Громади впливають. Як під час війни місцеві мешканці можуть впливати на ухвалення управлінських рішень

 

На фронті ворог активізує наступальні дії

Наразі 78 відсотків території Запорізької області окуповано російськими загарбниками. У районі села Роботине Запорізької області (звідти до обласного центру 82 км) тривають активні бої. На Оріхівському та Гуляйпільському напрямках ворог за підтримки авіації нещадно атакує позиції наших захисників.  

Масованим бомбардуванням російські війська піддають і безпосередньо обласний центр. В ніч на 22 березня вісьмома ракетами ворог поцілив по Дніпровській ГЕС.

Загрози прориву греблі, за словами представників влади, немає. Але електроенергію ГЕС не виробляє.

Також Держекоінспекція повідомила, що внаслідок попадання в ДніпроГЕС стався масштабний витік нафтопродуктів у Дніпро.

Протистояти цій навалі можна лише за умови, якщо об’єднати зусилля держави і місцевих громад. Нещодавно призначений голова ЗОВА Іван Федоров визначив потреби у витратах місцевих бюджетів на оборону на 2024 рік щонайменше на рівні одного мільярда грн.

«Для цього об’єднуємо зусилля обласного та міського бюджетів, бюджетів громад, бізнесу та державних компаній», - зазначив очільник області.

Невдовзі Рада оборони області  затвердила суму один мільярд гривень на підтримку Сил оборони у 2024 році. Передбачається, що свій значний внесок мусить зробити і безпосередньо громада  Запоріжжя.

 

Посадовці у громадах орієнтуються на відмінні від оборонних  пріоритети

На жаль, в дійсності, в умовах війни України за незалежність, місцеві посадовці орієнтуються аж ніяк не на оборонні пріоритети. Наочно це видно із витратних статей місцевих бюджетів. Так, Запорізька міськрада передбачає цього року такі витрати:

  • 25 млн грн – на перевезення чиновників та ремонт транспортних засобів.
  • На висвітлення діяльності міської ради на муніципальному телеканалі вийде у 13,8 млн грн (на півроку).
  • 63,2 млн грн планують витратити на інформаційну політику ради та її діяльність.
  • На правове забезпечення діяльності міськради - 18,2 млн грн.
  • 4,8 млн грн виділяють на роботу архіву та діловодство.
  • На комунальні послуги з обслуговування міськради – 2,8 млн грн, на матеріально-технічне забезпечення – 2,2 млн грн.
  • Участь у програмі «Асоціація міст України» – 850,8 тис. грн.
  • 100 тис. грн передбачено на нагальні потреби міста.
  • Проведення свят, сувенірна продукція - 40 тис. грн.
  • На реконструкцію берегоукріплення території ДЮСШ «Локомотив» планують виділити 1,4 мільйона гривень, на проведення ремонту системи очищення води плавального басейну «Байкал» для ДЮСШ «Хвиля» виділять майже 1,5 мільйона гривень. Також на програму «Фізична культура та спорт» на 2024 рік закладено фінансування у 59 мільйонів гривень…

Мабуть, ці витрати виправдані у мирний час. Але війна вимагає визначення  пріоритетів. Якщо ворог увійде у місто, навряд чи когось заспокоїть чиста вода у плавальному басейні.

Окрема тема – бюджетні витрати на  ремонти і будівництво дорожньої інфраструктури. Так, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області 29 лютого 2024 року оголосила  тендер на «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Запорізькій області в межах підконтрольних територій України та штучних споруд на них з очікуваною вартістю - 659 млн 847 тис. 158,00 грн. 

Участь в аукціоні, що відбувся 12 березня, взяли три компанії, і переможцем було визнано ТОВ «Амструд». Але результати тендеру несподівано оскаржила у Антимонопольному комітеті одеська компанія «Автомагістраль-Південь». Одесити надали в АМКУ документи про те, що «Амструд» - це фірма, яка не має достатнього практичного досвіду, яка не має власної дорожньої техніки (на умовах фіктивної оренди), яка подала фіктивні документи на тендер і фіктивно усунула зауваження до власної тендерної документації.

Ще один варіант  бюджетних витрат.  Новоолександрівська сільрада Запорізького району замовила капітальний ремонт опалення місцевої гімназії на суму 5 млн 162 тис. грн. Цікаво, скільки дітей скористаються «плодами» цього ремонту, якщо врахувати, що Новоолександрівка знаходиться лише за 30 км від фронту…

Не відстають у своїх бюджетних витратах і посадовці окупованих громад.

У Мелітопольській міськраді «в екзилі», у підпорядкуванні якої сьогодні міста немає, у департаменті капбудівництва та ЖКГ знаходяться 32 працівники; у департаменті реєстраційних послуг – 26; у фінуправлінні – 25,5 ставок, в управління культури та молоді – 8 посадовців, в управлінні охорони здоров'я – 6, в управління фізкультури та спорту – 5, в управління комунальною власністю – 5. Загалом  штатний розпис  складають 386,5 осіб.

«Чим наразі займаються всі ці люди? А бюджет Мелітополя наразі – мільярд гривень», – задається логічним запитанням громадська активістка Наталія Заболотна, яка аналізує бюджетні витрати громад з окупованих територій.

