Виплати для внутрішньо переміщених осіб стали однією з найважливіших складових соціальної підтримки під час війни. Завдяки їм сотні тисяч українців мають змогу оплачувати оренду житла, комунальні послуги чи інші базові витрати. У кінці серпня 2025 року Кабінет міністрів ухвалив рішення продовжити виплати допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб (із найбільш вразливих категорій), які отримували її протягом попередніх трьох шестимісячних періодів ще на 6 місяців – до лютого 2026 року. Крім того, постановою №1033 внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Зокрема, у новій постанові розширили коло отримувачів: тепер допомогу можуть отримати військовослужбовці, які проходять лікування чи реабілітацію, а також працездатні ВПО, що працевлаштувалися протягом шестимісячного періоду після припинення виплат. Водночас уточнили технічні норми: передали повноваження Пенсійному фонду, ввели винятки для дітей-сиріт щодо депозитів, визначили норму житлової площі (13,65 м² на людину) та додали підставу для припинення допомоги у разі здачі власного житла в оренду. Більш детально "ОстроВу" розповів юрист "Донбас SOS" Михайло Фоменко. Основні обмеження Наразі розмір допомоги становить 2000 грн на місяць, для дітей і людей з інвалідністю — 3000 грн. Проте ВПО повинні відповідати наступним критеріям: - не придбали транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш як 5 років (крім мопеда або причепа); - не здійснили на суму, що перевищує 100 тисяч гривень, купівлю земельної ділянки, квартири чи будинку (крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, тимчасової окупації), іншого нерухомого майна, цінних паперів, одноразово оплачені товари довгострокового вжитку; - не здійснили операцію з купівлі безготівкової чи готівкової іноземної валюти, або банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень; - не здійснили купівлю квартири або будинку за рахунок коштів, виділених з державного бюджету; - на 1 число місяця, з якого призначається допомога, не мали на депозитному рахунку суму більше як 100 тис. гривень; - не перебували (і після переміщення не перебувають) на повному державному утриманні; - не відбувають покарання в місцях позбавлення волі; - на 1 число місяця, з якого призначається допомога, не мають у власності житлове приміщення (частину житлового приміщення), що розташоване на територіях, де не ведуться бойові дії та тимчасово окупованих територіях. Крім того, важливою умовою продовження виплат на додаткові 6 місяців залишається середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача, який не має перевищувати 9444 грн. на одну особу. Без додаткового звернення на наступний шестимісячний період буде продовжено виплати: - особам пенсійного віку, які отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму (9 444 гривень); - особам з інвалідністю I чи II групи, дітям з інвалідністю віком до 18 років, дітям з важкими захворюваннями; - дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (піклувальникам). Разом з тим уряд прийняв декілька важливих змін. Зміни Окрім продовження терміну дії програми, постанова передбачає ще кілька важливих змін: 1) наявність коштів на депозитному рахунку понад 100 тис. грн тепер не буде перепоною при призначенні допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу; 2) якщо непрацююча працездатна особа після припинення виплати їй допомоги в межах цього ж шестимісячного періоду зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або іншим чином працевлаштувалася, виплата їй допомоги поновлюється (з того місяця, у якому людина почала працювати). Під час звернення для продовження виплати така особа повинна подати підтвердні документи (трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, копію наказу про прийняття на роботу тощо) щодо її працевлаштування, у тому числі службою зайнятості, та звільнення або скорочення, а також вжити заходів до сприяння своїй зайнятості відповідно до абзацу другого цього пункту. Крім того, військовим, які були мобілізовані під час війни, а також тим, хто служить у Збройних силах, Нацгвардії, СБУ, прикордонній службі, поліції, ДСНС, Управлінні держохорони, Держспецзв’язку та інших силових структурах, які проходять військову службу за контрактом та перебувають на обліку як внутрішньо переміщена особа, допомога призначається на період лікування та проходження реабілітації внаслідок поранень та/або травм, отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях. Також уточнено норму щодо житлової площі. "Раніше було незрозуміло, чи йдеться про житлову чи загальну площу житла. Тепер чітко визначено: розрахунок іде від загальної площі — 13,65 кв. м на одну особу в сім’ї. Якщо площа житла перевищує