Фітнес-мобілізація: посилення неминуче, але є нюанси

Про проблеми з мобілізацією в Україні вперше заговорили на найвищому рівні. Якщо раніше про це заявляли лише деякі експерти, то за останні кілька місяців тему перехопили народні депутати та навіть президент. Щоправда, подається інформація під різними "соусами".

Одні говорять про необхідність посилення мобілізації виключно у контексті демобілізації тих, хто від початку повномасштабного вторгнення воює на фронті. Інші – про впорядкування радянської та недосконалої системи. Треті – не соромлячись кажуть про провал мобілізації та вимушене посилення її методів. Як завжди, правда десь посередині.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко не соромиться в оцінці та прямо каже про провал мобілізації.

"Ми всі знаємо, що у нас зараз проблема з мобілізацією, можна сказати, провал мобілізації. Після того, як було змінено військкомів, у нас був провал мобілізації. Це ситуація, на яку потрібно швидко впливати. Якщо ми не вплинемо і нічого не змінимо, у нас будуть дуже великі проблеми. Зараз, мабуть, проблеми з мобілізацією більші, ніж проблеми зі снарядами. Тому зараз на це потрібно впливати, щось робити", – заявив він.

За його словами, для цього необхідне рішення політичного керівництва країни.

"Це питання саме політичного керівництва – ухвалення законів, які вже давно лежать непідписані, підписати їх – щодо зменшення віку мобілізації чи іншого", – зазначив народний депутат.

А ось президент України Володимир Зеленський зайняв помірнішу позицію. Він заговорив про "комплексні зміни" і наприкінці листопада доручив міністру оборони Рустему Умерову, головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та міністерствам розробити комплексний план щодо мобілізації військовозобов'язаних.

"Всі в Україні розуміють, що у цій сфері потрібні зміни. І це питання не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований. Це питання про терміни – і для кожного, хто зараз в армії, для демобілізації, і для тих, хто прийде в армію. І це питання про умови. Це комплексні речі, які мають розробляти військове керівництво та Міністерство оборони і які мають бути подані Ставці для затвердження. Сьогодні були деякі пропозиції – я чекаю на комплексні рішення", – сказав він.

Народні депутати також не залишилися осторонь і заявили про розробку кількох законопроєктів про зміни в мобілізації та військовій службі. За їхніми словами, всі напрацювання обговорюються з найвищим військовим керівництвом країни, щоб у результаті вийти на один комплексний документ. Умовними рупорами нового законопроєкту про мобілізацію стали "слуги народу" Давид Арахамія, Мар'яна Безугла та Федір Веніславський. Вони почергово повідомляють про те, які зміни обговорюються. За інформацією "ОстроВа", це відбувається для того, щоб перевірити реакцію суспільства на ті чи інші нововведення, що готуються.

"Ситуація дуже складна і делікатна. Зміни назріли давно, бо зараз діє радянський допотопний закон, який не враховує сучасні реалії. Військові хочуть максимальних обмежень: повістки в "Діє", телефоном та електронною поштою, призовний вік знизити до мінімуму (ледве не до 20-ти років), криміналізація неявки за повісткою, блокування банківських рахунків тощо. Їм мало того, щоб просто було більше можливостей видавати повістки, їм потрібно, щоб люди за ними приходили... Народні депутати, як і Офіс президента, не хочуть кардинальних змін, побоюючись негативної реакції людей", – сказав «ОстроВу» співрозмовник у Верховній Раді.

Саме з цієї причини, розповіло нам ще одне джерело, законопроєкт, який мали презентувати на початку грудня, досі перебуває у розробці.

"Дискусії точаться спекотні. Депутати готові на радикальні зміни, але тільки за умови, що буде прописано пункт про демобілізацію, інакше в чому тоді сенс так жорстко посилювати мобілізацію? Буде багато питань. Військові виступають категорично проти демобілізації. Кажуть: давайте спочатку наберемо необхідну кількість людей, а вже потім поговоримо про демобілізацію. І так по колу. А є ще позиція Офісу президента, який ніби курирує цю всю історію. І там у всіх різні погляди на ситуацію", – зазначив нардеп від "Слуги народу" на правах анонімності.

А поки народні депутати, Офіс президента та вище військове керівництво шукають компромісне рішення щодо змін в мобілізації, Україну накрила хвиля рейдів співробітників ТЦК (колишні військкомати) по спортивних залах, яку вже охрестили "фітнес-мобілізацією".

