Гривня: півроку без "друкарського верстата"

Курс гривні залишається стабільним, незважаючи на важку ситуацію в економіці за підсумками І півріччя. Що буде далі – прогнози суперечливі. Розкид експертних оцінок широкий: від негативних до помірно позитивних.

Позики рятують

Національний банк України у червні повідомив, що ось уже півроку як не використовує емісію для фінансування держбюджету. Іншими словами, НБУ не друкував "повітряні" (тобто не забезпечені економічними ресурсами) гроші, щоб уряд міг виплатити пенсії, зарплати плюс усі інші витрати.

Цим пояснюється стійкість обмінного курсу щодо долара та євро. Вирішити проблему фінансування урядових витрат вдалося завдяки внутрішнім позикам. Їх було в 1,5 рази більше, ніж за 2022 рік.

Це також утримувало гривню від падіння: оскільки банки витрачали гроші на купівлю державних облігацій, а не валюти.

Ще одна хороша новина для гривні: вражаюче зростання валютних резервів НБУ. Станом на 1 червня вони досягли $37,31 млрд. Це рекордний показник за останні 11(!) років.

Встановити рекорд вдалося завдяки зовнішнім позикам. Тільки за травень рахунок Нацбанку поповнився на $4,32 млрд, включаючи $1,62 млрд кредиту від ЄС, $1,25 млрд - від США, $383 млн - від Світового банку та $1,07 млрд - від продажу валютних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП).

Зворотні виплати були суттєво меншими: $842,2 млн, включаючи $742,3 млн виплат за раніше випущеними валютними ОВДП, $30,1 млн за попереднім кредитом від Світового банку та $195,5 млн за кредитом Міжнародного валютного фонду.

Така сама позитивна динаміка руху валютних коштів на рахунку НБУ була протягом останніх місяців. Це й забезпечило рекордне зростання резервів. Що, у свою чергу, дозволяє уряду продовжувати спокійно (під нижчий відсоток) позичати гроші через продаж валютних ОВДП.

Все дуже просто. Якщо міжнародні резерви на низькому рівні, інвестфонди та банки не мають бажання купувати українські ОВДП. Тоді вони запитують: а чи вистачить у уряду валюти, щоб потім погасити борги? Відповідно, коли резерви більші, питань не виникає.

На цьому оптимістичному фоні інвесткомпанія Dragon Capital (її аналітики залучаються Мінекономіки України для складання консенсус-прогнозів) у червні покращила прогноз курсу на кінець ц.р. до 39 грн /$ з колишніх 43 грн /$.

Такий курс дозволить уповільнити темпи зростання споживчих цін у країні, зазначають у Dragon Capital. Але все ж таки треба розуміти, що для реалізації прогнозу є серйозні ризики. Для підтримки курсу на поточному рівні НБУ доводиться витрачати багато валюти з резервів.

Так, за травень на ці цілі пішло $1,96 млрд. Зменшити витрати Нацбанк може за рахунок посилення валютного регулювання (запровадження різних обмежень). Але поки не вважає за потрібне цього робити (оскільки резерви великі ).

Крім того, обнадійлива динаміка, є за обсягами зовнішнього фінансування. За січень-травень його одержано $19,79 млрд (з них $6,16 млрд – безповоротні гранти), за даними Мінфіну України. У цілому нині за 2022 р. - $32,14 млрд. тобто. за збереження нинішніх темпів за підсумками 2023 р. надходження перевищать $40 млрд.

Раніше " ОстроВ " зазначав , що стабільність курсу гривні (в умовах війни) насамперед залежить від того, наскільки західні союзники України виконують обіцянки щодо фінансової підтримки.

Є хороші новини і за зовнішнім держборгом. У червні Україна та Франція підписали міжурядову угоду про призупинення виплат за раніше отриманими французькими державними кредитами.

Такий прецедент (читай: приклад для решти офіційних та комерційних кредиторів України) дозволяє сподіватися на подальше покращення ситуації з валютним балансом країни: Мінфіну не доведеться витрачати долари та євро для платежів за довоєнними боргами.

Також у червні голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов повідомив нарешті про завершення переговорів щодо реструктуризації боргів держкомпанії, які тривали близько року.

Детально про умови реструктуризації не повідомлялося. Але оскільки вона стосується не лише НАКівських облігацій, за якими всі виплати мали робитися в липні ц.р. , а й облігацій з погашенням у 2026 р. – можна припустити, що "Нафтогаз" отримав відстрочку платежів принаймні на 4 роки.

Це важливо, оскільки гарантом з цих випусків облігацій виступає держава, тобто. Мінфін України І платити кредиторам $1,5 млрд у липні довелося б із бюджету (грошами платників податків), а не з рахунків держкомпанії.

Три "міни" під економіку

Стабільність гривні багато в чому залежить від ситуації економіки. А вона не настільки оптимістична, як у фінансовій сфері.

