Бюджетна втома: податків більше, кредитів менше

Можливості держави підтримувати бізнес під час війни досягли стелі. Кабмін відреагував на це ще у травні, змінивши умови кредитування компаній за держпрограмою "5-7-9". У Нацбанку вважають, що цього недостатньо і наполягають на рішучіших заходах.

Крім згортання держпідтримки економіки, уряд змушений йти на підвищення податкового тиску. Здебільшого на громадян. Але й на бізнес також. Все заради збереження фінансової стабільності.

"Порятунок потопаючих"

Видавати кредити бізнесу під 5%, 7% чи 9% річних у гривні (залежно від того, наскільки велике підприємство-позичальник і як давно воно працює на ринку) – цю ідею президент В.Зеленський представив ще у 2019 р. як відповідь на "коронавірусну" кризу в економіці.

З 1 лютого 2020 р. програма запрацювала. До війни вона неодноразово використовувалася урядом для держпідтримки в особливих випадках. Наприклад, у вересні 2020 р. за дорученням президента у рамках "5-7-9" пільгові кредити видавалися потерпілим від посухи фермерським господарствам.

З початком повномасштабної війни до розряду "особливих" перейшли практично всі галузі економіки. За цей час (з 24 лютого 2022 р. до 15 липня ц.р.) бізнес у рамках "5-7-9" отримав 57 261 кредит на 227,3 млрд грн.

Цього року Кабмін розширив програму на проєкти будівництва підприємствами власних мініелектростанцій. Але інфографіка показує, що в умовах війни кредити в основному видавалися не під розвиток (як це замислювалося спочатку), а під порятунок потопаючих.

Тільки кожна 10-а позика йшла на інвестиційні цілі. Зрозуміло, що на те були об'єктивні причини.

Втрата ринків збуту через логістичну блокаду (спочатку українських портів у Чорному морі рашистами, потім пунктів пропуску на західному кордоні польськими та словацькими "союзниками"), брак персоналу через мобілізацію, пошкодження та руйнування будівель та обладнання через рашистські обстріли – далеко не повний перелік проблем, з якими зіткнулися усі компанії. Починаючи від "китів" і до найменших.

Звідси потреба у фінансовому "підживленні" у вигляді пільгових кредитів. Низькі відсоткові ставки за ними забезпечуються з державної кишені.

Фонд розвитку підприємництва (ФРП), створений міністерством фінансів, компенсує банкам різницю між встановленою (5%, 7% чи 9% річних у гривні) ставкою за кредитом та середньоринковою (зараз це 35-36% річних).

Різниця дуже велика. Відповідно, і держвиплати також великі. Їх точну цифру Мінфін не озвучував, однак із липневого інтерв'ю директорки департаменту фінансової стабільності Нацбанку П.Дадашової випливає, що це 2-3 млрд грн на місяць.

Вона наголосила, що проблема не в поточному розмірі бюджетних компенсацій щодо "5-7-9", а в їхній динаміці. "Щомісячно на портфелі 129 млрд грн виникає від 1,5 до 2 млрд грн нових вимог щодо компенсації", – уточнила представниця НБУ.

Іншими словами, через доступність програми все більше підприємств стають її учасниками. І це "обтяжує" держбюджет новими виплатами, що зростають. З якими він уже перестав справлятися.

Станом на 1 січня ц.р. борг ФРП перед банками щодо компенсації кредитів "5-7-9" сягав 7 млрд грн. До початку літа його вдалося знизити до 5,8 млрд грн, але… "Як собака за хвостом, ми бігаємо за цим боргом – щорічно погашаємо борги попереднього періоду, але формуємо нові", – зазначила П.Дадашова.

Кабмін уже відреагував на проблему, встановивши з 1 травня максимальний ліміт – 5 млн грн для кредитів на фінансування оборотного капіталу за програмою "5-7-9".

"Держава має обмежений ресурс дешевих грошей для підтримки бізнесу. Відповідно уряд модернізує програму "5-7-9", щоб перефокусувати цей вид держпідтримки на інвестиційне кредитування", – прокоментувала тоді заступниця міністерки економіки Н.Бегун.

Зараз у Нацбанку вважають, що цього замало: необхідно взагалі відмовитись від видачі кредитів на поповнення оборотних коштів підприємств у рамках "5-7-9".

"Ми повинні як мінімум не погіршувати поточний темп і до кінця року якнайбільше знизити борг... Треба рішучіше переглядати умови програми. Ми можемо знизити щомісячні потреби програми, сфокусувавши її, стримуючи зростання портфеля і знижуючи обсяги компенсацій", – заявила П.Дадашова.