 

ВРУ призупинила діяльність  Запорізької облради на період воєнного стану

Рішення було ухвалене народними депутатами 21 березня через фактичну бездіяльність цього органу, в тому числі і в царині бюджетних витрат.

Раніше  подібне рішення щодо органів місцевого самоврядування народні обранці ухвалювали 10 років тому, але тоді  воно стосувалось ради іншого  рівня - ВРУ достроково припинила повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

«Це рішення цілком обґрунтоване: Запорізька обласна рада не проводила засідань вже понад 2 роки. Можна багато дискутувати про захист демократичних інституцій, про ризики, які несе концентрація влади в одних руках, про те, що окремі депутати дійсно працювали, але зараз не час для сентиментів. В країні війна, і якщо орган не працює, його повноваження слід передати іншому органу. Я голосував за. Nota bene: це не означає розпуск обласної ради. Її повноваження передані саме на період дії правового режиму воєнного стану. Через 30 днів після його скасування обласна рада чинного скликання повернеться до здійснення повноважень, поки на виборах не буде обрано наступне скликання», - прокоментував це рішення законодавців народний депутат України від Запорізького краю Сергій Штепа (фракція «Слуга народа»).

Депутат облради та військовий медик Євген Георгіїв також прокоментував розпуск Запорізької облради.  На своїй сторінці у соцмережі він написав: 

«З новин дізнався, що сьогодні Запорізьку облраду позбавили повноважень. І хоч сам депутат, не можу сказати, що я засмучений. Навпаки, рішення очікуване. Для мене Запорізька обласна рада давно вже мертва! Останні ознаки життя вона подавала навесні 22-го. Я тоді ще міг потайки підключатися до її засідань з окупованого Бердянська. Відтоді, наскільки мені відомо, рада не збиралась жодного разу, протягом ДВОХ РОКІВ! Все через неявку обранців. І добре б, коли пішли на фронт! Ні, таких одиниці. Іншим все щось заважало. Напевне, присяга депутата. Тепер, колеги, коли вам нічого не заважатиме, сподіваюсь, ви продовжите служити Україні, але не в депутатських кріслах, а в лавах ЗСУ. Маю честь. Лікар, офіцер, депутат».

Тож, депутатів на сесії не скликали, а отже не вирішувались важливі для жителів області питання. А от затрати на утримання апарату облради за ДВА РОКИ кривавої війни просто захмарні. Розслідувачі підрахували, яку заробітну плату за свою «напружену» працю отримали чиновники за цей час.

  • Голова облради Олена Жук - 2,1 млн грн. Плюс матеріальна допомога – 154,1 тис. грн.
  • Перша заступниця голови Людмила Любим - 1,8 млн грн зарплати, матдопомога склала 135,2 тис. грн.
  • Заступник голови Владислав Куценко в рамках закордонних відряджень (більшу частину цього періоду він провів у Сполучених Штатах Америки) - 1,3 млн грн зарплати та матеріальна оздоровча допомога 132 тис. грн.
  • Заступник голови Геннадій Фукс - 1,1 млн грн, а від матеріальної допомоги відмовився.
  • Начальниця управління з питань місцевого самоврядування та реформування адміністративно-територіального устрою (вочевидь, вкрай актуальна посада, коли 78% території області окуповано!) Юлія Клименко - 936 тис. грн.
  • Начальниця управління з роботи з персоналом та з питань нагород (нагород!) Тетяна Стулень отримала 1,02 млн грн.
  • Начальниця управління з питань соціально-економічного розвитку та бюджету апарату Оксана Клиба отримала зарплатню 800 тис. грн.
  • Керівник управління справами виконавчого апарату Володимир Подорожко отримав 1,5 млн грн зарплати.
  • Начальник управління із загальних питань та матеріально-технічного забезпечення Юрій Щербина отримав 1,3 млн грн.
  • Начальник управління юридичного забезпечення Єгор Мороз отримав 1,2 млн грн.

Втім, голова ЗОВА Іван Федоров повідомив, що очільниця і посадовці обласної ради продовжуватимуть отримувати свої заробітні плати. Навіть попри припинення повноважень цього органу… Не можна не згадати, що в цей же час медикам та вчителям, приписаним, зокрема,  до Пологівського району, третій місяць не виплачують зарплати.

 

Запоріжцям не байдуже, як вирішуються питання щодо оборони рідного краю

«Війна поруч, тож всі сили і бюджетні кошти маємо спрямувати на захист. Бюджетні кошти – це кошти платників податків, а отже – наші. І саме ми, громадяни, маємо вирішувати, як і на що саме їх витрачати», - стверджує Валерія Морозова, голова ГО «ГероЮ», співзасновниця ініціативної групи VUS, членкиня робочої групи з проведення Громадських слухань  щодо пріоритетних напрямків використання бюджету громади міста Запоріжжя на 2024 рік.

