"Коли переносять дітей з однієї групи до іншої - їх не нищать, просто вони виховуються і стають частиною іншої нації", - заявив Роман Сербин, професор історії Монреальського університету (Канада), дослідник Голодомору в Україні, повідомляє unian. Р.Сербин стверджує, що у конвенції Об’єднаних Націй є один пункт, який говорить про перенесення дітей з однієї групи до другої: "Ту націю, з якої беруть дітей, автоматично звужують, тобто частково знищуть. Це є форма геноциду. Те саме сталося з українцями, - частину знищили фізично, а частину перенесли". "Голод у Росії також був",- погоджується професор. Р.Сербин констатує, що на початку ХХ століття "українська нація, український етнос складався з двох частин: ті, що жили в Україні, і ті, що жили в Росії. В Росії було 8 млн. українців за статистикою 1926 р. В 1937 р. залишилося 4 млн. Значить 4 млн. були жертвами геноциду. Частину їх знищили, частину перенесли до іншої національності – зрусифікували". "Коли російські історики говорять про голод (термін голодомор вони, звичайно, не вживають), вони говорять про людей, які жили в Росії. А де був найбільший голод? Найбільший був на Кубані, де 2/3 населення були українці. Національний фактор відіграв дуже важливу роль. Це було нищення української нації", - робить висновок дослідник. "В першу чергу треба добре розробити цілу концепцію геноциду. Геноцид – це не лише голод. Говорити лише про голод і лише про селян – завузько", - підсумував професор історії Монреальського університету.