Згідно з даними Укрстату, опублікованими наприкінці червня, у І кв. п.р. _ промвиробництво впало ще на 16,2% до того ж періоду 2022 р. Для порівняння: за весь минулий рік зафіксовано падіння на 36,9%.

Тобто, за 3 міс. промпідприємства скоротили випуск продукціі на стільки ж, як у 2022 р. за 6 міс. Головна причина така: війна та пов'язана з цим блокада чорноморських портів рашистами продовжують "валити" український експорт. А морські перевезення є важливою складовою його конкурентоспроможності. Оскільки на зовнішніх ринках українські виробники продають сировину чи напівфабрикати, а не готову продукцію. Наприклад, відправляти ті ж чавунні чушки до Туреччини залізниці. вагонами через Європу – надто дороге задоволення (читай: абсолютно невигідно економічно).

Також доводиться визнати, що відмова Євросоюзу від використання російської сталі не надто допомогла українським металургам. Про це свідчить експортна статистика з гарячекатаних рулонів за січень-травень ц.р.

 

Зниження поставок у 5(!) разів у порівнянні з тим самим періодом 2022 р. у грошовому вираженні свідчить лише про одне: замістити росіян на європейському ринку українські металурги не змогли. Навіть при тому, що Євросоюз скасував для них введені до війни мита.

Експорт сталевих слябів та заготовок скоротився на 64% (тобто у 3 рази), до $244,94 млн. При цьому продаж металопродукції – друга за значимістю стаття українського експорту після сільгосппродукції. З якою теж все виглядає проблематично.

Як раніше зазначав " ОстроВ ", робота  "зернового коридору" під егідою ООН, який дозволяв українським зернотрейдерам вивозити продукцію на експорт через чорноморські порти у т.ч., постійно стопорилася рашистами під надуманими приводами. Тим не менш, у маркетинговому році, що завершився (з 1 липня 2022 по 30 червня 2023 рр.) з України вдалося експортувати 48,42 млн т зернових і зернобобових. Для порівняння: з 1 липня 2021 року по 30 червня 2022 р. показник був 48,36 млн т.

Тобто, торішні темпи вдалося зберегти, але… На початку червня міністр агрополітики Микола Сольський озвучив невтішний прогноз: загалом за п.р. Україна зможе експортувати на 40% менше зерна, ніж на рік раніше.

Головним чином через зернове ембарго, запроваджене Єврокомісією щодо України на прохання сусідніх східноєвропейських країн.

Окрім того, посол України з особливих доручень Ольга Трофимцева також у червні припустила повне припинення роботи "зернового коридору" вже з липня. За її словами, це пов'язано із завершенням будівництва терміналу з перевалки аміаку в російському порту Тамань потужністю 2 млн. т. на рік.

Це відповідає тим обсягам, які раніше прокачувалися через Україну аміакопроводом "Тольятті-Одеса". "Це означає, що аміакопровід "Тольятті-Одеса" вже й не такий важливий (для росіян – авт.)" , - пояснила О.Трофімцева .

У цьому випадку з нею треба повністю погодитись. Нагадаємо, що раніше головною вимогою Кремля для безперешкодного вивезення українського зерна через порти було відновлення транзиту російського аміаку "Тольятті-Одеса".

Із цього випливає, що розраховувати на підтримку курсу гривні за рахунок припливу валюти від експорту (читай: від економіки) – на жаль, не доводиться.

Це підтверджується прогнозами Світового банку, який у червні погіршив очікування економічного зростання України у 2023 р. до 2%. Ще у січні ц.р. аналітики СБ вважали, що підсумковий показник буде 3%.

Масовий виїзд за кордон працездатного населення в огляді СБ вказується як один із головних чинників погіршення економічної ситуації. Посилення дефіциту робочої сили в економіці констатують і аналітики Національного банку України у червневому огляді.

Статті

Донецьк
22.05.2024
22:20

Майже 2 роки після деокупації: як відновлюється Святогірськ та громада після бойових дій

Святогірськ – курортне місто на Донеччині, яке у 2022 році пережило сильні обстріли, зраду мера та 3 місяці російської окупації.
Донецьк
22.05.2024
09:56

Повна "білочка". Донецький щоденник

Натомість у кожній підворітні колишньої культурної столиці відкриваються вино-горілчані магазини. І назви у всіх промовисті – «Беленькое и красненькое», «Отвертка» та моє найулюбленіше – «Белочка».
Світ
21.05.2024
09:35

«Реально мир на Україні практично нікому не потрібен». Російські ЗМІ про Україну

Китай прямо зацікавлений у тому, щоб війна тривала якомога довше, оскільки це гарантує санкційну блокаду Росії з боку Заходу, що робить Піднебесну чи не єдиним безальтернативним ринком збуту російської сировини".
Всі статті