"Перехідні" методи

Рейди представників ТЦК до спортзалів Києва, Одеси, Ужгорода, Львова та інших міст викликали чималий ажіотаж у соціальних мережах. Здавалося б, нічого нового – подібні рейди вже рік спостерігаються у невеликих містах та селах, там представники ТЦК вручають повістки на вокзалах, парках, біля магазинів та кафе.

"В Ірпені вже рік представники військкомату ходять місцевими парками, виписують повістки. Влітку я бачила, як біля супермаркету "Новус" був припаркований автобус, звідки періодично виходили люди у формі та виписували повістки. Тож це не новина для нас. Виписують повістки і на блокпостах вже давно: вранці у бік Києва, коли всі їдуть на роботу, увечері – зі столиці, коли всі повертаються", – розповіла "ОстроВу" мешканка невеликого міста Ірпінь Світлана.

Водночас великі міста весь цей час були у відносній безпеці. Вручення повісток відбувалося на станціях метро, ринках, зупинках, блокпостах. Ситуація ще більше нормалізувалась, коли президент Володимир Зеленський змінив усіх обласних військкомів.

"Це було великою помилкою. З того часу мобілізація дуже сильно просіла так кажуть військові. Нові керівники ТЦК боялися зробити крок ліворуч і праворуч, намагалися працювати максимально за законом і правилами. Але правила так виписані, що за умови їх повного дотримання багато людей не призвеш". Тому на початку грудня методи трохи посилилися, з військкомами була проведена робота, їм дали зелене світло на будь-які більш-менш законні методи, – повідомив "ОстроВу" один з нардепів "монобільшості".

Крім масових "фітнес-рейдів", через які спорожніли столичні тренажерні зали, влада стала активно впроваджувати ще один метод мобілізації – це рекрутинг.

За словами секретаря РНБО України Олексія Данилова, комерційні рекрутингові компанії все більше використовуватимуться для проведення більш цілеспрямованого призову та запевнення призовників у тому, що вони будуть використані на посадах, що відповідають їхнім навичкам, а не просто відправлені на фронт.

"Деякі люди бояться, бояться померти, бояться стріляти, але це не означає, що вони не можуть бути залучені до інших видів діяльності... Тепер у нас є новий міністр із новим підходом", – сказав секретар РНБО Олексій Данилов в інтерв'ю The Guardian.

Невідомо, скільки військовозобов'язаних вдалося мобілізувати в результаті рейдів по спортивних клубах, але рекрутинг вже дає перші результати. У Міністерстві оборони України заявили, що від початку рекрутингової кампанії кількість відгуків на військові вакансії зросла втричі.

Співрозмовники "ОстроВа" у парламенті стверджують, що рекрутинг у Збройні сили розширюватиметься і максимально популяризуватиметься.

Крім того, найближчим часом в Україні запустять "смарт-мобілізацію", яка дозволить українцям самостійно обирати, на яку спеціальність у армії вони хочуть іти. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, пілотний проєкт буде запущено для мобілізації операторів дронів.

Він пояснив, що якщо людина залишить заявку і пройде відбір та тести, далі буде навчання – і після цього як мобілізована особа точно потрапить до роти ударних дронів та на посаду, яку вона вибрала. Орієнтовно проєкт буде запущено наприкінці лютого 2024 року.

Окреме питання, яке просувають військові, – це зниження призовного віку в рамках мобілізації. Півроку тому Верховна Рада підтримала зменшення граничного призовного віку із 27 до 25 років, але президент Володимир Зеленський досі не підписав законопроєкт.

Як пише Bloomberg з посиланням на обізнаних співрозмовників, небажання Зеленського підписувати закон пояснюється його бажанням побачити "чіткий план того, чого армія прагне досягти за допомогою призову, куди направлятимуть новобранців і як провести ротацію тих, хто провів на фронті рік та дев'ять місяців".

Співрозмовник "ОстроВа" у Верховній Раді вважає, що президент не підписує законопроєкт, оскільки боїться непопулярних рішень та критики з боку українців.

"Військові дуже тиснуть, щоб знизити призовний вік хоча б до 25 років. Варто лише підписати вже ухвалений закон. Але президент тягтиме до останнього моменту, щоб комплексно уявити зміни в мобілізації. Як пояснити людям зниження призовного віку без демобілізації? Якщо є батіг, то має бути і пряник, а з ним поки що дуже туго", – каже він.

Разом з цим, за його словами, "ходять наполегливі чутки", що призовний вік все ж таки буде знижений до 25 років, але не в рамках прийнятого законопроєкту, а вже нового комплексного документа.