цей показник, допомога не нараховується", - зазначив Михайло Фоменко. Разом з тим постанова 1033 вводить також нові обмеження. Зокрема, Кабмін ввів додаткові причини для відмови виплат: - якщо людина перебуває за кордоном послідовно 30 днів або 60 днів за останні пів року сукупно, - якщо людина перебуває за кордоном у випадку, якщо є особливі обґрунтовані обставини, цей строк збільшується вдвічі: 60 днів послідовно або 90 днів сукупно за останні пів року, - якщо ВПО здає житло, у тому числі на територіях, де ведуться бойові дії. "Якщо встановлено факт, що внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, здає в оренду житло, яке належить їй на праві власності, у тому числі розташоване на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та/або купівля якого була здійснена після дати включення території, на якій розташоване житло, до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації", - йдеться в постанові про додаткову умову припинення допомоги. Це стосується також членів сім'ї, на яких оформлена допомога. У разі виявлення такого факту виплати припиняються всій сім'ї. Разом з тим у постанові не прописано, яким чином буде встановлений факт здачі в оренду житла, тим більше на окупованих територіях. Скоріш за все, мова йде про офіційні договори оренди, які далеко не всі оформлюють. За словами Михайла Фоменко, є ще одна важлива новація. "Раніше у випадках переплат (наприклад, через помилку чи неправильні дані) не було чітко прописано, як саме повертати надмірно виплачені кошти. Було зазначено лише, що їх можна утримувати з наступних виплат цієї ж допомоги. Але якщо виплати вже припинялися, то не було механізму, як стягнути ці кошти. У різних регіонах діяли по-різному: десь укладали договори про добровільне повернення, десь вимагали всю суму одразу, іноді зверталися до суду. Тепер у постанові з’явилися чіткі правила", - розповів він "ОстроВу". Тепер орган Пенсійного фонду України має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат у розмірі, що не перевищує 20 % щомісячної суми призначеної допомоги. "У разі коли виплату допомоги припинено або не продовжено на наступний шестимісячний період, орган Пенсійного фонду вирішує питання про стягнення неповернутих надміру виплачених коштів допомоги з урахуванням стягнутих сум", - йдеться в постанові. Орган Пенсійного фонду України має право приймати рішення про розстрочення повернення надміру виплачених коштів допомоги на підставі поданої внутрішньо переміщеною особою письмової заяви, до якої додається графік повернення надміру виплачених коштів допомоги, складений за погодженням з такою особою. Рішення про розстрочення погоджується з фінансовим підрозділом органу Пенсійного фонду України, до бюджету якого зараховуються надміру виплачені кошти допомоги, та підписується керівником (особою, що виконує його обов’язки) такого органу. У разі неповернення надміру виплачених коштів допомоги добровільно в установлені строки або неможливості утримання надміру виплачених коштів допомоги за рахунок наступних виплат орган Пенсійного фонду України вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку. "Загалом, крім цього, зміни здебільшого технічні. Наприклад, уточнено кількість шестимісячних періодів, на які призначається допомога. Тепер передбачено чотири такі періоди. Раніше формулювання було більш загальним — просто зазначалося, що допомога призначається, без уточнення кількості циклів. Тому багато хто хвилювався, що попередній період може бути останнім. Тепер же чітко визначено: допомогу можна отримувати чотири рази по шість місяців", - зазначив юрист "Донбас SOS". Якщо людина почала отримувати допомогу ще у 2022 році чи на початку 2023-го, коли діяли безстрокові правила, то для неї система працювала так: спершу призначалися два шестимісячні періоди, потім додали третій, тепер — четвертий. Далі все залежатиме від Кабінету Міністрів: якщо уряд ухвалить зміни, може бути дозволений і п’ятий період. Якщо ні — виплати припиняться. "Прогнозувати наперед складно, адже все залежить від бюджету. Найімовірніше, конкретика з’явиться пізніше, після ухвалення державного бюджету. А він наразі ще не прийнятий. Тому лише після осені 2025 року буде зрозуміло, чи закладені кошти на продовження виплат у новому бюджетному періоді", - підкреслив Михайло Фоменко. Також були внесені зміни щодо розподілу повноважень. Раніше збором інформації та призначенням допомоги займалися органи соцзахисту та Міністерство соціальної політики. Тепер усі ці функції передані Пенсійному фонду. Відповідно, у тексті постанови забрали згадки про обмін інформацією між органами — тепер цим займається лише Пенсійний фонд, і він працює напряму з власними даними. Нові-старі проблеми За