<p class="MsoNormal"><span>У Калуші,<br /> Івано-Франківська обл. хочуть відкрити музей-меморіал на зразок львівського «Тюрма<br /> на Лонцького». <span> </span>Калуська міська рада<br /> підтримала створення музею, передбачивши в бюджеті 70 тис. грн. на<br /> відновлювальні роботи. Повідомляє </span><strong><span>«ОстроВ»</span></strong></p> <p class="MsoNormal"><span>Калуський<br /> «Меморіал» за участю репресованих політв’язнів здійснив ідентифікацію<br /> приміщення в’язничних камер колишньої тюрми НКВС-КДБ на вул. Січинського, 11. У<br /> підвалах приміщення, де від 1944 до 1950 року розміщувався гарнізон, а<br /> саме приміщення до 1956 року використовувалося як тюрма, у якій утримували<br /> і катували арештованих борців за незалежність України. Сьогодні про неї<br /> нагадують лише меморіальна дошка на фасаді музичної школи №1 та кілька<br /> занедбаних камер у підвалі Центру науково-технічної творчості учнівської молоді.<br /> </span></p> <p class="MsoNormal"><span>«Підвал був<br /> повністю завалений сміття. Те, що ми побачили під купами сміття, справді,<br /> вжахнуло: на підлозі і стінах були згустки крові, які, вочевидь, у 40-х<br /> роках ніхто навіть не спробував змити, бодай водою. Залишилося і людське волосся.<br /> Місцями воно було приклеєне кров’ю настільки, що не можна<br /> було відшкрябати. Окрім цього, добре пам’ятаю написи на стінах, датовані<br /> 1946—1947 роками. Це були вишкрябані нігтями та кров’ю звернення до матері,<br /> батька, дітей. Також я чув від людей, що у тюрмі була викопана криниця, вщерть<br /> закидана людськими тілами., - засвідчує колишній керівник технічного гуртка <strong>Володимир<br /> Сікора</strong>. - Усе тоді майстри ретельно замалювали. Фарба не дуже хотіла чіпатися,<br /> тому вирішили зверху обложили стіни тротуарною плиткою».</span></p> <p class="MsoNormal"><span>Ініціатори<br /> музею мають намір створити на базі колишньої тюрми експозицію українського<br /> визвольного руху й збирають для неї історичні матеріали та свідчення<br /> очевидців про події 1944—1956 років. До речі, існують припущення, що на<br /> території між колишнім приміщенням НКВС (тепер – музична школа №1) та колишньою<br /> їдальнею (тепер – управління казначейства, поряд зі сквером, де встановлено<br /> пам’ятник Іванові Франку) могли існувати підземні ходи та захоронення<br /> закатованих. </span></p>