Новий закон: можливі посилення

Про те, що Верховна Рада може ухвалити до кінця 2023 року закон, який регулює питання мобілізації та демобілізації, заявив глава парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

За його словами, зараз існує понад 10 законопроєктів, які до певної міри регулюють мобілізацію та демобілізацію. Парламентський комітет з національної оборони та безпеки намагається створити "матрицю мобілізації та матрицю демобілізації" і всі пропозиції звести до таблиці, після чого законопроєкт буде зареєстрований у Верховній Раді.

Комплексний документ, який зараз розробляють у Раді, стосуватиметься наступних питань:

1) що робити з людьми, які вже два роки воюють без ротації;

2) чому не можуть демобілізуватися люди з інвалідністю першої та другої груп;

3) чому неспроможні демобілізуватися бійці, які пройшли полон;

4) питання військових із онкологічними захворюваннями, які дуже обмежено можуть виконувати завдання;

5) регулювання питання призовного віку.

Представник президента (тепер уже колишній) у Верховній Раді Федір Веніславський в одному з інтерв'ю заявив, що в законопроєкті планують прописати можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, а й через електронну пошту та рекомендованим листом.

"За актуальністю електронних поштових скриньок, у нас уже фактично діє електронний кабінет військовозобов'язаних та призовників, який міститиме всі ідентифікаційні дані. Ці норми мають спростити отримання повістки та не дозволять людям зловживати тим, що особа нібито не отримує повістку та не порушує закон", – розповів він.

Новина викликала ажіотаж в українському інформаційному просторі. Деякі Telegram-канали почали писати про те, що актуальні адреси електронної пошти братимуться із сервісу "Дія". Після цього Веніславського було звільнено з посади представника президента у Верховній Раді. Звичайно, офіційною причиною була названа велика зайнятість нардепа, але джерело "ОстроВа" у монобільшості стверджує, що всьому виною "надто довгий язик".

"Ніхто не каже, що ідея з електронними повістками не обговорювалася. Обговорювалася. Є побажання військових (вони максимально жорсткі), є бачення народних депутатів, але фінальну картину, яка голосуватиметься, затвердить Офіс президента. Тому й виникають такі неузгоджені моменти, як повістки електронною поштою. Насправді, ви б знали, що там ще обговорюється, просто це не виноситься на публіку. А Веніславський вирішив поділитися з журналістами на свою голову, от і поплатився", – стверджує він.

З того часу новий законопроєкт про мобілізацію коментує лише народний депутат від "Слуги народу" Мар'яна Безугла. Вона також підтвердила, що військове керівництво країни "подало суто жорсткі норми", а депутати опрацьовують реалістичну модель.

За її словами, по-перше, буде врегульовано питання з відстрочкою та правом на звільнення для осіб з інвалідністю; тих, хто має троє та більше дітей.

"Якщо двоє військовослужбовців мають дитину, то 1 має відстрочку та право на звільнення (чоловік чи жінка). Тобто якщо жінка вирішує піти на військову службу, то чоловік у такий спосіб може отримати відстрочку", – пояснила народна депутатка.

Крім того, відстрочку від служби та право на звільнення отримають:

   ⁃ якщо в сім'ї неповнолітня особа з інвалідністю,

   ⁃ якщо є повнолітня недієздатна дитина з інвалідністю/дружина чи чоловік/батьки дружини чи чоловіка 1-2 групи (при цьому особа з інвалідністю сама обирає, кому відстрочка),

   ⁃ піклувальники особи з інвалідністю 1-3 груп, яка визнана в судовому порядку недієздатною,

   ⁃ вагітні жінки та жінки в декреті,

   ⁃ тільки діючі нардепи (всіх колишніх прибрали).

Відстрочку, але не підставу для звільнення зі служби можуть отримати:

   - претенденти на послідовну вищу освіту, яким менше 30 років.

   ⁃ усі вчені з вченими званнями,

   ⁃ усі викладачі, які працюють на повну ставку.

Питання зі скасуванням відстрочки мобілізації для студентів обговорюється вже не перший місяць, але досі не було знайдено вирішення цієї проблеми. Згідно з розслідуванням NGL Media, українці продовжують використовувати університети як законну відстрочку від мобілізації.

Відкриті дані вказують на те, що у 2022 році частка студентів-першокурсників на платній формі навчання зросла до 70%, а їхній середній вік тепер становить 27 років. Також побільшало студентів-чоловіків у вікових категоріях 30+ та 40+, якщо порівнювати зі статистикою минулих років.