Валерія розповіла, як спочатку активні громадяни міста збирали мітинги «Гроші на ЗСУ!». Але влада їх не почула. Більше того, вдалася до судових позовів. Зокрема, Орджонікідзевський райсуд Запоріжжя виніс попередження Богдану Загорульку – організатору мітингу «Гроші на ЗСУ», що відбувся у Запоріжжі 28 жовтня.

У суді Загорулько не визнав своїх дій протиправними.

«Ми завжди співпрацюємо у наших діях з поліцією та владою. Єдине, у чому ми були неправі, – що не встигли попередити управління внутрішньої політики», - зазначив пан Богдан.

Ті події розвивались наприкінці 2023 року. Учасники акції протесту пройшлися проспектом, вимагаючи виділяти не менше 20% міського бюджету на ЗСУ, а також провести громадські слухання щодо контролю розподілу бюджетних коштів.

Аналогічні громадські акції паралельно відбулись у 55 містах України, в тому числі й у Києві. За їх результатами відбулися і схожі до запорізького суди над активістами. Але цей вирок є єдиним обвинувальним з усіх.

Варто зазначити, що у Львові та Києві складом правопорушення була не сама організація заходу, а конкретні дії з псування майна чи обливання фарбою. Але лише у Запоріжжі активістів визнали ВИННИМИ у самому факті проведення  масової ходи з вимогами виділення коштів на ЗСУ.

«Відтак ми вирішили вимагати громадські слухання з питань ухвалення бюджету. Ми подали петицію з цього питання на сайті мерії. Більше 1300 мешканців міста підтримали ініціативу щодо їх проведення, аби в наступному році замість бруківки, бюджет фінансував допомогу ЗСУ!», - продовжує Валерія Морозова.

Додамо, що у проекті міського бюджету Запоріжжя на 2024 рік витрати на ЗСУ передбачались на рівні 100 млн грн. Ініціатори громадських слухань вимагали виділити на це хоча б 5% загального фонду – приблизно 400 млн грн. За результатами проведених у Запоріжжі громадських слухань вдалося збільшити цю статтю витрат у 2 рази від попередньо встановленої – до 200 млн грн. Принаймні на бюджетній сесії  наприкінці  2023 року депутати голосували саме за цю цифру.

А вже  на сесії Запорізької міської ради 22 березня народні обранці  у Запорізькій міськраді ухвалили рішення про виділення 150 млн грн. Та й то – це  після наполегливої «рекомендації» Ради оборони Запорізької області. 

До цієї поради зверху, на сесії, яка планувалась на 28 лютого, але так і не відбулась через неузгодженість позицій депутатських фракцій щодо розподілу грошей, посадовці збирались розглядати «актуальні» питання збільшення фінансової підтримки для  місцевого футбольного клубу «Металург» на 10 млн 629 тисяч гривень, та перейменування 120 вулиць міста Запоріжжя…

До роковин повномасштабної війни команда ГО «Спротив» підготувала перший в Україні рейтинг ТОП-40 міст за відсотком допомоги Силам оборони у 2022 році та за 10 місяців 2023 року.

Перша п'ятірка за найбільшими відсотками допомоги з міських бюджетів за вказаний період має такий вигляд:

  1. Мукачеве (479 млн грн – 22,53% від доходів бюджету)
  2. Житомир (560 млн грн – 12,99%)
  3. Дніпро (1,3 млрд грн – 7,29%)
  4. Коломия (83 млн грн – 6,47%)
  5. Біла Церква (138 млн грн – 5,06%)

Запоріжжя у цьому переліку посіло 23 місце із показником 146 млн грн, що становить лише 1,64% від доходної частини бюджету міста.

«Громадськість має ефективно реалізовувати своє законне право впливати на формування бюджету. Ми й надалі наполягатимемо, щоб без участі громади фінансові питання у  Запоріжжя не розглядалися. А щодо  бюджетних витрат на ЗСУ, маю певність, що при перегляді  і уточненні бюджету за результатами першого півріччя зможемо добитися, щоб їхня сума ще збільшилася», - підбила риску Валерія Морозова.

Наталія Зворигіна, Запоріжжя, для «ОстроВа»

Статті

Країна
20.04.2024
10:00

Хмари на горизонті, або Чому у бізнесу "псується настрій"?

Валовий внутрішній продукт (ВВП) за січень-лютий зріс на 3,6%, за даними Мінекономіки. Не варто забувати, що у січні 2023 р. зафіксовано падіння на 32%, у лютому – на 26%. Тобто, були дуже погані показники. Зараз - зростання.
Світ
20.04.2024
09:31

"Трамп хоче, щоб Конгрес ухвалив рішення про допомогу Україні". Огляд західних медіа

Якщо Трамп повернеться на посаду і спробує проштовхнути мирну угоду між Росією і Україною, йому потрібно, щоб Україна мала сильну військову позицію.
Країна
18.04.2024
18:19

Медична реформа по-запорізьки. Чи отримають пацієнти  належне медичне забезпечення  та  якісне лікування

Факт економії бюджетних коштів, про який говорять місцеві чиновники, навряд чи додає оптимізму запоріжцям, які стають пацієнтами  оптимізованих лікарень. Будь-який пересічний містянин підтвердить, що досі  не помітив, щоб така реорганізація якось...
Всі статті