ж таки звузить можливості конкурентів Зеленського. Загалом, на будь-яку європейську «гайку» офіс президента України готовий приготувати свій «болт із різьбою»,</em> - міркує прокремлівська газета.</p> <p style="text-align: justify;">За коментарем «МК» звертається до якогось «політолога» Василя Стоякіна, який звідкись знає відповідь на запитання, <em>«як офіс президента України взагалі бачить ці вибори».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Зараз, найімовірніше, ніяк,</em> - упевнено заявляє Стоякін. <em>- Але питання проведення виборів поставлені Зеленським і керівництвом Верховної ради. Вони зараз думають над організаційними моментами. Для того щоб усе це зробити, потрібно внести зміни до Виборчого кодексу. І я думаю, що цю проблему можна вирішити».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Я б не став з упевненістю говорити, що Зеленський ці вибори програє, - </em>обережно продовжує Стоякін.<em> - Тут багато що залежить від загальної військово-політичної ситуації, і по-друге, від позиції західних партнерів - поки що незрозумілої. Ті натяки, які зараз ідуть із Заходу, можна розглядати двояко: начебто хочуть змінити Зеленського, але, може, і не дуже до цього готові. Що стосується військово-політичної ситуації, тут усе просто. Якщо на момент проведення виборів у країні буде воєнний стан і триватимуть бойові дії, то Зеленський, з великою часткою ймовірності, ці вибори виграє. Якщо ж до цього часу буде досягнуто якогось перемир'я, то шанси Зеленського значно знизяться».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«...Зеленський - президент війни. Це людина, за якої Україна у своєму нинішньому стані збереглася торік і цього року. Якщо вона дотягне до виборів 2024 року - то це заслуга Зеленського. Залужний зараз дійсно найнебезпечніший конкурент Зеленського. Але якщо у 2024 році бойові дії триватимуть, він кандидатом не буде. Він буде головкомом. Якщо ж бойові дії зупиняться, то західні партнери знайдуть спосіб - хоч миттям, хоч катанням - залучити його до участі у виборах», </em>- вважає Стоякін.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Версія деяких спостерігачів»</strong></p> <p style="text-align: justify;">«Парламентская газета» розпитала першого заступника голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимира Джабарова, <em>«як заява Залужного відіб'ється на політичній обстановці всередині України»...</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Думаю, ця заява вразила українське керівництво, така вперше прозвучала з вуст головкома ЗСУ. Зрозуміло, що на Заході не дадуть Україні просто так припинити військові дії. Але якщо навіть головком Залужний публічно визнає їхню безперспективність, можна тільки здогадуватися, який негатив панує серед нижчих військових чинів. Припущу, що й у нас ця заява когось насторожила. Все-таки не хочеться, щоб мирні переговори, від яких Росія ніколи не відмовлялася, почалися в умовах, коли в Києві, як і раніше, перебуває ворожий нам режим»,</em> - заявляє Джабаров.</p> <p style="text-align: justify;">І гордовито, але невизначено додає: <em>«Можливо, ми вже готуємо удар у відповідь по київському режиму на фронті, щоб вступити в черговий етап реалізації поставлених Верховним головнокомандувачем завдань із денацифікації та демілітаризації України. Наразі ми займаємося оперативним поліпшенням своїх позицій у зоні СВО, а взимку, сподіваюся, буде якесь зрушення».</em></p> <p style="text-align: justify;">На запитання, як він ставиться до <em>«версії деяких спостерігачів, що Залужний скоро змінить президента Зеленського», </em>Джабаров відповідає як відвертий кремлівський пропагандист: <em>«Ставлюся до такої версії серйозно. Залужний - жорсткий керівник, який напевно влаштовує Захід. Інша справа, що він, хотів того генерал чи ні, вже заплямував себе після жорстоких, і це ще м'яко сказано, дій ЗСУ під Маріуполем, Артемівськом тощо. Крім того, без команди головкому не могло бути варварських і нелюдських обстрілів мирних об'єктів Донбасу всі останні роки. Так, військова влада краща, ніж влада коміка. Але якщо Київ залишиться оплотом русофобії, для Росії це погана перспектива. Тому, навіть якщо Залужний прийде до влади, все, гадаю, буде, як і раніше, вирішуватися на полі бою. Нам не потрібен сусід, який становить військову загрозу нашій країні».</em></p> <p style="text-align: justify;">«Парламентская газета» звертає увагу Джабарова на той факт, що Збройні сили України нібито <em>«зосередили в напрямку Білорусії угруповання в 120 тисяч осіб». «Чи може це призвести до військових зіткнень?»,</em> - запитує газета.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Скупчення такої великої кількості українських сил, звичайно, насторожує, але Білорусь готова відбити можливу агресію. І Росія, як близький і міцний її союзник, безумовно, надасть допомогу Білорусії у відбитті потенційних загроз. Якщо говорити про те, наскільки готові ЗСУ відкрити ще один фронт, то мені видається таке: сьогодні київський режим втратив орієнтири. Воювати на два фронти, враховуючи, що в зоні СВО все складається для ЗСУ невдало, Україні не під силу. Мені здається, у Києві має місце переоцінка власних сил», </em>- намагається заспокоїти Джабаров.</p> <p style="text-align: justify;">Та й узагалі, після початку війни між Ізраїлем і ХАМАС, Джабаров, <em>«чесно кажучи, не знає, звідки ЗСУ чекати допомоги тепер».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Ситуація в українських військових вкрай важка, не дарма в Києві серйозно занервували. Особливо після того, як палата представників США нещодавно затвердила великий пакет допомоги, де все про Ізраїль, а про Україну - ні слова. Президент Байден навіть пригрозив накласти на цей закон вето, якщо там не буде згадано допомоги Києву. Цей внутрішній американський скандал зайвий раз свідчить про одне: такої допомоги, яка йшла на Україну у 2022-2023 роках, чекати не доводиться. При цьому той самий Залужний уже заявляв, що ЗСУ для успішного контрнаступу потрібно стільки зброї, скільки Україна ще жодного разу не отримувала. А якщо буде скорочення американської і, що неминуче, європейської допомоги, то зрозуміло, що про розв'язання завдань, поставлених Заходом Києву в рамках проєкту «анти-Росія», мови вже йти не буде»,</em> - вважає російський «сенатор», який ніколи не допускав іншого сценарію.</p> <p style="text-align: justify;"><strong><em>Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»</em></strong></p>