Очевидно, що в результаті це все ж таки доведеться зробити. Якщо в Кабміні не захочуть увігнати ФРП (а з нею і всю програму) у борговий колапс. Для бізнесу це означатиме, що "порятунок потопаючих" стане виключно їхньою особистою справою. Держпідтримку зможуть отримувати лише ті, хто "на плаву" та готовий розвиватися навіть в умовах війни.

Податки: "м'яка жерсть"

Грошей у бюджеті не вистачає не лише на підтримку бізнесу, а й на військові витрати.

За даними Мінфіну, у І півріччі доходи держбюджету становили 1,544 трлн грн, витрати – 1,933 трлн грн. Тобто, "дірка" у бюджетному кошторисі лише за січень-червень уже була у 389 млрд грн. Очевидно, що чим ближче до грудня, тим ця "дірка" буде дедалі більшою.

По-перше, темпи зростання бюджетних витрат помітно випереджають зростання надходжень: 8,4% проти 1% за підсумками січня-червня.

Так, якщо зважити на те, що повномасштабна війна в Україні триває 3-й рік – приріст держдоходів навіть на 1% слід вважати справжнім фінансовим "подвигом". Але, як висловився голова Мінфіну С.Марченко, "війна невблаганна". Вона потребує дедалі більше грошей на військові потреби.

По-друге, не дуже добре йдуть справи із зовнішньою фінансовою допомогою. У червні вона покрила лише 37% потреб держбюджету. Хоча ще 2022 р. із закордонними партнерами досягнуто домовленості, що вони закриватимуть 50% своїми грантами та кредитами.

При цьому червень виявився далеко не найгіршим місяцем у цьому контексті. У травні показник взагалі був 0,4% (!).

Раніше "ОстроВ" розповідав про наміри уряду вирішити проблему додаткового фінансування потреб оборони у ц.р. з допомогою підвищення податків. А вже в середині липня ці плани набули конкретних обрисів.

Відповідно до законопроєкту, внесеного Кабміном на розгляд Верховної Ради, ставка військового збору підвищується з 1,5% до 5%. Стягуватимуть його не лише із зарплати (як це було раніше), а й із доходів фізосіб-підприємців (зі ставкою 1-5% залежно від категорії ФОП).

Військовий збір збираються стягувати також за купівлі-продажу житла – 5%, та авто – 15%. Також цей податок у розмірі 5% додаватиметься до тарифів компаній-операторів мобільного зв'язку. Підприємствам відтепер теж доведеться сплачувати військовий збір: 1% прибутку.

Крім підвищення існуючих акцизів на бензин та дизпаливо, а також на цигарки, пропонується вже з 1 вересня почати стягувати акцизний збір на солодкі напої (різні лимонади, кока-кола тощо).

За рахунок нововведень уряд розраховує додатково отримати 140 млрд грн до кінця року. Із необхідних 495,3 млрд грн. Ще 220,1 млрд грн планується набрати за рахунок позик (нові випуски облігацій), а 65,7 млрд грн заощадити на виплатах відсотків за держборгом.

Варто зазначити, що насправді економія має бути більшою. Наприкінці липня стало відомо про досягнення домовленості із приватними кредиторами (закордонними інвестбанками та фондами, власниками українських облігацій зовнішньої держпозики) щодо реструктуризації платежів.

Раніше зазначалося, що загальний ефект щодо цих зобов'язань – близько 200 млрд грн. І очевидно, що він не враховувався Кабміном. Оскільки законопроєкт про зміни до Податкового кодексу внесли до Ради 18 липня, а з кредиторами вдалося остаточно домовитись 22 липня.

Проте у зв'язку з цим уряд однозначно не піде на зниження податкового тиску. "З огляду на мінливий політичний контекст у всьому світі та перспективи міжнародної допомоги Україні", – як це сформулював С.Марченко.

Повертаючись до вищенаведених цифр, 0,4% і 37% покриття бюджетних потреб закордонним фінансуванням замість обіцяних 50% – голова Мінфіну не так уже й неправий.

За його словами, запропоноване урядом підвищення податків – "найм’якіший варіант". З цим знову ж таки важко сперечатися – враховуючи, що, крім усього переліченого вище, спочатку в Мінфіні хотіли ще й підвищити ПДВ з 20% до 22-23%. Загалом, дякуємо, що не гірше…