словами Михайла Фоменко, досі існують обмеження щодо дати переміщення. За чинною постановою, якщо людина не є пенсіонером, особою з інвалідністю І чи ІІ групи, дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, то допомога на проживання призначається лише в разі переміщення (або повторного переміщення) після 2022 року. Це означає, що переселенці, які виїхали раніше — наприклад, у 2014-му з Луганської чи Донецької області — права на продовження виплат не мають. "При цьому потреба в допомозі в них нікуди не зникла. Саме тому в окремих випадках люди звертаються до суду. Є низка рішень, коли суди зобов’язували органи соцзахисту чи Пенсійний фонд відновлювати такі виплати, оскільки статус ВПО у цих людей залишається, а їхні потреби не відрізняються від тих, хто перемістився після 2022 року. Однак для цього потрібно проходити судову процедуру, адже офіційно в межах постанови №332 продовження виплат для цієї категорії не передбачене. Це одна з головних проблем", - зазначив юрист "Донбас SOS". Крім того, є складнощі з підтвердженням правового статусу. Наприклад, якщо людина оформлює інвалідність і ще не отримала офіційне рішення, то формально вважається працездатною. Відповідно, на неї поширюються вимоги щодо пошуку роботи, навіть якщо вона реально не може працювати. Це створює проблеми для багатьох заявників, каже Михайло Фоменко. Проблеми є і з працевлаштуванням. Допомога призначається на всю сім’ю, тому якщо хоча б один працездатний член сім’ї не виконує встановлених вимог (не працює, не зареєстрований у центрі зайнятості тощо), це впливає на всіх. Тоді виплата не призначається жодному члену сім’ї. "Отже, серед основних проблем — обмеження за датою переміщення, складності з підтвердженням інвалідності та питання працевлаштування в сім’ях. Це ті моменти, які найчастіше створюють труднощі для ВПО при отриманні допомоги на проживання", - резюмував юрист. В цілому ж кількість отримувачів допомоги на проживання ВПО з кожним місяцем дедалі скорочується. Навіть Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець указав уряду на критичні недоліки державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, чисельність яких зросла втричі від початку повномасштабного вторгнення і сягнула 4,6 мільйона. Разом з тим зміни в порядку виплати допомоги на проживання ВПО призвели до скорочення кількості отримувачів майже вдвічі – з 2,6 до 1,2 мільйона осіб. Лубінець зазначив, що Мінсоцполітики заявляло, що ухвалені зміни мали сприяти стимулюванню ВПО працездатного віку до працевлаштування. Однак, проаналізувавши стан інтеграції ВПО в громадах, які приймають, Офіс Омбудсмана дійшов висновку, що наразі немає дієвих механізмів для працевлаштування ВПО. "Таким чином, з одного боку, уряд, задля стимулювання ВПО до економічної самостійності припиняє виплату допомоги на проживання ВПО, з іншого – не запроваджує додаткові механізми для сприяння такій зайнятості", – зазначив він. У Мінсоцполітики - своє пояснення. За словами першої заступниці міністерки соціальної політики Дар'ї Марчак, зміни спрямовані не на скорочення виплат, а на "пошук балансу між тим, коли ми допомагаємо родині і при цьому не створюємо неправильних стимулів, коли родина не хоче повертатися до самостійного життя". "Якщо просто сидіти, не працювати, не шукати роботу, то оця вразливість ніколи не завершиться. Для нас дуже важливо, щоб дорослі люди починали думати про те, яким чином в майбутньому вони можуть повернутися до ринку праці", – вважає чиновниця. У соцмережах ВПО вже діляться негативним досвідом після нововведень уряду. Найбільше скарг адресовано Пенсійному фонду. Незважаючи на те, що більшості ВПО виплати мають бути продовжені автоматично, люди стикаються з труднощами: "Дівчатка, швидше за все, всім не пенсіонерам треба обов'язково йти і переподавати (заяву). У мене теж дитина до 18 років, отримую з 22 року виплати, але у них навіть не видно було, я їх отримую!!! Я у "пенсійному" не значилася як ВПО. Тож якби не пішла, то й не продовжили б автоматично навіть за наявності дитини! Просто для них я не була ВПО. Це моя думка, кожен вирішує за себе сам. Краще підстрахуватися та сходити". "Ми теж були в пенсійному фонді, хотіли спитати чи продовжено ВПО автоматично чи треба подавати. Маємо категорію двоє дітей, одна дитина з інвалідністю, отримуємо соціальну пенсію на дитину. То нам сказали обов'язково треба проходити ідентифікацію, бо в пенсійному не бачать всі документи, то ж на ВПО переподавали". "Прийшла у пенсійний продовжувати ВПО (телефоном сказали — треба), виявилося продовжено автоматом. Кажуть, майже всім, кому було до 31.08 зняли, потім програма більшості повернула виплату. І ідентифікація лише для отримувачів пенсії, дітям та дорослим".