"Причини такого гендерного та вікового дисбалансу очевидні як і минулого року статус студента гарантує відстрочку від мобілізації в період військового стану", – пишуть розслідувачі.

У Міністерстві освіти та науки також розуміють, що українці використовують вищу освіту як засіб уникнути військової служби.

"На сьогодні пропозиції, які стоять перед Верховною Радою, фактично зводяться до того, що якщо людина отримує такий рівень освіти вперше, то їй може бути надана відстрочка. Якщо ж ти вже маєш, наприклад, магістерський рівень, то подвоєння того ж рівня не дає відстрочки", – пояснив заступник міністра освіти та науки Михайло Вінницький.

Спочатку народні депутати хотіли ухвалити окремий законопроєкт, який би врегулював питання з мобілізацією студентів, але зараз вони вирішили прописати це в єдиному комплексному документі.

"Мобілізація для студентів точно зміниться, із цим суперечок найменше. Питання лише в нюансах: військові хочуть на час воєнного стану скасувати відстрочку в принципі для всіх студентів старших за 30 років, депутати хочуть трохи пом'якшити. Але тут компромісу найбільше", – сказав "ОстроВу" співрозмовник у Раді.

По-друге, у новому законі хочуть прописати, що місцеві державні органи, адміністрації зобов'язані проводити мобілізаційні заходи (зараз діє формулювання "сприяють").

"У чинному законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію вже передбачено, що ці органи беруть участь у мобілізаційних заходах, але на практиці вони часто уникають цих своїх обов'язків. Крім того, ми припускаємо, що і військові адміністрації приєднуються до цих заходів", – пояснив нардеп Федір Веніславський.

По-третє, у новому законі хочуть наказати військовозобов'язаним надавати дані про місце проживання роботодавцю, пройти медогляд під час мобілізації, а також самостійно з'явитися до ЦНАП/ТЦК для уточнення даних (мобілізувати у ЦНАПі не можуть, лише уточнити дані).

Крім того, за словами Федора Веніславського, проєкт закону передбачає, що в період військового стану та оголошення загальної мобілізації, військовозобов'язані особи віком від 18 до 60 років повинні, крім документа, що засвідчує особу, постійно мати при собі також документ про перебування на військовому обліку та подавати ці документи співробітникам ТЦК. Це планується зробити, щоб не "доводилося залучати поліцію для вручення повістки та мінімізувати ризики можливих конфліктних ситуацій".

Що буде у разі відсутності військового документа – нардепи поки що не прояснили. За інформацією "ОстроВа", плануються також зміни до Кримінального кодексу та Кодексу адміністративних порушень, які посилять відповідальність за ухилення від мобілізації.

Нардепи також обіцяють прибрати категорію "обмежено придатний" та залишити лише "придатних" та "непридатних".

У новому законі також хочуть врегулювати процес вручення повісток. За словами Мар'яни Безуглої, їх зможуть видавати як представники ТЦК, так і поліцейські за місцем проживання, на роботі та у громадських місцях.

Крім того, законопроєкт стосуватиметься скасування строкової служби та демобілізації нинішніх строковиків (але не раніше другого-третього кварталу 2024 року). Знову закликати екс-строковиків зможуть лише за півроку після демобілізації.

Народні депутати також анонсують впровадження "Сертифікату захисника", який може відображатись у "Дії".

"Не повістка!", – зазначає Мар'яна Безугла.

Це буде аналог військового квитка, де буде зібрано всю інформацію про військовозобов'язаного (стан здоров'я, військова спеціальність, чи є досвід служби тощо).

За інформацією "ОстроВа", це є компромісом з військовим керівництвом, яке наполегливо просить уряд задіяти "Дію" у процесі мобілізації, але міністр цифрової трансформації Михайло Федоров (як і Офіс президента) виступає категорично проти.

"Федорів твердо стоїть на своєму жодних повісток у "Дії", щоб навіть натяку на це не було. Тому і виникають такі проєкти як смарт-мобілізація або сертифікат захисника. Ще невідомо, як це буде реалізовано і в які терміни. Мінцифри готове на будь-яку співпрацю з військовими, аби не чіпали "Дію". Очевидно, що там є плани на цей сервіс", – відзначило джерело в парламенті.

Загалом новий законопроєкт обіцяє впорядкувати процес мобілізації та рекрутингу, уточнити порядок відпусток та відстрочок, а ступінь нових обмежень залежатиме від взаємодії українських політиків та військових. Фінальну версію документа готуються презентувати до кінця грудня 2023 року.

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті